Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1131» від 14.06.17 р. № 424 врегулював порядок виплати винагороди працівникам відділів державної реєстрації актів цивільного стану. Цією постановою визначено джерело виплати та розмір винагороди.
Зокрема, передбачено, що виплату винагороди здійснюватимуть у межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду держбюджету. Розмір щомісячної та одноразової винагород не може перевищувати 100% посадового окладу працівника.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо проведення документальної виїзної перевірки не за місцем знаходження платника податків, а також щодо дійсності результатів такої перевірки» від 08.06.17 р. № 551/6/99-99-14-03-03-15/ІПК роз’яснила: податкове законодавство не позбавляє контролюючих органів права вжити заходів щодо організації та прийняття рішення про проведення документальної невиїзної перевірки платника за умови наявності обставин для її проведення й обов'язкового дотримання вимог щодо її організації.
Подібна ситуація може виникнути, коли директор ТОВ звертається до фіскалів із проханням провести перевірку у приміщенні ДПІ у зв'язку з неможливістю надати приміщення для проведення документальної виїзної перевірки.
Слід нагадати, що документальну виїзну перевірку проводять за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводять таку перевірку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу, отриманого за рішенням суду у 2017 році у вигляді пенсії, недоплаченої Пенсійним фондом України за період до 01.01.2017 року» від 12.06.17 р. № 573/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК повідомила, що суму пенсії, нараховану людині за рішенням суду після 01.01.17 р. за період до 01.01.17 р., обкладають податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Сума пенсії, отримана з Пенсійного фонду України (далі − ПФУ), не включається до доходу платника податку відповідно до абз. «е» п. 165.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), за винятком випадку, коли вона перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (пп. 164.2.19 ПКУ). У 2017 році це 12 470 грн.
Статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII тимчасово обмежено максимальний розмір пенсії — у 2017 році вона не може перевищувати 10 740 грн. Тому запитання щодо оподаткування пенсій не постає, але якщо пенсію сплачують за попередні періоди і її сума перевищує встановлену межу, ПФУ як податковому агенту доведеться нарахувати та утримати податок на доходи та військовий збір із суми, яка перевищує 10 740 грн.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо виконання транспортно-експедиційних послуг» від 13.06.17 р. № 604/ІПК/10/26-15-12-01-18 нагадала, як заповнити податкову накладну на транспортно-експедиційні послуги.
Податкове зобов’язання виникає в експедитора під час отримання коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка із цих подій відбулася раніше. На цю дату експедитор повинен нарахувати податок на додану вартість (далі − ПДВ) на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і тоді, коли він залучає перевізника — платника ПДВ). Тож у податковій накладній експедитор окремими рядками відображає вартість своїх послуг та вартість послуг із перевезення.
При цьому в графу «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної записують назву послуги, яка відповідає формулюванню в первинних документах. А в графу 3.3 — код послуги згідно з ДКПП для експедиційних послуг та послуг перевезення відповідно.
Державна фіскальна служба України в листі «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2017 р. № 451» від 19.06.17 р. № 15789/7/99-99-15-03-03-17 роз’яснила, що особи, визначені платниками акцизного податку, уперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, унесених наказом від 24.04.17 р. № 451, не пізніше за 20 серпня 2017 року за липень 2017 року.
У зв'язку зі скасуванням акцизного податку з роздрібного продажу пального з 01.01.17 р. суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, не заповнюють р. II додатка 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».
Цей розділ II додатка 6 до Декларації заповнюють лише в разі подання суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального, уточнювальної декларації за відповідними операціями, що були здійснені до 01.01.17 р. та задекларовані у звітності, поданій за грудень 2016 року (тобто до 21.01.17 р.).
Міністерство юстиції України в листі «Стосовно відповідальності бухгалтера за шкоду, заподіяну підприємству» від 23.02.17 р. № 6508/105-0-2-17/7 надало роз'яснення, за що відповідає бухгалтер та чи можна його покарати за шкоду, заподіяну підприємству.
Зокрема, фахівці відомства наголосили, що відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менш ніж три роки, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
При цьому відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухобліку та недостовірність відображених у них даних покладено на осіб, які склали та підписали ці документи.
Так, за складання первинних документів із порушенням установленого порядку може загрожувати адмінштраф у розмірі від 136 до 255 грн (ст. 1642 КУпАП).
Утім, накласти цей адмінштраф управі лише органи Державної аудиторської служби України щодо посадових осіб тих підприємств, які отримують фінансування з бюджету.
Окрім того, у випадках, передбачених ст. 130 Кодексу законів про працю, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15.06.17 р. № 54, яка почне діяти 3 липня 2017 року запровадив валютні ліцензії в електронній формі. Так, фізособи (окрім підприємців) зможуть отримувати електронні індивідуальні ліцензії (е-ліцензії) на перерахування валюти за кордон для здійснення окремих валютних операцій через уповноважені банки.
Нацбанк установив обмеження щодо розміру таких перерахувань — до 50 000 доларів США (в еквіваленті) на рік.
Скористатися е-ліцензіями можна буде для трьох видів валютних операцій:
- для інвестицій за кордон;
- з розміщення коштів на власних рахунках за межами України;
- з метою виконання зобов’язань перед нерезидентами за договорами страхування життя.
Для реалізації такого механізму НБУ запустить автоматизовану інформаційну систему «Реєстр індивідуальних ліцензій на здійснення фізичними особами валютних операцій».
Щоб отримати е-ліцензію, фізособі достатньо звернутися до будь-якого уповноваженого банку, у якому вона має відкритий власний рахунок, та подати такі документи (у паперовій або електронній формі):
- заяву до НБУ про видачу е-ліцензії;
- документи, що свідчать про наявність доходів у сумі, достатній для здійснення переказу коштів на підставі е-ліцензії;
- оригінали або копії документів, що підтверджують мету здійснення переказу з України (окрім випадку переказу коштів на власний рахунок).
Банк має надіслати до Нацбанку запит для видачі цій особі е-ліцензії. На підставі такого запиту Нацбанк автоматично видає фізособі е-ліцензію, про що банк повідомляє клієнта.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15.06.17 р. № 55 зняв обмеження для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі − ЗЕД) щодо проведення валютообмінних операцій. Клієнти банків, які є суб’єктами ЗЕД, матимуть можливість здійснювати операції з обміну (конвертації) інвалюти на умовах «форвард» без обмеження за групою Класифікатора, строком та видом операції, що хеджується. Окрім того, резиденти — суб’єкти ЗЕД зможуть проводити операції з купівлі-продажу інвалюти за гривні на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу валюти щодо гривні за зовнішньоторговельними операціями без обмеження за групою Класифікатора та без обмеження строку цієї операції.
Крім того, Нацбанк зняв обмеження на проведення операцій з обміну безготівкової інвалюти для фізосіб-непідприємців. Такі особи можуть здійснювати обмінні операції з безготівковою валютою, що є на їхньому рахунку, без обмеження за групою Класифікатора та кількістю таких операцій упродовж дня. Досі була можливість проводити зазначені операції тільки один раз протягом дня й лише з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) рішенням «Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності» від 11.05.17 р. № 286 внесла зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 р. № 735.
Нововведення, зокрема, передбачають, що юрособи-резиденти, установчі документи яких оприлюднено на порталі електронних сервісів (через який здійснюють доступ до відомостей Єдиного держреєстру), замість копії установчого документа можуть надавати депозитарній установі інформацію про код доступу до результатів надання адміністративних послуг, який надає доступ до копіювання опублікованого установчого документа.
Також депозитарна установа під час відкриття рахунку в цінних паперах може створювати електронні копії документів, які подають. У такому випадку для їх створення мають бути пред'явлені оригінали або нотаріально засвідчені копії відповідних документів. Уповноважений працівник депозитарної установи, який приймає документи й володіє посиленим сертифікатом відкритого ключа, накладає свій електронний цифровий підпис під час створення електронного документа. Створена таким чином електронна копія документа залишається в депозитарній установі, а оригінал документа чи його нотаріально засвідчену копію повертають заявнику.
Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 23.05.17 р. № 262 визначило процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення. А саме: сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, перелогів) та несільськогосподарських угідь на землях сільгосппризначення.
Крім того, документом чітко визначено склад технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення району.
Інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляють за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
