Огляд законодавства

27 – 31 серпня 2018 року. Великим виробникам сої та ріпаку держава відшкодовуватиме ПДВ при експорті

Президент України підписав Закон України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур». Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Документом встановлено, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення в митному режимі експорту з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів та з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 – насіння ріпаку, не застосовуватиметься для сільськогосподарських підприємств-виробників зазначених олійних культур, вирощених ними на землях сільгосппризначення, які перебувають у власності таких виробників, постійному користуванні або на правах оренди (суборенди), емфітевзису.

Отже, повернення ПДВ отримає лише товаровиробник, який сам експортує сою та ріпак.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, але у подальшому зареєстровано в ЄРПН» від 23.08.2018 р. № 3682/6/99-99-15-03-02-15/ІПК відповіла на питання, коли  на підставі такої податкової накладної можна формувати податковий кредит з ПДВ.

Підставою для включення платником ПДВ – покупцем сум ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно відображення у податковій звітності з ПДВ є:

  • податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
  • належним чином оформлена митна декларація;
  • інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ.

Суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено, після припинення процедури такого зупинення можуть бути віднесені до складу податкового кредиту:

  • у разі своєчасної їх реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 к. дн. з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;
  • у разі несвоєчасної їх реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 к. дн. з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо питань визначення податкової пільги, необхідності складання та подавання Звіту про суми податкових пільг» від 23.08.2018 р. № 3690/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що підприємство подає Звіт про суми податкових пільг за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами оподаткування ПДВ і які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

За операціями постачання, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкових пільг не визначають. Тому платник податку не відображає такі операції у звіті про пільги.

Отже, якщо платник податку проводить операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, і не проводить інших операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ чи оподатковуються за нульовою ставкою, подавати звіт про пільги не потрібно.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування окремого виду доходу» від 22.08.2018 р. № 3658/К/99-99-15-01-14/ІПК розглянула запит, в якому йдеться, що громадянин України має єдиного роботодавця, що знаходиться в Україні; в Бельгії виконується робота за направленням підприємства-резидента України, штатним працівником якого він є, з метою надання послуг за відповідним договором між українським та бельгійським підприємствами.

Якщо резидент України (Бельгії) здійснює роботу за наймом у Бельгії (Україні), одержана в зв’язку з цим винагорода може оподатковуватись в Бельгії (Україні).

Слід зазначити, що слово «може» у контексті п. 1 ст. 15 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція) означає право держави, в якій робота за наймом фактично здійснюється (тобто виконується там, де найманий працівник фізично присутній), оподатковувати зазначені винагороди відповідно до правил, встановлених чинним законодавством цієї держави.

Винагорода, що одержується фізичною особою - резидентом України у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Бельгії, оподатковується тільки в Україні, якщо одночасно виконуються всі умови, зазначені у п. 2 ст. 15 Конвенції:

а) одержувач винагороди перебуває в Бельгії протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого періоду, що становить дванадцять місяців, який починається або закінчується у відповідному фінансовому році;

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Бельгії;

в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Бельгії.

Якщо хоча б одна з умов п. 2 ст. 15 Конвенції не виконується, Бельгія має право оподатковувати винагороду найманого працівника українського підприємства, отриману за роботу, яка фактично здійснюється в Бельгії, відповідно до правил, встановлених податковим законодавством цієї країни.

Отже, у випадку, що розглядається, заробітна плата, отримана від свого роботодавця резидентом України – найманим працівником українського підприємства, який фактично здійснює роботу на бельгійській території, і для якого не виконується хоча б одна з умов, визначених пп. а), b), с) п. 2 ст. 15 Конвенції, може оподатковуватись в Бельгії, тобто Бельгія має право на оподаткування таких виплат відповідно до правил, встановлених чинним законодавством цієї держави.

Винагорода у вигляді заробітної плати, отриманої найманим працівником-резидентом Бельгії від українського роботодавця - резидента України, за роботу, яка фактично виконується на території Бельгії, підлягає оподаткуванню в Бельгії у порядку, встановленому національним законодавством.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування деяких норм чинного законодавства» від 23.08.2018 р. № 3719/6/99-99-14-03-03-15/ІПК повідомила, що підприємства можуть розраховуватися готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою у розмірі до 10 тис. грн включно. Це стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Довірені особи підприємств, які одержали готівку з корпоративної або особистої картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають авансовий звіт разом із підтвердними документами. Також вони мають подати документи про одержання готівки (чек банкомата, копію видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанцію торговельного термінала) та повернути невитрачені кошти.

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо надання роз'яснення з питань застосування абзацу 3 та 8 частини другої статті 265 КЗпП» від 26.07.2018 р. № 58920/4/4.3-ДП-18 нагадала, що строки, періодичність виплати працівникам зарплати за першу половину місяця (авансу), а також її розмір, прописані у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

А ось який із розмірів штрафів, визначених у ч. 2 ст. 265 КЗпП, буде застосований, якщо роботодавець виплатить аванс у сумі меншій, аніж половина тарифної ставки, або ж якщо не виплачує аванс, а платить зарплату раз на місяць?

Держпраці надало розширене роз’яснення цього питання.

1. У разі порушення строків виплати зарплати НЕ більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), незважаючи на періодичність (1-2 чи більше разів на рік) вчинення такого порушення.

2. У разі встановлення порушення строків виплати зарплати більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінзарплати (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

3. У разі одночасної виплати працівникам зарплати та компенсації втрати частини зарплати у зв'язку із затримкою термінів її виплати, то підстав для звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату зарплати згідно із ст. 265 КЗпП не передбачено.

4. У разі виплати заробітної плати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра