Огляд законодавства

19−23 лютого 2018 року. Мінфін удосконалив Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку для бюджетників

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» від 23.03.17 р. № 1984-VIII, який запускає в державі механізм укладення між засновниками господарських товариств корпоративних договорів.

Такі договори розширяють можливості реалізації засновниками своїх корпоративних прав. Зокрема, договором можуть передбачити:

  • обов’язок його сторін голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників) господарського товариства;
  • погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або в разі настання окреслених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин;
  • вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням господарським товариством, його припиненням або виділом з нього нової юрособи.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14.02.18 р. № 76 привів у відповідність нормам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості із сплати аліментів» (далі — Закон про стягнення аліментів) деякі нормативні акти.

Так, внесено зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Зокрема, щодо тимчасового обмеження у праві керування авто особам, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

Також зміни торкнулися Правил перетинання державного кордону громадянами України та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відтепер визначено: у разі пред’явлення довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон, а також виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється без згоди другого з батьків.

Щодо неплатників аліментів передбачені й інші методи впливу. Тих, хто більше шести місяців не сплачує аліменти, планують:

  • позбавити права виїзду за кордон до ліквідації заборгованості;
  • тимчасово позбавити права використовувати зброю й полювати;
  • змусити виконувати суспільно корисні роботи, а плату за них спрямують на погашення боргу з виплати аліментів на дитину.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» від 14.02.18 р. № 80 вніс корективи до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою КМУ від 05.06.13 р. № 440.

Відтепер для початку роботи новоутворених підприємств чи початку використання об’єктів нерухомості госпсуб’єкту доведеться подавати більш деталізовану Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

У Декларації, зокрема, потрібно буде розповісти, у якому стані знаходяться автоматичні установки протипожежного захисту (якщо такі вимагаються), найменування організації, дата та номер ліцензії суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування та спостереження за системами, ким та коли підписано акт приймання систем. Якщо наявні системи внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання, то в якому вони стані та хто їх обслуговує тощо.

Заповнену Декларацію можна буде надіслати рекомендованим листом за місцем розташування об’єкта (об’єктів) нерухомості до адміністратора центру надання адмінпослуг або Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), або через Єдиний державний портал адміністративних послуг, зокрема через інтегровану з ним інформаційну систему ДСНС.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» від 07.02.18 р. № 85 затвердив Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України.

Для отримання розстрочення зі сплати податку на додану вартість (далі − ПДВ) імпортеру слід подати митниці, зокрема, відповідну заяву; бізнес-план або інший документ, що описує технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності; висновки держорганів чи експортних установ, що підтвердять наявність виробничих потужностей тощо.

Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ під час імпорту обладнання для власного виробництва прийматиме митниця за рекомендацією спеціальної комісії. На роздуми контролери мають 10 робочих днів із дня отримання заяви. Протягом цього строку комісія, зокрема, перевірятиме:

  • відповідність обладнання, зазначеного в заяві, коду УКТ ЗЕД із п. 65 підр. 2 р. ХХ ПКУ, що дає право на таке розстрочення;
  • підтвердження зазначеної у заяві вартості обладнання;
  • підтвердження того, що обладнання не походить з країни, визнаної державою-окупантом, або не ввозиться із території такої країни;
  • відсутність у імпортера заборгованості зі сплати податків, зборів;
  • підтвердження наявності виробничих потужностей або приміщень чи умов для обліку і зберігання товарів, готової продукції тощо.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування виплат нерезиденту при погашенні векселя» від 18.08.17 р. № 1675/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що дохід нерезидента-векселедержателя у вигляді суми дисконту під час погашення векселя резидентом оподатковують як інші доходи нерезидента із джерелом походження з України (пп. «й» пп. 141.4.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

Тобто резидент України під час погашення векселя має утримати та сплатити із суми погашення податок у розмірі 15% відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо зарахування попередньо сплачених протягом податкового періоду авансових внесків з податку на прибуток у зменшення позитивного значення податкового зобов’язання майбутніх звітних періодів» від 31.01.18 р. № 370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала: якщо сума дивідендного авансу, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством — емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, то суму цього перевищення переносять у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення. Якщо підприємство отримало податковий збиток, залишок переносять на зменшення майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Отже, у разі виникнення за підсумками 2017 р. або майбутніх періодів позитивного значення податкових зобов’язань із податку на прибуток платник має право зменшити таку суму на «неспалені» сплачені дивідендні аванси протягом минулого звітного періоду.

Суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів відображають у рядку 16.4 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів» від 12.02.18 р. № 576/6/99-99-15-03-02-15/ПК нагадала ПДВ-особливості під час постачання товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів. У цьому разі постачальник нараховує податкові зобов’язання на дату надходження оплати на рахунок чи на дату отримання інших видів компенсації, включаючи зменшення його заборгованості перед бюджетом. А ось для відображення податкового кредиту діють загальні правила. Тож за покупками, придбаними за бюджетні кошти або призначеними для постачань, за які оплата надійде з бюджету, податковий кредит збільшують за правилом першої події.

За тлумаченням поняття «бюджетні кошти» представники фіскального відомства спрямували платника податків до Бюджетного кодексу України.

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до деяких Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» від 28.12.17 р. № 1169 удосконалило Методрекомендації з бухгалтерського обліку для бюджетників.

Отже, бухгалтерам державних установ потрібно враховувати декілька змін, а саме:

  • нараховувати амортизацію на інші необоротні матеріальні активи, які були створені в результаті поліпшення об’єкта операційної оренди, за прямолінійним методом;
  • ОЗ, виявлені в результаті інвентаризації як нестача, списувати з балансу та відносити на рахунок винних осіб. А якщо винних осіб не встановлено, зараховувати на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття провадження справи;
  • отримані ОЗ у результаті списання майна відображати на рахунках бухобліку ОЗ.

Національний банк України постановою «Про здійснення валютних операцій за кредитами, позиками, що залучаються від нерезидентів на окремих умовах» від 15.02.18 р. № 12 розширив для банків можливість залучати від нерезидентів так звані синтетичні кредити та позики в нацвалюті (тобто кредити й позики, фактичною валютою яких є гривня, а всі платежі між кредитором та позичальником проводять виключно в інвалюті).

До цього часу українські позичальники могли залучати такі кредити і позики лише за умови, що нерезидентом-кредитором є міжнародна фінансова організація (далі — МФО) (членом якої є Україна або щодо якої вона зобов’язалася забезпечувати правовий режим).

Відтепер банки-позичальники можуть залучати «синтетичні» кредити та позики у гривні від будь-яких нерезидентів-кредиторів, а не лише від МФО.

За словами НБУ, отримані кошти українські банки використовуватимуть для кредитування вітчизняних позичальників у гривні. Такий механізм дозволить уникнути валютного ризику, оскільки його буде нести нерезидент-кредитор українського банку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра