Національний банк України постановою від 22 березня 2024 року № 35 затвердив Положення про порядок поновлення тимчасово зупинених ліцензій та зміни до постанови Правління Національного банку України від 12 серпня 2022 року № 177 «Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління НБУ від 06 березня 2022 року № 39» (зі змінами). Цим документом визначено порядок поновлення ліцензій з метою забезпечення можливості для надавачів фінансових послуг, місцезнаходженням яких були тимчасово окуповані території, поновити зупинені ліцензії після деокупації територій або перереєстрації на підконтрольній Україні території.
Згідно з новим порядком фінансова установа має долучити до заяви про поновлення тимчасово зупиненої ліцензії документи, що підвереджують відповідність вимогам Положення про авторизацію фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2023 року № 199 (зі змінами).
Національний банк розглядатиме заяву про поновлення ліцензії протягом 30 робочих днів з дня отримання повного пакета документів, водночас може продовжити цей строк ще на 30 робочих днів та запитувати додаткову інформацію / документи / пояснення.
Повідомлення про ухвалене рішення Національного банку надається безпосередньо надавачеві фінансових послуг та оприлюднюється на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ.
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку».
Перегляд акцизів обумовлено необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що є наразі актуальним з огляду на отримання Україною статусу країни-кандидата на членство у ЄС.
Проєктом Закону запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України з метою:
- приведення у відповідність до норм Директиви Ради ЄС № 92/83/ЄЕС класифікації алкогольних напоїв у частині, що стосується визначення терміну «проміжні продукти» - вина та інші зброджені напої, які віднесено до кодів 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;
- збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 гривень за 1 літр (на 3,81 гривні), тобто до рівня розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані;
- приведення розмірів ставок акцизного податку на пальне до мінімальних рівнів таких ставок, встановлених в ЄС, поступово, протягом 4 років.
Впровадження положень законопроєкту дасть змогу забезпечити додаткові надходження до держбюджету у другому півріччі 2024 року:
- від операцій з реалізації пального – на 1,6 млрд грн у середньому за місяць. З них 1,3 млрд грн від акцизного податку та 292 млн грн від податку на додану вартість;
- від операцій з реалізації проміжних продуктів – на 4,5 млн грн за місяць від акцизного податку (розрахунок зроблено з огляду на обсяги реалізації, передбачені у Державному бюджеті України на 2024 рік).
Це важливо для підтримки безпеки країни, адже всі власні надходження спрямовуються на сектор безпеки й оборони.
Державна податкова служба України наказом від 18.03.2024 р. № 231 затвердила Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати інших податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи.
Методика призначена для застосування посадовими особами контролюючих органів під час виконання ними функціональних обов’язків та має роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Методика містить інформацію щодо:
- обсягів інформації, яка має бути перевірена та висвітлена в матеріалах перевірки;
- способів викладення в матеріалах перевірки фактів та обставин;
- способів обґрунтування висновків в матеріалах перевірки платника податку.
Джерела інформації
Під час проведення перевірки може бути використана інформація, що надійшла від:
- платників податків, у т. ч. дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA);
- центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема:
- дослідження загальної інформації про господарську діяльність платника податків;
- оренди землі;
- рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, податкових пільг зі сплати цих податків і зборів;
- викидів, скидів, розміщення та перенесення забруднювачів;
- запасів і ресурсів корисних копалин;
- місць видалення відходів;
- ліцензування видів господарської діяльності платника податків;
- обліку водокористування;
- змісту та порядку складання звітів з оцінки впливу на довкілля;
- інша інформація, надана контролюючому органу в установленому законодавством порядку.
Перевірці підлягають питання щодо:
- перебування у власності платника податків/зборів об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі його частки;
- плати за землю;
- транспортного податку;
- рентної плати, яка складається з:
- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за спеціальне використання води;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- екологічного податку.
Основним документом, який підлягає перевірці при обчисленні податку/збору є податкова декларація/розрахунок з відповідного податку/збору, що формується на підставі первинних та зведених документів бухгалтерського обліку за відповідний податковий (звітний) період.
Враховуючи, що податок/збір та їхня база оподаткування є суто розрахунковою величиною, то підтвердження правомірності їх визначення рекомендується проводити виключно шляхом перевірки (суцільним чи вибірковим способом) даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, наданих платником податків під час проведення документальної перевірки або інформації, отриманої податковим органом під час виконання своїх функцій.
Національний банк України пропонує для громадського обговорення зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).
Це пов’язано з необхідністю приведення окремих вимог Положення у відповідність до актуальних вимог законодавства України та нормативно-правових актів регулятора.
Зокрема, у зв’язку з цим передбачається:
- уточнити термін «небанківський надавач платіжних послуг», виключивши з нього надавачів нефінансових платіжних послуг як таких, які не здійснюють операції, передбачені Положенням;
- врахувати можливість використання суб’єктами господарювання під час розрахунків готівкових коштів, отриманих ними з платіжних рахунків, відкритих у небанківських надавачів платіжних послуг;
- надати можливість здійснення суб’єктами господарювання розрахунків між собою і з фізичними особами шляхом внесення готівки до надавачів платіжних послуг для подальшого переказу коштів на рахунки суб’єктів господарювання, не використовуючи переказ коштів без відкриття рахунку;
- зобов’язати комерційних агентів банків здавати готівку, отриману під час надання платіжних послуг, до банків виключно через відповідні служби та/або підприємства, яким надано право на інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей;
- з метою забезпечення однакових підходів до діяльності учасників платіжного ринку встановити вимогу щодо небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів здавати готівку, отриману під час надання платіжних послуг, до банків та перераховувати кошти, отримані від користувачів платіжних послуг, виключно на розрахунковий рахунок небанківського надавача платіжних послуг;
- суб’єктам господарювання задля мінімізації ризиків схоронності коштів обов’язково враховувати рівень небезпеки під час самостійного перевезення та здавання ними готівкової виручки (готівки) до банку;
- банкам та підприємствам, яким надано право на інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей, визначити в договорах з клієнтами – суб’єктами господарювання спосіб здавання та суми готівки, в разі перевищення яких інкасація коштів буде обов’язковою;
- суб’єктам господарювання під час надання послуги “готівка на касіˮ видавати держателю платіжної картки лише банкноти та монети, що не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. Натомість зношені банкноти не повинні потрапляти до клієнтів, а мають вилучатися та здаватися разом із готівковою виручкою до обслуговуючих банків;
- не поширювати обмеження на готівкові розрахунки (у розмірі 50 000 грн) на використання готівкових коштів з фонду витрат для здійснення оперативно-технічних та оперативно-розшукових заходів, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, створеного відповідно до Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” (аналогічна норма діє для Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань).
Такі норми містить проєкт постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (далі – проєкт Постанови).
