Кабінет Міністрів України нагадує, що 01 липня стартує одна з найважливіших та найбільш очікуваних реформ за всю історію незалежної України – відкривається ринок землі.
Прем’єр-міністр України переконаний, що українці стануть справжніми господарями своєї землі, адже зможуть не просто нею володіти, але й вільно розпоряджатися. Це те, що закріплено в Конституції, але фактично було неможливим через дію мораторію.
Урядовець вважає, що запровадження ринку землі – важливий крок для захисту прав українського фермерства. Передбачається реалізація механізму переважного права на придбання ділянки, яку орендують аграрії.
Земельна реформа також передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблюють землю до 500 га і не мають кредитної історії.
Крім того, для купівлі землі треба офіційно показати свої кошти. Усі транзакції йтимуть через банк, а договори перевірятимуться нотаріусами. Міністерство аграрної політики вже почало інформаційну кампанію з роз’ясненням переваг та деталей роботи ринку землі. Тому громадяни зможуть отримати всі відповіді на свої запитання.
Державна податкова служба України в категорії 101.24 «ЗІР» відповіла на запитання: «Чи відображається в податковій звітності з ПДВ сума ПДВ, зазначена в податковій накладній, що була складена на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «ПН» (незалежно від факту донарахування основного платежу)?».
Нормами податкового законодавства передбачено відображення в податковій звітності з ПДВ операцій, здійснених платником податку, а не податкових накладних, які складаються за такими операціями.
Якщо платник податку відобразив у податковій звітності з ПДВ операцію, за якою податкова накладна не була складена, то обсяги постачання та сума податку, зазначені в податковій накладній, що була складена на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «ПН», повторно в декларації з ПДВ не відображаються.
Якщо така операція не була відображена в податковій звітності з ПДВ, то податкові зобов’язання за такою операцією донараховуються контролюючим органом за результатами перевірки і додатково в декларації не вказуються.
Державна податкова служба України роз’яснила порядок, підстави та терміни продовження терміну проведення податкових перевірок.
Відповідно до абз. 2 п. 82.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення документальних планових перевірок (ст. 77 ПКУ) можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на п’ять робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Продовжити терміни проведення позапланових перевірок можна за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на два робочих дні, інших платників податків – не більш як на п’ять робочих днів, що визначено абз. 2 п. 82.2 ПКУ.
Тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб, а продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на п’ять діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абз. 1 п. 82.4 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника податкового органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановленої ст. 82 ПКУ.
Державна податкова служба України нагадала про розмір єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ), який нараховується в ситуації, коли найманий працівник працює неповний робочий день.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄСВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі – Закон № 2464).
Трудовим договором за згодою працівника і роботодавця може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках згідно зі ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що її сума буде не менша, ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
Роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної заробітної плати за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та мінімальної ставки ЄСВ.
Слід нагадати, що у 2021 році мінімальна заробітна плата становить 6 000 грн, а мінімальна ставка ЄСВ – 1 320 грн.
У разі нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» від 25.06.2021 р. № 60, що набрала чинності 01 липня 2021 року, розширив можливості застосування бізнесом корпоративних платіжних карток (електронних платіжних засобів). Для цього регулятор осучаснив порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням.
Зокрема, для популяризації використання корпоративних платіжних карток Національний банк України:
- надав право бізнесу (суб’єкту господарювання) самостійно визначати осіб, які мають право використовувати корпоративні платіжні картки, емітовані до його рахунку;
- розмежував відповідальність суб’єкта господарювання та держателя корпоративної платіжної картки.
Крім того, регулятор:
- спростив отримання платіжної картки довіреною особою/представником фізичної особи – власника рахунку;
- визначив, що переказ, ініційований з використанням платіжної картки (електронного платіжного засобу), є безготівковим розрахунком.
Національний банк очікує, що норми цього документа сприятимуть ширшому використанню корпоративних (бізнесових) платіжних карток та збільшенню обсягів безготівкових розрахунків.
