Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій» від 23.05.17 р. № 2058-VIII. Цей нормативно-правовий акт спрощує процедури надання дозволів на застосування праці іноземців та посвідок на тимчасове проживання.
У разі залучення іноземних високооплачуваних професіоналів їх працю можна застосовувати без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.
Також закон надає право отримувати посвідку на проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають суттєву частку в українських підприємствах (розмір частки — не менше ніж 100 тис. євро), але не працевлаштовані на них. Це дозволить їм проводити в Україні достатній час для контролю за діяльністю підприємств.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання оплати праці працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді» від 21.06.17 р. № 435 установив керівникам центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів за основним видом діяльності та фахівцям із соціальної роботи надбавки залежно від стажу роботи в таких розмірах:
- понад 3 роки — 10%;
- понад 10 років — 20%;
- понад 20 років — 30%.
Такі надбавки запроваджені задля зниження плинності кадрів у цій сфері. Адже з переходом на нові умови оплати праці 2793 працівники втратили можливість отримувати надбавку за вислугу років, з них 955 працівників мають стаж роботи понад 10 років, 405 — понад 15 років, 162 — понад 20 років, 46 — понад 25 років.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про проведення документальної позапланової перевірки за письмовою заявою платника податків» від 07.06.17 р. № 537/6/99-99-12-03-02-15/ІПК наголосила, що платники, які подали повідомлення про втрату первинних документів у зоні АТО, не можуть бути перевірені контролюючим органом стосовно зазначених у повідомленні періодів, у тому числі й після завершення АТО. До того ж це стосується й документальної позапланової перевірки за письмовою заявою самого платника.
Це обґрунтовано тим, що тимчасово, до завершення АТО, до платників, які провадили госпдіяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюють облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, застосовують спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є те, що первинні документи:
- втрачені (знищені чи зіпсовані у зв'язку з проведенням АТО);
- перебувають у районі населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, які неможливо вивезти або вивезення яких із цієї території пов'язане з ризиком для життя й здоров'я платника або неможливе у зв'язку з іншими адміністративними перешкодами, установленими органами влади.
У випадку втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник за місцем свого обліку подає до контролюючого органу повідомлення в довільній формі, підписане керівником підприємства та головбухом. У ньому зазначають обставини, які призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинки, календарні періоди (день/місяць/рік), а також загальний перелік первинних документів (за можливості із зазначенням реквізитів).
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення АТО запроваджують мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зафіксованих у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості» від 15.06.17 р. № 673/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, за яких умов можна визнати дебіторську заборгованість безнадійною, якщо контрагента визнали банкрутом.
Так, фіскали зазначили, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «з» пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, ухваленої на судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у Єдиному держреєстрі.
Якщо підприємство застосовує різниці з р. ІІІ ПКУ, то в такому разі фінрезультат до оподаткування можна буде зменшити на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів) після отримання документів, що підтверджують відповідність дебіторської заборгованості ознакам, визначеним пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про єдиний податок четвертої групи» від 15.06.17 р. № 669/6/99-99-12-02-03-15/ІПК роз’яснила, за яких умов відбувається передача земельної ділянки фермерському господарству (далі – господарство) від фізособи, котра сама орендує зазначену ділянку та є засновником цього господарства.
Отже, включення таких земельних ділянок до складеного капіталу господарства та податкової декларації платника єдиного податку 4 групи можливе без укладення додаткового договору суборенди з фізособою. При цьому така передача повинна підтверджуватись або актом приймання-передачі права оренди земельної ділянки, або статутом господарства.
Водночас право оренди на таку земельну ділянку оформлено на фізособу. Тому і зобов’язання щодо сплати земельного податку також залишається за нею.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній консультації «Щодо сплати (перерахування) податків та зборів у зв’язку із застосуванням до підприємства санкцій» від 15.06.17 р. № 670/6/99-99-15-01-01-15/ІПК зауважила, що ПКУ не передбачено механізму звільнення від сплати (перерахування) податків і зборів та подання звітності у зв'язку із застосуванням до підприємства будь-яких санкцій.
Слід нагадати, що Указом Президента України від 15.05.17 р. № 133/2017 було введено в дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28.04.17 р. Цим рішенням РНБО затвердила для підприємств чіткий перелік обмежувальних заходів (строком на три роки), зокрема:
- блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми повідомлення про наявність порушень» від 19.05.17 р. № 514 затвердило новий Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми повідомлення про наявність порушень. Його норми порівняно з текстом попередника (наказ Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень» від 27.01.14 р. № 86) зазнали лише несуттєвих коригувань: у тексті замінено «Міндоходів» на «ДФС». Отже, сам механізм інформування залишився незмінним.
Слід нагадати: якщо платник подасть заяву на соцпільгу більше ніж одному роботодавцю, він втрачає право на пільгу за всіма місцями отримання доходу. Для відновлення права на соцпільгу йому слід подати заяву про відмову від соцпільги за всіма місцями застосування. На її підставі роботодавці повинні утримати суму недоплати податку та 100% штрафу від суми недоплати (пп. 169.2.4 НКУ).
Державна служба України з питань праці в листі «Щодо оформлення практикантів — учнів ПТНЗ за місцем проходження практики» від 19.05.17 р. № 5783/4.1/4.1-ДП-17 зазначила, що з учнями-практикантами професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ) не потрібно оформлювати трудові відносини під час виробничої практики (навчання). Також, укладаючи договір про навчально-виробничу практику, не потрібно повідомляти ДФС про прийняття працівника.
Слід нагадати, що підприємство, нараховуючи зарплату практикантам, повинно утримати із всієї такої суми 18% податку на доходи та 1,5% військового збору. Окрім того, 50% від суми зарплати після оподаткування за виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляють на рахунок навчального закладу (ч. 4 ст. 53 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII).
