Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2018 рік» від 20.12.17 р. № 1018 затвердив на 2018 рік:
1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
2) перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
3) перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (окрім товарів, що перевозяться в контейнерах з особистим майном);
4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.01 р.;
5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
Окрім того, урядовці встановили, що не використані у 2017 р. суб’єктами ЗЕД ліцензії на експорт та імпорт товарів, визначених у постанові КМУ від 28.12.16 р. № 1009, будуть дійсні до 01.03.18 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді додаткового блага» від 11.12.17 р. № 2919/6/99-99-13-02-03-15/ІПК наголосила: якщо юрособа відшкодовує витрати на проїзд, харчування та проживання, понесені фізособами (учасниками форуму), які не перебувають із такою юрособою у трудових відносинах і не є членами її керівних органів, то сума відшкодованих витрат включається до загального оподатковуваного доходу цих фізосіб як додаткове благо та обкладається податком на доходи і військовим збором.
Слід нагадати, що Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, поширюється лише на органи держвлади та підприємства, що фінансуються з бюджету. Визначення терміна «службове відрядження» міститься лише в цьому документі. Відповідно, госпрозрахункові підприємства самостійно визначають для себе це поняття.
Водночас фіскальна служба не надає їм великої свободи в цьому і навіть не згадує про відрядження, відповідаючи на запитання, як оподатковувати відшкодування витрат на проїзд, харчування та проживання фізосіб, які не є працівниками підприємства. Тож до відряджень представники фіскального відомства дозволяють відносити лише службові поїздки працівників та членів керівних органів підприємства. Для інших фізосіб суми відшкодування таких витрат будуть визнані додатковим благом із відповідним оподаткуванням.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування ПК за касовим методом» від 15.12.17 р. № 3007/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила платникам податку, які застосовують касовий метод ПДВ-обліку, як відображати податковий кредит, враховуючи нещодавні новації. А саме — після продовження строку «придатності» податкової накладної з 365 до 1095 днів.
Податківці відповіли: платник, який працює за касовим методом ПДВ, вправі відобразити податковий кредит за зареєстрованою податковою накладною/розрахунком коригування в тому звітному періоді, у якому сплатив кошти за придбані товари/послуги, або в будь-якому наступному звітному періоді в межах 1095 днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Якщо реєстрація документа в ЄРПН відбулася із запізненням, то включити його до поточної декларації можна не раніше за період реєстрації. Звісно, за наявності оплати.
Зі сказаного контролерами можна зробити висновок: строк давності в 1095 днів діє не лише для свіжих податкових накладних, складених після 03.12.17 р., а й щодо документів, оформлених до запровадження змін.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи» від 15.11.17 р. № 943 затвердило НП(С)БОДС 136 «Біологічні активи», який визначає порядок обліку біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю, і одержаних у процесі їх біологічних перетворень додаткових біоактивів й сільгосппродукції, а також розкриття у фінансовій звітності інформації про них.
Цей стандарт буде діяти для суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі.
Новий НП(С)БОДС 136, зокрема, визначає, що біологічний актив — тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також в інший спосіб сприяє економічним вигодам.
Біологічний актив та/або сільгосппродукція будуть визнавати активами, якщо суб’єкт держсектору контролює активи в результаті минулих подій, існує ймовірність отримання в майбутньому економічної вигоди та/або потенціалу корисності, пов’язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Національний банк України спростив для банків правила оформлення документів для проведення валютних операцій. Про це йдеться на офіційному сайті регулятора.
А саме: надані банку копії документів для проведення валютних операцій клієнти можуть більше не завіряти відбитком печатки. Відтепер для впевненості, що надані копії документів чинні, банкам достатньо бачити на них лише підпис клієнта або уповноваженої особи.
Окрім цього, пом’якшення торкнулись і вимог щодо подання банками звітності про валютні операції. Таким чином, з 1 січня 2018 року банкам уже не потрібно щоденно відправляти НБУ інформаційний файл із даними про проведені ним валютні операції клієнтів.
Інформацію про валютні операції клієнтів банки надаватимуть НБУ за оновленими формами статистичної звітності відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою НБУ від 01.03.16 р. № 129.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 21.12.17 р. № 137 затвердив нову редакцію Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам (далі — НФУ) та національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (далі − Положення).
Зокрема, НБУ пом’якшив умови видання генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. А саме:
- мінімальний розмір власного капіталу НФУ для провадження діяльності з обміну валют знижено вдвічі — до 10 млн грн за умови, що така установа провадитиме діяльність із використанням не більш ніж 50 структурних підрозділів. Кожне наступне збільшення кількості структурних підрозділів на 50 одиниць потребуватиме збільшення мінімального власного капіталу на 10 млн грн;
- зменшено з трьох до одного року строк роботи НФУ в нацвалюті для отримання генеральної ліцензії на здійснення відповідних операцій в іноземній валюті.
Водночас нове Положення встановлює більш жорсткі вимоги до фінансового стану, ділової репутації керівників та власників істотної участі в НФУ.
Отже, щоб мати право здійснювати валютні операції, небанківські фінансові установи повинні будуть відповідати вимогам щодо відсутності циклічної структури власності та наявності погодження компетентного органу щодо набуття чи збільшення істотної участі в НФУ.
Також у разі вчинення НФУ певної кількості суттєвих порушень чи у випадку недопущення уповноважених працівників НБУ до проведення перевірки структурного підрозділу НФУ регулятор узагалі зможе відкликати в установи генеральну ліцензію.
Для небанківських фінансових установ, які вже мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, установлюють перехідний період для приведення своєї діяльності у відповідність із новими вимогами. Так, наявним ліцензіатам необхідно впродовж:
- двох місяців із дня набрання чинності змін подати до НБУ анкету з інформацією про фінансовий стан і фінансові зобов’язання НФУ, ділову репутацію керівників та власників, відносини з іншими особами;
- шести місяців із дня набрання чинності змін забезпечити приведення своєї діяльності у відповідність із новими вимогами Положення та подати до НБУ письмове запевнення про відповідність їх діяльності вимогам Положення.
