Огляд законодавства за березень 2017 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції» від 06.02.17 р. № 2103/6/99-99-15-03-02-15 поінформувала про порядок обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) операції зі списання власновиробленої продукції.

Понаднормове списання продукції традиційно розглядають як її використання поза межами господарської діяльності. Отже, відповідно до п. 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необхідно обчислити компенсуючий ПДВ. Однак у п. 189.1 ПКУ базу оподаткування для операції з будь-якими товарами визначено як вартість їх придбання.

У листі наголошується, що розрахувати ПДВ слід із вартості витрат на виробництво продукції, вхідний податок за якими було включено до складу податкового кредиту.

Державна фіскальна служба України своїм листом «Про податок на додану вартість» від 10.03.17 р. № 5953/7/99-99-15-03-02-17  повідомила, що податкові накладні за старою формою, зареєстровані в Єдиному реєстрі до 15.03.17 р. включно, засвідчують податковий кредит, щоправда, за умови дотримання всіх інших вимог щодо його формування.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з виведення з експлуатації основних засобів у зв'язку з їх викраденням» від 10.02.17 р. № 2713/6/99-99-15-03-02-15 продовжила відстоювати позицію щодо нарахування податкового зобов’язання під час ліквідації основних засобів (далі — ОЗ).

Громадська рада при ДФСУ зверталася до контролерів із зауваженням переглянути позицію щодо обкладення ПДВ операцій зі списання ОЗ. Нагадаємо, що податківці наполягають на нарахуванні податкових зобов’язань:

• з огляду на базу оподаткування за п. 189.9 ПКУ, якщо ліквідація ОЗ відбувається за власним бажанням платника;
• за правилами п. 198.5 ПКУ, якщо ОЗ ліквідують у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, у т. ч. у разі викрадення.

В останньому випадку представники фіскального відомства прирівнюють викрадені ОЗ до використаних у негосподарській діяльності, хоча використання викрадених ОЗ взагалі відсутнє (саме це зауважувала Громадська рада).

Контролери відмовилися змінювати свою позицію, зазначивши: «Висновки про те, що індивідуальна податкова консультація суперечить нормам ПКУ, можуть здійснюватись виключно судовими органами за результатами оскарження такої індивідуальної податкової консультації безпосередньо платником, якому таку консультацію надано».

Державна фіскальна служба України листом «Щодо права на формування податкового кредиту за податковою накладною, що містить помилки в коді згідно з УКТ ЗЕД» від 22.02.17 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15 нагадала, що податкова накладна з помилкою в коді УКТ ЗЕД не дозволяє покупцю відображати податковий кредит. Такий документ не дає можливості ідентифікувати здійснену операцію. Не врятує податковий кредит покупця навіть подання заяви зі скаргою на продавця за правилами п. 201.10 ПКУ. Допомогти може лише оформлення розрахунку коригування до податкової накладної з помилкою.

Упродовж 2017 року до постачальників не застосовують штрафних санкцій, передбачених п. 120¹.3 ПКУ за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно ДКПП (п. 35¹ підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» від 01.03.17 р. № 130 оновив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Тепер, щоб отримати компенсацію, аграріям (юрособам та підприємцям) не потрібно буде брати участь у конкурсі, а лише подати документи до державного банку: заявку, копію платіжного доручення, акт приймання-передачі техніки та обладнання, свідоцтво про держреєстрацію техніки (якщо техніка підлягає обов'язковій держреєстрації). Форму заявки має затвердити Мінагрополітики.

Як компенсацію можна буде отримати лише 20% вартості (без ПДВ) вітчизняної сільгосптехніки та обладнання (раніше — 30%).

Перелік заводів-виробників, види і марки техніки та обладнання, а також їхню довідкову вартість буде оприлюднено на офіційному сайті Мінекономрозвитку на початку травня 2017 року.

Техніку та обладнання, придбані сільгосптоваровиробником із частковою компенсацією вартості, протягом трьох років не можна відчужувати, та слід використовувати за призначенням.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України у своїх листах «Щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу корпоративних прав резиденту — фізичній особі» від 22.02.17 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15 та «Щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу нерухомого майна резиденту — фізичній особі» від 24.02.17 р. № 2707/Г/99-99-15-02-02-14 заявила, що фізособа, яка виплачує на користь нерезидента-юрособи доходи із джерелом їх походження із України, зобов’язана утримати із таких доходів та за їх рахунок податок у розмірі 15%. Звісно, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору.

На думку податківців, така фізична особа за підсумками податкового (звітного) року, у якому було виплачено доходи нерезиденту-юрособі, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток та додаток ПН до неї.

При цьому окремо ставати на облік як самостійний платник податку на прибуток, за словами представників фіскального відомства, фізособі не потрібно.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати товариством авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів материнській компанії» від 13.02.17 р. № 2753/6/99-99-15-02-02-15 нагадала, що авансовий внесок розраховують із суми різниці між дивідендами, які підлягають виплаті, та значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.

Отже, якщо сума дивідендів менша за об'єкт оподаткування товариства за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди та грошове зобов'язання щодо якого погашене, то авансовий внесок не нараховується та не сплачується.

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо діяльності податкового агента» від 13.03.17 р. № 5002/6/99-99-13-02-03-15 нагадала, що податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Якщо роботодавець вирішить нарахувати та сплатити податок на доходи за рахунок власних коштів, то сума неутриманого податку буде доходом платника у вигляді додаткового блага. Відповідно, із цієї суми потрібно утримати податок на доходи й військовий збір.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо документів, які підтверджують бенефіціарного власника» від 13.03.17 р. № 5060/6/99-99-15-02-02-18 нагадала, що документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути документ, який підтверджує право особи на такий дохід. Зокрема, але не виключно, це може бути документ, виданий компетентним органом країни, з якою укладено міжнародний договір України, ліцензія, патент, офіційно оформлений торговий знак тощо.

Як відомо, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ПКУ).

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб» від 09.03.17 р. № 3747/5/99-99-13-02-03-16 нагадала, що з доходів у вигляді зарплати податок утримує та сплачує роботодавець, з інших доходів, отриманих в Україні, — податковий агент (ст. 171 ПКУ).

Відповідаючи на запитання щодо виплати середнього заробітку працівнику в разі його поновлення або затримання розрахунку у випадку звільнення, представники фіскального відомства заявили, що податковий агент утримує податок із суми доходу за рахунок платника податку.

Порушення порядку утримання та сплати податку на доходи тягне фінансову та адміністративну відповідальність згідно зі ст. 127 ПКУ та ст. 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування дивідендів, нарахованих сільськогосподарським підприємством на користь фізичних осіб» від 28.02.17 р. № 2847/З/99-99-13-02-03-14 роз'яснила, за якою ставкою сільгосппідприємствам обкладати податком на доходи фізосіб нараховані дивіденди.

Так, розмір ставки податку залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток. У випадку, коли сільгосппідприємство є платником податку на прибуток та нараховує дивіденди за акціями та корпправами, їх обліковують за ставкою 5%. У всіх інших випадках застосовують ставку 18%.

Водночас у деяких випадках нараховані дивіденди на користь фізосіб прирівнюють до виплати зарплати. Наприклад, у разі виплати дивідендів за привілейованими акціями чи корпоративними правами. Тоді ставка податку становить 18%. Усі інші випадки закріплено пп. 170.5.3 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування частки спадщини в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю» від 07.03.17 р. № 4671/6/99-99-13-02-03-15 звернула увагу на  ситуацію, коли фізособа успадкувала частку в статутному капіталі ТОВ, але до складу учасників її не приймають і натомість виплачують вартість частини майна, пропорційну до її частки в статутному капіталі товариства (тобто спадкоємець фактично продає свою частку).

Працівники фіскального відомства зауважили, що в такому разі слід керуватися спеціальними нормами, установленими для оподаткування доходів, отриманих від операції з інвестактивами. Зокрема, інвестиційний прибуток розраховують як позитивну різницю між доходом, отриманим від продажу інвестактиву, та його вартістю, яку визначають із суми документально підтверджених витрат на його придбання. Успадкований інвестактив вважають придбаним за вартістю, що дорівнює сумі держмита та податку з доходів, сплачених у зв’язку з таким успадкуванням.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого від продажу нерухомого майна» від 07.03.17 р. № 3165/К/99-99-13-02-03-14 наголосила, що дохід фізособи від продажу квартири, право власності на яку набуте на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них, не обкладають податком на доходи та військовим збором за умови, що особа продає нерухоме майно вперше протягом року.

Сплачувати податок та збір не потрібно, якщо одночасно виконано такі умови п. 172.1 ПКУ:

• фізособа продала житловий будинок, квартиру чи їх частину, кімнату, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, господарсько-побутові будівлі та споруди) або земділянку, розмір якої не перевищує норми безоплатної передачі землі, установлені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
• фізособа здійснила перший продаж одного із зазначених об’єктів протягом звітного календарного року;
• нерухомість, яка є предметом договору купівлі-продажу, перебувала у власності фізособи-продавця більше ніж три роки (окрім успадкованого майна).

Якщо хоча б одну з перелічених умов п. 172.1 ПКУ не виконано, то дохід фізособи від продажу нерухомості обкладають податком на доходи та військовим збором.

ЄСВ

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з доходу у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати» від 03.03.17 р. № 4496/6/99-95-42-02-15 повідомила: якщо особа виконує роботу (надає послуги) своєму ж роботодавцю, у якого працює ще й за трудовим договором, то мінзарплатне правило нарахування єдиного внеску застосовують з огляду на загальну суму нарахованого доходу, що обкладають внеском, включаючи й винагороду за договором цивільно-правового характеру (далі − ЦПД-винагороду). Тобто донараховують внесок на суму різниці між мінімальною зарплатою і таким загальним доходом фізособи за місяць.

Якщо йдеться про ЦПД-виплату від стороннього суб’єкта господарювання (що не є одночасно роботодавцем), то мінзарплатного правила взагалі не застосовують: внесок нараховують тільки на фактичну суму винагороди.

Інші податки та збори

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування» від 08.02.17 р. № 96 визначив розміри часток, за якими розподілятиметься між бюджетами місцевого самоврядування частина акцизного податку (13,44%) з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального в першому півріччі 2017 року. Казначейство розподілятиме кошти кожного наступного робочого (банківського) дня після надходження акцизного податку.

Передбачають також, що на друге півріччя 2017 року частки розподілу обчислюватимуть за іншою формулою.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України в листі «Щодо обліку витрат на участь у тендері» від 27.12.16 р. № 31-11420-07-16/37214  пояснило, куди в бухгалтерському обліку віднести витрати, які понесло підприємство під час участі в тендерах, зокрема, на оплату послуг електронного майданчика, підготовку тендерної документації.

За словами представників відомства, такі витрати можна віднести до складу витрат на збут (якщо учасник став переможцем торгів) або до складу інших витрат операційної діяльності (якщо учасник не переміг у торгах).

Міністерство фінансів України листом «Щодо деяких питань, пов'язаних із застосуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» від 10.02.17 р. № 31-11410-01-2/3710 повідомило, що до П(С)БО 22 «Вплив інфляції» буде внесено зміни щодо збільшення значення кумулятивного приросту інфляції. Відповідний проект уже підготовлено. Це дозволить суб'єктам господарювання не коригувати показники річної фінансової звітності за 2016 рік.

Слід нагадати, що  П(С)БО 22 передбачає коригування річної фінзвітності, зокрема, за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше. Коригування повинні проводити лише ті підприємства, які оприлюднюють свою фінансову звітність.

У 2016 році вперше за всю історію існування національного бухобліку кумулятивний приріст інфляції перетнув відповідну межу, за якою слід відкоригувати показники фінзвітності на інфляційний складник. Тож податківці у своїх роз’ясненнях наполягали на коригуванні.

Мінфін планує збільшити поріг коригування до 100%.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів» від 02.03.17 р. № 4349/6/99-99-15-02-02-15 вкотре нагадала, що різниці за малоцінними необоротними матеріальними активами не виникають. Адже такі необоротні матеріальні активи не вважають основними засобами для цілей ПКУ.

Також представники фіскального відомства наголосили: у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ зазначають різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

Державна служба статистики України наказом «Про внесення змін до форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затвердженої наказом Держстату від 10 червня 2016 року № 90» від 15.02.17 р. № 39 змінила форму № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Зміни пов'язані зі збільшенням розміру мінімальної зарплати: у розділі IV форми № 1-ПВ «Розподіл штатних працівників за розмірами заробітної плати» збільшені граничні межі розподілу. Інших змін звіт не зазнав.

Нагадаємо, що за I квартал слід звітуватися за новою формою. Її можна завантажити на сайті Держстату в розділі «Респондентам/Альбом форм державних статистичних спостережень на 2017 рік/Зайнятість та безробіття».

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо заповнення та подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ» від 16.02.17 р. № 3874/7/99-99-13-01-01-17 нагадала, що витрати на відрядження, які підлягають оподаткуванню (тобто надміру отримані та не повернуті у встановлений строк кошти), податковий агент фіксує у ф. № 1ДФ під ознакою доходу «118». А неоподатковувані суми на відрядження у ф. № 1ДФ взагалі відображати не потрібно.

Окрім того, податківці наголошують, що в разі якщо помилки або недостовірні відомості у ф. № 1ДФ не призвели до спотворення податкових зобов’язань чи до зміни платника податку, то штраф на податкового агента не накладається (п. 119.2 ПКУ).

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 22.03.17 р. № 24 спростив порядок переміщення інвалюти через митний кордон України.

Так, якщо фізособа перевозить валюту, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, для визначення джерел її походження можна буде надати не лише документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінустановах), а й квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така операція була.

Також регулятор утричі збільшив строк дії цих підтвердних документів, необхідних для митного декларування інвалюти, — з 30 до 90 календарних днів.

Відповідні зміни було внесено до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.08 р. № 148.

Національний банк України своєю постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 23.02.17 р. № 14, яка набула чинності 25 лютого 2017 року, спростив проведення закордонних операцій для фізичних осіб. Тепер вони зможуть розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту з джерелом походження за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ.

Скажімо, без відповідної ліцензії можна розмістити іноземну зарплату, стипендію, пенсію, аліменти, дивіденди тощо.

Крім того, без індивідуальних ліцензій НБУ фізособам дозволили здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок коштів, що знаходяться за межами України. Наприклад, проводити інвестування із закордонних рахунків, реінвестувати кошти за межами України, проводити торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах тощо.

Утім, можливість проводити зазначені операції без ліцензії НБУ не звільняє фізичну особу від необхідності декларувати доходи та сплачувати податки.

Національний банк України в листі «Щодо зняття експортних операцій із валютного контролю» від 21.11.16 р. № 40-0004/95287 повідомив, що експортна операція резидента може бути знята банком із контролю лише після зарахування інвалюти та гривневого еквівалента, одержаного внаслідок обов’язкового продажу інвалюти, на поточні рахунки цього резидента.

Таку позицію НБУ аргументує тим, що розподільчий рахунок має технічний характер і позбавлений статусу поточного рахунку підприємства. Отже, зарахування інвалютних надходжень на користь резидентів за ЗЕД-договорами на такий розподільчий рахунок не можна вважати зарахуванням виручки для цілей валютного контролю.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 23.03.17 р. № 26 спростив порядок реєстрації договорів про залучення резидентами кредитів/позик в іноземній валюті від нерезидентів.

Так, регулятором ринку банківських послуг спрощено реєстраційні процедури в разі зміни кредитора з резидента на нерезидента за кредитним договором/договором позики. А саме — розширено перелік учасників такого договору, що мають право звертатися до банків з метою ініціювання відповідних реєстраційних процедур. Відтепер реєстрація або внесення змін до договорів у таких випадках може відбуватися за зверненням як резидента-позичальника, так і нерезидента-кредитора та уповноваженого банку — первісного кредитора.

Крім того, передбачено запровадження нової автоматизованої системи реєстрації договорів про отримання резидентами кредитів/позик в інвалюті від нерезидентів.

Нацбанком скасовано вимогу обов’язкового подання резидентами-позичальниками довідки НБУ про обсяг фактично одержаного кредиту й стан погашення заборгованості за ним. Таку довідку резиденти-позичальники мали подавати до уповноваженого банку в разі розміщення ними залучених коштів в інвалюті на рахунку за межами України.

Зміни набувають чинності 10 квітня 2017 року.

Контроль і відповідальність

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафних санкцій та пені, які перераховуються на користь фізособи-підприємця та органів ДФС» від 03.03.17 р. № 4468/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що фінрезультат до оподаткування не збільшують на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих на користь фізосіб (у т. ч. фізичних осіб — підприємців) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.

З 01.01.17 р. у податкове законодавство введено пп. 140.5.11 ПКУ. За ним прибутківці, які проводять податкові коригування за р. ІІІ ПКУ, фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток (окрім фізосіб), та платників податку, які застосовують ставку 0% згідно з п. 44 підр. 4 р. XX ПКУ.

На думку представників фіскального відомства, таке збільшувальне коригування не поширюється на штрафні санкції, нараховані на користь підприємців.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо питання застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120 прим. 1.2 ПКУ» від 03.03.17 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15 запропонувала Мінфіну підтримати її тлумачення п. 1201.1 ПКУ. Воно полягає в нарахуванні штрафів за всіма випадками несвоєчасної реєстрації податкових накладних на постачання, оподатковувані за ставками 20 та 7%. Зокрема, і за всіма податковими накладними, яких не надають покупцям.

Зазначимо, що за несприятливих обставин штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної перетвориться з інструмента захисту інтересів покупця — платника податку на додану вартість (далі − ПДВ) (податковий кредит якого залежить від своєчасних дій постачальника) на інструмент поповнення бюджету за рахунок штрафів.

Державна фіскальна служба України наказом «Про внесення змін до наказу ДФС від 24.10.2014 р. № 213» від 28.02.17 р. № 150 постановила, що приймання документів та видача ліцензій із роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами  може здійснюватися в центрах обслуговування платників, що діють на районному рівні.

У заяві на видачу ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями й тютюновими виробами додатково потрібно зазначати адресу місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які перебувають у місці торгівлі, а також інформацію про них: модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення, реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які перебувають у місці торгівлі, та дату початку їх обліку в органах ДФС.

До прийняття рішення про видачу ліцензії перевірятимуть відповідність поданих у заяві даних щодо РРО даним Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а також обстежуватимуть наявність місця торгівлі в новоствореного суб'єкта господарювання або новоствореного місця торгівлі, зазначеного в заяві. Останню дію вчинятимуть за наявності ризиків відсутності місця торгівлі.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків» від 09.11.16 р. № 1067, яка набула чинності 23 березня 2017 року, визначив процедуру, періодичність та строки оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш ніж 50% акцій (часток) належить державі, та господарських товариств, 50% і більше акцій (часток) яких належить госптовариствам, частка держави в яких становить 100%.

Такі підприємства відтепер зобов’язані розміщувати документи та матеріали, що містять інформацію про їхню діяльність, на власній веб-сторінці (веб-сайті).

Відсутність власного веб-сайту не звільняє таку юридичну особу від обов’язку оприлюднення інформації. Тоді такі відомості слід розміщувати на офіційному веб-сайті суб'єкта управління об'єктами держвласності, що здійснює функції з управління підприємством або корпоративними правами держави в господарському товаристві. Для цього тут створять спеціальний розділ щодо діяльності підприємства, господарського товариства разом з іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону.

Доступ до веб-сторінок і веб-сайтів буде цілодобовим і безоплатним.

Крім того, Уряд визначив періодичність та строки оприлюднення цієї інформації. Наприклад, інформацію про договори, укладені за звітний період, загальна вартість яких перевищує 1 млн грн, потрібно оприлюднити протягом 10 календарних днів із дня укладення договорів. А статут підприємства, госптовариства в редакціях, що діяли раніше, — до 06.04.17 р. включно.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію» від 01.03.17 р. № 118 затвердив правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію. Новий порядок, зокрема, передбачає:

• можливість онлайн-подання візових анкет через веб-сторінку Міністерства закордонних справ України;
• зменшення строків оформлення віз: терміново − до п’яти робочих днів, звичайно — до 10;
• зниження тарифної ставки за оформлення всіх типів віз до 65 дол. США;
• установлення єдиної ставки за оформлення віз у пунктах пропуску через держкордон у розмірі 150 НМДГ;
• збільшення терміну дії довгострокової візи Д: за новими правилами її видаватимуть як багаторазову на 90 днів;
• запрошення для в’їзду в Україну з приватною або діловою метою більше не потрібно буде оформляти в Державній міграційній службі України. Достатньо буде нотаріально засвідченого запрошення фізособи або листа-звернення юрособи;
• пакет документів для оформлення візи можна буде подати до закордонної дипломатичної установи або зовнішнього постачальника послуг особисто, через законного представника або з використанням засобів поштового зв'язку;
• з’явиться можливість проведення співбесід із заявниками з використанням засобів віддаленого зв'язку, які дозволяють здійснити візуальну ідентифікацію заявника.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Державна фіскальна служба України в листі «Про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими» від 09.03.17 р. № 5898/7/99-99-14-01-02-17 повідомила, що операції зі збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства ОЗ (обладнання) з 01.01.15 р. підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст. 39 ПКУ (за виконання всіх інших критеріїв для визнання операції контрольованою).

Отже, такі операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, у якому відбулася господарська операція з внесення до статутного капіталу ОЗ на дату переходу права власності та/або на дату відображення в бухобліку зарахування на баланс таких активів.

Податківці дійшли такого висновку у зв'язку з тим, що такі операції хоч і не відображаються в доходах отримувача, та все ж впливають (можуть впливати) на формування об'єкта обкладення податком на прибуток. Адже таке підприємство враховує у складі витрат нараховану амортизацію на такі ОЗ, що впливає на фінрезультат до оподаткування та, відповідно, зменшує об'єкт обкладення податком на прибуток.

Зауважимо, що фіскали не завжди дотримувалися саме такої позиції. Так, наприклад, у листі ДФСУ від 30.08.16 р. № 18727/6/99-99-15-02-02-15 вони надали протилежну відповідь.

Публічні закупівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490» від 17.01.17 р. № 45 встановило, що під час завантаження договору про закупівлю або рамкової угоди в електронну систему закупівель обов'язково заповнюють поля з номером, датою підписання і строком дії договору чи рамкової угоди.

Окрім цього, змінено форми документів у сфері публічних закупівель. Наприклад, у формі оголошення про проведення відкритих торгів додатково фіксуватимуть розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та інші критерії, які застосовуватимуть під час оцінки тендерних пропозицій, а також їх питому вагу (за наявності).

Праця та заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо забезпечення нарахування мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 р.» від 14.02.17 р. № 344/0/101-17/281 зазначило, що враховувати в заробіток, який порівнюють із розміром мінзарплати, потрібно всі виплати, яких не згадано в ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Зокрема, понад розмір мінзарплати (3 200 грн) слід нараховувати такі виплати медпрацівникам:

• доплати в розмірі до 12% посадового окладу (тарифної ставки), установлені робітникам, зайнятим на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, за результатами атестації робочих місць (пп. 3.4.5 наказу Мінсоцполітики України, МОЗУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.05 р. № 308/519);
• доплату в розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки) працівникам (у т. ч. молодшим медичним сестрам), які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів (пп. 3.4.7 Наказу № 308/519).

Ураховують у розмір заробітку для порівняння з мінзарплатою такі виплати:

• доплату за суміщення професій (посад);
• доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
• доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт;
• доплату за ненормований робочий день;
• надбавку за класність водіям;
• доплати за вчене звання, за науковий ступінь;
• надбавку за вислугу років;
• виробничі премії;
• індексацію.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо обчислення середньооблікової кількості штатних працівників» від 04.05.16 р. № 108/19/71-16 нагадало, що під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 01 Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за ф. № 10-ПІ) враховують усі категорії працівників облікового складу (п.п. 2.4, 2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286, далі – Інструкція № 286), окрім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, що усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 3.2.2 Інструкції № 286).

Також не враховують зовнішніх сумісників та осіб, залучених до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду) — пп.пп. 2.6.1 та 2.6.2 Інструкції № 286.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації аліментів» від 31.01.17 р. № 13/0/66-17/163 повідомило, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів. Роблячи такий висновок, працівники відомства керувалися п. 104 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.

Слід нагадати, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексують у межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття постановою «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» від 19.01.17 р. № 132 затвердив, що з 1 квітня 2017 року збільшиться мінімальний розмір допомоги по безробіттю для осіб, яким суму допомоги обчислюють за середнім заробітком залежно від страхового стажу. Мінімум для таких категорій безробітних становитиме 1 280 грн (зараз — 1 160 грн).

Для осіб, яким допомогу по безробіттю призначають у мінімальному розмірі (ті, у кого менше ніж шість місяців стажу перед реєстрацією безробітними, кого звільнено з останньої роботи за ст. 37, п.п. 3, 4, 7 і 8 ст. 40, ст.ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також переселенці без необхідних документів), розмір допомоги залишиться на рівні 544 грн.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо нарахування середньої зарплати за дні відпустки» від 06.02.17 р. № 272/0/101-17/282 зазначило, що в разі нарахування середньої зарплати до закриття зарплатних відомостей доведеться здійснити перерахунок визначених сум після проведення нарахування всіх виплат працівнику за останній місяць розрахункового періоду.

Якщо відсутні оперативні дані для розрахунку заробітку відрядників за останній місяць розрахункового періоду, то цей місяць можуть замінювати іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. 9 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100).

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі − ФСС з ТВП) листом «Щодо визначення суми допомоги у випадку, коли працівник надав довідку за формою ОК-5 або ОК-7 після надання листка непрацездатності» від 04.01.17 р. № 5.2-28-4роз'яснив, як бути, якщо працівник надав довідку про підтвердження шестимісячного страхового стажу за формою ОК-5 або ОК-7 із затримкою, коли допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю вже було нараховано. У такому разі суму допомоги слід перерахувати, навіть якщо довідку надано після спливу дванадцяти місяців із дня відновлення працездатності.

Слід нагадати, якщо працівник перед настанням страхового випадку працював на підприємстві менше ніж шість місяців, він має підтвердити свій страховий стаж, надавши інформацію з Держреєстру соцстраху за формою ОК-5 або ОК-7. Інакше допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю має бути визначено в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV).

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо розрахунку середньої зарплати» від 27.10.16 р. № 1491/13/8416повідомляє, що непроведення коригування середньої зарплати є порушенням законодавства про працю. При цьому представники відомства зауважують, що законодавство про працю регулює трудові відносини як працівників підприємств, так і осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Слід нагадати, що в разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів середню зарплату необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення згідно з вимогами п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100. Коригування середньої заробітної плати проводиться в разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді.

Мобілізація та АТО

Кабінет Міністрів України наказом «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» від 01.03.17 р. № 99 визначив правовий режим переміщення товарів, у т. ч. гуманітарної допомоги, до району або з району проведення АТО (через лінію зіткнення та/або в її межах).

Перелік дорожніх коридорів, контрольних пунктів в'їзду/виїзду, контрольних пунктів в'їзду/виїзду на залізниці затверджується керівником АТО та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ), Держприкордонслужби та Служби безпеки України. Переміщення товарів поза межами контрольних пунктів в'їзду/виїзду та контрольних пунктів в'їзду/виїзду на залізниці, контрольних постів заборонено.

Суб'єкта господарювання для переміщення товарів має бути включено до переліків суб'єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів. Суб'єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою в письмовій та електронній формах до ДФСУ.

Госпсуб'єктам дозволено переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території:

• харчові продукти, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
• лікарські засоби та вироби медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
• товари та продукцію (у т. ч. ті, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об'єкти критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі — МТОТ) та Мінекономрозвитку.

Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджує МТОТ.

Земельні відносини

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 23.01.17 р. № 9 затвердило нову форму податкової декларації з плати за землю. Утім, наразі наказ, який запроваджує нову форму, ще не набув чинності — очікує офіційної публікації.

Зауважимо, що зміни здебільшого косметичні. Хіба що більш зручним стане зазначення площі земділянки: або в гектарах, або в метрах квадратних.

Уперше податкову декларацію за новою формою подають за податковий період, який настає за періодом оприлюднення нової форми (п. 46.6 ПКУ).

Це правило стосується також тих, хто планує виправляти помилки з плати за землю: уточнюючий розрахунок подають за формою, чинною на час його подання (п. 50.1 ПКУ).

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 16.11.16 р. № 831 оновив Методику нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земель сільськогосподарського призначення. Зміни набрали чинності 01.03.17 р.

Інформаційною базою для НГО земель сільськогосподарського призначення, у тому числі земель під господарськими будівлями й дворами, є відомості Державного земельного кадастру та документація із землеустрою.

НГО визначають відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя згідно з додатком та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для сільськогосподарських угідь).

За результатами проведення НГО окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення територіальний орган Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг за місцезнаходженням земельної ділянки видаватиме витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель у строк, що не перевищує трьох робочих днів із дати надходження відповідної заяви. (оцінка земель).

Бюджетні відносини

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» від 01.03.17 р. № 120 затвердив базовий норматив відрахування частки прибутку на виплату дивідендів для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, за результатами діяльності у 2016 році. Такий базовий норматив установлено в розмірі 50%.

Слід нагадати, що за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарські товариства з державною часткою повинні були спрямувати до держбюджету 75% прибутку.

У разі невиплати такими підприємствами дивідендів до 01.07.17 р. щодо їхніх керівників буде вжито заходів для розірвання контракту.

Судова практика

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.17 р. у справі № К/800/25008/16 роз’яснив, що платники податків можуть не відповідати на запит контролюючого органу, якщо в ньому не зазначено підстави його направлення. До того ж це мають бути не будь-які підстави, а лише передбачені п. 73.3 ПКУ.

Без дотримання зазначеного правила платника податків звільняють від обов’язку надавати відповідь на запит. Ба більше, відсутність відповіді платника податків на такий запит не є підставою для фіскального органу для проведення в подальшому податкових перевірок платника податків.

Верховний Суд України в постанові від 01.03.17 р. у справі № 6-284цс17 наголосив, що суму, яка підлягає сплаті за зобов'язанням, визначають у гривнях за офіційним курсом Нацбанку, установленим для відповідної валюти на день платежу. Звісно, якщо іншого порядку її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Також суд зазначив, що у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є кошти, виражені в гривнях із визначенням еквіваленту в інвалюті, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають. Усе тому, що втрати від знецінення гривні внаслідок інфляції відновлено еквівалентом інвалюти.

Інше

Президент України підписав Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» від 07.02.17 р. № 1834-VIII. Цей нормативний акт значно спрощує процес забезпечення доступу до Інтернету провайдерами.

Закон визначає єдині правила доступу до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій.

Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» встановлюються:

• повноваження державних органів, у тому числі стосовно розроблення та затвердження методик визначення плати за доступ до відповідної інфраструктури, правил/порядків щодо доступу до відповідної інфраструктури, вимог до розташування технічних засобів телекомунікацій на елементах відповідної інфраструктури;
• види плати, які можуть застосовувати під час забезпечення доступу до інфраструктури;
• права та обов’язки юридичних і фізичних осіб, у власності (володінні) яких перебуває інфраструктура, у тому числі щодо забезпечення недискримінаційного доступу замовників з метою створення рівних умов використання елементів інфраструктури.

Отже, власники інфраструктури не зможуть необґрунтовано перешкоджати провайдерам у прокладенні каналів телекомунікаційного зв’язку, висувати безпідставні вимоги (наприклад, відремонтувати під’їзд, дах будинку) чи захмарні ціни за доступ до інфраструктури.

Закон набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника» від 07.02.17 р. № 1836-VIII. Завдяки цьому нормативному акту в разі смерті годувальника його діти зможуть отримувати держдопомогу незалежно від страхового стажу, набутого померлим на дату смерті, а також незалежно від розміру доходів сім’ї. Цю допомогу призначають за відсутності права на отримання пенсії.

Крім того, передбачено можливість отримання на дитину-інваліда одночасно і допомоги у зв’язку з інвалідністю, і допомоги у зв’язку з втратою годувальника.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» від 21.02.17 р. № 97 затвердив, відповідно, порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння й садивний матеріал, а також форми сертифікатів. Отже, прийнятий раніше тимчасовий порядок утратив чинність.

Постанова Уряду, зокрема, визначає процедуру проведення органами з оцінки відповідності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) процесу сертифікації насіння й садивного матеріалу. Крім того, регламентовано механізм видачі та скасування сертифікатів на насіння чи садивний матеріал.

Верховна Рада України прийняла Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами − підприємцями − Законопроект № 4194.

Цим документом парламент скасував вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності в госпсуб’єктів) та необхідність використовувати їх у взаємовідносинах із держорганами та органами місцевого самоврядування.

Отже, відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається госпсуб’єктом до органу держвлади або органу місцевого самоврядування. А копію документа, що подають до органу держвлади або органу місцевого самоврядування, вважатимуть належно засвідченою, якщо на такій копії проставлено лише підпис уповноваженої особи такого госпсуб’єкта або особистий підпис фізособи-підприємця.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення копії документа, якщо таку вимогу не встановлено законом.

Для посадовців держоргану чи органу місцевого самоврядування, які вимагатимуть поставити відбиток печатки госпсуб’єкта на копії документа, яку йому подають, установлено адміністративну відповідальність.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі» від 16.03.17 р. № 153 затвердив нові критерії, за якими оцінюватимуть ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Зокрема, це:

• тривалість провадження туроператорської діяльності;
• обсяг наданих туристичних послуг (кількість туристів, які скористалися послугами туроператорів);
• наявність порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.

Перелік критеріїв оцінки ризиків значно звужено порівняно із чинним. Наприклад, вилучено такі критерії: склад засновників і організаційно-правова форма госпсуб'єкта; рівень кваліфікації персоналу госпсуб'єкта, що має відповідну ліцензію; внесення обов'язкових платежів до бюджету та дотримання інших зобов'язань фінансового характеру.

Ступінь ризику (високий, середній, низький) впливає на періодичність планових перевірок ліцензованих туроператорів, які здійснює Мінекономрозвитку.