Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 20.12.16 р. № 1789-VIII та надала державну підтримку сільгоспвиробникам. Зокрема, у 2017–2021 роках вони щороку отримуватимуть із держбюджету кошти в розмірі, що становить не менше від 1% випуску продукції в сільському господарстві. Водночас 20% такої підтримки вони повинні спрямовувати на закупівлю у вітчизняних виробників сільгосптехніки та обладнання (у 2017 р. – 10%, а в 2018 р. – 15%).
Цим законом Верховна Рада України врегулювала відносини між державним та місцевими бюджетами. Також уточнено напрями використання освітньої та медичної субвенції, які надають із держбюджету місцевим бюджетам, та перелік видатків, передбачених для передачі на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації» від 21.12.16 р. № 990 визначив механізм здійснення контролю за суб’єктами держреєстрації. Міністерство юстиції України для контролю за діяльністю суб'єктів держреєстрації та держреєстраторів використовуватиме два механізми:
- розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації;
- постійний моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Уряд визначив підстави та критерії проведення такого моніторингу. Виявлені порушення стануть підставою для проведення Мін’юстом камеральної перевірки держреєстраторів та/або суб'єктів держреєстрації.
Також у разі виявлення за результатами моніторингу фактів неподання юрособою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юрособи посадова особа Мін’юсту складатиме щодо керівника юрособи або особи, уповноваженої діяти від імені юрособи (виконавчого органу), протокол про адміністративне правопорушення за ст. 16611 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі − КпАП).
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю» від 14.12.16 р. № 978 виклав у новій редакції Типове положення про дитбудинок-інтернат. Оновлений документ, серед іншого, передбачає створення при будинках-інтернатах різних інноваційних відділень (груп): денного догляду, п'ятиденного стаціонарного догляду, транзитного перебування, підтриманого проживання, паліативного догляду. Діти зможуть перебувати в установі не тільки на цілодобовому утриманні, але й на денному, вони мають право тимчасово вибувати з установи на шість місяців (а не на два, як раніше).
Нове Типове положення визначає показання та протипоказання до влаштування дітей в будинок-інтернат, передбачає надання соціальних послуг шляхом укладення договору.
Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) в листі «Про порядок декларування доходів фізичних осіб» від 12.12.16 р. № 39537/7/99-99-13-01-03 нагадала, що 1 січня 2017 року розпочинається кампанія декларування доходів. Вона стосується тих, хто зобов’язаний подавати декларацію згідно із законодавством, та тих, хто має таке право для отримання податкової знижки. Податківці наголошують, що слід застосовувати оновлену форму декларації.
Також ДФСУ звертає увагу: отримання доходів від двох чи більше податкових агентів у сумі понад 120 мінзарплат уже не викликає необхідності подання декларації (адже у 2016 році прогресивна шкала не діяла, а була загальна ставка 18% податку).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо граничних сум розрахунків готівкою» від 19.12.16 р. № 13583/М/99-99-13-04-02-14 роз’яснила, що за недотримання підприємцями вимог щодо обмеження розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою в розмірі понад 10 тис. грн не притягують до фінансової відповідальності за порушення касової дисципліни. Підприємець не залишиться безкарним – його притягнуть до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою (ст. 1651 КпАП).
Отже, на фізособу-підприємця, посадових осіб юрособи (керівника та головного бухгалтера) накладатимуть адміністративний штраф у розмірі від 1,7 до 3,4 тис. грн. Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне за собою накладення штрафу від 8,5 до 17 тис. грн.
Державна фіскальна служба України в листі «Про подання уточнюючих розрахунків» від 12.12.16 р. № 39533/7/99-99-12-03-05-17 повідомила, що юридичні особи подають декларацію з податку на нерухомість у термін до 20 лютого. Якщо після закінчення граничного терміну подання декларації платник виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання декларації з типом «Уточнююча». Для коригування зобов’язання з податку на нерухомість платнику необхідно подати дві уточнюючі декларації окремо для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до пп. «а» п. 50.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) зобов’язаний сплатити суму недоплати та штраф.
Державна фіскальна служба України листом «Чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки з питань, які вже були охоплені під час проведення документальних планових виїзних перевірок» від 23.12.16 р. № 27825/6/99-99-14-03-03-15 нагадала, коли контролюючим органам заборонено проводити документальні позапланові перевірки, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника.
До таких випадків належать ситуації, коли підставою перевірок є:
- отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник не надав пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту (пп. 78.1.1 ПКУ);
- виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, у якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідної декларації протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ);
- якщо платником подано декларацію, де заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість (далі − ПДВ), за наявності підстав для перевірки та/або з від'ємним значенням із ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (пп. 78.1.8 ПКУ);
- у випадку отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 ПКУ).
Міністерство фінансів України своїм наказом «Про внесення змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 07.11.16 р. № 927 затвердив оновлену форму Податкової декларації з рентної плати.
Наказ Мінфіну, яким затверджено нову форму декларації, набирає чинності з дня офіційного опублікування та заплановано до публікації в «Офіційному віснику України» за 30.12.16 р. Якщо набрання чинності цим документом відбудеться 30.12.16 р., то вперше звітувати за новою формою доведеться за січень 2017 року.
Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України своїм спільним наказом «Про затвердження Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців» від 13.12.16 р. № 3639/5/1085 визначили механізм отримання органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями інформації про:
- реєстраційні номери облікових карток платників податків — боржників — фізосіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників-фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це у відповідний контролюючий орган, а також мають відмітку в паспорті;
- наявні рахунки в боржників-юросіб та/або фізосіб-підприємців, а також рахунки, відкриті боржником-юрособою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи;
- джерела отримання доходів боржників-фізосіб.
Таку інформацію виконавцям надаватимуть податківці. Для цього приватні та держвиконавці мають надіслати запит через автоматизовану систему виконавчого провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16 р. № 1404-VIII виконавець під час виконання рішень має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у т. ч. конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, зокрема електронних.
