Огляд законодавства

21 – 25 вересня 2020 року. Експериментальний проєкт із впровадження електронної ТТН продовжено до кінця року

Кабінет Міністрів України до кінця 2020 року продовжив експериментальний проєкт із впровадження електронної товарно-транспортної накладної (далі – е-ТТН).

Згідно з текстом пояснювальної записки, продовження проєкту з впровадження електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної зумовлене карантинними обмеженнями, які вплинули на строки реалізації проєкту.

Експериментальний проєкт із запровадження е-ТТН розпочався в Україні наприкінці грудня 2019 року. Завданням проєкту є протестувати електронний документообіг е-ТТН з використанням єдиної компоненти за участю операторів електронного документообігу та учасників ринку вантажних перевезень автомобільним транспортом та стимулювати використання електронного документообігу у сфері вантажних перевезень автомобільним транспортом з метою цифровізації процесів у транспортній галузі.

Державна податкова служба України роз’яснила, чи необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО в разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «інтернет-банкінг».

Податківці наголошують, що в разі здійснення розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до законодавства застосовувати РРО, у тому числі за умови здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу. При цьому розрахункові документи в разі продажу товарів (послуг) через інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу під час передачі йому товару чи надання послуг.

Отже, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, надання дистанційної послуги або доступу до інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням інтернету), у такому разі застосування РРО є необов’язковим. В інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через інтернет-банкінг та із застосуванням інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО на загальних підставах.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг» суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ, а у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг» – аналогічно, як у випадку доставки товару поштою: продавець під час продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надіслано в електронній формі.

Отже, якщо покупець оплачує товар (послугу), використовуючи банківський сервіс «інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або програмного РРО зобов’язаний видати (сформувати електронний розрахунковий документ) встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлено гарантійні терміни, – відповідно оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).

Міністерство юстиції України надало поради, як уникнути рейдерського захоплення майна. Насамперед об’єкт нерухомості має бути внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Адже трапляються випадки, коли громадяни, маючи лише паперове свідоцтво про приватизацію майна з реєстрацією БТІ (яке, до речі, є абсолютно легітимним), не звертаються за реєстрацією в реєстрі. Як правило, тут йдеться не про рейдерство в державних реєстрах, а про шахрайські дії, передусім, про підроблення документів.

Вносити відповідні дані до державних реєстрів наразі можуть державні або приватні нотаріуси, а також державні реєстратори.

Зупинити будь-які реєстраційні дії можна двома способами:

1) на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили;

2) на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

У заяві необхідно викласти всі деталі справи.

Строк заборони проведення реєстраційних дій у випадку подання такої заяви становить 15 днів.

Судове рішення може бути альтернативою заяві. Проте, зважаючи, що для винесення рішення у справі часто треба чекати кілька місяців, міністерство радить реагувати оперативно та звертатися із заявою.

Повторно таку заяву можна подати через п’ять днів від моменту поновлення реєстраційних дій.

Якщо ж уникнути правопорушення не вдалося – необхідно звернутися зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скаргу протягом 30 днів, що дає змогу набагато швидше, ніж у судовому порядку, відновити справедливість та скасувати злочинні реєстраційні дії.

Державна служба України з питань праці роз’яснила, за якими критеріями обираються підприємства для проведення планової перевірки Держпраці.

Зокрема, визначено такі критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності:

  • наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації в установленому порядку, протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • експлуатація об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • невиконання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • використання в діяльності суб’єкта господарювання шкідливих речовин III або IV класу небезпеки протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю;
  • використання праці неповнолітніх осіб;
  • наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
  • виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
  • невідповідність кількості найманих працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
  • наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб’єктом господарювання органам державної влади;
  • порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
  • застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;
  • порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявленого за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:

  • від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
  • від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
  • від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, якого віднесено до:

  • високого ступеня ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
  • середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
  • незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

Київський міський центр зайнятості повідомив, що карантин суттєво не вплинув на структуру вакансій у столиці.

Найбільш затребувані в Києві:

  • водії автотранспортних засобів (середня зарплата майже 15 тис. грн);
  • контролери на пасажирському транспорті (12 тис. грн);
  • слюсарі-ремонтники (11,5 тис. грн).

Бракує також вихователів та помічників вихователів, фахівців за різними напрямами роботи, продавців продовольчих товарів, у «дефіциті» робітники з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями, прибиральники службових приміщень, касири торговельного залу, сестри медичні, електромонтери.

Постійно є попит на ІТ-фахівців, інженерів, бухгалтерів, лікарів.

Інженери-програмісти із середньою зарплатою майже 30 тис. грн – найбільш високооплачувані в Києві. Трохи менше (25 тис. грн) обіцяють столичним ріелторам. Майже 24 тис. грн становитиме щомісячна зарплатня в головних механіків. Зарплатою в 20 тис. грн роботодавці заохочують газозварників, випробувачів двигунів, слюсарів-складальників двигунів, ливарників металів та сплавів. Майже 19,5 тис. грн пропонують провідним інженерам, 18 тис. грн – керуючим відділеннями та будівельним електромонтажникам.

У базі Київського міського центру зайнятості налічується 10 318 вакансій. Близько 80% тих, хто перебуває на обліку, – адміністративні службовці та топменеджери. Найбільше претендентів на одне вільне робоче місце – серед колишніх законодавців, керівників та менеджерів. На кожну вакансію серед них претендує 24 особи. Серед професіоналів (інженери, економісти, лікарі та ін.) на одну вакансію – чотири претенденти, а серед фахівців (механіки, бухгалтери, медсестри та ін.) – три. На одного кваліфікованого робітника, представника найпростіших професій та осіб без професії припадає одна-дві вакансії.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра