Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з продажу або іншого відчуження нерезидентам корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі» від 19.04.18 р. № 1721/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що резидент під час виплати на користь нерезидента прибутку від здійснення операцій із продажу або іншого відчуження корпоративних прав має утримати податок за ставкою 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Прибуток нерезидента розраховують за правилами бухгалтерського обліку.
Представники фіскального відомства акцентували увагу, що перелік документів, на підставі яких інвесторам здійснюється повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, визначено у п. 2 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.05 р. № 281.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо сплати резидентом податку з доходу нерезидента» від 20.04.18 р. № 1752/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала, що податок на репатріацію сплачують до бюджету під час виплати доходу нерезиденту.
Дата нарахування доходу нерезиденту в бухобліку не впливає на сплату податку на репатріацію. Цей податок потрібно перераховувати до бюджету не пізніше дати виплати доходів іноземному контрагентові.
Водночас ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку до або під час виплати доходу на користь іншого платника – загрожує штрафом у розмірі 25% суми податку, який потрібно сплатити до бюджету.
За повторне вчинення такого порушення протягом 1095 днів – сума штрафу становитиме 50% від суми податку.
Порушення цієї вимоги втретє або більше разів – загрожує санкцією в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо надання переліку платежів, у рахунок сплати грошових зобов’язань або податкового боргу яких, платником податків може бути заявлене бюджетного відшкодування з ПДВ» від 24.04.18 р. № 1839/6/99-99-12-02-01-15/ІПК повідомила, що платник податків може сплатити свої зобов’язання або погасити податкові борги за рахунок бюджетного відшкодування з ПДВ (пп. «в» п. 87.1 Податкового кодексу України). Втім, така можливість передбачена лише щодо податків, які потрапляють у повному розмірі до держбюджету. Якщо ж відповідно до норм Бюджетного кодексу України загальнодержавні платежі розподіляються між державним та місцевим бюджетами – застосовувати бюджетне відшкодування з ПДВ у такому разі не дозволяється.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування податкових різниць у разі перерахування міжнародній неурядовій організації членських внесків» від 18.04.18 р. № 1691/ІПК/28-10-01-03-11 повідомила, що членські внески, перераховані міжнародній неурядовій організації як грошові кошти за членство в зазначеній організації, не є безповоротною фінансовою допомогою. Отже, коригувати фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.10 ПКУ не потрібно.
Слід зауважити, що це роз’яснення стосується конкретного платника і ситуація із проведенням податкових коригувань під час сплати членських внесків неприбутківцю доволі делікатна. У представників фіскального відомства були й інші роз’яснення з цього приводу із протилежними висновками. Тож не слід сліпо слідувати цій консультації, а аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо чи звертатися до податківців за роз'ясненнями.
Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 24.04.18 р. № 1247/5 внесло зміни до правил вчинення нотаріальних дій. Зокрема, тепер нотаріус не вимагатиме звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка відчужується юрособою, якщо її проведення не обов’язкове згідно із законом.
Слід нагадати, що без проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок не обійтися в таких випадках:
- відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності (окрім відчуження ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
- визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення;
- визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства;
- визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) із державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;
- виділення або визначення частки держави чи територіальної громади в складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;
- відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками в бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України;
- визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, установлених законом або договором;
- рішення суду.
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо надання соціальної додаткової відпустки на дітей» від 26.03.18 р. № 480/0/101-18/284 роз'яснило порядок надання додаткової відпустки на дітей. Отже, якщо жінка після народження другої дитини не стала до виконання своїх трудових обов'язків та не відпрацювала жодного робочого дня, а оформила щорічну відпустку, права на додаткову соціальну відпустку на дітей вона не має.
Слід нагадати, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Отже, для отримання такої відпустки, на думку соціального відомства, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років, вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов'язки).
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо відповідальності за виплату авансу у розмірі меншому, ніж зазначено у ст. 115 КЗпП» від 16.03.18 р. № 118/0/22-18 нагадало, що згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із профспілкою, але не може бути меншим, ніж оплата за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. У разі виплати працівникам не в повному обсязі заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, (а також порушення встановлених строків виплати більш як за один місяць), роботодавця можуть оштрафувати на 11 169 грн (трикратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, абз. 3 част. 2 ст. 265 КЗпП).
Крім того, за виплату зарплати не в повному обсязі відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа підприємства або фізособа-підприємець, яка є працедавцем, може бути притягнута до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).
Державна служба України з питань праці у листі «Щодо порушення порядку індексації» від 24.01.18 р. № 503/4/4.3-дп-18 повідомила: якщо під час проведення інспекційного відвідування буде встановлено порушення порядку проведення індексації зарплати, у інспектора праці будуть підстави застосувати до роботодавця штраф, передбачений абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Розмір штрафу становить 10 мінімальних зарплат (сьогодні – 37 230 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.17 р. № 295 (далі – Порядок №295), за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці вносить припис та/або вживає заходів щодо притягнення до відповідальності винної в допущенні порушень посадової особи. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживають. Водночас заходи щодо притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності за:
- використання праці неоформлених працівників,
- несвоєчасну та не в повному обсязі виплату зарплати,
- недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень (п. 29 Порядку № 295).
За невиконання припису інспектора праці передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850–1700 грн, ст. 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення України).
