Президент України підписав Закон України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.17 р. № 2136-VIII, відповідно до якого Конституційний Суд Україні (далі — КСУ) працюватиме за новими правилами. Основна мета роботи нового КСУ — реальний захист прав та свобод людини й громадянина, верховенства права та верховенства закону.
До новацій, запроваджених нормативно-правовим актом, належить те, що звернення до КСУ тепер матимуть три форми: конституційне звернення, конституційне подання та конституційна скарга.
Саме останньою може скористатися будь-яка особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.
Звернемо увагу й на зміну структури КСУ. Тепер у його складі діють Велика палата, два сенати та шість колегій.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування незареєстрованого в органах ДФС реєстратора розрахункових операцій за умови щоденного роздрукування Х-звіту та відображення його даних у касовій книзі підприємства» від 18.07.17 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК роз’яснила, що підприємство може не застосовувати РРО під час торгівлі продукцією власного виробництва. У такому разі воно зобов’язане проводити розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. Таку можливість передбачено п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Якщо суб'єкт господарювання не бажає скористатися цією пільгою, він має застосовувати зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правомірності здійснення підприємницької діяльності громадською організацією, що включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 20.07.17 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що громадське об'єднання може провадити діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Це чітко передбачено п. 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.12 р. № 4572-VI.
Так, громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Отже, до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за словами представників фіскального відомства, може бути включено лише громадські об'єднання, які відповідають вимогам пп. 133.4.1 ПКУ, лише зі статусом юридичної особи.
Окрім того, податківці доходять висновку: у разі якщо господарське об'єднання зі статусом юрособи здійснює комерційну діяльність, таке об'єднання повинно здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з подальшим його виключенням із Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Адже якщо громадське об'єднання провадить комерційну діяльність та отримує прибуток, то зазначена діяльність класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та відображення в податковому розрахунку за формою № 1ДФ» від 10.05.17 р. № 7955/5/99-99-13-01-01-16 зазначає: суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображають у податковому розрахунку за формою № 1ДФ у тому кварталі, у якому проводять таке нарахування (виплату).
При цьому не потрібно розподіляти індексацію за місяцями, за які її донараховано. Податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із сум доходів у вигляді індексації заробітної плати в тому податковому періоді, у якому відбувається таке нарахування (виплата), зауважують представники фіскального відомства.
Аналогічно для нарахування єдиного внеску суми індексації, донараховані за попередні періоди у зв'язку з виявленням помилок, слід включати до заробітної плати місяця, у якому було здійснено такі донарахування. Про це свідчить пп. 3 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 р. № 449.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Стосовно оподаткування доходів нерезидента — фізичної особи» від 14.07.17 р. № 1197/6/99-99-01-02-02-15/ІПК нагадала, що в загальному випадку оподаткуванню підлягають доходи фізосіб-нерезидентів, отримані із джерела походження в Україні. Утім, якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою, установлено інші правила, то застосовують правила міжнародного договору.
Крім того, зазначено, що в найзагальнішому випадку, згідно з п. 2 ст. 15 Модельної Конвенції ОЕСР, плату, зарплату та інші подібні винагороди, які одержує резидент іншої країни у зв’язку з роботою за наймом, не оподатковують в Україні, якщо одночасно виконано три умови:
а) одержувач перебуває в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують сукупно 183 днів протягом будь-якого 12-місячного періоду, який починається або закінчується у відповідному податковому році;
б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України;
в) витрати зі сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.
Дохід нерезидента від надання професійних послуг (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької діяльності, діяльності лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів тощо) не оподатковують в Україні за умови, що такий нерезидент не має постійної бази в Україні, яка регулярно використовується ним із метою провадження цієї діяльності (п. 1 ст. 14 Конвенції ОЕСР).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту — пов'язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності» від 17.07.17 р. № 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК відповіла на запитання про можливість віднесення операції щодо безоплатної передачі товарів пов'язаному нерезиденту до контрольованої.
Логіка міркувань представників фіскального відомства така:
- умова для визнання операції контрольованою — можливість її впливу на об'єкт обкладення податком на прибуток (пп. 39.2.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ);
- безоплатну передачу товарів у податковому обліку прирівнюють до продажу (пп. 14.1.202 ПКУ);
- вартість безоплатно переданих товарів показують у бухоблікових витратах, відповідно, вона впливає на бухобліковий фінрезультат, а отже, на об'єкт обкладення податком на прибуток.
На цих трьох тезах ґрунтується висновок: якщо одержувач безкоштовних товарів — «пов'язаний» нерезидент, то господарська операція підпадає під визначення контрольованої.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо деяких питань оподаткування кредитних спілок» від 30.06.17 р. № 930/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що кредитні спілки з 01.07.17 р. є платниками податку на прибуток на загальних умовах і зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, установленому р. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Кредитні спілки мають право на розподіл доходу, що залишається в їх розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки. Отже, кредитні спілки не може бути включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. Адже згідно з пп. 133.4.1 ПКУ однією з обов'язкових вимог до неприбуткових організацій є заборона в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) або членів такої організації.
Отже, кредитні спілки, яких не включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, сплачують податок на прибуток як новостворені платники цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, що розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» від 23.06.17 р. № 591 затвердило нову форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. Ідеться про книгу обліку для звичайних фізосіб-непідприємців. Вона відрізняється від попередниці, зокрема, тим, що має окремі графи для відображення витрат, пов'язаних з отриманням податкової знижки, та витрат за операціями з інвестиційними активами.
Відповідно, з’явився й новий Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Фонд державного майна України наказом «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Фонду державного майна України» від 08.06.17 р. № 924 визначив умови, коли розглядатимуть питання про позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа). Тепер розгляд такого питання можливий не лише за заявою зацікавленої сторони.
Достатньо встановлення рецензентами Фонду державного майна України (далі – ФДМУ) (його регіональних відділень) за результатами рецензування звіту про оцінку майна факту, що він не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним.
Також розгляд питання про анулювання кваліфікаційного свідоцтва можливий у процесі ведення ФДМУ Єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляють відповідно до законодавства.
Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі» від 21.07.17 р. № 188 затвердила нову форму статистичного спостереження № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі».
Слід нагадати, що форму № 7-торг подають юридичні особи, які провадять діяльність із роздрібної торгівлі. Звітувати за новою формою потрібно вже починаючи зі звіту за 2017 рік.
