Кабінет Міністрів України постановою «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 23.03.2016 р. № 203 затвердив норми споживання природного газу населенням у випадку відсутності газових лічильників.
Норми споживання природного газу населенням за відсутності газових лічильників
|
Вид споживання |
Одиниця виміру |
Норма споживання |
|
Плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання |
куб. м. людино-місяць |
4,4 |
|
Плита газова в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача |
куб. м. людино-місяць |
7,1 |
|
Плита газова та водонагрівач |
куб. м. людино-місяць |
14 |
У період відсутності централізованого гарячого водопостачання населення норма споживання природного газу на газову плиту встановлюється 7,1 куб. м на людину на місяць.
Строк відсутності гарячого водопостачання (понад 6 годин на добу в разі цілодобового водопостачання чи понад 30% загального часу подавання води за добовим графіком), у який не включається перерва в його постачанні у нічний час (із 24 до 6 години), фіксується в двосторонньому акті, який підписується теплопостачальною організацією та оператором газорозподільної системи і є підставою для перерахунку населенню плати за гаряче водопостачання та газ. За згаданий період населення не здійснює плату за користування централізованим гарячим водопостачанням. Оператор газорозподільної системи після закінчення півріччя надсилає абонентові перерахунок за спожитий газ у період відсутності централізованого гарячого водопостачання.
Державна фіскальна служба України в листі «Про оподаткування платників податків, які перебувають на обліку на території проведення антитерористичної операції» від 17.03.2016 р. № 2772/Х/99-99-19-01-03-14 зазначила, що норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII не містять положень щодо звільнення платника податків від обов’язку відновлення первинних документів у випадках обставин непереборної сили, зокрема, що мали місце на території проведення АТО.
У разі втрати, пошкодження чи дострокового знищення первинних документів, зазначених у п.п. 44.1 і 44.3 ПКУ, платник податків зобов'язаний у п’ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, установленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Незабезпечення таким платником зберігання документів із питань обчислення та сплати податків і зборів упродовж визначених ст. 44 ПКУ строків тягне за собою накладення штрафу в розмірі, установленому ст. 121 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування дивідендів, нарахованих у 2016 році» від 14.03.2016 р. № 5462/6/99-99-17-03-03-15 роз’яснила особливості оподаткування дивідендів, нарахованих у 2016 році за 2015 рік.
Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп.пп. 167.5.1 та 167.5.2 ПКУ. Тож дивіденди, нараховані з 01.01.2016 р. за 2015 рік, обкладаються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставками, чинними у 2016 році, а саме:
- у розмірі 5% — для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами — платниками податку на прибуток підприємств;
- у розмірі 18% — для дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування;
- у розмірі 18% — для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами-єдинниками.
Дивіденди, нараховані на користь фізосіб (у т.ч. нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником, прирівнюються з метою оподаткування до виплати зарплати та обкладаються ПДФО за ставкою 18%.
Крім того, дивіденди обкладаються і військовим збором за ставкою 1,5% для всіх видів дивідендів.
Державна фіскальна служба України в листі «Про надання роз'яснення щодо можливого призначення документальної позапланової перевірки у випадку ненадання платником податків відповіді на запит контролюючого органу» від 15.03.2016 р. № 5614/6/99-99-22-04-02-15 розглянула питання щодо можливості призначення документальної позапланової перевірки на підставі того, що платник податків не надасть відповіді на запит контролюючого органу.
Згідно з пп.пп. 78.1.1 та 78.1.4 ПКУ в разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного й іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих таким платником, і в разі ненадання ним пояснень та документальних підтверджень протягом 10 робочих днів із дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, може бути проведено документальну позапланову перевірку зазначеного платника.
Відповідно до пп. 78.1.9 ПКУ документальну позапланову перевірку може бути проведено в разі подання скарги на платника податку й у разі ненадання ним пояснень і документального підтвердження на запит контролюючого органу, у якому зазначається інформація зі скарги щодо:
- ненадання таким платником податкової накладної (далі − ПН) покупцю чи про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) ПН та/або розрахунку коригування;
- ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю чи про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації такої накладної.
Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби — Центральний офіс з обслуговування великих платників на своєму сайті повідомляє: із 1 квітня 2016 року податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 р. № 1307, далі — Порядок № 1307), незалежно від дати їх складання.
Отже, якщо ПН була складена постачальником до 01.04.2016 р., то за умови її реєстрації після 01.04.2016 р. потрібно використовувати вже нову форму. Зокрема, така вимога прописана в п. 3 Порядку № 1307: «усі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації».
