Кабінет Міністрів України затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями (на суму понад 12 млн євро).
Цього року в бюджет на цю програму закладено 3 млрд грн. Сумарний обсяг підтримки – до 30% обсягу інвестицій. Отримати державну підтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від 12 млн євро, тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшої переробки чи збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров'я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, електронних комунікацій.
Водночас Уряд буде контролювати виконання інвесторами умов договору. У разі якщо Мінекономіки на підставі відомостей реєстру інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями встановлено факт, що обсяг значних інвестицій є меншим, ніж 12 млн євро, інвестор у місячний термін має повернути весь обсяг отриманої компенсації на спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки.
У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного отримання інвестором компенсації або часткової компенсації інвестор також у місячний термін повертає весь обсяг отриманої компенсації.
Нагадаємо, що під час реалізації інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями інвестори можуть отримати від держави декілька видів підтримки, які складають до 30% від загальної суми такого інвестиційного проєкту. Зокрема:
- переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності;
- компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж;
- податкові пільги;
- безмитне ввезення необхідного обладнання;
- звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. № 11150 від 04.04.2024 р.).
Законопроєкт включає такі положення:
- продовження (з 2025 року до 2028 року) строку оформлення незатребуваних земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками паїв та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок.
- відновлення обов’язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників.
- продовження до 2026 року пілотного проєкту із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
- усунення неузгодженостей між законами «Про землеустрій» та «Про оцінку земель».
- приведення назв глав Земельного кодексу України у відповідність до предметів їх правового регулювання.
Крім того, проєктом пропонується передбачити особливості адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про звернення», підготовлений з метою удосконалення законодавства про звернення та його приведення у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру» (реєстр. № 11082).
Законом пропонується визначити порядок реалізації права кожного звернутися до органів влади та отримати відповідь у встановлений строк, гарантовані статтею 40 Конституції України.
У документі передбачено процедури подання та розгляду звернень, права і обов’язки учасників відповідних правовідносин.
Суб’єкти розгляду звернень зобов’язані оприлюднювати на власному офіційному вебсайті інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання та розгляду звернень; всебічно і вчасно розглядати звернення; письмово або у передбачених цим Законом випадках усно повідомляти суб’єкта звернення про результати розгляду його звернення; інформувати суб’єкта звернення у випадку прийняття рішення про залишення звернення без розгляду у визначені цим Законом строки; інформувати суб’єкта звернення про порядок оскарження ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10017, який надає Пенсійному фонду повноваження у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності замість ліквідованого Фонду соціального страхування, одночасно вирішуючи проблеми, пов'язані з соціальними правами людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Необхідність його ухвалення зумовлена тим, що Фонд соціального страхування України та управління його виконавчої дирекції припинили діяльність, а функції у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з 1 січня 2023 року виконують Пенсійний фонд України та його територіальні органи.
Законопроєктом також вносять зміни у низку інших законів. Цим законопроєктом зокрема пропонується:
- виключити норми та визначити обов'язкове страхування для посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду;
- уточнити умови та порядок призначення страхових виплат для осіб, які стали жертвами нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- установити процедуру призначення та виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами для осіб як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
- визначити, що соціальні та медичні послуги для потерпілих надаватимуться відповідно до оцінки їхніх потреб згідно з відповідними законами, а їхню організацію і компенсацію вартості визначатиме уряд.
Верховна Рада України прийняла Закон України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах (базовий законопроєкт № 8244 від 29.11.2022 р.).
Закон спрямований на приведення національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 року про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур, щодо встановлення обов’язку роботодавця повідомляти працівникам про зміну власника підприємства.
Документом передбачається, що:
- у разі передачі суб’єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права й обов’язки за трудовими договорами між працівниками і відчужувачем, що існували, переходять до набувача;
- у разі передачі суб’єкта господарювання статус і функції виборного органу первинної профспілкової організації зберігаються на тих же самих умовах і підлягають виконанню тих же самих умов, які існували до переходу прав і обов’язків від відчужувача до набувача;
- відчужувач та набувач зобов’язані не пізніше 10 робочих днів до здійснення передачі суб’єкта господарювання поінформувати письмово або за допомогою технічних засобів електронної комунікації виборний орган первинної профспілкової організації про:
- дату або орієнтовну дату передачі суб’єкта господарювання;
- причини передачі суб’єкта господарювання;
- правові, економічні та соціальні наслідки передачі суб’єкта господарювання для працівників;
- будь-які заходи, передбачені стосовно працівників.
- Про зміни істотних умов праці, які спричинені передачею суб’єкта господарювання, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» (законопроєкт за реєстр. № 5695).
Кодекс законів про працю України доповнено новою главою ХІ-А «Праця домашніх працівників», яка визначає:
1) поняття домашньої праці (це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором) та домашнього працівника (це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем);
2) правовий статус домашніх працівників та особливості його регулювання, зокрема обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками;
3) додаткові права, обов'язки, гарантії та умови праці домашніх працівників;
4) робочий час та час відпочинку домашніх працівників;
5) особливості припинення трудового договору з домашнім працівником;
6) особливості здійснення контролю за додержанням законодавства про працю домашніх працівників.
Законопроєктом вносяться відповідні зміни до інших статей Кодексу з метою приведення їх у відповідність до нової глави ХІ-А (щодо надурочних робіт та робіт у вихідні дні, порядку розгляду трудових спорів та ін.).
Крім цього, з урахуванням специфіки відносин між домашнім працівником та роботодавцем проектом Закону пропонується передбачити добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Міністерство фінансів України наказом від 02.04.2024 р. № 161 затвердило в новій редакції Положення про форму та зміст структури власності.
Згідно із оновленим документом передбачено наступні зміни.
Так, змінами, зокрема, встановлено:
- форму та зміст структури власності юридичної особи;
- вимоги / параметри до оформлення структури власності;
- інформацію, яку необхідно зазначити щодо кожної особи, зазначеної у структурі власності;
- спосіб визначення розміру участі в юридичній особі у відповідному ланцюзі володіння часткою (корпоративними правами);
- подання схематичного зображення структури власності та вимоги до її оформлення;
- перелік документів, які мають додаватись до структури власності.
Структура власності відображає:
- всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюзі контролю / володіння);
- всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного або вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
- розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні.
Наказ набере чинності через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
