Кабінет Міністрів України після проведення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями впровадив додатковий імпортний збір. Запроваджено його розпорядженням «Про завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями стосовно запровадження тимчасових заходів щодо стабілізації платіжного балансу України» від 16.02.2015 р. № 119-р, яке набрало чинності 25.02.2015 р. (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 35 від 25.02.2015 р.).
Імпортний збір буде стягуватися з товарів, що ввозяться на територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю за ставками:
10 % − для товарів, що класифікуються у товарних групах 1 − 24 згідно з УКТЗЕД, куди входять живі тварини; продукти тваринного та рослинного походження, готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої тощо;
5 % − для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 − 97 згідно з УКТЗЕД. Сюди включають мінеральні продукти, продукти хімпромисловості, текстильні матеріали та інші промислові товари;
10 % − для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до ст. 374 Митного кодексу України. Тобто, ті товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну та підлягають оподаткуванню.
Діятиме новий збір протягом 12 місяців. Від імпортного збору звільнені життєво необхідні товари, такі як:
- нафта та газ природний;
- неопромінені паливні елементи (твели);
- електроенергія;
- вугілля;
- бензини, мазут та дизпаливо;
- медичні вироби для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих за переліком, встановленим КМУ (постанова КМУ «Про затвердження переліку медичних виробів для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих, які не є об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором» від 16.02.15 р. № 63);
- товари, що безоплатно надаються Україні урядами інших держав або міжнародними організаціями в рамках міжнародних (міжурядових) угод, згода на обов'язковість яких надана ВР України.
- товари, зазначені у п. п. 2 − 7, 9, 10, 12, 13, 15, 18 - 20 ч. І ст. 282, ч. І та IV ст. 287, пп. 11 п. 4, п. 41 р. XXI 'Прикінцеві та перехідні положення' Митного кодексу України.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» від 29.01.15 р. № 2687/7/99-99-23-01-17 нагадала, що тимчасово, до 01.07.15 р., контролери можуть стягувати податковий борг за рахунок готівки, що належить такому платникові, та/або коштів з рахунків такого платника у банках без звернення до суду.
Це можливо, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, сума боргу перевищує 5 млн грн та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платникові помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Підставою для стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника є рішення керівника контролюючого органу. Примірна форма такого рішення затверджена наказом ДФС України від 21.01.15 р. № 23.
Крім того, Національним банком України листом від 27.01.2015 р. № 25-110/4833 територіальні управління Національного банку України, Операційний департамент, банки України, Незалежну асоціацію банків України, Асоціацію українських банків, Асоціацію 'Український кредитно-банківський союз', Департамент аудиту повідомлено про обов'язковість і негайність виконання інкасових доручень (розпоряджень), ініційованих органами державної фіскальної служби, та особливості оформлення таких розрахункових документів.
У реквізиті 'Призначення платежу' такого інкасового доручення (розпорядження) зазначають дату видачі та номер рішення керівника органу державної фіскальної служби. А саме рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подають.
Державна фіскальна служба України на своєму сайті роз’яснила, що відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в Книгах обліку доходів і витрат законодавством не передбачено. Обгрунтували це тим, що порядок ведення книги обліку доходів і витрат не передбачає зазначення інформації сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації зарплати при виплаті доплати за роботу в нічний час» від 09.12.14 р. № 285/10/136-14 зазначило, що доплата за роботу в нічний час впливає на базовий місяць проведення індексації за умови, що збільшується і сам посадовий оклад.
Якщо працівнику стали більше доплачувати за нічні зміни у зв’язку із збільшенням кількості годин нічної роботи, але посадовий оклад при цьому не підвищують, базовий місяць у такому випадку не змінюється.
У випадку підвищення посадового окладу для порівняння фіксованої величини суми індексації та суми підвищення окладу до розрахунку беруть як суму підвищення окладу, так і доплату за роботу у нічний час, але остаточно обчислюють виходячи з умов місяця, в якому було збільшено такий оклад.
Наприклад, якщо оклад підвищили у жовтні, то порівняння суми підвищення заробітної плати із сумою індексації здійснюють між розмірами зарплати жовтня до її підвищення та зарплати жовтня після її підвищення.
Національний банк України постановою Правління НБУ «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» від 23.02.15 р. № 124 (Чинна з 24.02.15 р.) вжив низку адміністративних заходів, спрямованих на посилення контролю за валютними операціями імпортерів за ЗЕД-контрактами, зокрема, з використанням авансових платежів (попередньої оплати). А саме:
1. Заборонили уповноваженим банкам купувати валюту за дорученням клієнта за рахунок гривневих кредитних коштів. Таке обмеження не поширюється, якщо валюту придбавають фізособи на виконання своїх зобов’язань за споживчими кредитами в інвалюті.
2. Авансові платежі за ЗЕД-контрактом клієнта вартістю більше 50 тис. дол. США уповноважений банк зможе здійснити лише за дозволом НБУ та не раніше третього операційного дня з моменту надання банком інформації щодо такого платежу. Платежі розміром нижче зазначеної суми можна проводити без додаткової перевірки НБУ. Крім того, протягом одного операційного дня в рамках одного нерезидента резидент може здійснити не більше одного платежу через один уповноважений банк. Обмеження у 50 тис. дол. США не поширюється на розрахунки, здійснювані у формі акредитива, що підтверджений банком, який має рейтинг не нижче інвестиційного класу.
3. Здійснення платежів як за імпортними контрактами клієнтів, так і за власними операціями, загальна вартість яких перевищує 500 тис. дол. США, банки можуть проводити виключно з використанням акредитивної форми розрахунків, підтвердженої банком, рейтинг якого не нижче інвестиційного класу.
