Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків» від 09.11.16 р. № 1067, яка набула чинності 23 березня 2017 року, визначив процедуру, періодичність та строки оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш ніж 50% акцій (часток) належить державі, та господарських товариств, 50% і більше акцій (часток) яких належить госптовариствам, частка держави в яких становить 100%.
Такі підприємства відтепер зобов’язані розміщувати документи та матеріали, що містять інформацію про їхню діяльність, на власній веб-сторінці (веб-сайті).
Відсутність власного веб-сайту не звільняє таку юридичну особу від обов’язку оприлюднення інформації. Тоді такі відомості слід розміщувати на офіційному веб-сайті суб'єкта управління об'єктами держвласності, що здійснює функції з управління підприємством або корпоративними правами держави в господарському товаристві. Для цього тут створять спеціальний розділ щодо діяльності підприємства, господарського товариства разом з іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону.
Доступ до веб-сторінок і веб-сайтів буде цілодобовим і безоплатним.
Крім того, Уряд визначив періодичність та строки оприлюднення цієї інформації. Наприклад, інформацію про договори, укладені за звітний період, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн, потрібно оприлюднити протягом 10 календарних днів із дня укладення договорів. А статут підприємства, госптовариства в редакціях, що діяли раніше, — до 06.04.17 р. включно.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо діяльності податкового агента» від 13.03.17 р. № 5002/6/99-99-13-02-03-15 нагадала, що податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Якщо роботодавець вирішить нарахувати та сплатити податок на доходи за рахунок власних коштів, то сума неутриманого податку буде доходом платника у вигляді додаткового блага. Відповідно, із цієї суми потрібно утримати податок на доходи й військовий збір.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо документів, які підтверджують бенефіціарного власника» від 13.03.17 р. № 5060/6/99-99-15-02-02-18 нагадала, що документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути документ, який підтверджує право особи на такий дохід. Зокрема, але не виключно, це може бути документ, виданий компетентним органом країни, з якою укладено міжнародний договір України, ліцензія, патент, офіційно оформлений торговий знак тощо.
Як відомо, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів» від 02.03.17 р. № 4349/6/99-99-15-02-02-15 вкотре нагадала, що різниці за малоцінними необоротними матеріальними активами не виникають. Адже такі необоротні матеріальні активи не вважають основними засобами для цілей ПКУ.
Також представники фіскального відомства наголосили: у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ зазначають різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо питання застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120 прим. 1.2 ПКУ» від 03.03.17 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15 запропонувала Мінфіну підтримати її тлумачення п. 1201.1 ПКУ. Воно полягає в нарахуванні штрафів за всіма випадками несвоєчасної реєстрації податкових накладних на постачання, оподатковувані за ставками 20 та 7%. Зокрема, і за всіма податковими накладними, яких не надають покупцям.
Зазначимо, що за несприятливих обставин штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної перетвориться з інструмента захисту інтересів покупця — платника податку на додану вартість (далі − ПДВ) (податковий кредит якого залежить від своєчасних дій постачальника) на інструмент поповнення бюджету за рахунок штрафів.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо розрахунку середньої зарплати» від 27.10.16 р. № 1491/13/8416 повідомляє, що непроведення коригування середньої зарплати є порушенням законодавства про працю. При цьому представники відомства зауважують, що законодавство про працю регулює трудові відносини як працівників підприємств, так і осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.
Слід нагадати, що в разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів середню зарплату необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення згідно з вимогами п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100. Коригування середньої заробітної плати проводиться в разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді.
Державна служба статистики України наказом «Про внесення змін до форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затвердженої наказом Держстату від 10 червня 2016 року № 90» від 15.02.17 р. № 39 змінила форму № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Зміни пов'язані зі збільшенням розміру мінімальної зарплати: у розділі IV форми № 1-ПВ «Розподіл штатних працівників за розмірами заробітної плати» збільшені граничні межі розподілу. Інших змін звіт не зазнав.
Нагадаємо, що за I квартал слід звітуватися за новою формою. Її можна завантажити на сайті Держстату в розділі «Респондентам/Альбом форм державних статистичних спостережень на 2017 рік/Зайнятість та безробіття».
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 23.03.17 р. № 26 спростив порядок реєстрації договорів про залучення резидентами кредитів/позик в іноземній валюті від нерезидентів.
Так, регулятором ринку банківських послуг спрощено реєстраційні процедури в разі зміни кредитора з резидента на нерезидента за кредитним договором/договором позики. А саме — розширено перелік учасників такого договору, що мають право звертатися до банків з метою ініціювання відповідних реєстраційних процедур. Відтепер реєстрація або внесення змін до договорів у таких випадках може відбуватися за зверненням як резидента-позичальника, так і нерезидента-кредитора та уповноваженого банку — первісного кредитора.
Крім того, передбачено запровадження нової автоматизованої системи реєстрації договорів про отримання резидентами кредитів/позик в інвалюті від нерезидентів.
Нацбанком скасовано вимогу обов’язкового подання резидентами-позичальниками довідки НБУ про обсяг фактично одержаного кредиту й стан погашення заборгованості за ним. Таку довідку резиденти-позичальники мали подавати до уповноваженого банку в разі розміщення ними залучених коштів в інвалюті на рахунку за межами України.
Зміни набувають чинності 10 квітня 2017 року.
Верховний Суд України в постанові від 01.03.17 р. у справі № 6-284цс17 наголосив, що суму, яка підлягає сплаті за зобов'язанням, визначають у гривнях за офіційним курсом Нацбанку, установленим для відповідної валюти на день платежу. Звісно, якщо іншого порядку її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Також суд зазначив, що у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є кошти, виражені в гривнях із визначенням еквіваленту в інвалюті, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають. Усе тому, що втрати від знецінення гривні внаслідок інфляції відновлено еквівалентом інвалюти.
