Огляд законодавства

23 – 27 вересня 2019 року. Державна податкова служба України звернула увагу підприємств на помилки, яких вони припускаються, заповнюючи звіт про контрольовані операції

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків застерегла від помилок, яких припускаються платники податків, заповнюючи звіт про контрольовані операції.

Податківці звернули увагу на найбільш розповсюджені технічні помилки платників податків, яких припускаються під час реєстрації контрольованих операцій у «Відомостях про особу, яка бере участь у контрольованих операціях».

1. Рядок «Повне найменування особи» повинен збігатися із зазначеним у контракті (угоді), з даними вантажно-митних декларацій (далі – ВМД), податкових накладних, додатком податкової накладної до рядка 23 декларації з податку на прибуток.

2. Рядок «Код країни», у якій зареєстрований нерезидент, має відповідати класифікації країн світу, що затверджена наказом Держстату від 30.12 2013 р. № 426 «Про затвердження Статистичної класифікації країн світу» (із змінами).

3. У разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518) необхідно заповнити Додаток «Інформація про пов’язаність осіб».

4. Графа 3 «Код типу предмета операції» повинна відображати код типу предмета операції.

Додаток 4 до Порядку встановлює виключний перелік кодів типу предмета операції, а саме: товар – код 201, нематеріальні активи – код 202, цінні папери – код 203, послуга – код 204, банківська послуга – код 205, фінансова послуга (крім банківських послуг) – код 206, робота – код 207, фінансування нерезидентом поточної діяльності його постійного представництва в Україні – код 208.

5. У разі коли графа 3 «Код типу предмета операції» має код 204 – послуга, графа 6 «Код послуги згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг» повинна бути обов’язково заповнена за сферою діяльності (ІТ-послуги, кредити, послуги ремонту, транспортні послуги, послуги з будівництва тощо).

6. У разі коли значення графи 3 «Код типу предмета операції» має код 201 – товар, графа 5 підлягає обов’язковому заповненню відповідно до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

7. Поширеною помилкою є відображення в графі 9 «Код сторони операції» не сторони нерезидента, а «самого себе».

8. Для фінансових операцій та нематеріальних активів (кредит, роялті) повинна відображатись ставка у відсотках у графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті контракту/договору)».

9. Підсумок графи 20 «Загальна вартість операції (за вирахуванням непрямих податків) (грн)» додатка до звіту про контрольовані операції повинен відповідати значенню графи 4 «Загальна сума контрольованих операцій з контрагентом» звіту про контрольовані операції.

10. Коректне заповнення даних у графі 25 «Сторона, що досліджується».

У разі вибору платником таких методів трансфертного ціноутворення, як: метод ціни перепродажу (302), метод «витрати плюс» (303), метод чистого прибутку (304), у випадку обрання платником стороною, що тестується, «самого себе» – вказується «1», а коли тестується нерезидент – зазначається «0». При цьому показник рентабельності, який міститься у графі 23 «Цифрове значення показника рентабельності контрольованих операцій», вказується показник рентабельності сторони, що тестується.

Допущення платниками саме цих технічних помилок призводить до не проходження поданим Звітом про контрольовані операції логічного контролю, що, своєю чергою, може спровокувати надмірну увагу з боку податкової служби, а також призвести до не своєчасної реєстрації звіту.

Національний банк України листом «Щодо встановлення ліміту каси підприємством» від 14.08.2019 р. № 50-0006/42074 повідомив, що для підприємств, які розташовані в населених пунктах, де немає банків, строк здавання готівкової виручки (готівки) для зарахування на рахунки в банках становить не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів (пп. 3 п. 48 р. V Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку від 29.12.2017 р. № 148).

Ці підприємства визначають ліміт каси у п’ятикратному розмірі середньоденних надходжень готівки або її середньоденної видачі з каси.

Водночас готівка не є понадлімітною в день її надходження, якщо її:

  • здали в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку;

або

  • видали для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку з одночасним отриманням з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Підприємства для визначення ліміту каси мають керуватися роз’ясненнями Нацбанку, оскільки саме НБУ встановлює порядок ведення касових операцій підприємств та організацій (ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІV).

Національний банк України на своєму офіційному сайті повідомив, що з 25 вересня 2019 року банки мають право заокруглювати суми касових операцій. Це рішення ухвалено з урахуванням пропозиції банківської спільноти у зв’язку із вилученням з готівкового обігу монет дрібних номіналів.

Зокрема, банки України зможуть заокруглювати суми касових операцій за кожним касовим документом відповідно до підстав, визначених законодавством України, та за правилами, встановленими п. 4 постанови Правління Національного банку України «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15 березня 2018 року № 25.

Результати заокруглення є іншими операційними доходами/витратами банку.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 20 червня 2019 року № 82» від 24 вересня 2019 року № 117, що набрала чинності 25 вересня 2019 року.

Нагадаємо, що з 01 жовтня 2019 року розмінні монети номіналами одна, дві та п’ять копійок більше не будуть засобом платежу. Тож усі готівкові розрахунки мають здійснюватися банками в сумах, кратних найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, що перебуває в обігу, – 10 копійкам.

Заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) здійснюється за такими правилами:

  • сума, що закінчується від однієї до чотирьох копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на нуль копійок;
  • сума, що закінчується від п’яти до дев’яти копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на нуль копійок.

Під час безготівкових розрахунків заокруглення не відбуватиметься.

Фонд соціального страхування України (далі – Фонд) на своєму офіційному сайті повідомив, що роботодавець не може самостійно ухвалювати рішення про виплату працівникам допомоги за рахунок коштів Фонду. Про це йдеться в ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон № 1105).

У Законі № 1105 чітко зазначено, що рішення про призначення матеріального забезпечення й надання соціальних послуг ухвалює комісія (уповноважений) із соціального страхування, створена (обрана) на підприємстві, в установі або організації.

Така комісія (уповноважений) виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 13 (далі – Положення № 13).

Права, обов’язки та повноваження комісії (уповноважених) із соціального страхування встановлені п.п. 2.1, 2.2 та пп. 3.1.1 Положення № 13.

Так, серед іншого, комісія має право розглядати підстави і правильність видачі, заповнення листка непрацездатності, який є основою для надання матеріального забезпечення; перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності. У разі порушення режиму, встановленого лікарем, застрахована особа втрачає право на отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду за листком непрацездатності з дня допущення такого порушення.

Комісія (уповноважений) має право приймати рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги з тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, вагітність та пологи, допомоги на поховання) і надає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо.

До найчастіших порушень в оформленні листка непрацездатності належить те, що у реквізиті «місце роботи: назва підприємства, установи, організації» не зазначається адреса підприємства (установи). Зауважимо, що в бланку листка непрацездатності запис щодо місця роботи обмежується лише «місце роботи: назва підприємства, установи, організації» та не містить графи для заповнення адреси підприємства. Проте відповідно до п. 3.1 Інструкції № 532 необхідно вказати назву й місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).

Листок непрацездатності, який оформлений з порушенням Інструкції № 532, необхідно повернути працівнику для оформлення відповідно до чинного законодавства.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра