Огляд законодавства

27 квітня – 01 травня 2020 року. Уряд розширив програму кредитування для малого бізнесу

Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства фінансів України уточнити категорію суб’єктів підприємництва, які зможуть стати учасниками програми «Доступні кредити 5–7–9%», та зняти обмеження щодо максимальної суми кредиту для рефінансування під нульову процентну ставку.

Кабмін уточнив, що отримати рефінансування в межах антикарантинного пакета під нульову процентну ставку, яким було доповнено програму 15 квітня 2020 року, зможуть суб’єкти підприємництва, чий річний дохід не перевищував 10 млн євро. Знімається обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається суб’єкту підприємництва, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період 200 тис. євро.

Крім того, позичальники отримують можливість рефінансувати свої чинні кредити за ставкою 3, 5, 7 або 9% річних (залежно від категорії кредиту) на термін до п’яти років у сумі до 3 млн грн.

Обидва види рефінансування стають доступними для позичальників, які мають кредити в будь-якому банку України.

Також бізнес отримає змогу оформити відстрочку зі сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків на обслуговування позики. Така відстрочка може сягати дев’яти місяців і залежить від мети надання державної підтримки.

Нагадаємо, що сьогодні отримати позику за програмою «Доступні кредити 5–7–9%» можна в чотирьох банках державного сектору – ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк, УкрЕксімБанк та трьох комерційних банках – «Львів», «Альянс» та «ПУМБ».

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» від 29 квітня 2020 р. № 313 дозволив роботу продовольчих ринків. У разі дотримання санітарних норм, які були запропоновані головним санітарним лікарем Міністерства охорони здоров’я України, в Україні відкриється 872 ринки.

Контроль за дотримання продовольчим ринком протиепідемічних вимог покладено на представників Держпродспоживслужби. Зокрема, територіальні органи відомства повинні забезпечити постійну присутність на кожному ринку не менше двох своїх інспекторів і щоденно проводити позапланові перевірки.

Працювати ринки зможуть, дотримуючись таких вимог:

  • ринок мусить бути зареєстрованим як оператор ринку харчових продуктів;
  • необхідно проводити температурний скринінг (працівників ринку, продавців і відвідувачів);
  • перебування на ринку дозволене в одягненій масці (у т. ч виготовленій самостійно або респіраторі);
  • на кожному вході повинен бути диспенсер з антисептиком;
  • кількість покупців – не більше 1 на 10 м² торговельної площі ринку;
  • слід забезпечити відстань між продавцями – не менше ніж три метри;
  • робочі місця продавців слід обладнати прозорими захисними екранами (із плівки або пластику);
  • вимагається проведення дезінфекції контактних поверхонь (дверних ручок, поручнів на сходах, вимикачів тощо) щотри години;
  • у кінці кожного робочого дня ринку необхідно проводити дезінфекцію всіх приміщень, включаючи стаціонарні торговельні місця;
  • категорично заборонена неконтрольована (стихійна) торгівля на прилеглій до ринку території;
  • слід постійно інформувати відвідувачів ринку щодо встановлених обмежень, яких необхідно дотримуватись.

У разі допущення порушень вимог будуть накладатися штрафи.

Державна податкова служба України в категорії 102.05 «ЗІР» відповіла на запитання «Чи підлягають амортизації у податковому обліку ОЗ, безоплатно отримані платником податку?».

Порядок розрахунку амортизації основних засобів (далі – ОЗ) або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено в п. 138.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп.пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ. Під час такого розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

  • вартість гудвілу;
  • витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ.

Державна служба України з питань праці розповіла, чи можна звільнити працівника через прогул, оскільки він не зміг дістатися на робоче місце через проблему з транспортом.

Згідно із п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) під прогулом розуміється відсутність працівника на роботі більше ніж три години протягом робочого дня без поважної причини. Прогул є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

У законодавстві немає чіткого переліку причин відсутності працівника на роботі, які слід вважати поважними. У кожному індивідуальному випадку їх наявність або відсутність визначається окремо.

Оголошення карантину та запровадження у зв’язку з цим обмежувальних заходів, зокрема обмеження руху громадського транспорту, відсутність міжміського сполучення, може вважатись поважною причиною.

Тож, Держпраці не радить звільняти працівників за прогул під час карантину.

Державна служба України з питань праці роз’яснила, чи може роботодавець відмовити працівнику в переході на дистанційну роботу?

Так, звичайно роботодавець може відмовити працівнику в переході на дистанційну роботу.

Що таке дистанційна (надомна) робота? Це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Стаття 24 КЗпП містить вимогу щодо письмової форми укладення договору про дистанційну (надомну) роботу. Винятком з цього правила є запровадження такого режиму роботи в період загрози поширенню епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру, коли умову про таку роботу достатньо зазначити в наказі (розпорядженні) керівника. Тому якщо працівник виявив таке бажання і специфіка його роботи дає змогу виконувати її дистанційно, йому необхідно погодити це питання з роботодавцем та написати заяву з проханням перевести його на дистанційну роботу на період оголошеного урядом карантину.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра