Огляд законодавства

28 вересня – 02 жовтня 2020 року. ДПСУ назвала основні порушення, які виявляються під час проведення перевірок

Державна податкова служба України звернула увагу суб’єктів господарювання на основні порушення, що виявлені під час контрольно-перевірочних заходів впродовж січня – серпня 2020 року. А саме:

1) безпідставне формування витрат та податкового кредиту внаслідок здійснення нереальних господарських операцій, а саме неможливість здійснення безпосереднім «контрагентом» та попереднім псевдопостачальником реальної господарської діяльності та конкретної операції у зв’язку з:

  • відсутністю у власності/користуванні будь-яких об’єктів оподаткування та непридбанням будь-яких послуг (оренди приміщення, транспортних, комунальних послуг тощо), які б дали змогу провадити господарську діяльність (за даними звітності за формою № 20-ОПП та Єдиного реєстру податкових накладних; далі – ЄРПН);
  • відсутністю або незначною кількістю персоналу, що не дає змогу провадити господарську діяльність, або штучне «наповнення» суб’єкта значною кількістю трудового персоналу з нарахуванням заробітної плати менше за мінімальну (за даними звітності за формами № Д4, та № 1ДФ);
  • відсутністю за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться систематичне ведення господарської діяльності (за даними контролюючих органів за місцем обліку «постачальників»);
  • відсутністю реального (законного) джерела походження товарів (відсутністю його виробництва або імпорту) (за даними фінансової звітності, ЄРПН тощо);
  • відсутністю даних щодо зберігання і транспортування товару з огляду на його фізичні характеристики і обсяг (за даними ЄРПН);
  • наявністю інформації щодо визначення «постачальників»: «суб’єктами фіктивного підприємництва»; «учасниками транзитно-конвертаційних груп», «суб’єктами, що створені для надання податкової вигоди іншим платникам» тощо (за інформацією, наведеною у конкретних рішеннях судів, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень);

2) нездійснення нарахувань податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за рахунок невизначення частки використання ПДВ за придбаними товарами/послугами та/або необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями;

3) включення до складу податкового кредиту вартості товарів/послуг, що використані не в господарській діяльності;

4) невключення до доходу від усіх видів діяльності сум кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності;

5) непідтвердження витрат та податкового кредиту документами податкового та бухгалтерського обліку;

6) порушення термінів реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених під час визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Крім того, залучались до фінансування суб’єкти, які не сплачують податки з отриманих коштів (інститути спільного інвестування, якими управляють компанії з управління активами (КУА); використання житлово-будівельних (споживчих) кооперативів (кошти для здійснення будівництва надходять у формі пайових внесків); завищення собівартості об’єкта, що будується, за рахунок використання будівельних матеріалів невідомого походження.

Державна податкова служба України в категорії 103.25 «ЗІР» відповіла на запитання «За який квартал податкові агенти при поданні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ починають застосовувати нові ознаки доходів у зв’язку з набранням чинності наказом Мінфіну України від 26.05.2020 р. № 241?».

Ознаки доходів, які внесені наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» від 26.05.2020 р. № 241 до Довідника ознак доходів, наведеного в додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами під час подання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ з ІІІ кварталу 2020 року.

Наказом № 241 вносено зміни до додатку до Порядку, а саме: у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Довідник доповнюється новими ознаками доходів, якими узагальнені ознаки розділяються на більш конкретизовані види доходів, зокрема види доходів з ознаки 106 розподілені на:

  • ознаку 106 – «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
  • ознаку 195 – «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
  • ознаку 196 – «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

Також, з метою покращання аналітичної роботи з адміністрування податку на доходи фізичних осіб, з проведення деклараційної кампанії контролюючими органами пропонується узагальнену ознаку 153 – «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розподілено на ознаку 153 – «Сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому» та на ознаку 197 – «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку».

Крім того, у новій редакції викладено ознаку 128 – «Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів (підпункт 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України)».

При цьому не змінюється чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ.

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків нагадала, що в разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (ст. 50.1 ПКУ).

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Тож, якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та як наслідок на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток, то платник податків здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток шляхом подання або уточнюючого розрахунку або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом «Про затвердження Змін до деяких наказів та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24 червня 1996 року № 349» від 16.06.2020 р. № 1130 скасувало Книгу відгуків і пропозицій.

Відтепер утратив чинність наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24.06.1996 р. № 349, яким затверджені форма Книги відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та в закладах ресторанного господарства, а також інструкція про її заповнення.

Саме він зобов’язував всі підприємства (одиниці) роздрібної торгівлі та заклади ресторанного господарства незалежно від форм власності вести таку Книгу, у яку споживачі записували скарги, пропозиції, відгуки та зауваження.

На заміну Книги суб’єкти господарювання повинні забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, у якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.

Водночас із Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами виключили вимогу щодо зазначення в документах на товари, що підлягають обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, реєстраційних номерів сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності.

Із Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі прибрали норми щодо заборон продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Натомість прописали, що продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі здійснюється відповідно до вимог законодавства.

Уточнили для дрібних торговців, що засоби вимірювальної техніки повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

Суб’єкт господарювання, у підпорядкуванні якого є пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, зобов’язаний мати на всі товари, що реалізуються в цих пунктах, документи, передбачені законодавством.

За рішенням суб’єкта господарювання інформація про товари може містити поряд із текстом, викладеним державною мовою, його переклад мовою національних меншин, іншими мовами.

Державна служба України з питань праці розповіла, як правильно оформити відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку з карантином.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 84 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). А саме до ст. 26 Закону України «Про відпустки», відповідно до яких у разі впровадження Кабінетом Міністрів України карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 2 цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).

На сьогодні відпустка без збереження заробітної плати може тривати протягом усього карантину. Її строк не враховується в 15-денну норму на рік для таких відпусток, яка передбачена ч. 2 ст. 84 КЗпП.

Така відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на підставі письмової заяви, у якій він зазначає: причину, з якої просить надати неоплачувану відпустку; дату початку відпустки; тривалість відпустки.

У заяві належить зазначити «У зв’язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову Кабінету Міністрів України, за якою вводиться карантин.

Керівник повинен видати наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така відпустка не подовжується на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Надати таку безоплатну відпустку працівникам можна лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця. Примусове направлення працівників у відпустку за власний рахунок може буте розцінено як грубе порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачається ст. 172 Кримінального кодексу України

Роботодавець вправі як надати таку відпустку, так і відмовити в її наданні. І в разі відмови працедавця перевести трудові відносини на «карантинні рейки» можна в інший спосіб: через установлення режиму надомної (дистанційної) праці, простою тощо.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра