Огляд законодавства

21 – 25 жовтня 2019 року. Президент підписав закон, який сприятиме залученню інвестицій і розвитку інфраструктури кіновиробництва в Україні

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні» № 130-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 20 вересня 2019 року.

Закон має на меті сприяти залученню інвестицій і розвитку інфраструктури кіновиробництва в Україні.

Документ, зокрема, передбачає надання державної субсидії для повернення іноземним кіновиробникам 25% витрат на зйомку фільмів на території України.

Крім того, іноземні кіновиробники можуть отримати повернення ще 5% витрат у разі, якщо вони використовують для створення фільмів твори українських авторів чи сюжет про Україну, зокрема тему збройної агресії проти нашої країни.

Очікується, що реалізація закону сприятиме просуванню позитивного іміджу України за кордоном, популяризації українських авторів та творів у світі, співпраці і створенню спільних кінопроєктів з провідними західними продюсерами.

Кабінет Міністрів України для сприятливого використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу в 2020 році ухвалив рішення про перенесення робочого дня в січні 2020 року.

Так, Уряд рекомендує для працівників з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями (у суботу та неділю) перенести у 2020 році робочий день з понеділка 6 січня на суботу 11 січня.

Таким чином для святкування Різдва Христового у січні наступного року у громадян буде чотири вихідних дні.

Спеціальний режим роботи банків та їх установ у ці дні визначить Нацбанк, про що буде повідомлено додатково.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 16.09.2019 р. № 379 внесло такі зміни до:

  • П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» – уточнили в пункті 12, що довгострокову дебіторську заборгованість відображають у балансі за її теперішньою вартістю. Виключили слова «на яку нараховуються проценти»;
  • (С)БО 8 «Нематеріальні активи» – виключили розділ «Особливості бухгалтерського обліку нематеріальних активів установами»;
  • П(С)БО 9 «Запаси» – видалили розділ «Особливості бухгалтерського обліку запасів установами»;
  • П(С)БО 11 «Зобов’язання» – виключили пункт 8, за яким зобов’язання, на які нараховують відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж 12 місяців та до затвердження фінансової звітності є угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове. Також за оновленим пунктом 19 у примітках до фінзвітності наводять інформацію про перелік і суми зобов’язань, що включені до статей балансу «Інші довгострокові зобов’язання», «Інші поточні зобов’язання»;
  • П(С)БО 7 «Основні засоби» – видалили розділ «Особливості бухгалтерського обліку основних засобів установами». Також за неактуальністю в розділі «Переоцінка основних засобів» видалили норму, згідно з якою первісну (переоцінену) вартість об’єкта основних засобів можна збільшити на суму індексації, проведеної за податковим законодавством;
  • Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291, – уточнили розділ «Клас 5. Довгострокові зобов’язання», що рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації, зокрема, про заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків). Виключили слова «на які нараховуються відсотки».

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при поверненні об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендарем було здійснено поліпшення об’єкта оренди, та щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з отримання коштів у вигляді гарантійного платежу у разі зміни орендодавця» від 10.10.2019 р. № 703/6/99-00-07-03-02-15/ІПК пояснила, чи треба визначати податкові зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в разі повернення об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендар поліпшив об’єкт оренди. Також у цій консультації податківці висловились і про порядок оподаткування ПДВ операцій із отримання коштів у вигляді гарантійного платежу у випадку зміни орендодавця.

Отже, якщо після закінчення дії договору оренди поліпшення об’єкта оренди, які здійснив орендар, орендодавцю не передають та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складають, а поліпшення продовжує використовувати орендар у межах нового договору оренди, то й підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ немає. Адже це не є постачанням товарів або послуг у розумінні пп.пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ.

Коли умови договору передбачають, що гарантійні платежі використовують як орендну плату за останній місяць оренди та вони не підлягають поверненню орендарю, то ця сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання орендодавцем та податковий кредит орендарем в разі отримання/перерахування такого гарантійного платежу визначають у загальному порядку на підставі складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної (далі – ПН).

Якщо до закінчення договору оренди об’єкт оренди переходить у власність іншої особи (до орендодавця 2), то орендодавець 1 може скласти розрахунок коригування до ПН, складеної під час отримання коштів у рахунок оплати вартості послуг з оренди, та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з ПДВ лише у випадку повернення орендарю коштів за неотримані ним послуги оренди від орендодавця 1.

Коли ж орендодавець 1 перераховує кошти (у розмірі вартості ненаданих послуг оренди) орендодавцю 2, то відсутні підстави для коригування орендодавцем 1 податкових зобов’язань з ПДВ. Водночас орендар втрачає право на податковий кредит за тими послугами оренди, які не були надані орендодавцем 1 (слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 Податкового кодексу України; даліПКУ).

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування норм податкового законодавства щодо діяльності акцизних складів» від 11.10.2019 р. № 735/6/99-00-04-02-05-15/ІПК повідомила, що обсяг пального, який має бути відображений в акцизних накладних під час завантаження в залізничну цистерну (перша акцизна накладна) та вивантаження з неї (друга акцизна накладна), має відповідати фактичним даним такого показника під час здійснення кожної із зазначених операцій.

Водночас на втрати пального (природні втрати під час завантаження/вивантаження/транспортування товару, похибки вимірювань, невивантажуваний залишок в цистерні) платник податку повинен скласти окрему акцизну накладну (абз. 2 п. 231.1 ПКУ). Відповідні акцизні накладні на обсяги втраченого пального можна складати або у разі складання акцизної накладної під час вивантаження пального із залізничної цистерни, або на загальний обсяг втраченого пального протягом звітного місяця не пізніше останнього дня такого місяця.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра