Огляд законодавства

27─31 жовтня 2014 року. Затверджено порядок електронного адміністрування ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 р № 569 затвердив порядок електронного адміністрування ПДВ.

Кабмін визначив, що відкривати спецрахунки з ПДВ і здійснювати їх обслуговування буде Держказначейство.

Так, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФСУ після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку направляє казначейству.

 У такому реєстрі вказуються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податків і дата реєстрації його платником податку.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунку є дата реєстрації її платником податку (для платників податків, зареєстрованих до 1 січня 2015 року − 01.01.2015 р).

Казначейство направляє ДФСУ повідомлення про відкриття електронного рахунку платника податку не пізніше наступного робочого дня з моменту його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФСУ інформує платника податків про реквізити його електронного рахунку.

Ця постанова набирає чинності з дня опублікування, крім пункту 1, який вступить в силу 01.01.2015 р

Державна фіскальна служба України в листі від 04.09.2014 року № 3699/7/99-99-19-02-01-17 розглянула питання щодо сплати авансових платежів платником податку, який з початку 2014 звільнений від обкладення податком на прибуток, але за підсумками роботи 2013 його сукупний дохід від господарської діяльності становив понад 10 мільйонів гривень.

Податковим кодексом України передбачено надання декларації та фінзвітності за I квартал тільки в разі неотримання прибутку або отримання збитку.

При таких умовах авансові внески у II−IV кварталах звітного року не сплачуються, а податкові зобов'язання визначаються на підставі декларації за підсумками I півріччя, трьох кварталів та за рік.

Тобто, чинним законодавством не передбачена можливість несплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток протягом дванадцятимісячного періоду, в разі перебування на пільговому режимі оподаткування в попередньому (останньому) річному звітному податковому періоді.

Водночас, зайво сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику. При цьому у платника податків повинен бути відсутній податковий борг.

Повернення платнику податків переплати здійснюється на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Державна фіскальна служба України в листі від 16.10.2014 року 5229/6/99-99-19-03-02-15 надала роз'яснення з питання оподаткування ПДВ мобілізації транспортних засобів.

У разі залучення транспортних засобів відповідно до мобілізаційного плану України для забезпечення потреб Збройних Сил перехід права власності не відбувається. Така передача здійснюється на умовах повернення транспортних засобів (тобто відбувається передача в тимчасове користування), а тому в обліку платника ПДВ, який передає в користування авто, така передача не визначається як об'єкт оподаткування, оскільки не відбувається операція з поставки товару.

Підстави для коригування податкового кредиту або визнання умовного продажу також відсутні.

Якщо після мобілізації транспортний засіб не повертається підприємству і по ньому нараховується компенсація, то така компенсація розглядається як оплата вартості такого транспортного засобу. В цьому випадку транспортний засіб визнається проданим за бюджетні кошти, і на дату отримання таких коштів (компенсації) повинні бути визначені податкові зобов'язання з ПДВ.

Порядок компенсації шкоди, заподіяної транспортним засобам в результаті їх залучення при мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Державна фіскальна служба України в листах від 25.09.2014 року № 3945/6/99-99-19-03-02-15 і від 04.09.2014 року № 3717/7/99-99-19-03-02-17 пояснила, як обкладати ПДВ поставку житла.

Якщо будівництво житла здійснюється силами замовника з наступним оформленням на нього правовстановлюючих документів, то, на думку фіскалів, першою поставкою житла в цьому випадку буде операція з поставки послуг зі спорудження такого житла, які надаються генпідрядною організацією замовнику. Передача ж житла фізособам за договорами підряду буде вже другою поставкою і, отже, не обкладається ПДВ.

Якщо ж умовами договору фінансування будівництва передбачено, що кошти у вигляді забезпечувальних платежів зараховуються в оплату готового новозбудованого житла, то на дату отримання зазначених коштів податкові зобов'язання по ПДВ забудовником не нараховуються за умови, що такі кошти отримані для здійснення операцій з поставки житла (об'єктів житлового фонду), які звільняються від обкладення ПДВ.

Державна фіскальна служба України в листі від 09.09.2014 року № 3119/6/99-99-19-02-02-15 надала роз'яснення з питання відображення у звітності авансових внесків при виплаті дивідендів.

У декларації з податку на прибуток зменшення нарахованої суми податку здійснюється шляхом заповнення додатка ЗП, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку».

Показник рядка 13.5.1 є складовим рядка 13 додатка ЗП до декларації, на суму якого зменшується розрахунок податку на прибуток за звітний період при нарахуванні податку.

Алгоритм формування значення рядка 13.5.1 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 року № 872,  аналогічний алгоритму заповнення рядка 13.5.1 додатка ЗП до декларації за формою, затвердженою наказом № 1213.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів, перевищує суму таких авансових внесків, то сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків в наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таке зменшення здійснюється на підставі заяви платника податків, поданої до територіального органу ДФСУ.

Міністерство фінансів України в листі від 24.09.2014 року № 31-11410-07-10/24641 роз'яснило, як, на його думку, необхідно відображати в бухобліку операції з продажу боргових цінних паперів в іноземній валюті, що утримуються підприємством до погашення.

Відомство справедливо зазначило, що статті боргових цінних паперів, емітованих в іноземній валюті, відносяться до монетарних. Ознаки монетарності при цьому слід шукати в п. 4 П (С) БО 21.

Одночасно фахівці Мінфіну нагадали загальний порядок визначення курсових різниць від зміни валютного курсу для перерахунку статей боргових цінних паперів. Отже, курсові різниці слід визначати:

- під час первісного визнання із застосуванням валютного курсу на початок (станом на 0 годин) дня дати здійснення операції;

- на кожну дату балансу ( станом на 14 годин дати балансу);

- на дату проведення господарської операції (застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції), зокрема, нарахування амортизації дисконту (премії), продажу, погашення і т. д.

Разом з тим, сума амортизованої собівартості і амортизація дисконту (премії) боргових цінних паперів, емітованих в іноземній валюті, визначаються у валюті на звітну дату з перерахунком в гривню з відповідним відображенням курсових різниць у складі інших доходів (витрат).

У підсумку Мінфін зазначив, що в разі продажу боргових цінних паперів їх собівартість дорівнює сумі амортизованої собівартості, розрахованої в іноземній валюті і перерахованої у гривню за курсом на дату продажу з віднесенням курсової різниці (за наявності) до інших доходів (витрат).

В свою чергу, для визначення фінансового результату за такою операцією порівнюється дохід, отриманий від продажу цінного паперу, і його собівартість.

В додатку до листа Мінфін навів приклад розрахунку зміни балансової вартості цінних паперів унаслідок амортизації премії на дату балансу.

Національний банк України в листі від 27.10.2014 року № 18-112/62138 ще раз нагадав банкам про незастосування штрафних санкцій.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII (набрав чинності 15.10.2014) встановлено обов'язок для банків скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості за зобов'язаннями за кредитними договорами та договорами позики в період проведення АТО громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися в період з 14 квітня 2014 з населених пунктів, де проводилась АТО.

Зазначене вище стосується в тому числі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які здійснюють (здійснювали) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.

Нацбанк України наполягає на необхідності суворого та безумовного дотримання банками положень Закону і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування до порушників адекватних заходів впливу.

 

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра