Президент України підписав два закони: про продовження воєнного стану та мобілізації з 5 листопада ще на 90 днів, а саме:
- Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4643-IX;
- Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 4644-IX.
Закони запрацюють 5 листопада і діятимуть 90 днів, тобто до 3 лютого 2026 року.
Це вже 17-те продовження воєнного стану в Україні.
Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Мінрозвитку законопроєкт «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України».
Документ створений, щоб адаптувати українську залізницю до законодавства та стандартів Європейського Союзу. Його мета — підвищити безпеку руху, забезпечити технічну сумісність із європейською системою та зробити український залізничний транспорт частиною єдиного європейського простору.
Законопроєкт передбачає:
- створення сучасної системи управління безпекою на залізничному транспорті за вимогами ЄС;
- запровадження оцінки ризиків і єдиних правил технічного регулювання;
- нову систему обслуговування рухомого складу та відповідальності за його стан;
- європейські стандарти допуску машиністів до роботи, а також навчання й підвищення кваліфікації;
- технічну та операційну сумісність залізничної інфраструктури з країнами ЄС.
Прийняття законопроєкту є частиною виконання зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС та індикаторів ініціативи Ukraine Facility, що відкриває шлях до багатомільярдного фінансування від ЄС та Світового банку.
Генеральні директорати DG MOVE і DG NEAR підтвердили, що документ відповідає європейським вимогам у сфері безпеки, технічної сумісності та ліцензування залізничних підприємств. Разом з наступними підзаконними актами він дозволить повністю імплеметувати всі акти законодавства ЄС у цих сферах.
Після схвалення Урядом законопроєкт буде подано на розгляд Верховної Ради України. Передбачається, що його положення набудуть чинності через три роки з дня опублікування — цей перехідний період необхідний для адаптації галузі до нових стандартів.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності розробило постанову, яка визначає уніфікований механізм співпраці з міжнародними та національними партнерами для додаткової грошової допомоги соціально вразливим групам населення.
Постанову підтримав Кабінет Міністрів України.
Прийняті зміни дозволять:
- надавати допомогу вразливим категоріям за рахунок міжнародних партнерів без додаткового звернення отримувачів;
- додаткова допомога перераховується відразу на рахунок отримувача партнерами в спосіб і розмірах встановлених ними;
- розмір додаткової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу домогосподарства для призначення всіх видів соціальної допомоги.
Варто зазначити, що попередній досвід співпраці Міністерства з міжнародними партнерами у 2023-2025 роках дозволили залучити понад 5,1 млрд грн та забезпечити додаткову соціальну підтримку понад 1 млн громадян.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови № 37 від 16.01.2024 р., яка визначає порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток у разі загибелі (смерті) військовослужбовців і поліцейських.
Раніше родини загиблих уже мали право на компенсацію за всі невикористані дні щорічної та додаткових відпусток, однак порядок не охоплював усіх категорій військовослужбовців і не враховував випадки полону, інтернування чи зникнення безвісти.
Змінами:
- розширено коло осіб, які мають право на компенсацію - тепер вона поширюється на всі військові формування, створені відповідно до законів України, а також державні органи спецпризначення з правоохоронними функціями;
- визначено, що компенсація виплачується також у випадках полону, інтернування або зникнення безвісти;
- передбачено можливість виплати коштів особі, визначеній самим військовослужбовцем у особистому розпорядженні (на випадок загибелі, полону або зникнення);
- уточнено, що право на компенсацію мають також батьки, дружина/чоловік, діти, утриманці;
- конкретизовано процедуру: заява подається членом сім’ї, а рішення про виплату приймає командир або керівник установи протягом 15 днів після отримання всіх документів.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює правила для грального бізнесу. Її головна мета — захистити людей від лудоманії (ігрової залежності).
Постанова зобов’язує організаторів азартних ігор:
- відстежувати поведінку гравця. Якщо помітять ознаки вираженої залежності — гра для цієї людини зупиняється, але виграш виплачується;
- блокувати доступ до акаунта на вимогу гравця. Після цього поповнення його рахунку та подальша участь у грі стануть неможливими;
- не допускати гравців до гри без встановлення лімітів часу і витрат, а також контролювати, щоб вони не перевищували визначених меж;
- регулярно нагадувати гравцям в особистих кабінетах, скільки вони вже грають і скільки витратили — з можливістю продовжити або зупинити гру;
- консультувати щодо ігрової залежності;
- інформувати про ризики лудоманії та відповідальну гру в залах та на сайтах.
Уперше на нормативному рівні закріплено визначення патологічної та проблемної ігрової поведінки. Чіткі критерії дозволять своєчасно реагувати на небезпечні зміни в поведінці гравця, допоки проблема не набула клінічних ознак.
Кабінет Міністрів України ухвалив низку постанов, розроблених Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, що суттєво посилюють підтримку українців, які потребують працевлаштування.
Серед ухвалених рішень:
Посилення підтримки ветеранів війни.
Зокрема, розширено можливості працевлаштування та соціальної адаптації ветеранів:
- підвищено граничний рівень оплати праці ветеранів, залучених до суспільно корисних робіт, — до двох мінімальних заробітних плат (16 000 грн);
- роботодавцям, які працевлаштовують ветеранів війни під час воєнного стану щонайменше на один рік за направленням центру зайнятості, компенсуватиметься 100% витрат на оплату праці (але не більше ніж 1,5 мінімальної заробітної плати) упродовж 6 місяців;
- фахівці із супроводу ветеранів отримають право подавати заяву про надання статусу безробітного від імені ветерана (за його згодою), а також допомагатимуть з поданням документів на гранти, навчання, ваучери;
- забезпечення індивідуального супроводу за згодою ветеранів війни під час працевлаштування з дати працевлаштування для надання консультаційної підтримки чи вирішення можливих проблемних питань, пов’язаних з зайнятістю;
Розширення можливостей залучення до суспільно корисних робіт.
Відтепер не лише на прифронтових територіях, а й по всій країні, до суспільно корисних робіт можуть залучатися люди пенсійного віку до досягнення ними 70 років (за їхньою згодою) для надання допомоги людям з інвалідністю, громадянам старшого віку та іншим особам, які не мають можливості самостійно пересуватися та потребують стороннього догляду.
Створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій.
Єдиний реєстр кваліфікацій — сучасна електронна платформа, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо. Доступ до Реєстру буде безоплатним і відкритим.
- Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання.
- Роботодавці — використовувати дані для підбору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників.
Експериментальний проєкт проактивної підтримки безробітних.
Уряд змінює логіку підтримки громадян, які залишились без роботи. Відтепер Державна служба зайнятості зможе запропонувати допомогу у працевлаштуванні людині, яка втратила роботу і не працює понад 2 місяці. І для цього не треба буде звертатись до центру зайнятості особисто. Карʼєрні радники самі зв’яжуться з людиною та запропонують допомогу у підборі роботи чи нададуть інші послуги служби зайнятості — аби українці, які втратили роботу, знову повернулися на ринок праці.
Національний банк України постановою від 24 жовтня 2025 року № 130 «Про внесення змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті» оновив порядок виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті через Систему електронних платежів Національного банку (далі – СЕП).
Регулятор встановив обов’язок учасників СЕП з 01 квітня 2026 року інформувати користувачів (у передбачений у договорі спосіб), зокрема:
- учасник СЕП, який відправляє кошти, повинен інформувати платника про те, що платіжну операцію виконано засобами СЕП, та про її універсальний унікальний ідентифікатор (англійською мовою Unique End-To-End Transaction Reference) (далі – UETR);
- учасник СЕП, який отримує кошти, – інформувати отримувача коштів про те, що платіжну операцію виконано засобами СЕП, та про її UETR;
- учасник СЕП, який відправляє кошти, – інформувати платника про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП або центром оброблення СЕП (із зазначенням причини) та про її UETR.
Такі новації підвищать прозорість платіжних операцій та дадуть змогу відстежувати етапи їхнього виконання.
Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт постанови «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2025 році», розроблений Міністерством фінансів. Документ передбачає надання державних гарантій на суму майже 15 млрд грн для 17 банків, які успішно пройшли відбір.
Граничний обсяг державних гарантій становитиме 14,99 млрд грн, які розподілено між 17 банками, а саме: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», Акціонерний банк «Південний», АТ «ПроКредит Банк», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Банк Кредит Дніпро», ПАТ «МТБ Банк», АТ «Полтава-Банк», АТ «РАДАБАНК», АТ «Піреус Банк МКБ», АТ «Кредитвест Банк», АТ «Альтбанк», АТ «ВСТ Банк», АТ «А-Банк».
Проєкт постанови надає право Міністру фінансів укладати відповідні правочини з банками-учасниками програми.
