Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» від 22.03.18 р. № 2376-VIII. Цей закон наділяє сільські, селищні та міські ради повноваженнями щодо накладення заборони на продаж пива (окрім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у певний час доби в межах відповідної адміністративної території. Звісно, такі заборони не стосуються закладів ресторанного господарства.
З порушення вимог закону розмір штрафу становить від 510 грн до 1 700 грн. Щоправда, до адміністративної відповідальності притягуватимуть саме працівника, який продав алкогольні напої в заборонений час.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 18.04.18 р. № 286 вніс зміни до правил розгляду скарг у сфері державної реєстрації та процедури проведення акредитації суб'єктів держреєстрації.
Так, осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, повідомлятимуть про час і місце її розгляду не пізніше, ніж за два дні до призначеного дня.
У цей самий строк особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (окрім скаржника), надаватимуть копії скарги та доданих до неї документів.
Строк, упродовж якого юридична особа публічного права не зможе отримати акредитацію після скасування такої Мін’юстом, збільшено до п’яти місяців.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» від 11.04.18 р. № 295 виключив Болгарію з переліку держав, операції з якими визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.
Утім, якщо фірма здійснювала операції з резидентами Болгарії в період із 01.01.18 р. до моменту набуття чинності постанови Кабміну про її виключення з офшорних країн, такі операції вважатимуть контрольованими. Звісно, за умови дотримання вимог із п. 39.2.1.7 ПКУ.
Слід нагадати, що 7 березня 2018 року Кабмін виключив Грузію, Естонію, Латвію, Мальту та Угорщину зі списку офшорних країн.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування РРО під час надання клієнтам дистанційно через мережу Інтернет спеціальних кодів, купонів, сертифікатів, бонус-кодів тощо та електронних ваучерів на послуги мобільного зв'язку» від 16.04.18 р. № 1667/6/99-99-14-05-01-15/ІПК розглянула запит товариства щодо того, чи потрібно застосовувати РРО в разі дистанційного продажу купонів, бонус-кодів, сертифікатів, електронних ваучерів через Інтернет. Постачання таких кодів та ваучерів здійснюватимуть шляхом надсилання зашифрованого файлу по спеціально виділеному каналу передачі даних або по визначеній електронній пошті.
Представники фіскального відомства повідомили: якщо кошти за купони, коди та ваучери покупці сплачують через мережу Інтернет або в безготівковій формі (з рахунку на рахунок) — товариству не обов’язково застосовувати РРО.
Безпосередній відпуск товарів покупцям за такими кодами та купонами потрібно здійснювати із застосуванням РРО та видавати чек із зазначенням відповідної форми оплати.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування інвестицій у разі повернення нерезиденту» від 16.04.18 р. № 1664/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що повернення нерезиденту частки в статутному капіталі українського підприємства не вважається отриманням доходу іноземцем. Отже, щодо такої операції податок на репатріацію не виникає.
Водночас, якщо йдеться про перерахування доходів з інвестицій, які повертаються, — такий дохід оподатковують відповідно до п. 141.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або згідно з нормами міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на дохід, нарахований від участі в капіталі платника єдиного податку четвертої групи» від 16.04.18 р. № 1617/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що дивіденди, які нараховують єдинники на користь платника податку на прибуток, не зменшують його фінансовий результат до оподаткування. Тобто нараховані дивіденди платник податку на прибуток має враховувати в складі доходу.
Ця норма запрацювала з 01.01.18 р. разом з іншими змінами, унесеними до ПКУ. Отже, з нинішнього року обов'язок сплати податку на прибуток із таких інвестиційних бухгалтерських доходів переклали з плечей платників єдиного податку на плечі інвесторів-платників податку на прибуток.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списання нестач цінностей понад норми, виявлених під час інвентаризації та нестач від крадіжок» від 18.04.18 р. № 1702/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо підприємство виявило нестачі в результаті інвентаризації або в зв’язку з викраденням, така ситуація вплине на податково-прибутковий облік винятково за бухгалтерськими правилами.
Водночас, якщо відбулася нестача основних засобів (далі – ОЗ), – представники фіскального відомства наказують застосувати різниці за п.п. 138.1—138.2 ПКУ – збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості викраденого ОЗ та зменшити на суму залишкової вартості, розрахованою відповідно до норм ст. 138 ПКУ.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» від 23.03.18 р. № 381 внесло зміни до форми декларації з ПДВ та порядку її заповнення.
Зокрема, у новій редакції викладено:
- Додаток Д1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість»;
- Додаток Д5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»;
- Додаток Д9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів».
Додаток Д5 доповнено новою таблицею 1.2. «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди». У ньому слід розшифрувати податкові зобов’язання щодо контрагентів за заблокованими податковими накладними. Втім, цю таблицю слід заповнити одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається декларація з ПДВ, враховуючи зміни.
Наказ Мінфіну набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Якщо опублікування відбудеться в квітні, то платники ПДВ повинні звітувати за оновленою формою, починаючи з декларації за червень. Хоча у контролерів може бути й інша позиція.
Міністерство охорони здоров’я України у листі «Щодо необхідності отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики для здійснення медичних оглядів водіїв транспортних засобів» від 24.11.17 р. № 17/19/53/1541-17/31223 роз’яснило: для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв (тобто проведення передрейсових та післярейсових оглядів водіїв) потрібно обрати один з таких шляхів:
- укласти між перевізниками та амбулаторно-поліклінічним закладом, що має ліцензію, договір, за яким відповідні послуги надаватиме відокремлений структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного закладу;
- фізособи-підприємці, які провадять медичну практику на підставі ліцензії, відкривають медичні кабінети на підприємствах, що здійснюють перевезення;
- підприємства, що здійснюють перевезення, отримують ліцензію та відкривають медичний кабінет без утворення закладу охорони здоров'я, що діятиме відповідно до положення про такий кабінет.
Національний банк України у листі «Щодо надання роз'яснення чи повинні суб'єкти господарювання відображати у касовій книзі кошти наданої фінансової допомоги, збільшення статутного фонду тощо, внесені одним із засновників або посадовою особою суб'єкта господарювання на розрахунковий рахунок підприємства через касу банку» від 07.02.18 р. № 50-0007/7855 роз’яснив, що готівкові обмеження в 50 000 грн поширюються на грошові розрахунки між фізособою із підприємством, у тому числі на фінансову допомогу, збільшення статутного фонду.
Отже, якщо сума фінансової допомоги або внеску для поповнення статутного фонду перевищує 50 000 грн, то фізичні особи (наприклад, один із засновників або директор чи головний бухгалтер компанії) можуть скористатися для розрахунків послугами банків шляхом внесення готівкових коштів та подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів (у цьому разі на поточні рахунки суб'єкта господарювання). Такі кошти не повинні відображатися в касовій книзі підприємства, оскільки вони надійшли на поточний рахунок у безготівковому порядку.
Слід нагадати, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з суб'єктами господарювання у розмірі до 50 000 гривень (п.п. 6 та 7 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148).
