Огляд законодавства

26 – 30 липня 2021 року. Посилено правила перетину кордону для протидії штаму коронавірусу «Дельта»

Кабінет Міністрів України вніс зміни до «карантинної» постанови № 1236 від 9 грудня 2020 року, які мають сприяти виявленню та протидії розповсюдженню коронавірусу, зокрема його штаму «Дельта». Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко на засіданні Кабінету міністрів 26 липня, де ухвалили рішення проактивно реагувати на можливість нової хвилі COVID-19.

Нові правила перетину кордону України

Для іноземців обов’язково потрібно мати страховий поліс на випадок захворювання на COVID-19 та один з таких документів:

  • негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР (не більше як за 72 години до перетину кордону);
  • негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 (не більше як за 72 години до перетину кордону);
  • документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях, виданий відповідно до ММСП або відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію.

Перетин державного кордону з будь-яких країн є безперешкодним для громадян України за умови наявності одного з двох документів:

  • документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях, виданий відповідно до ММСП або відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію.
  • довідки 063-О про перше щеплення з курсу вакцинації від COVID-19.

Для всіх невакцинованих осіб, незалежно від громадянства, які прибули з Росії чи Індії та перебували на території цих держав більше ніж сім днів протягом останніх двох тижнів, діятимуть більш жорсткі правила перебування на самоізоляції. Зокрема для них буде встановлена обов’язкова 14-денна самоізоляція без права її дострокового завершення.

Для перетину КПВВ за відсутності документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання у надзвичайних ситуаціях або довідки 063-О про перше щеплення з курсу вакцинації від COVID-19 (крім осіб до 18 років), потрібно буде здати безплатний експрес-тест на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2.

Міністерство юстиції України наказом від 26.07.2021 р. № 2640/5 внесло зміни до Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України.

Так, підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних перелік засновників (учасників) юридичної особи:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), якщо засновник – фізична особа;
  • найменування, якщо засновник – юридична особа;
  • розмір частки засновника (учасника).

Окрім прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), країни громадянства та місця проживання кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, загальнодоступною буде інформація про характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтовану причину його відсутності.

Крім того, Мін’юст визначив, що у відкритому доступі буде інформація про фізичних осіб – підприємців , які створили сімейне фермерське господарство.

Усі юрособи, зареєстровані до 28.04.2020 року, зобов’язані подати держреєстратору інформацію про бенефіціарів до 11 жовтня 2021 року. Але у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт від 20.07.2021 г. № 5807, яким пропонується продовжити строк подання даних щодо бенефіціарів до 11 липня 2022 року, а юросіб, де засновниками є фізособи, зовсім звільнити. Поки що це тільки проєкт.

Міністерство фінансів України наказом від 21.07.2021 р. № 408 внесло зміни до Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку.

Документ містить низку новацій.

1. Підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, можуть застосовувати норми Методичних рекомендацій № 356, якщо вони не суперечать МСФЗ.

2. Регістри бухобліку можна складати у паперовій або в електронній формі, проте вони повинні мати обов'язкові реквізити.

3. Регістри бухобліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки тощо) за всіма господарськими операціями заповнюють у гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, – у відповідних вимірниках іноземної валюти.

4. Підприємства, враховуючи особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних, можуть додатково розробляти власні облікові регістри, які повинні містити обов'язкові реквізити, та затверджувати їх у розпорядчому документі про організацію бухобліку.

5. Якщо вносяться зміни до Плану рахунків та Інструкцію про його застосування № 291, підприємство за потреби приводить у відповідність до таких змін свої облікові регістри.

6. Затверджені нові редакції таких форм, як:

  • журнали із 1-го по 7-ий;
  • відомість № 8 позабалансового обліку;
  • аркуш-розшифровка за дебетом рахунку;
  • бухгалтерська довідка до Журналу;
  • головна книга;
  • реєстр депонованої заробітної плати.

Також в порядки заповнення облікових регістрів внесені точкові зміни та уточнення.

Велика Палата Верховного Суду України в постанові від 8 червня 2021 року у справі № 487/8206/18 (провадження № 14-164цс20) сформулювала висновок щодо правильного застосування положень трудового законодавства, а саме п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (звільнення працівника за прогул) у поєднанні з положеннями ч. 1. ст. 181 цього Кодексу (порядок надання відпустки для догляду за дитиною), у контексті обов'язковості для працівника дочекатися наказу роботодавця про таку відпустку для можливості скористатися цією соціальною гарантією.

Було зазначено, що право на отримання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною вважається реалізованим з моменту подання працівником належним чином оформленої заяви з доданими до неї відповідними підтвердними документами, а тому незаконним є звільнення за прогул працівника, який належним чином подав таку заяву, тобто повідомив роботодавця про волевиявлення щодо отримання відпустки для догляду за дитиною та у зв'язку із цим не вийшов на роботу у вказану ним дату.

ВП ВС орієнтувалася на те, що ч. 1 ст. 181 КЗпП визначено саме порядок надання указаних відпусток, а не права та обов'язки учасників трудових відносин у зазначеному процесі. Для реалізації права на відпустку без збереження заробітної плати працівнику необхідно підтвердити факт хвороби дитини медичним висновком, оформити своє волевиявлення у відповідній письмовій заяві та повідомити про свій намір роботодавця.

У разі дотримання цього порядку працівник вважається таким, що реалізував гарантоване державою право на отримання відпустки без збереження заробітної плати. Кадрове оформлення (видача відповідного наказу роботодавця) поданої заяви про відпустку не є юридичним фактом, з яким пов'язується виникнення у працівника права на відпустку.

Міністерство інфраструктури України оприлюднило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування» (далі – проєкт акта).

Законопроєктом передбачається:

  • встановлення плати за користування автомобільними дорогами загального користування державного значення транспортними засобами з повню масою 12 т і більше незалежно від країни реєстрації транспортного засобу;
  • запровадження системи контролю за рухом транспортними засобами за допомогою пристрою, який використовують для визначення напрямку та відстані маршруту рух транспортного засобу, та веденням електронної системи плати за користування автомобільними дорогами;
  • кошти, отримані за справляння плати за користування автомобільними дорогами загального користування державного значення та кошти від санкцій за порушення порядку справляння такої плати, направляються до державного дорожнього фонду;
  • встановлення основних обов’язків щодо впровадження, утримання та розвиток системи справляння плати за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами, а також доступу до неї;
  • забезпечення належного контролю за дотриманням законодавства щодо сплати за користування автомобільними дорогами.

Кабінет Міністрів України схвалив декілька законопроєктів, покликаних перезавантажити систему перевірок бізнесу та створити сприятливий бізнес-клімат в Україні.

Так, реалізація законопроєкту «Про основні засади державного нагляду (контролю)» сприятиме зменшенню регуляторного навантаження на доброчесний бізнес та впровадженню додаткових інструментів забезпечення прав громадян.

Зокрема, законопроєктом пропонується:

  • запровадити добровільне страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців;
  • запровадити аудит діяльності компаній як окремого функціоналу, що дає змогу підприємствам запобігти порушенню вимог законодавства;
  • створити інститут громадських Рад з питань державного нагляду при органах контролю, що дасть змогу підвищити об’єктивність та публічність розгляду скарг підприємців;
  • цифровізувати процеси державного контролю;
  • посилити відповідальність посадових осіб органів державного нагляду;
  • удосконалити процедури зупинення діяльності суб’єктів господарювання;
  • визначити в Кодексі адміністративного судочинства процедури скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду до суду щодо недопущення до перевірки, зупинення діяльності підприємців для усунення порушень, які несуть загрозу життю та здоров’ю людей.

Також Уряд схвалив проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)», яким пропонується посилити відповідальність посадових осіб органів контролю та збільшити суму адміністративного штрафу за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду із 850 до 4 250 грн.

Національний банк України пропонує надати додатковий час фінансовим установам для складання та подання фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі. Так, регулятор упродовж 2021 року не застосовуватиме до надавачів фінансових послуг заходи впливу за порушення строків подання такої фінансової звітності. Водночас відповідна звітність має бути подана до 31 грудня 2021 року.

Для цього Національний банк розробив та пропонує для обговорення з ринком відповідний проєкт постанови Правління.

Отже, Національний банк вирішив надати додатковий час для складання та подання фінансової звітності за 2020 рік, проміжної фінансової звітності за 2021 рік (перший квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), які складені на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами у форматі XBRL до системи фінансової звітності.

Водночас надавачі фінансових послуг повинні дотримуватися встановлених строків подання до Національного банку:

  • даних фінансової звітності у форматі XML відповідно до Реєстру показників, який розміщений на вебсайті НБУ;
  • фінансової звітності в іншому форматі, ніж XBRL, якщо таке подання передбачено чинними нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг/Держфінпослуг та прийнятими на їх заміну актами НБУ.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра