Кабінет Міністрів України запровадив диференційований підхід до повітряних тривог. Сигнал «Повітряна тривога» поділятимуть на два рівні — жовтий і червоний залежно від виду загрози. Під час жовтого рівня суб’єкти господарювання зможуть продовжувати роботу за визначених умов. Відповідні правила встановлені постановою КМУ від 04.09.2026 р. № 1092.
Постановою № 1092 передбачено диференціацію сигналу «Повітряна тривога» у загальнодержавній автоматизованій системі централізованого оповіщення.
Інформацію про рівень загрози надаватимуть Повітряні Сили ЗСУ.
Передбачено два рівні:
- червоний – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза
- жовтий – дронова загроза
Саме для жовтого рівня Уряд передбачив можливість продовження роботи бізнесу за певних умов.
Постанова № 1092 передбачає, що під час встановлення жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання незалежно від форми власності можуть продовжувати діяльність, якщо у приміщенні, будівлі, споруді або на відповідній території є тимчасове чи постійне укриття для персоналу та відвідувачів.
Тобто запровадження жовтого рівня саме по собі не означатиме автоматичного припинення роботи підприємства, магазину, закладу чи іншого суб’єкта господарювання.
Для бізнесу, який не має тимчасового або постійного укриття, передбачено перехідний період. Такі суб’єкти господарювання під час жовтого рівня також зможуть працювати за погодженням із трудовим колективом, але лише до облаштування укриття і не довше трьох місяців із дня набрання чинності постановою № 1092.
Для окремих категорій суб’єктів господарювання Кабмін може встановити спеціальні правила окремим рішенням.
Щодо відвідувачів таких об’єктів постанова передбачає, що їх перебування у приміщеннях, будівлях, спорудах або на територіях суб’єктів господарювання здійснюватиметься на власний розсуд відвідувачів.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, розроблену Мінсоцполітики. Документ передбачає продовження державної підтримки внутрішньо переміщених осіб та уточнює окремі умови призначення і виплати допомоги на проживання.
ВПО, які відповідають критеріям для отримання допомоги на проживання, зможуть отримувати її протягом ще одного шестимісячного періоду. Максимальну кількість таких періодів збільшено з п’яти до шести.
Також врегульовано механізм продовження допомоги для дітей, які входять до складу сім’ї ВПО та мають право на її отримання. Виплата на наступний шестимісячний період продовжуватиметься автоматично.
Крім того, уточнено порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду України відповідно до вимог законодавства.
Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення».
Законопроєкт має на меті захистити податкову базу України, зменшити кількість спорів та ризики подвійного оподаткування, а також сприяти приведенню законодавства у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС.
Цей законопроєкт закриває основні лазівки, які дозволяють так робити, зокрема прибираються вартісні критерії визнання операції контрольованою, і встановлює чіткіші правила застосування правила «витягнутої руки»: всі операції між пов'язаними компаніями мають оцінюватися так, ніби вони укладені між незалежними сторонами на ринкових умовах. Це стосується не лише операцій з іноземними партнерами, а й певних операцій всередині країни.
Проєктом Закону пропонується:
- розширити застосування принципу «витягнутої руки» на внутрішні операції з пов’язаними особами, а саме на операції із збитковими підприємствами та підприємствами, що користуються пільговими режимами оподаткування податком на прибуток;
- уточнити етапи ідентифікації та визначення умов операцій для проведення подальшого аналізу зіставності;
- уточнити застосування методів трансфертного ціноутворення, зокрема методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку;
- уточнити концепцію DEMPE-аналізу операцій з нематеріальними активами з урахуванням функцій розвитку, вдосконалення, обслуговування, захисту та експлуатації нематеріальних активів, а також розподілу прибутку відповідно до виконаних функцій;
- уточнити підходи до трансфертного ціноутворення у фінансових операціях між пов'язаними особами. Йдеться про операції фінансування, коли одна сторона лише надає кошти, але не контролює пов'язані з цим ризики: дохід такої сторони від фінансування не повинен перевищувати безризикову дохідність (орієнтир — дохідність державних облігацій у відповідній валюті). Якщо ж сторона, що надає фінансування, фактично контролює ризики, — дохідність може враховувати премію за ризик. Це унеможливлює ситуацію, коли прибуток штучно «переводиться» на компанію групи, яка лише формально надала позику, не несучи жодних реальних функцій чи ризиків;
- запровадити оновлену модель штрафів, яка стимулюватиме платників податків до здійснення самостійного коригування. Наразі за заниження прибутку внаслідок недотримання принципу «витягнутої руки», яке встановлене контролюючим органом, діє єдина ставка штрафу — 10% від суми податкового зобов’язання. Законопроєкт пропонує замінити її на диференційовану шкалу залежно від того, наскільки сумлінно поводився платник:
- 7% від коригування — якщо платник податків виконав без порушень свої зобов’язання щодо подачі документації з трансфертного ціноутворення та звітування про контрольовані операції;
- 10% від коригування — якщо порушення супроводжувалося неподанням звіту про контрольовані операції чи документації з трансфертного ціноутворення;
- 15% від коригування — якщо встановлено обтяжуючі обставини, зокрема недостовірне розкриття інформації, яке вплинуло на вибір методу оцінки чи зіставних операцій.
- уточнити спростовані презумпції щодо обраного методу трансфертного ціноутворення та джерел інформації.
Такий підхід заохочує бізнес сумлінно дотримуватися положень законодавства щодо правил трансфертного ціноутворення.
Законопроєктом передбачено спрощення звітності для бізнесу. Забезпечено запровадження вартісних критеріїв для операцій, які не підлягають відображенню в документації з трансфертного ціноутворення, а також вартісних критеріїв або типів операцій, що становлять вищий або нижчий рівень ризику з точки зору трансфертного ціноутворення.
Прийняття законопроєкту сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ОЕСР, підвищенню рівня податкової визначеності для платників податків, покращенню інвестиційного клімату та підвищенню якості адміністрування трансфертного ціноутворення.
Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому два законопроєкти, які передбачають нові податкові та митні пільги для квадроциклів, мотовсюдиходів та компонентів для виробництва озброєння, дронів, засобів РЕБ і боєприпасів, що використовуються для потреб сил безпеки і оборони:
- № 15463-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування окремих товарів для потреб сил безпеки і оборони»;
- № 15464-1 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів для потреб сил безпеки і оборони».
Від сплати ввізного мита та ПДВ звільнять імпорт складових, які використовуються для виробництва товарів оборонного призначення та постачаються для потреб сил безпеки і оборони.
При цьому пільга застосовуватиметься незалежно від джерела фінансування таких закупівель. Зокрема, й у випадках, коли вони фінансуються коштом іноземних держав або їхніх органів.
Податкові пільги поширять на квадроцикли та мотовсюдиходи, які постачаються для потреб сил безпеки і оборони.
Операції з їх ввезення на митну територію України та постачання в Україні звільнятимуться від ПДВ, ввізного мита та акцизного податку.
Для набрання чинності законопроєкти ще мають бути підписані Президентом та офіційно опубліковані.
Передбачено, що відповідні закони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх опублікування.
