Огляд законодавства

26 – 30 листопада 2018 року. В Україні введений воєнний стан

Верховна Рада України підтримала указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»

Він буде діяти в областях, що межують із Росією і невизнаним Придністров'ям. Президент зачитав перелік цих областей: Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська та внутрішні води Азово-Керченської акваторії.

Воєнний стан буде введений на 30 днів.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для відвернення загрози. Тимчасове обмеження прав і свобод громадян, а також тимчасове обмеження законних інтересів юридичних осіб.

Під час режиму ВС військові і цивільні влади отримують більш широкі повноваження, які дозволяють їм використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою розуміється все військове командування – від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також уся вертикаль влади – від Президента і Кабміну до селищних рад. Рішення, відповідно, можуть прийматися як на центральному, так і на місцевому рівні.

Воєнний стан дозволяє:

  • водити трудову повинність для проведення оборонних робіт, ліквідації природних та техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт;
  • використовувати потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, умови праці.
  • вилучати для тимчасового використання необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств та громадян, у тому числі транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об'єкти, пов'язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка;
  • встановлювати охорону важливих об'єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення;
  • запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток і посвідчень) і встановлювати особливий режим світломаскування;
  • встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту;
  • перевіряти документи у громадян, а в разі потреби оглядати речі, транспорт, багаж і вантажі, службових приміщень та житла громадян;
  • ставити питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національної безпеки України, її незалежності і територіальної цілісності, а також життю громадян;
  • здійснювати контроль за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передачу інформації через комп'ютерні мережі;
  • вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій – навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
  • забороняти призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома військового командування;
  • встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
  • встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об'єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони;
  • проводити евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей;
  • вводити нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками;
  • примусово вилучати й відчужувати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.

Не можуть обмежуватися в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як право на життя, на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканність, право на рівність перед законом, право на житло.

Законодавством встановлюється, що під час воєнного стану не можуть проводитися вибори Президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Відповідно, під час дії ВС не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад. Також не можна вносити зміни в Конституцію, проводити референдуми.

Влада також не може використовувати працю громадян під час ВС на безоплатній основі – робота для потреб оборони повинна оплачуватися, як у мирний час. Майно, вилучене під час ВС, після закінчення дії воєнного стану повинно бути повернуто власнику. Якщо ж майно прийшло в непридатність, відшкодування збитків потрібно домагатися через суд.

Наразі немає обмежень на економічну діяльність на всій території України. Про це зазначає Мінекономрозвитку.

Суб’єкти господарювання та громадяни можуть здійснювати економічні операції в звичайному режимі.

Водночас у зв'язку з рішенням про введення воєнного стану Уряд повідомив, що всі державні установи, що відповідають за впровадження соціальної політики, працюватимуть відповідно до звичайного графіка роботи.

Таким чином, буде забезпечено безперебійне надання соціальної допомоги та всіх виплат населенню у штатному режимі. Жодних обмежень по виплатах соціальних допомог та пенсій не буде.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 12.11.2018 р. № 4793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що операція з передачі ТМЦ на відповідальне зберігання не є об’єктом оподаткування ПДВ

Однак, якщо після закінчення строку такого зберігання, визначеного договором, зберігач не повертає ТМЦ платнику податку, такі ТМЦ вважаються поставленими, та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ.

При цьому податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ за такими ТМЦ не нараховуються.

Державна фіскальна служба України листом «Про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних» від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17 роз'яснила оновлення до форм податкової накладної/розрахунку коригування та порядок їх заповнення, затверджені наказом Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763 (далі – Наказ №763).

Представники фіскального відомства, зокрема, розглянули:

  • зміни, які внесені до форм податкової накладної та розрахунку коригування;
  • зміни в порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування (особливості заповнення полів у верхній лівій частині податкової накладної/розрахунку коригування, реквізитів податкової накладної/розрахунку коригування «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» (постачальника/покупця), а також особливості заповнення графи податкової накладної/розрахунку коригування «Сума податку на додану вартість»);
  • особливості складання розрахунків коригування до податкової накладної (у разі виправлення помилок в реквізитах заголовної частини податкової накладної і виправлення помилки в ІПН отримувача (покупця);
  • зазначення у розрахунку коригування причини коригування;
  • зазначення у розрахунку коригування групи коригування;
  • особливості складання розрахунків коригування до зареєстрованих в ЄРПН «зайво складених» податкових накладних.

При цьому податківці визначили й перехідні моменти, а саме:

  • з 01.12.2018 р. реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за формою, затвердженою Наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування;
  • податкові накладні та розрахунки коригування, які були подані на реєстрацію до 01.12.2018 р. і реєстрація яких була зупинена, в подальшому (у разі прийняття відповідного рішення) реєструються в ЄРПН за формою, за якою такі документи були подані до ЄРПН;
  • у розрахунках коригування, складених починаючи з 01.12.2018 р. до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018 р., у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в податковій накладній, вказується відповідний код ознаки від 1 до 4 (позначка «Х» не проставляється);
  • у розрахунках коригування, складених до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018 р., код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування;
  • у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» згідно з п. 8 Наказу № 763 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в п.п. 10–15 Порядку № 1307, вказується позначка «X» та зазначається тип причини (значення від «01» до «15»; для податкових накладних, складених до 01.03.2017 р., такі значення можуть бути від «01» до «17»);
  • у розрахунках коригування, складених до податкових накладних, у яких було заповнено поле «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», це поле також має бути заповнене, а тип причини повинен відповідати типу причини, що був зазначений у податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування, незалежно від дати складання такої податкової накладної (до 01.03.2017 р. чи після вказаної дати). Наприклад, у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної від 20.01.2017 р., яка має тип причини «16», також має бути вказано тип причини «16», незважаючи на його відсутність в переліку типів причин;
  • при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»), водночас в нових (доданих) рядках такого розрахунку коригування графа 14 розділу Б підлягає заповненню у разі наявності суми податку (графа 11 розділу Б розрахунку коригування має значення «7» або «20»).

Національний банк України постановою «Про особливості функціонування банківської системи України в умовах особливого періоду» від 28.11.2018 р. № 132 закріпив, що на час воєнного стану, запровадженого строком на 30 днів у 10 областях України, банківська система і надалі працюватиме в звичайному режимі.

Нацбанк у разі необхідності ухвалюватиме окремі рішення стосовно порядку, обсягів та термінів впровадження додаткових заходів, що зумовлюють функціонування банківської системи України в особливій період.

Цей документ створено у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України Закону України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” та на виконання вимог Закону України “Про Національний банк України” і “Про правовий режим воєнного стану».

Постанова набирає чинності з 29 листопада 2018 року.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра