Огляд законодавства

29 січня – 02 лютого 2018 року. Уряд ухвалив Експортну стратегію України

Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про схвалення Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки» від 27.12.17 р. № 1017-р схвалив Експортну стратегію України: Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі на період 2017—2021 роки. Так, на найближчі чотири роки Уряд у контексті підтримки експорту взяв собі за мету:

1. Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту.

Для досягнення визначеної мети передбачено:

  • зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій;
  • зміцнення інноваційного потенціалу підприємств;
  • поліпшення правових та економічних умов для здійснення торгівлі.

2. Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема малих та середніх.

Досягнення визначеної мети передбачається завдяки:

  • удосконаленню механізму координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту;
  • зміцненню мережі інституцій, що надають експортерам послуги з підтримки бізнесу та торгівлі.

3. Удосконалення навичок і компетенцій підприємств, зокрема малих та середніх (підприємництва), необхідних для участі в міжнародній торгівлі.

Для досягнення визначеної мети передбачається:

  • стимулювання діяльності підприємництва серед власників та працівників підприємств, зокрема малих та середніх, і молоді;
  • покращення управлінських навичок серед працівників діючих підприємств, зокрема малих та середніх (підприємництва);
  • забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх (підприємництва).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення пов’язаних осіб для визнання деяких операцій контрольованими» від 18.01.18 р. № 204/6/99-99-15-02-02-15/ІПК пояснили нюанси визначення пов’язаності осіб з метою визнання господарських операцій між ними контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

У запиті прибутківця повідомлялося, що фізособа — директор компанії резидента володіє корпоративними правами юрособи-нерезидента в розмірі 24%.

На це представники фіскального відомства відповіли: якщо фізособа є посадовою особою (директором) резидента, безпосередньо володіє корпоративними правами юрособи-нерезидента в розмірі 20% і більше, то таких юросіб (резидентів і нерезидентів) вважають пов’язаними.

Отже, під визначення контрольованих підпадають госпоперації платника податків з контрагентом — нерезидентом — пов’язаною особою за умови, що річний дохід платника податку від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн (без ПДВ) та обсяг госпоперацій між контрагентами за рік перевищує 10 млн грн (без ПДВ).

Державна фіскальна служба України листом «Про реєстрацію вхідних документів щодо реєстрації, опломбування та введення в експлуатацію РРО» від 17.01.18 р. № 1422/7/99-99-08-01-03-17 нагадала, як проходить реєстрація документів, які подають суб’єкти господарювання до органів ДФСУ для того, щоб зареєструвати, опломбувати та ввести в експлуатацію РРО.

Для реєстрації касового апарата підприємство подає контролерам заяву за ф. № 1-РРО разом з усіма необхідними копіями документів. Приймають зазначені заяву й документи підрозділи ДФСУ, які відповідальні за реєстрацію РРО.

Після цього податківцям потрібно надати завірену копію довідки про опломбування касового апарата та акт введення в експлуатацію РРО, які видають сервісні центри.

Національний банк України ухвалив постанову «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25 січня 2018 року № 7, якою вдосконалив умови продажу інвалюти клієнтам банків на міжбанківському валютному ринку.

Постановою  чітко визначено право клієнта подавати заяву про продаж інвалюти до будь-якого уповноваженого банку за власним вибором (незалежно від наявності поточного валютного рахунку, відкритого в цьому банку).

Крім того, НБУ уточнив строки продажу банком інвалюти клієнтів. Як і раніше, уповноважений банк зобов’язаний за дорученням клієнта здійснювати продаж його власних коштів в інвалюті не пізніше ніж за п’ять банківських днів, починаючи з дня списання цих коштів із поточного рахунку клієнта, відкритого в цьому банку. Національний банк уточнив, що в разі, коли кошти для продажу перераховуються клієнтом з іншого уповноваженого банку, продаж цієї валюти здійснюється у п’ятиденний строк із дня зарахування таких коштів на кореспондентський рахунок уповноваженого банку.

Міністерство закордонних справ України видало наказ «Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронному вигляді» від 18.12.17 р. № 558, який дозволить оформляти візи в електронному вигляді. Тобто оформлення е-візи здійснюватимуть дистанційно через мережу Інтернет на веб-сайті Міністерства закордонних справ України.

Е-візу будуть оформляти як разову для в’їзду в Україну з діловою або туристичною метою на строк 30 днів або на період, зазначений у документах, що є підставою для її оформлення, але не більш як на 30 днів.

Іноземець зможе подати візове клопотання не раніше ніж за три місяці та не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку запланованої поїздки.

Для отримання візи потрібно:

  • зареєструватися на веб-сайті МЗС;
  • заповнити візову анкету та завантажити фотокартку;
  • долучити скановані копії:
  • сторінок персональних даних паспортного документа;
  • дійсного полісу медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30 000 євро чи в еквіваленті іншою валютою, якщо іншого не передбачено законодавством або міжнародними договорами України;
  • документа, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування й для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України;
  • документа, що підтверджує ділову або туристичну мету поїздки (українською або англійською мовою);
  • сплатити консульський збір онлайн через веб-сайт МЗС.

Розгляд візового клопотання не перевищуватиме дев’яти робочих днів.

Оформлену е-візу надішлють іноземцю на зазначену ним під час реєстрації на веб-сайті МЗС адресу електронної пошти.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо надання матеріального забезпечення особам, які працюють за умовами цивільно-правового договору» від 17.12.17 р. № 571/0/86-17/218, адресованому Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України, роз’яснило, як визначати середньоденний дохід для розрахунку лікарняних фізичним особам, з якими укладено цивільно-правові договори (далі — ЦПД).

Слід нагадати, що з жовтня минулого року відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV особи, які працюють на умовах ЦПД, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Мінсоцполітики зазначає, що обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, може провадитися відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266), за місцем провадження діяльності на умовах цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа одночасно провадить декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізособою-підприємцем тощо), на думку відомства, розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності аналогічно тому, як це визначено п. 30 Порядку № 1266 для осіб, які працюють за сумісництвом.

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється страхувальниками на підставі відомостей звітності з ЄСВ, тому розрахунок цих сум слід здійснювати після подання зазначеної звітності.

Мінсоцполітики зазначає, що законодавчі зміни щодо права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованих осіб, які працюють на умовах ЦПД, а також інших категорій осіб, котрі в обов’язковому порядку сплачують єдиний внесок, мають бути враховані під час підготовки виконавчою дирекцією Фонду проектів нормативно-правових актів щодо механізмів здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо скорочення роботи у передсвятковий день при неповному робочому часі» від 22.12.17 р. № 2960/0/107-17/284 зазначило, що скорочення роботи перед святами передбачено тільки для працівників з установленою нормою робочого часу — 40 годин на тиждень. Це пояснюють тим, що зменшення кількості відпрацьованих годин напередодні свята для працівників із неповним робочим часом неминуче потягне за собою зменшення розміру оплати праці.

Водночас Мінсоцполітики зауважує: якщо у працівника неповний робочий тиждень і в передсвятковий день тривалість його робочого часу — 8 годин, то цього дня все-таки доцільно скоротити тривалість роботи на одну годину.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо виплати працівникові окладу (місячної тарифної ставки) у випадку, коли ним не відпрацьовано місячну норму праці» від 27.12.17 р. № 2993/0/101-17 пояснило,  як обчислювати основну зарплату за місяць, якщо працівник, якому встановлено місячний посадовий оклад, не відпрацьовує норми. Отже, у такому разі слід пам’ятати про таке:

  • якщо особа не відпрацювала кілька робочих днів, то розрахунок потрібно провести зважаючи на розмір денного заробітку та кількість фактично відпрацьованих днів (тобто оклад ділять на норму днів і множать на фактично відпрацьовані дні);
  • якщо співробітник не відпрацював кілька годин (наприклад, запізнювався на роботу), то розрахунок роблять за годинним заробітком, тобто оклад ділять на місячну норму в годинах і множать на фактично відпрацьовані години.

Нагадаємо, посадовий оклад — це сума, що має бути нарахована за відпрацьовану місячну норму робочого часу, а отже, у разі невиконання останньої потрібен пропорційний розрахунок.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра