Кабінет Міністрів України постановою від 17.05.2017 р. № 338 затвердив Угоду щодо взаємних поїздок громадян України та Туреччини за внутрішніми паспортами (ІD-картками). Про це повідомляється на Урядовому порталі.
Отже, громадяни України і Турецької Республіки, які користуються паспортами у формі картки (ID), що містять безконтактний електронний носій, зможуть в'їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території Туреччини та України відповідно строком до 90 днів протягом 180 днів.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 18.05.17 р. № 335 привів у відповідність до чинного законодавства акти Кабінету Міністрів, якими регулюються питання встановлення окладів, доплат, винагород та інших виплат працівників установ, закладів і організацій бюджетної сфери, органів виконавчої влади та інших органів. Зокрема, їх розмір тепер прив'язано до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (1 600 грн). Раніше відповідні обчислення проводилися у співвідношенні до мінімальної заробітної плати.
Нагадаємо, з 1 січня 2017 р. мінімальна зарплата більше не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» від 29.03.17 р. № 348 скасував своє рішення про реорганізацію Державної санітарно-епідеміологічної служби, яку приєднали до Держпродспоживслужби. Натомість Держсанепідслужбу України взагалі ліквідують.
Її повноваження у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (окрім функцій із реалізації держполітики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників) буде покладено на Держпродспоживслужбу.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 593» від 18.05.17 р. № 339 залучив нашу державу до світового антикорупційного руху. Так, Україна приєднається до Глобального реєстру бенефіціарних власників. Тобто в цей реєстр передаватимуть відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про бенефіціарних власників.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником ПДВ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ціною нижчою ціни придбання таких товарів» від 05.05.17 р. № 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК надала роз'яснення, як визначати базу обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) під час експорту придбаних товарів, за ціною, нижчою за вартість придбання. Представники фіскального відомства відмовилися від ідеї обкладати таку різницю за ставкою 20%. І пояснили, що до всього обсягу постачання застосовують ставку 0%.
Цей висновок податківці зробили, врахувавши позицію судових органів. Останні наполягають, що базу оподаткування слід визначати загалом за операцією з постачання товарів, тож до операції експорту потрібно застосовувати єдину ставку ПДВ — 0%. До появи судових рішень такого змісту представники фіскального відомства вимагали від експортерів сплатити із суми перевищення 20% ПДВ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо ставок оподаткування платника єдиного податку» від 22.02.17 р. № 3697/6/99-99-13-01-02-15 поінформувала щодо такого: якщо сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку до 15 липня попереднього бюджетного року, то діють ставки єдиного податку, прийняті для попереднього бюджетного періоду.
Слід нагадати, що фіксовані ставки єдиного податку місцеві ради встановлюють у такому розмірі:
- для І групи єдинників — до 10% розміру прожиткового мінімуму;
- для ІІ групи — до 20% мінімальної заробітної плати.
Отже, якщо місцеві депутати не впоралися зі своїми обов’язками та не встановили ставок єдиного податку до 15 липня 2016 року, підприємець може зекономити на податку. Наприклад, єдинник другої групи може платити не 640 грн (20% від мінімальної зарплати на 01.01.17 р.), а 275,6 грн (минулорічна сума). Щоправда, лише після того, як отримає індивідуальну податкову консультацію аналогічного змісту.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізосіб вартості житла, харчування, перевезення працівників з місця збору до роботи та назад у разі застосування вахтового методу роботи» від 13.05.17 р. № 174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК розглянула ситуацію, коли роботодавець у разі застосування вахтового методу роботи планує надавати своїм працівникам безоплатно житло, орендоване у третіх осіб, харчування (не пов’язане із заходами охорони праці) та послуги з перевезення. Із цього приводу роз’яснили: з метою оподаткування вартість такого житла, харчування та послуг включають до оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та обкладають податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток операцій з формування забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників, та виплат за рахунок раніше створеного забезпечення» від 24.04.17 р. № 4/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомив, що до складу податкових витрат включають фактичні виплати, які відшкодовано після 01.01.15 р. за рахунок резервів та забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників (які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60 років), сформованих у бухобліку до цієї дати. Але тільки у випадку, якщо таких витрат не враховано під час визначення об’єкта оподаткування до 01.01.15 р. Підставою для проведення відповідних коригувань, за словами митарів, є п. 24 підр. 4 р. XX ПКУ (його, нагадаємо, застосовують усі платники незалежно від того, чи проводять вони податкові коригування за р. ІІІ ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо роздрібної торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні» від 16.05.17 р. № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК повідомила, що чинна нормативно-правова база не містить винятків щодо можливості незастосування РРО в разі торгівлі технікою, яка була раніше у використанні. І тому підприємцям-єдинникам під час роздрібної торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.
Нагадаємо, що норми п. 296.10 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), які звільняють підприємців — єдинників I−III груп від обов’язку застосовувати РРО за умови недосягнення рівня доходів 1 млн грн, не розповсюджуються на випадки реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання господарських операцій за договорами комісії — контрольованими» від 26.04.17 р. № 9014/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, ці операції не підпадають під визначення контрольованих. Однак операції з продажу товарів між комітентом-резидентом та покупцем-нерезидентом підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критерії, установлені пп. 39.2.1.7 ПКУ) у випадку, коли:
- покупець-нерезидент є пов’язаною особою з комітентом-резидентом;
- або країну резиденції покупця-нерезидента включено до «офшорного» урядового переліку.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізосіб суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, не повернутої у встановлений строк у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю» від 13.05.17 р. № 175/5/99-99-13-02-03-16/ІПК зазначила: якщо працівник у день повернення з відрядження захворів та не встиг подати авансовий звіт (зазвичай протягом п’яти днів), то строки звітування на період тимчасової непрацездатності не подовжуються. Адже пп. «а» пп. 170.9.2 ПКУ не передбачає таких перенесень. Тож у цьому випадку слід завітати до хворого співробітника, аби той повернув невикористані кошти, та оформити авансовий звіт зі своїм підписом. Це дозволить підприємству уникнути 25% штрафу від суми коштів, за якою не відзвітували (ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95), а працівнику не сплачувати зайвий податок на доходи.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування ПДВ операцій з повернення товариством засновнику вартості частини майна, попередньо внесеного ним до статутного фонду товариства» від 10.05.17 р. № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала товариствам правила обкладення ПДВ операцій із повернення засновнику майна/вартості майна, попередньо внесеного ним до статутного фонду підприємства. ПДВ-наслідки залежать від форми розрахунків із таким засновником:
- якщо внесок повертають коштами, тобто відшкодовують частину вартості майна, пропорційно до частки засновника в статутному капіталі товариства, то операція не є об'єктом оподаткування. У цьому разі спрацьовує п. 196.1.1 ПКУ;
- якщо йдеться про повернення майна, то таку операцію обкладають ПДВ за загальними правилами — у такому разі згадана норма не діє.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо курсових різниць та операції переоцінки об’єкта основних засобів» від 19.02.16 р. № 31-11410-07-16/4991 роз'яснило, що заборгованість із повернення іноземному інвестору фактично внесеної іноземної інвестиції в інвалюті є монетарною статтею. Отже, підприємство за нею повинно рахувати курсові різниці, як того й вимагає п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Водночас головне фінансове відомство зауважило, що курсові різниці від перерахунку такої заборгованості перед засновником відображають у бухобліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ у складі витрат або доходів підприємства.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.05.17 р. № 41 дозволив купувати та перераховувати інвалюту для повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів, корпоративних прав, коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юросіб, виходу з госптовариств іноземних інвесторів.
Утім, купувати й перераховувати в такому разі інвалюту Нацбанк дозволив лише в разі одночасного дотримання таких умов:
- купівлю/перерахування інвалюти здійснює резидент (покупець цінних паперів/корпоративних прав; юрособа, статутний капітал якої зменшується/з якої виходить учасник — іноземний інвестор; посередник (комісіонер, повірений) або іноземний інвестор;
- купівля/перерахування інвалюти для цієї мети протягом календарного місяця в межах загальної суми не перевищує 5 млн доларів США (еквівалент цієї суми в іншій інвалюті за офіційним курсом, установленим Нацбанком на дату здійснення відповідної операції);
- купівля/перерахування інвалюти із цією метою відбувається через один уповноважений банк (за вибором такої особи, що повертає інвестицію).
Ці зміни набирають чинності 12 червня 2017 року.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.05.17 р. № 41 скасував тимчасову норму, яка скорочувала максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 календарних днів.
Отже, відтепер максимальний строк розрахунків становитиме 180 календарних днів. Адже саме такий строк закріплено в ст. 1−2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.06.94 р. № 185/94-ВР.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів СРСР» від 10.04.17 р. № 592 скасувало 122 нормативно-правових акти СРСР, що стосувалися охорони праці. Переважно це правила техніки безпеки за певними видами робіт. Такий крок обумовлено необхідністю актуалізувати нормативно-правові акти, що регулюють діяльність у сфері охорони праці.
