Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106» від 11.07.2018 № 543 вніс зміни у додаток до постанови КМУ від 16.02.2011 № 106. Змінами передбачено, що Державна фіскальна служба України контролюватиме справляння:
- рентної плати за користування надрами для видобування нафти, нарахованої до 01.01.2018 року, погашення податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31.12.2017;
- рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, нарахованої до 01.01.2018, погашення податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31.12.2017;
- рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату, нарахованої до 01.01.2018, погашення податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31.12.2017.
При цьому ДФСУ не буде контролювати сплату нарахованих за актом перевірки:
- дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність;
- орендної плати за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами;
- концесійних платежів щодо об’єктів комунальної власності.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 23.07.2018 р. № 3228/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що платники ПДВ при здійснення певних операцій зобов’язані застосовувати касовий метод ПДВ-обліку. За касовим методом податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ визнають на дату зарахування (отримання)/перерахування оплати за товари/послуги.
При цьому доволі часто виникають питання щодо того, на які ж саме операції постачальників комунальних послуг поширюється касовий метод ПДВ-обліку?
Платник ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, зазначені у п. 187.10 та п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом виключно за такими операціями. За операціями, які не передбачені п. 187.10 і п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ, платник ПДВ повинен застосовувати загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту, встановлені п. 187.1 і п. 198.2 ПКУ.
Послуги зі встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії та водопостачання, а також його обслуговування і заміни не включено до переліку послуг, визначеного п. 187.10 і п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ. До того ж, плата за такі послуги не включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла. Тому, за операціями з надання цих послуг платник ПДВ визначає дату виникнення податкових зобов’язань за загальними правилами, встановленими п. 187.1 ПКУ.
Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форм державного статистичного спостереження № 1-опт (місячна) «Звіт про обсяг оптового товарообороту» та № 1-опт (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі» від 13 липня 2018 року № 149 затвердила форми державного статистичного спостереження:
· № 1-опт (місячна) «Звіт про обсяг оптового товарообороту» – починаючи зі звіту за січень 2019 року;
· № 1-опт (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі» – починаючи зі звіту за I квартал 2019 року.
Форми державного статистичного спостереження, затверджені цим наказом, поширюються на юридичних осіб.
Наказом Держстату «Про затвердження форм державного статистичного спостереження № 1-торг (місячна) «Звіт про товарооборот торгової мережі» та № 3-торг (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі» від 16 липня 2018 року № 153 також затверджено форми державного статистичного спостереження:
- №1-торг (місячна) «Звіт про товарооборот торгової мережі» – починаючи зі звіту за січень 2019 року;
- № 3-торг (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі» – починаючи зі звіту за I квартал 2019 року.
Зазначені форми поширюються на юридичних осіб.
Крім того, наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-торг (нафтопродукти) (місячна) «Про продаж світлих нафтопродуктів і газу» від 16 липня 2018 року № 154 затверджено форму державного статистичного спостереження № 1-торг (нафтопродукти) (місячна) «Про продаж світлих нафтопродуктів і газу», яка вводиться у дію, починаючи зі звіту за січень 2019 року та поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Фонд соціального страхування України (ФСС) постановою «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України» від 19 липня 2018 № 12 затвердив Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Окрім лікарняних, декретних і допомоги на поховання, новий Порядок поширюється на:
- допомогу по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- виплати в разі тимчасового переведення потерпілого на легшу, роботу, що нижче оплачується;
- відшкодування вартості поховання потерпілого і пов’язаних з цим ритуальних послуг.
Крім того, оновлено форму заяви-розрахунку і передбачено можливість подавати її в електронній формі. У разі подання в електронному вигляді роздруковану заяву-розрахунок разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначали окремі виплати і матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника.
Робочі органи ФСС перевірятимуть заяву-розрахунок після її надходження.
Після проведення виплат страхувальник надсилає повідомлення про проведення виплат. Його можна надіслати в електронному вигляді, або листом із повідомленням про вручення, або надати безпосередньо до робочого органу ФСС. Повідомлення необхідно надіслати протягом місяця з дня проведення виплат. Якщо інформації від страхувальника про виплати застрахованим особам не буде протягом трьох місяців із дня фінансування, ФСС проводить перевірку щодо використання страхувальником коштів.
Змінили й саму форму заяви-розрахунку. Вона матиме 5 додатків, у яких деталізуватимуть інформацію про:
- матеріальне забезпечення;
- допомогу на поховання;
- нарахування лікарняних внаслідок нещасного випадку або профзахворювання;
- нарахування виплат у разі переведення потерпілого на легшу, роботу, що нижче оплачується;
- відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
Новий порядок набирає чинності з 01 жовтня 2018 року.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 24 липня 2018 року № 86 запровадив низку змін до нормативно-правових актів, які розширюють можливості банків з обміну інформацією про валютні операції клієнтів, а також удосконалюють окремі вимоги до торгівлі іноземною валютою.
По-перше, врегульовано питання обміну інформацією про валютні операції клієнта між уповноваженими банками та ліквідаторами банків або юридичними особами, які утворилися в результаті ліквідації банку за рішенням власників, необхідні у випадку переходу клієнта до нового обслуговуючого банку та наявності у нього незавершених операцій. Обмін інформацією про незавершені розрахунки клієнта здійснюватиметься на паперовому носії виключно фельдзв’язком, спецзв’язком, поштовим зв’язком (рекомендованим або цінним листом). На сьогодні цей обмін здійснюється лише засобами електронної пошти Національного банку України.
Водночас на банки покладено обов’язок належним чином здійснити перевірку достовірності отриманої інформації.
По-друге, банки зможуть купувати іноземну валюту за кошти клієнтів для обміну на іншу іноземну валюту, потрібну для виконання ними зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами на міжбанківському валютному ринку та/або на міжнародному валютному ринку, тоді як раніше операція з обміну на іншу іноземну валюту здійснювалась виключно на міжнародному валютному ринку.
Крім того, уточнено формулювання норми, яка регламентує здійснення уповноваженими банками купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард». Уточненням чітко визначається, що банки можуть здійснювати такі операції з клієнтами-резидентами, що є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, та/або з іншими уповноваженими банками.
Зазначені зміни нададуть можливість клієнтам, які раніше обслуговувалися у банках, які наразі ліквідуються/у яких процедура ліквідації вже завершена, та у зв’язку з цим не була забезпечена передача необхідної інформації засобами електронної пошти Національного банку України, купувати та/або перераховувати іноземну валюту, а новим обслуговуючим банкам – здійснювати дієвий контроль за валютними операціями клієнта. Також ці зміни сприятимуть підвищенню ефективності проведення операцій з торгівлі іноземною валютою.
Постанова набула чинності 27 липня 2018 року.
Верховний Суд України у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 323/1252/17 зробив висновок, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду на термін до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи й заробітна плата.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз'яснив, що прийняття на військову службу за контрактом в особливий період не є підставою для звільнення, оскільки на працівника поширюються гарантії щодо збереження місця роботи.
Суд відновив контрактника на його роботі, оскільки його не можна було звільняти поки він проходить службу в Збройних силах.
Роз'яснено, що згідно з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) поширення гарантій збереження місця роботи законодавець не ставить в залежність від виду контракту. Передбачена лише умова, що такі гарантії надаються особі у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, а саме: під час мобілізації, на особливий період.
Рішень про повну демобілізацію всіх призваних по мобілізації військовослужбовців і переведення всіх інститутів України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.
