Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування» від 08.02.17 р. № 96 визначив розміри часток, за якими розподілятиметься між бюджетами місцевого самоврядування частина акцизного податку (13,44%) з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального в першому півріччі 2017 року. Казначейство розподілятиме кошти кожного наступного робочого (банківського) дня після надходження акцизного податку.
Передбачають також, що на друге півріччя 2017 року частки розподілу обчислюватимуть за іншою формулою.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 16.11.16 р. № 831 оновив Методику нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земель сільськогосподарського призначення. Зміни набрали чинності 01.03.17 р.
Інформаційною базою для НГО земель сільськогосподарського призначення, у тому числі земель під господарськими будівлями й дворами, є відомості Державного земельного кадастру та документація із землеустрою.
НГО визначають відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).
За результатами проведення НГО окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення територіальний орган Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг за місцезнаходженням земельної ділянки видаватиме витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель у строк, що не перевищує трьох робочих днів із дати надходження відповідної заяви.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо заповнення та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ» від 16.02.17 р. № 3874/7/99-99-13-01-01-17 нагадала, що витрати на відрядження, які підлягають оподаткуванню (тобто надміру отримані та не повернуті у встановлений строк кошти), податковий агент фіксує у ф. № 1ДФ під ознакою доходу «118». А неоподатковувані суми на відрядження у ф. № 1ДФ взагалі відображати не потрібно.
Окрім того, податківці наголошують, що в разі якщо помилки або недостовірні відомості у ф. № 1ДФ не призвели до спотворення податкових зобов’язань чи до зміни платника податку, то штраф на податкового агента не накладається (п. 119.2 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати товариством авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів материнській компанії» від 13.02.17 р. № 2753/6/99-99-15-02-02-15 нагадала, що авансовий внесок розраховують із суми різниці між дивідендами, які підлягають виплаті, та значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.
Отже, якщо сума дивідендів менша за об'єкт оподаткування товариства за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди та грошове зобов'язання щодо якого погашене, то авансовий внесок не нараховується та не сплачується.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо обліку витрат на участь у тендері» від 27.12.16 р. № 31-11420-07-16/37214 пояснило, куди в бухгалтерському обліку віднести витрати, які понесло підприємство під час участі в тендерах, зокрема, на оплату послуг електронного майданчика, підготовку тендерної документації.
За словами представників відомства, такі витрати можна віднести до складу витрат на збут (якщо учасник став переможцем торгів) або до складу інших витрат операційної діяльності (якщо учасник не переміг у торгах).
Міністерство фінансів України листом «Щодо деяких питань, пов'язаних із застосуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» від 10.02.17 р. № 31-11410-01-2/3710 повідомило, що до П(С)БО 22 «Вплив інфляції» буде внесено зміни щодо збільшення значення кумулятивного приросту інфляції. Відповідний проект уже підготовлено. Це дозволить суб'єктам господарювання не коригувати показники річної фінансової звітності за 2016 рік.
Слід нагадати, що П(С)БО 22 передбачає коригування річної фінзвітності, зокрема, за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше. Коригування повинні проводити лише ті підприємства, які оприлюднюють свою фінансову звітність.
У 2016 році вперше за всю історію існування національного бухобліку кумулятивний приріст інфляції перетнув відповідну межу, за якою слід відкоригувати показники фінзвітності на інфляційний складник. Тож податківці у своїх роз’ясненнях наполягали на коригуванні.
Мінфін планує збільшити поріг коригування до 100%.
Національний банк України своєю постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 23.02.17 р. № 14, яка набула чинності 25 лютого 2017 року, спростив проведення закордонних операцій для фізичних осіб. Тепер вони зможуть розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту з джерелом походження за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ.
Скажімо, без відповідної ліцензії можна розмістити іноземну зарплату, стипендію, пенсію, аліменти, дивіденди тощо.
Крім того, без індивідуальних ліцензій НБУ фізособам дозволили здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок коштів, що знаходяться за межами України. Наприклад, проводити інвестування із закордонних рахунків, реінвестувати кошти за межами України, проводити торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах тощо.
Утім, можливість проводити зазначені операції без ліцензії НБУ не звільняє фізичну особу від необхідності декларувати доходи та сплачувати податки.
Національний банк України в листі «Щодо зняття експортних операцій із валютного контролю» від 21.11.16 р. № 40-0004/95287 повідомив, що експортна операція резидента може бути знята банком із контролю лише після зарахування інвалюти та гривневого еквівалента, одержаного внаслідок обов’язкового продажу інвалюти, на поточні рахунки цього резидента.
Таку позицію НБУ аргументує тим, що розподільчий рахунок має технічний характер і позбавлений статусу поточного рахунку підприємства. Отже, зарахування інвалютних надходжень на користь резидентів за ЗЕД-договорами на такий розподільчий рахунок не можна вважати зарахуванням виручки для цілей валютного контролю.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо обчислення середньооблікової кількості штатних працівників» від 04.05.16 р. № 108/19/71-16 нагадало, що під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 01 Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за ф. № 10-ПІ) враховують усі категорії працівників облікового складу (п.п. 2.4, 2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286, далі – Інструкція № 286), окрім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, що усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 3.2.2 Інструкції № 286).
Також не враховують зовнішніх сумісників та осіб, залучених до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду) — пп.пп. 2.6.1 та 2.6.2 Інструкції № 286.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації аліментів» від 31.01.17 р. № 13/0/66-17/163 повідомило, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів. Роблячи такий висновок, працівники відомства керувалися п. 104 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.
Слід нагадати, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексують у межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо забезпечення нарахування мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 р.» від 14.02.17 р. № 344/0/101-17/281 зазначило, що враховувати в заробіток, який порівнюють із розміром мінзарплати, потрібно всі виплати, яких не згадано в ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Зокрема, понад розмір мінзарплати (3 200 грн) слід нараховувати такі виплати медпрацівникам:
- доплати в розмірі до 12% посадового окладу (тарифної ставки), установлені робітникам, зайнятим на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, за результатами атестації робочих місць (пп. 3.4.5 наказу Мінсоцполітики України, МОЗУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.05 р. № 308/519);
- доплату в розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки) працівникам (у т. ч. молодшим медичним сестрам), які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів (пп. 3.4.7 Наказу № 308/519).
Ураховують у розмір заробітку для порівняння з мінзарплатою такі виплати:
- доплату за суміщення професій (посад);
- доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
- доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт;
- доплату за ненормований робочий день;
- надбавку за класність водіям;
- доплати за вчене звання, за науковий ступінь;
- надбавку за вислугу років;
- виробничі премії;
- індексацію.
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття постановою «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» від 19.01.17 р. № 132 затвердив, що з 1 квітня 2017 року збільшиться мінімальний розмір допомоги по безробіттю для осіб, яким суму допомоги обчислюють за середнім заробітком залежно від страхового стажу. Мінімум для таких категорій безробітних становитиме 1 280 грн (зараз — 1 160 грн).
Для осіб, яким допомогу по безробіттю призначають у мінімальному розмірі (ті, у кого менше ніж шість місяців стажу перед реєстрацією безробітними, кого звільнено з останньої роботи за ст. 37, п.п. 3, 4, 7 і 8 ст. 40, ст.ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також переселенці без необхідних документів), розмір допомоги залишиться на рівні 544 грн.
