Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки».
У 2017 році вперше з 2011 року відсоток співвідношення боргу до ВВП зменшився і став наближатися до «безпечного» значення в 60%, визначеного Бюджетним кодексом України. Це стало можливим завдяки покращенню макроекономічних показників та злагодженим діям влади щодо фіскальної консолідації і монетарної політики та проведенню реформ.
Стратегією визначено завдання для Міністерства фінансів України щодо зменшення боргу до 60% в 2018 році, 52% в 2019 році та 49% в 2020 році.
Документ містить орієнтовний план дій на наступні два роки, який передбачає, зокрема, можливість випуску ОЗДП в євро та інших валютах, з якими українська гривня не має високого рівня кореляції, випуск ОЗДП у гривні для міжнародних інвесторів, розширення співпраці з МФО та урядами іноземних держав щодо пільгового фінансування.
Інші заходи, заплановані в рамках Стратегії, скеровані на зміцнення відносин з інвесторами, залучення міжнародних інвесторів на внутрішній ринок України, а також роботу з покращення рейтингу України як позичальника. Результатом дій зі зміцнення інституційної спроможності стане створення Агенції з управління боргом відповідно до найкращих міжнародних практик.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про оподаткування ПДВ» від 17.08.2018 р. № 3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що повернення матеріальних активів за договором фінансового лізингу вважається постачанням товарів. Отже, для лізингоотримувача, який повертає об’єкт фінансового лізингу лізингодавцю в разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, така передача прирівнюється для цілей оподаткування ПДВ до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об’єкта лізингодавцю. Відповідно, лізингоотримувач — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Але що ж при цьому буде базою для нарахування ПДВ-зобов’язань?
Згідно з нормами ПКУ об’єкт фінансового лізингу, повернення якого здійснюється, належить до категорії основних засобів, тобто, є необоротним активом.
Отже, якщо здійснюється повернення лізингоотримувачем — платником ПДВ об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю — платнику ПДВ, то лізингоотримувач — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20%, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції закладу охорони здоров’я з постачання застрахованій особі послуг з охорони здоров’я, оплата за які здійснюється страховою компанією» від 13.08.2018 р. № 3524/6/99-99-15-03-02-15/ІПК наголосила, що операція з постачання послуг з охорони здоров’я є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому, як зазначають представники фіскального відомства, заклад охорони здоров’я, який постачає такі послуги, на дату, що сталася раніше (або отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості послуг, або фактичного їх надання):
- визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості послуг;
- складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.
Якщо зазначені послуги відносяться до «пільгових» категорій (пп. 197.1.5 ПКУ), то медзаклад, який постачає такі послуги, не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, але зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.
Податківці також нагадали, що виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку надання уточненої фінансової звітності» від 16.08.2018 р. № 3559/6/99-99-15-02-01-15/ІПК повідомила, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.
При цьому підприємство разом із уточнюючою фінансовою звітністю має подати до ДФС і уточнюючу декларацію за відповідний звітний період.
Підтвердженням подання фінзвітності разом з декларацією є позначка «+» в декларації у клітинці «ФЗ12» таблиці «Наявність додатків».
У цій же таблиці підприємство проставляє позначку у графах, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з декларацією.
Водночас нагадаємо: в разі виправлення помилок у самій декларації, підприємство може не подавати фінзвітність повторно за умови, що показники такої звітності не підлягають виправленню.
Державна фіскальна служба України у категорії 108.01.02 «ЗІР» розглянула питання, чи включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку суми гарантійних внесків, повернені учасникам аукціону. Отже, відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Згідно із п.п. 3.11 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міндоходів від 22.05.2017 р. № 518 (далі — Порядок), фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота.
Учасникам цільового аукціону, які не були визнані переможцями, відповідно до п.п. 3.17 Порядку гарантійний внесок повертається протягом п’яти банківських днів з дня підписання протоколу про проведення цільового аукціону, за вирахуванням платежів за банківські перекази.
Тож суми гарантійних внесків, які сплачуються для участі в аукціоні і підлягають поверненню учасникам аукціону після його проведення, не включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку (біржі), оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток списання товарів медичного призначення» від 09.08.2018 р. № 3483/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула ситуацію щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій зі списання товарів медичного призначення.
При списанні товарно-матеріальних цінностей (в тому числі товарів (виробів) медичного призначення) у зв’язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані в межах господарської діяльності підприємства.
Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі товарів (виробів) медичного призначення), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.
Як зазначено у зверненні платника до ДФС, товари (вироби) медичного призначення на момент їх придбання платником звільнялись від оподаткування.
Враховуючи це, у разі, якщо товарно-матеріальні цінності (в тому числі товари (вироби) медичного призначення) придбані без включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, то податкові зобов’язання при їх списанні не нараховуються.
У випадку ліквідації основних засобів, які використовуються в господарській діяльності, та підлягають амортизації у податковому обліку, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
При ліквідації основних засобів, які не використовуються у господарській діяльності фінрезультат до оподаткування збільшується (згідно з п. 138.1 ПКУ) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується (згідно з п. 138.2 ПКУ) на суму первісної вартості придбання або виготовлення та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.
При цьому на вартість матеріальних активів, що обліковуються у складі запасів і не амортизуються, коригування фінрезультату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ, не здійснюється.
