Огляд законодавства

20 – 24 квітня 2020 року. Карантин в Україні продовжено до 11 травня

Кабінет Міністрів України продовжив карантин в Україні до 11 травня. Лише після цієї дати почнеться поетапне зняття або послаблення обмежень.

Завдяки завчасно запровадженим карантинним заходам сьогодні в Україні один з найнижчих показників рівня летальності від COVID-19 – 2,7%.

«Якщо все буде добре й епідемічна ситуація буде сприяти, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше», – зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, такі дії дозволять повернути частину людей на роботу, покращити емоційне здоров’я українців та дати старт розігріву економіки.

Денис Шмигаль також зазначив, що Уряд розуміє, що людям і бізнесу зараз непросто: «Тому ми впроваджуємо низку заходів, спрямованих на підтримку українців. Зокрема, збільшуємо виплати з безробіття, розширюємо програми підтримки бізнесу і фактично впроваджуємо кредитні канікули, підвищуємо пенсії, створюємо нові робочі місця вже сьогодні».

Кабінет Міністрів України повідомив, що соціальна підтримка безробітних в Україні посилюється. Так, громадяни, які були звільнені з останнього місця роботи в період карантину (починаючи з 12.03.2020 року) за власним бажанням і стали на облік в державній службі зайнятості, отримуватимуть допомогу з безробіття з першого дня набуття статусу безробітного. Тобто на період карантину правило про відкладення виплати допомоги з безробіття для звільнених за власним бажанням застосовуватися не буде.

Як відомо, 18 квітня 2020 року набув чинності Закон України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 р. № 553-IX.

Цим законом внесено зміни до «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Змінами визначено, що на період карантину для осіб, які звільнилися з роботи за власним бажанням, не будуть застосовуватися вимоги щодо відкладення виплати допомоги з безробіття строком до 90 днів. При цьому загальна тривалість виплат допомоги з безробіття для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.

Якщо людина звільнилася з попереднього місця роботи за власним бажанням саме в період карантину і вже зареєструвалася у службі зайнятості, не потрібно подавати жодних додаткових документів. Нарахування допомоги відбудеться автоматично.

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків роз’яснила особливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) під час постачання послуг у межах договорів комісії.

Податківці нагадали, що ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі ст. 1013 ЦКУ в комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Відповідно до пп.пп. «а» і «б» п. 185.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 р. V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено ст. 188 ПКУ. Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається на основі їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – на основі звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена в порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п. 185.4 ПКУ).

Отже, постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії, є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку повинен скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).

Отже, на дату першої події відповідно до п. 187.1 ПКУ комісіонер має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на основі бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ (тобто з повної вартості наданих комітентом послуг та вартості своєї комісійній винагороди), та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну податкову накладну. Якщо комітент – неплатник ПДВ, комісіонер не має підстав для формування податкового кредиту.

Державна служба України з питань праці розповіла про особливості дострокового розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.

Роботодавець зобов’язаний задовольнити вимоги працівника про дострокове розірвання строкового трудового договору у випадках, зазначених у:

1) ч. 1 ст. 39 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

  • хвороба або інвалідність, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
  • порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору. У разі звільнення з цієї причини роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП);

2) ч. 1 ст. 38 КЗпП:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • інші поважні причини. Які саме причини є поважними, у кожному конкретному випадку вирішує роботодавець. Якщо причини, з яких працівник має намір достроково розірвати строковий трудовий договір, не відповідають поважним, роботодавець може відмовити йому і вимагати від працівника відпрацювати встановлений у договорі строк або завершити певну роботу.

Працівник-строковик не повинен дотримуватись двотижневого строку попередження про звільнення. Він вважатиметься звільненим у день, зазначений у наказі про припинення строкового трудового договору.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра