Огляд законодавства

25 – 28 серпня 2021 року. Набрав чинності закон про цифрові паспорти в «Дії»

Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що 23 серпня 2021 року Закон про цифрові паспорти в «Дії» набрав чинності. Україна – перша держава у світі з цифровими паспортами, які мають таку ж юридичну силу, що й паперові документи. Відтепер ніхто не матиме права не приймати «Дію». У застосунку доступні ID-картка та біометричний закордонний паспорт. Тепер можна користуватися ними будь-де на території України. Це один із головних кроків на шляху України до режиму «без паперів».

Дійсність паспорта в «Дії» можна перевірити через QR-код, який діє три хвилини. Завдяки цьому підробити, викрасти чи забути паспорт неможливо. А перевірити його дійсність кожен може через свій смартфон. Це принцип «people to people», який Мінцифра впроваджує під час запуску всіх наших послуг.

Щоб розширити функціонал цифрових паспортів, Мінцифра запустила шеринг документів. Це функція, яка замінює ксерокси та сканери. Цифрова копія потрапляє з вашого смартфона одразу в систему запитувача.

Якщо навіть після 23 серпня не приймають «Дію», необхідно звернутися до служби підтримки. Команда впровадження розбереться в ситуації та виправить її.

Входження у режим «paperless» є тривалим і достатньо складним процесом. До нового завжди важко звикнути, але Мінцифра зробила так, щоб це було легко. Paperless.diia.gov.ua – єдиний портал, де зібрані інструкції щодо роботи та використання цифрових документів. Там можна знайти все – від авторизації в застосунку чи на порталі до отримання електронного підпису. Там з’являтимуться нові інструкції, як тільки запускатимуться нові електронні послуги.

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про перенесення робочих днів у 2022 році з метою створення сприятливих умов для раціонального використання робочого часу та відзначення святкових днів. Керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні з понеділка 7 березня на суботу 12 березня, а з понеділка 27 червня – на суботу 2 липня.

Спеціальний режим роботи банків і їхніх установ у ці дні визначатиме Національний банк України.

Таким перенесенням буде створено сприятливі умови для відзначення свят та відпочинку протягом чотирьох днів поспіль. Рішення Уряду не призведе до встановлення робочих днів протягом шести днів поспіль, до порушення балансу робочого часу впродовж року, зменшення фонду заробітної плати тощо. Натомість працівники зможуть завчасно планувати свій відпочинок.

Міністерство фінансів України затвердило три Узагальнюючі податкові консультації з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) та оподаткування доходів нерезидентів.

За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (далі – УПК) при Міністерстві фінансів наказами Міністерства від 20 серпня 2021 року затверджено Консультації щодо:

  • питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів (Наказ № 480);
  • заповнення повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (Наказ № 479);
  • тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення (Наказ № 478).

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 07.07.2021 р. № 2669/ІПК/99-00-04-03-03-06 звернула увагу на відповідальність, яка застосовується до податкового агента за помилки під час заповнення Розрахунку, а саме штраф на підприємство згідно з п. 119.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в розмірі 1 020 грн за подання недостовірних відомостей (за повторне протягом року діє подвійний розмір – 2 040 грн). Таке покарання передбачено зокрема щодо помилок у реєстраційному номері облікової картки платника податків.

Якщо ж страхувальником самостійно здійснюється виправлення в Розрахунку недостовірних відомостей щодо застрахованої особи, санкції податковими органами не застосовуються.

Президент України вніс проєкт Закону № 5864 про визнання Дня Української Державності вихідним днем. Указ про встановлення цього свята Голова держави підписав 24 серпня під час урочистостей з нагоди 30-річчя незалежності України.

Законопроєктом передбачається внести зміну до ст. 73 Кодексу законів про працю України, доповнивши її новим абзацом щодо встановлення 28 липня Дня Української Державності як святкового дня. Таким чином, День Української Державності стане святковим вихідним днем.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, його прийняття сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, що засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, про історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця князя Київського Володимира, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив європейський цивілізаційний вибір Київської Русі (Києво-Руської держави), спадкоємицями якої є, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Литовсько-Руська держава, Українська козацька держава (Гетьманщина), Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна.

Національний банк України планує відмінити низку нормативно-правових актів, які не відповідають оновленому законодавству про страхування. З цією метою опубліковано для громадського обговорення проєкт постанови, що передбачає втрату чинності нормативно-правових актів, які не відповідають новому регулюванню страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Йдеться про спільні акти попереднього регулятора ринку небанківських фінансових послуг та Мінагрополітики, що втратили актуальність у зв'язку з ухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 01.07.2021 року № 1601-IX.

Цей закон суттєво оновлює систему державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції. Нормативно-правові акти, які Національний банк пропонує відмінити, не відповідають новому закону в частині вимог до учасників ринку страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, переліку страхових продуктів, вимог до договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Нагадаємо, що новий закон запроваджує механізм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників в частині страхування сільськогосподарської продукції, зокрема, пропонує прозорий механізм участі страхових компаній, надає можливість аграріям застрахувати свою продукцію та отримати від держави компенсацію частини вартості страхового платежу. Йдеться про відшкодування до 60% страхового платежу.

Громадське обговорення триватиме упродовж одного місяця. Національний банк приймає пропозиції та зауваження до 21 вересня 2021 року.

Національний банк України з метою забезпечення врегулювання практичних аспектів визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями постановою Правління НБУ від 13 серпня 2021 року № 87 вніс зміни до:

  • постанови Правління НБУ від 30 червня 2016 року № 351 «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» (зі змінами) – у частині надання права банкам, які здійснили переведення активів боржника – юридичної особи з групової оцінки на індивідуальну для подальшої оцінки за спрощеним підходом, до 01.10.2021 р. не застосовувати ознаку дефолту та інформацію про 10 (дефолтний клас) із Кредитного реєстру НБУ, що пов’язані з відсутністю в банку фінансової звітності боржника;
  • Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами), – у частині уточнення застосування окремих умов до оцінки кредитного ризику за спрощеним підходом.

Державна податкова служба України повідомила, що наказ Мінфіну від 02.08.2021 р. № 439 «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання» набуває чинності 01.09.2021 р.

Нагадуємо, що з 01 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування буде відбуватися шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету в розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 19.08.2021 р. у справі № 804/3049/17) розглянув спір роботодавця та органу Держпраці щодо можливості виконувати роботи підвищеної небезпеки за цивільно-правовим договором (далі – ЦПД).

Вкотре наголошено, що неприпустимо оформляти ЦПД на виконання небезпечних робіт з особами, які не мають відповідних знань, досвіду та, у визначених законом випадках, допуску (дозволу), а також робіт, які мають постійний характер виконання.

До того ж, оскільки декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства подає та отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт саме роботодавець, то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватися виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за ЦПД, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.

Разом із такими висновками, Верховний Суд також не взяв до уваги доводи позивача про те, що невід'ємний елемент складу правопорушення, передбаченого ст. 265 КЗпП, –наявність виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) та податків.

В абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено три самостійні порушення:

  • допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
  • виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

Спільним для вищеперелічених правопорушень є санкція, яка передбачає штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є єдиноподатниками 1-3 груп, застосовують попередження.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра