Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затвердив зміни у функціонуванні електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) — у ній впроваджується особистий кабінет пацієнта.
Це рішення дозволить пацієнтам самостійно взаємодіяти з ЕСОЗ. Така взаємодія надасть можливість людям безбар’єрно реалізовувати встановлені законом права і самостійно користуватися електронними сервісами.
Електронна система охорони здоров’я є двокомпонентною системою. Вона складається з центральної бази даних та електронних медичних інформаційних систем (МІС).
Запуск функціональних можливостей особистого кабінету пацієнта передбачає, що пацієнт відтепер матиме доступ до власних персональних даних, які зберігаються у центральній базі даних ЕСОЗ.
Доступ буде забезпечуватися у кілька способів: через електронні медичні інформаційні системи (МІС) та Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі мобільний додаток порталу «Дія» (Дія). Вхід до ЕСОЗ пацієнт здійснюватиме із застосуванням власного електронного підпису.
На першому етапі впровадження користувачі особистого кабінету пацієнта зможуть:
- самостійно зареєструвати себе як пацієнта в центральній базі даних ЕСОЗ;
- самостійно подавати декларації про вибір лікаря (сімейного лікаря, терапевта чи педіатра), переглядати раніше подані декларації, а за потреби — розірвати декларацію з лікарем;
- у разі необхідності — змінити свої персональні дані, що містяться в центральній базі даних ЕСОЗ (до прикладу, прізвище після одруження).
Окрім зручних сервісів для пацієнта, запуск особистого кабінету пацієнта дозволить знизити навантаження на медичних працівників, адже раніше більшість зазначених змін вносили до системи саме вони.
Сьогодні в Україні вже існують деякі пацієнтські електронні сервіси, за допомогою яких можна записатися на візит до лікаря, переглянути певну інформацію щодо медичного обслуговування, яка вноситься лікарями та зберігається в закладі охорони здоров’я або МІС. Однак дотепер жодні цифрові сервіси для пацієнтів не були повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ.
Наразі реалізується перший етап впровадження особистого кабінету пацієнта. Надалі будуть з’являтися нові можливості та електронні сервіси для того, щоби українці, незалежно від регіону чи закладу охорони здоровʼя, могли безперешкодно користуватися електронними послугами у сфері охорони здоров’я.
Президент України підписав Закон № 3760-IX , який закріплює статус англійської як мови міжнародного спілкування в Україні.
Документ набере чинності з дня його опублікування, крім окремих норм, які почнуть діяти після завершення дії воєнного стану.
Метою закону є підвищення рівня конкурентоспроможності України, зростання її інвестиційної та туристичної привабливості, розширення застосування англійської мови в публічних сферах суспільного життя та створення сприятливих умов для опанування англійської громадянами України.
Серед іншого, закон визначає категорії держслужбовців, які обов’язково мають знати англійську мову:
- держслужбовці категорії А, голови місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників; 2 роки після припинення воєнного стану;
- для держслужбовців категорії Б і В, працівників прокуратури, Нацполу (старшого і середнього керівного складу), податкових та митних органів встановлений термін в 4 роки після війни на вивчення англійської для отримання відповідної посади.
Закон передбачає обов'язкове вивчення і використання англійської мови на всіх рівнях освіти, у тому числі й у дошкільних закладах.
Також законом визначається застосування англійської мови в роботі органів влади, місцевого самоврядування, у сферах культури та охорони здоров’я.
Крім того, на вокзалах, автовокзалах, аеропортах, у деяких видах транспорту інформація має дублюватися англійською мовою. Це станеться вже за два роки після набрання чинності цим законом.
Міністерство фінансів України проєктом наказу «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Проєкт) планує привести нормативно-правовий акт у відповідність до норм:
- пункту 1 розділу I Закону України від 25 січня 2022 року № 1998-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях»,
- пункту 6 розділу I Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків»,
- пункту 21 розділу I Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікацій з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».
Проєктом пропонуються зміни, згідно з якими:
- суб’єкти господарювання можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ не лише під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, але й під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичниз осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- до кола осіб, відповідальних за нарахування та/або сплату до бюджету податку на додану вартість, включено операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників (у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), осіб, які здійснюють реалізацію товарів, визначених частиною сьомою статті 293 Митного кодексу України (іноземних товарів та транспортних засобів комерційного призначення, за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні);
- унормовано алгоритм формування індивідуального податкового номера платника ПДВ для постійних представництв;
- запроваджено процедуру скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, прийнятого контролюючим органом в автоматичному режимі;
- удосконалено порядок формування та надання витягу з реєстру платників ПДВ шляхом обрання платником ПДВ нового способу отримання витягу – в електронній формі;
- удосконалено форми окремих додатків.
Кабінет Міністрів України постановою від 25.06.2024 р. № 744 привів у відповідність до Закону «Про санкції» від 14.08.2014 р. № 1644-VII Порядок державної реєстрації і зняття з обліку транспортних засобів.
Зміни передбачені до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою від 07.09.1998 року № 1388.
Так, передбачили обов’язковість перевірки відомостей про осіб, які звертаються до сервісних центрів МВС за отриманням відповідних послуг, за Державним реєстром санкцій.
Визначили, що в разі встановлення факту застосування санкцій до фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (зокрема, у звʼязку з вибракуванням (списанням) транспортного засобу в цілому), уповноважена особа сервісного центру МВС відмовляє у вчиненні таких дій, якщо вчинення таких дій призведе до порушення обмежень (заборон), установлених санкцією відповідного виду.
Національний банк України постановою від 21 червня 2024 року №74 затвердив Положення про порядок підготовки та оновлення плану безперервної діяльності, плану відновлення діяльності та плану фінансування страховика (далі – Положення) з метою забезпечення безперервного виконання страховиками ключових функцій і підвищення їх фінансової стійкості.
Положення, зокрема, визначає:
- порядок підготовки та оновлення плану безперервної діяльності, плану відновлення діяльності та плану фінансування страховика;
- вимоги до структури та змісту таких планів;
- порядок та умови погодження або відхилення Національним банком плану відновлення діяльності, плану фінансування страховика;
- порядок та строки подання до Національного банку звітів про виконання плану відновлення діяльності, плану фінансування, а також перелік інформації, яка включається до таких звітів.
Страховики повинні затвердити план безперервної діяльності страховика, план відновлення діяльності страховика та план фінансування страховика відповідно до умов, визначених у Положенні, протягом шести місяців з дня набрання чинності зазначеною постановою.
Національний банк України постановою від 21 червня 2024 року № 72 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» з 22 червня 2024 року запроваджує заборону на проведення платіжних операцій клієнтів на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх за рахунок коштів, отриманих на умовах кредиту.
Відповідний захід дасть змогу мінімізувати ризики для безпеки та стабільності фінансової системи, зменшить негативні наслідки функціонування сфери азартних ігор в мережі Інтернет, сприятиме захисту прав споживачів та розвитку відповідального споживчого кредитування.
Кабінет Міністрів України надав можливість Нацбанку встановлювати винятки щодо граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів для оборонної промисловості. А також рекомендував НБУ, зокрема, збільшити терміни розрахунків за такими операціями у сфері машинобудування або з великим плечем доставки. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 21 червня 2024 року.
Згідно з рішенням Уряду, Нацбанку рекомендується збільшити зі 180 до 270 днів розрахунки за операціями експорту-імпорту, зокрема:
- верстати для обробки різних матеріалів, в т.ч. лазерні, токарні верстати, оброблювальні центри і т.д.
- водоструминні різальні машини;
- машини (включаючи преси) для обробки металів;
- машини та апарати для паяння або зварювання;
- шасі, кузови, причепи та напівпричепи тощо;
- машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту;
- труби та трубки;
- електричні двигуни та генератори;
- шасі з установленими двигунами й т.ін.
Крім того, Уряд рекомендує НБУ збільшити з 90 до 120 днів граничні строки розрахунків на деякі товари агровиробництва, зокрема, пшеницю, жито тощо.
