Огляд законодавства

21 – 25 грудня 2020 року. В Україні створено Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва

Президент України підписав Указ № 582/2020 «Про Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва» та затвердив її положення.

Згідно з документом, цей консультативно-дорадчий орган при Президентові України створюється з метою сприяння налагодженню конструктивної взаємодії органів державної влади й суб’єктів малого підприємництва та їхніх громадських об’єднань.

Головою Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва Володимир Зеленський призначив заступника керівника Офісу Президента України Юлію Свириденко. Вона повинна у п’ятиденний строк внести пропозиції щодо персонального складу Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва.

В Офісі Президента України відбулося перше засідання Ради.

Участь у ньому взяв керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак. Він представив свого нового заступника – Юлію Свириденко, яка координуватиме роботу новоствореної Ради.

Андрій Єрмак закликав учасників максимально швидко організувати роботу органу та в стислі строки опрацювати пропозиції й підготувати рішення щодо вирішення проблемних питань малого підприємництва. Ці пропозиції будуть передані для розгляду Національній раді реформ при Президентові України.

Андрій Єрмак наголосив, що повинен бути побудований ефективний діалог з підприємцями для виправлення помилок і напрацювання конструктивних рішень.

Заступник керівника Офісу Президента, голова Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва Юлія Свириденко зазначила, що персональний склад Ради доопрацьовується й буде невдовзі затверджено.

За словами Юлії Свириденко, в Україні близько 1,8 млн малих підприємців, тому вкрай важливо почути їхні реальні проблеми та допомогти їх вирішити.

Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проєкт розпорядження про затвердження плану заходів з реалізації першого етапу (до 2022 року) Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава».

Мета документа – формування комфортного та функціонального україномовного середовища на всій території країни для усього населення, а також підвищення престижу та авторитетності державної мови.

План заходів, зокрема, передбачає:

  • забезпечення неухильного дотримання закладами освіти законодавства щодо провадження освітнього процесу державною мовою;
  • підвищення рівня володіння українською мовою педагогічних та науково-педагогічних працівників;
  • забезпечення освітніх закладів україномовною літературою;
  • проведення курсів з вивчення державної мови, зокрема, за допомогою онлайн-платформ, низки мобільних додатків та інших дистанційних форм;
  • забезпечення доступу до електронних підручників та іншої літератури українською мовою, матеріалів про культурну спадщину народу та становлення держави;
  • запровадження іспиту з української мови для тих осіб, які подають клопотання на набуття громадянства України (з квітня 2021 року);
  • унесення змін до законодавства з метою посилення інтеграційних процесів національних меншин в українське суспільство, зокрема, забезпечення належних умов для вивчення мови та рівних можливостей для всіх громадян;
  • забезпечення вивчення української мови українцями, які проживають за кордоном, захист мовних прав людей, які мають українське етнічне походження, у країнах, у яких вони мешкають нині, та підтримка громадських ініціатив, спрямованих на популяризацію мови за кордоном.

Реалізація цього розпорядження не потребує додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів.

Уряд доручив міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, а також Київській міській державній адміністрації забезпечити виконання плану заходів у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, які не заборонені законодавством.

Державна казначейська служба України повідомила, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 р. № 807-ІХ та ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI з 01.01.2021 р. запроваджуються нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів та зарахування коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Представники Державної казначейської служби України наголосили, що кошти, сплачені платниками на старі рахунки із зарахування податків, зборів та ЄСВ, не будуть зараховуватися, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.

Регіональні казначейські служби вже почали оприлюднювати нові рахунки для зарахування податків і зборів. Так, вже з’явилися рахунки для таких областей:

  • Закарпатська;
  • Кіровоградська;
  • Сумська;
  • Тернопільська;
  • Харківська.

Нові рахунки для сплати ЄСВ поки що не опубліковано.

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків повідомила, що в ситуації, якщо суб’єктом господарювання в межах проведення інвентаризації 2020 року прийнято рішення про списання дебіторської заборгованості, слід діяти так.

Відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у редакції, чинній з 23.05.2020 р., безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає, зокрема, такій ознаці, як заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких збіг строк позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Підпунктом «а» пп. 14.1.11 ПКУ не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких збіг строк позовної давності, безнадійною. Ця норма ПКУ не передбачає необхідності здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема в судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Тож виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ є сплив строку позовної давності щодо такої заборгованості незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

У разі, якщо заборгованість буде відповідати критерію, визначеному пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, платник податку не повинен здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим критеріям, передбаченим пп. 14.1.11 ПКУ.

Водночас слід зауважити, що відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Державна служба України з питань праці роз’яснила особливості застосування праці працівників під час зимових свят.

Новий рік (1 січня) та Різдво Христове (7 січня і 25 грудня) визнані в Україні як святкові дні. За загальним правилом залучення робітника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, не установлений графіком змінності (виходу на роботу), забороняється.

Проте, відповідно до абз. 3 ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у зазначені дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 КЗпП.

Так, відповідно до ст. 71 КЗпП залучення окремих працівників до роботи допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, а саме:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить подальша нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні, у тому числі на Новий рік та Різдво Христове, провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідні, святкові або неробочі дні компенсується відповідно до ст. 107 КЗпП.

Зокрема робота у зазначені дні оплачується в подвійному розмірі:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася більше за місячну норму.

Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра