Огляд законодавства

30 вересня – 04 жовтня 2019 року. Парламент ухвалив Закон щодо захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій дозвільних органів

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів» (законопроєкт 0889).

За відповідне рішення під час пленарного засідання Верховної Ради України проголосували 299 народних депутатів.

Закон спрямований на посилення адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру шляхом внесення змін до ст.ст.16610 та 255 КУпАП у частині їх узгодження із положеннями Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».

Законом передбачено:

  • конкретизацію складу окремих адміністративних правопорушень з огляду на зміни в чинному законодавстві;
  • установлення нових складів адміністративних правопорушень у зазначеній сфері, що висновуються із законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, та розширення у такий спосіб підстав для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів;
  • визначення повноважень адміністраторів центрів надання адміністративних послуг щодо фіксації адміністративних правопорушень, які визначені ст. 16610 КУпАП, відповідно до завдань адміністратора, що передбачені п. 8 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про адміністративні послуги».

Закон сприятиме:

1) скороченню випадків незаконних та/або безпідставних відмов у видачі (переоформленні, анулюванні) документів дозвільного характеру чи реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства;

2) створенню для суб’єктів господарювання нових правових механізмів впливу на посадових осіб дозвільних органів у разі порушення ними вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

3) підвищенню рівня дисциплінованості посадових осіб дозвільних органів під час здійснення ними своїх повноважень з огляду на ризик бути притягнутим до адміністративної відповідальності;

4) розширенню можливостей адміністраторів дієво та оперативно реагувати на вчинення дозвільними органами порушень вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності;

5) забезпеченню збалансованості та прозорості взаємовідносин між дозвільними органами та суб’єктами господарювання;

6) посиленню громадського контролю за діяльністю посадових осіб дозвільних органів під час здійснення ними своїх повноважень та пришвидшенню строків розгляду скарг суб’єктів господарювання на незаконні дії таких посадових осіб.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання доступу до відповідного контенту і/або дозволу на преінсталяцію (попередню інсталяцію) комп’ютерної програми» від 26.09.2019 р. № 408/6/99-00-07-03-02-15/ІПК роз’яснила, що порядок оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій з надання доступу до відповідного контенту та/або дозволу на преінсталяцію (попередню інсталяцію) комп’ютерної програми залежить від умов цивільно-правового договору.

Так, відповідно до цивільно-правового договору може надаватися доступ до відповідного контенту та/або дозвіл на преінсталяцію (попередню інсталяцію) комп’ютерної програми. А скориставшись таким доступом/дозволом, платник податку (покупець) отримує програмну продукцію або право на використання програмної продукції. Для цілей оподаткування ПДВ операцію з надання доступу до відповідного контенту та/або дозволу на преінсталяцію (попередню інсталяцію) комп’ютерної програми розцінюють як операцію з постачання програмної продукції або операцію з надання права на використання програмної продукції.

Така операція не підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 261 підр. 2 р. ХХ або пп. 196.1.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (залежно від умов, визначених цивільно-правовим договором).

Може бути й таке, що згідно з цивільно-правовим договором надається право на пошук, оброблення й отримання (завантаження) інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такого контенту без фактичного постачання платнику (покупцю) програмної продукції чи без надання права на використання програмної продукції.

Операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, оброблення, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20%.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо складання акцизних накладних» від 26.09.2019 р. № 363/6/99-00-04-02-05-15/ІПК надала рекомендації, що робити в ситуації, коли склали зайву акцизну накладну (далі – АН).

Фахівці податкового відомства вказали, що скасування помилково складеної АН законодавством не передбачено. Але вихід із ситуації у разі реєстрації в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового зайвої акцизної накладної є.

За роз’ясненням контролерів, платник податку може здійснити коригування помилкової АН, зазначивши в розрахунку коригування АН форми «П» вид коригування «1» та/або «2».

У такому разі слід заповнити перший рядок розрахунку коригування АН. У ньому до граф 4, 5 потрібно ввести показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого пального з відповідним знаком (-). Зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого пального, зазначеного в АН, що скасовується (з урахуванням показників розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних).

Національний банк України в листі «Про розгляд звернення» від 16.05.2019 р. № 57-0007/26039 роз’яснив механізм проведення грошового переказу та вказав, коли розрахунки вважають готівковими, а коли – безготівковими.

Аби кошти потрапили на рахунки торговців, можна піти різними шляхами, зокрема:

1) перерахувати кошти з рахунку на рахунок;

2) внести готівкові кошти для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

НБУ наголосив, що обидва зазначені варіанти розрахунків для отримувача коштів є безготівковими розрахунками.

Водночас для платника коштів другий варіант розрахунків буде готівковим.

Національний банк України на своєму сайті інформує, що у зв’язку зі зверненням Держказначейства для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі Нацбанк ухвалив рішення щодо продовження до 12 січня 2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.

Тобто, включно до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN, а з 13 січня 2020 року – виключно рахунок за стандартом IBAN.

Таке рішення передбачено постановою Правління Національного банку України «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» від 26.09.2019 р. № 118, що набирає чинності 2 жовтня 2019 року.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо врахування суми квартальної премії при обчисленні середньої зарплати для оплати днів відрядження» від 09.09.2019 р. № 1288/0/206-19 повідомило, що середньомісячну заробітну плату слід обчислювати на основі виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100; далі – Порядок № 100).

До складу виплат, які враховують під час обчислення середньої зарплати у всіх випадках її збереження, включають:

  • основну заробітну плату;

  • доплати й надбавки;

  • премії, які не мають разового характеру;

  • винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років;

  • індексацію.

При цьому премії включають в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу – включають у заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Отже, під час обчислення середньої заробітної плати за два місяці квартальну премію, яку виплатили в розрахунковому періоді, враховують у частині 2/3 від нарахованої суми. А саме шляхом додавання до кожного місяця розрахункового періоду 1/3 від нарахованої суми квартальної премії.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра