Огляд законодавства

Огляд законодавства за березень 2018 року

Податки

ПДВ

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 16.01.18 р. № 7 внесло зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Зокрема, зазначеним документом урегулювано порядок реєстрації осіб, утворених шляхом перетворення платника ПДВ.

Якщо юрособа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації, податківці після спливу цього строку приймають рішення про анулювання реєстрації юрособи, припиненої в результаті перетворення.

Крім того, змінами передбачено, що організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ забезпечуватимуть контролюючі органи в областях та місті Києві, а також міжрегіональні територіальні органи. Наразі це повноваження головних управлінь ДФСУ в областях і місті Києві та міжрегіональних головних управлінь ДФСУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ» від 07.03.18 р. № 922/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що відповідно до п. 181.1 ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р. V ПКУ,  нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Представники фіскального відомства прирівнюють оподатковувані операції до операцій, які є об’єктом обкладення ПДВ, і роблять такий висновок: під час розрахунку обсягу для цілей реєстрації особи як платника ПДВ враховують операції, що підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від обкладення ПДВ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із організації надання прав на об’єкт інтелектуальної власності, власником якого є нерезидент, що здійснюється згідно з договором комісії» від 12.03.18 р. № 965/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: якщо комітент отримає право на використання об'єкта інтелектуальної власності без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання комісіонером від комітента коштів для подальшого їх перерахування нерезиденту як власнику такого об’єкта буде визначатися як роялті в розумінні пп. 14.1.225 ПКУ. Тоді така операція не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з пп. 196.1.6 ПКУ.

Якщо передбачено надання комітенту права на використання об'єкта права інтелектуальної власності з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання комісіонером від комітента коштів для подальшого їх перерахування нерезиденту за надання такого права не буде вважатися роялті. Їх вважатимуть оплатою за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, операцію з надання якого обкладають ПДВ за ставкою 20%.

Також кошти, які згідно з договором комісії отримує комісіонер від комітента безпосередньо за послуги із організації надання права на об’єкт інтелектуальної власності, власником якого є нерезидент, розцінюються як оплата вартості таких послуг, операція з постачання яких є об’єктом оподаткування.

Державна фіскальна служба України листом «Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ» від 20.03.18 р. № 8113/7/99-99-08-01-04-17 нагадала, що 16.03.18 р. набрав чинності наказ Мінфіну України від 16.01.18 р. № 7, яким внесені зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Змінами, зокрема, передбачено, що контролюючі органи в областях та м. Києві, Офіс великих платників податків ДФСУ та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території. Раніше ці повноваження здійснювали головні управління ДФСУ в областях і м. Києві та міжрегіональні головні управління ДФСУ.

Також врегульовано порядок реєстрації осіб, утворених шляхом перетворення. Якщо юрособа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації, податківці після спливу цього строку приймають рішення про анулювання реєстрації юрособи, припиненої в результаті перетворення.

Крім того, передбачено можливість підписання рішень про анулювання реєстрації і рішень про скасування таких рішень не тільки керівником, але і заступником керівника й уповноваженою особою контролюючого органу.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» від 01.03.18 р. № 6191/7/99-99-15-02-01-17 наголосила: сільгоспвиробники, які звітують за період з 01.07.17 р. по 31.12.17 р., мають подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств без позначки «виробника сільськогосподарської продукції».

Слід звернути увагу на таке: якщо в минулих роках сільгоспник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до податково-прибуткової декларації він повинен зазначити суму, визначену станом на 30.06.17 р. Тобто ця сума має дорівнювати від'ємному значенню рядка 04 декларації сільгоспвиробника, поданої за результатами діяльності за період з 01.07.16 р. по 30.06.17 р.

Разом із декларацією з податку на прибуток необхідно подати фінансову звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо категорії осіб, які не є платниками податку на прибуток з ціллю визначення різниць відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ» від 27.02.18 р. № 792/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) нерезидентам, у т.ч. особам, які мають податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», платник податку на прибуток має збільшити фінансовий результат до оподаткування.

Водночас, якщо така допомога надається прибутківцям, які здійснюють свою діяльність на період проведення АТО на тимчасово окупованій території або в населених пунктах на лінії зіткнення, збільшувати фінрезультат не потрібно. Щоправда, за умови, що такі прибутківці із зони АТО сплачують податок на загальних умовах.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо розрахунку річного доходу для визначення податкового (звітного) періоду з податку на прибуток при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування» від 23.02.18 р. № 744/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, можливе лише в разі фактичного подання податкової декларації.

В інших випадках (наприклад, якщо декларацію взагалі не подали) камеральну перевірку проводять із застосуванням загальних строків давності, передбачених податковим законодавством. Тобто не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо віднесення витрат невиробничого характеру (оренда земельних ділянок, що тимчасово не використовуються в господарській діяльності, придбання товарів, послуг) до витрат при розрахунку податку на прибуток» від 07.03.18 р. № 909/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що оскільки Податковим кодексом України (далі – ПКУ) не передбачено різниць для коригування фінансового результату на витрати невиробничого характеру, вони потраплять до витрат під час розрахунку податку на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

Цей висновок був зроблений на підставі норми пп. 134.1.1 ПКУ, у якій зазначено, що об’єкт обкладення податком на прибуток дорівнює фінрезультату, визначеному відповідно до норм П(С)БО та МСФЗ, скоригованому на податкові різниці.

ПДФО і військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо знижки на путівку, яку роботодавець надає своєму працівнику та/або члену його сім'ї» від 12.03.18 р. № 931/6/99-99-13-01-01-15/ІПК роз'яснила: норма пп. 165.1.35 ПКУ надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівок, наданих як для свого працівника, так і для члена його сім’ї, якщо їхня вартість не перевищує в 2018 році 37 230 грн, тобто 18 615 грн (5 мінімальних зарплат) на кожну особу, за дотримання умов, що визначені в згаданому підпункті ПКУ.

Слід нагадати, що згідно з пп. 165.1.35 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включають вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, за таких умов:

  • путівку надає роботодавець-платник податку на прибуток підприємств;
  • путівка надається або безоплатно, або із знижкою (до доходу не включають розмір такої знижки);
  • путівку надають один раз на календарний рік;
  • вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року.

Представники фіскального відомства повідомляють: якщо розмір знижки на путівку, яку роботодавець надає своєму працівнику та/або члену його сім'ї першого ступеня споріднення, перевищує встановлений граничний розмір доходу, то податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із загальної суми наданої знижки. Тобто якщо вартість путівки (сума знижки) перевищує неоподатковуваний розмір (у 2018 році — 18615 грн), податок на доходи та військовий збір нараховують на всю вартість путівки (розмір знижки).

Якщо працівник сам купує путівку, а роботодавець виплачує йому компенсацію її вартості, пільга, яка встановлена пп. 165.1.35 ПКУ, не застосовується. Отже, підприємство-роботодавець під час нарахування (виплати) компенсації зобов'язане утримати за рахунок працівника податок на доходи та військовий збір і відобразити суми виплаченого доходу в розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126».

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо включення до доходу платника єдиного податку компенсації за придбану сільгосптехніку» від 22.02.18 р. № 724/6/99-99-12-02-03-15/ІПК пояснила, які наслідки для платника єдиного податку матиме отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Суму таких коштів не потрібно включати до доходу платника єдиного податку.

Компенсацію за сільгосптехніку суб’єкт господарювання отримує із держбюджету за програмою «Фінансова підтримка сільгоспвиробників». А суми коштів цільового призначення, що надійшли, зокрема, у межах державних або місцевих програм, не належать до доходу платника єдиного податку згідно з п. 292.11 ПКУ.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України у листі «Щодо відображення в бухгалтерському обліку інформації про створення державних матеріальних резервів» від 07.10.17 р. № 35220-03-2/34052 повідомило, що створення державних матеріальних резервів слід відображати на субрахунку 5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів». Своєю чергою, держрезерв є особливим держзапасом матеріальних цінностей. Тому для обліку створення та використання матрезервів слід керуватись нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси».

Слід нагадати, що операції з оприбуткування та списання запасів відображаються в бухобліку суб'єктів держсектору відповідно до глави 3 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.15 р. № 1219.

Міністерство фінансів України у листі «Про подання фінансової звітності за МСФЗ підприємствами, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018» від 27.02.18 р. № 35210-06-5/5570 повідомило, що компанії, які обрали дату переходу на МСФЗ 01.01.18 р., у 2018 р. можуть складати фінансову звітність ще за національними стандартами. Ця фінзвітність (проміжна та річна) підлягатиме трансформації для забезпечення порівняльності першої МСФЗ-звітності в 2019 р.

Нагадаємо: МСФЗ 1 чітко говорить, що комплект першої фінзвітності за МСФЗ включає (§ 21 МСФЗ 1):

  • вступний баланс на дату переходу;
  • порівняльну фінзвітність (2017 р. чи 2018 р. залежно від обраної дати, тобто фінзвітність за звітний період, що передує першому);
  • першу фінзвітність за МСФЗ разом із примітками до неї (за 2018 р. чи 2019 р. залежно від дати переходу).

Міністерство фінансів України у листі «Щодо визнання пені власними надходженнями» від 29.01.18 р. № 35140-05/23-92/252 повідомило, що оскільки штрафні санкції, отримані під час здійснення госпдіяльності, не входять до вартості наданих послуг (виконаних робіт), їх не можна зараховувати як власні надходження бюджетних установ. Отже, такі кошти включають до загального фонду бюджетників.

Нагадаємо, для штрафних санкцій не передбачено окремого коду бюджетної класифікації, тож обліковувати їх доцільно за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Національний банк України у листі «Роз'яснення з питань ведення касових операцій відокремленими підрозділами підприємств» від 07.03.18 р. № 50-0007/13560 висловив свою позицію щодо того, як відокремленому підрозділу оприбутковувати готівку, якщо він не веде касову книгу.

Представники Нацбанку вважають, якщо відокремлені підрозділи здають свою готівкову виручку до кас банку через інкасаторську службу, то проводити операції через касову книгу головного підприємства не потрібно. Оскільки для нього така операція вважатиметься безготівковою.

Утім, що в цьому разі буде оприбуткуванням готівки для відокремленого підрозділу?

Крім того, багато підрозділів продовжують працювати та отримують виручку після інкасації. Як бути з отриманою готівкою в такому разі? Ці питання лишилися поки без відповіді.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.18 р. № 2269-VIII.

Законом установлено чіткий порядок приватизації, вимоги до формування та затвердження переліків об’єктів, які підлягають приватизації, порядок прийняття рішення про приватизацію.

Також скорочено строки проведення приватизації.

Крім того, прописано особливості викупу окремих об’єктів приватизації, зокрема акцій (часток), що належать державі в статутних капіталах господарських товариств.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом «Про затвердження Змін до Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами» від 23.01.18 р. № 80 змінило правила для торговців непродовольчими товарами. Відтепер вони зобов’язані прописувати на цінниках вартість товару в гривнях. Забажавши провести розпродаж чи надати знижку, торгівцям потрібно зазначати на цінниках як зменшену ціну (тобто з урахуванням знижки), так і початкову (до знижки).

Крім того, під час продажу таких товарів працівники торгових точок повинні надати споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар. Вона може бути наведена в супровідній документації, що додається до товару, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом у доступній наочній формі. Зокрема, це інформація про:

  • назву товару або його найменування;
  • основні властивості товару, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;
  • вміст шкідливих для здоров’я речовин, що встановлені нормативно-правовими актами;
  • застереження щодо застосування окремих товарів;
  • наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
  • ціни (тариф), умови та правила придбання товару;
  • дату виготовлення;
  • умови зберігання;
  • гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);
  • правила та умови ефективного і безпечного використання товару;
  • строк придатності (строк служби) товару тощо.

Інформація про товар може бути розміщена в місцях, де його реалізують, або за згодою споживача доводитися до нього за допомогою Інтернету, телебачення чи надсилатися поштою.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання призначення керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад» від 21.03.18 р. № 190 вніс зміни до нормативних актів, які регулюють питання призначення керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки та членів їх наглядових рад.

Суб'єктів управління об'єктами держвласності, визначених особливо важливими для економіки підприємства (вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд грн), зобов'язали подавати Уряду інформацію щодо:

  • відкриття вакансії керівника підприємства — не пізніше ніж через 5 днів після її відкриття;
  • закінчення строку контракту з керівником підприємства — не пізніше ніж за місяць до його закінчення;
  • оголошення відбору на посаду керівника підприємства разом із відповідними документами — не пізніше ніж через 3 дні після прийняття відповідного рішення;
  • тимчасового покладення виконання обов'язків або призначення виконуючого обов'язки керівника підприємства — не пізніше ніж через 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Також змінено процедуру проведення відбору та укладення контракту з керівниками найбільших державних підприємств. Відтепер комітет із призначення керівників створюватиметься Кабміном і до його складу входитиме 8 осіб. Підприємство протягом трьох робочих днів із моменту оголошення відбору визначатиме свого представника в складі комітету з призначення. Крім того, при Кабміні утворюватиметься комісія з відбору керівників найбільших держпідприємств. Вона надаватиме пропозиції щодо вимог до претендентів на посаду керівників держпідприємств, збиратиме відомості про підприємство, на посаду керівника якого оголошено відбір тощо.

Постановою змінено процедуру оголошення переможця конкурсного відбору на посаду керівника держпідприємства, а комісії підприємства надано право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах» від 14.03.18 р. № 197 затвердив Порядок надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах.

Відтепер замість пільг на проїзд у транспорті пільговикам надаватимуть грошову компенсацію, розмір якої щорічно буде визначатись обласними, Київською міською державними адміністраціями на відповідний рік. Компенсацію щомісяця виплачуватимуть управління соцзахисту. Якщо вартість поїздки в комунальному транспорті змінюватиметься — суму компенсації переглядатимуть з наступного місяця.

Передбачається, що особам з інвалідністю I групи або дітям з інвалідністю компенсацію виплачуватимуть у подвійному розмірі.

Також для осіб з інвалідністю I, II групи та дітей з інвалідністю, які навчаються в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах або проходять реабілітацію, розмір щомісячної готівкової виплати додатково збільшується вдвічі.

Планується, що монетизація пільги усуне несправедливість нерівномірного доступу до неї, а пільговики зможуть витратити отримані гроші на власний розсуд.

Органи місцевого самоврядування можуть не приймати рішення про надання пільг з оплати проїзду в готівковій формі. Тоді відповідні пільги продовжать надавати в безготівковій формі.

Державна фіскальна служба України у листі «Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році» від 29.01.18 р. № 2646/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила, що функції з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватимуть територіальні органи Державного агентства водних ресурсів України.

Таке роз’яснення зумовлено тим, що 01.01.18 р. змінено визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води. А саме — обов'язок платника з рентної плати покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів без надання преференцій бюджетним установам, які належать до первинних водокористувачів.

Дозволи на спеціальне водокористування, видані раніше 03.06.17 р., діють до моменту закінчення строку їх дії. До речі, з 01.01.19 р. інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування стане обов'язковим елементом Єдиного державного реєстру.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) постановою «Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії» від 14.03.18 р. № 311 затвердила Кодекс комерційного обліку електричної енергії. Документом визначені механізми дотримання рівних прав і недопущення дискримінації учасників ринку електричної енергії.

Кодекс комерційного обліку електричної енергії встановлює правила комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, процеси та процедури для забезпечення формування даних щодо обсягу виробленої, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії з метою використання таких даних на ринку електричної енергії, права й обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків.

Корпоративне право

Президент України підписав Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.18 р. № 2275-VIII. Новий закон має суттєво покращити правове регулювання діяльності ТОВ та усунути прогалини в цій сфері.

Зокрема, законом запроваджено корпоративний договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації. Його неодмінно слід вчинити письмово і він є безвідплатним. Зокрема, корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити чи продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.

Також законом оновлено порядок внесення вкладу у зв’язку зі створенням товариства. Кожен учасник повинен буде повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати держреєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Якщо ж учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Коли учасник товариства не внесе вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, то загальні збори учасників зможуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства.

Відповідно до нового закону у разі смерті або припинення учасника товариства його частка буде переходити до його спадкоємця чи правонаступника без згоди інших учасників товариства.

Крім того, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, зможе вийти з товариства за згодою інших учасників.

У новому законі чітко прописані правила, що стосуються дивідендів. Так, їх зможуть виплачувати за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо права жінки на першочергове використання соціальної додаткової відпустки на дітей» від 06.02.18 р. № 204/0/101-18/284 повідомило, у якому порядку слід надавати соціальні додаткові відпустки на дітей. Законодавством не встановлено вимоги визначення періоду надання такої відпустки в графіку відпусток. Утім, для уникнення накопичення цих відпусток і раціонального планування роботи підприємства, на думку відомства, сторонам трудового договору доцільно погоджувати надання «дитячих» відпусток окремим рядком у графіку відпусток.

Слід нагадати, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР жінці, яка працює і має двох чи більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини чи особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину, або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Така відпустка надається в обов'язковому порядку за заявою працівника один раз на календарний рік.

Також відомство зауважує, що чинним законодавством не передбачено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька років, то він має право використати її (у тому числі і всі разом), а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Контрольовані операції

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо періоду застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток для визнання господарських операцій контрольованими» від 14.03.18 р. № 997/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. «г» пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 ПКУ, вони можуть визнаватись контрольованими з 27.07.17 р. та повинні бути відображені у Звіті про контрольовані операції.

Річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій із кожним контрагентом необхідно розраховувати для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Слід нагадати, що контрольованими операціями вважають господарські операції, які можуть впливати на об’єкт обкладення податком на прибуток, а саме (пп. 39.2.1.1 ПКУ):

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами-нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів щодо держав (територій) затверджується КМУ.

Оскільки 27.07.17 р. набула чинності постанова КМУ від 04.07.17 р. № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи»,  операції з контрагентами із цього переліку потраплять до контрольованих саме з 27.07.17 р.

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 01.03.18 р. № 19 дозволив українським компаніям сплачувати іноземним інвесторам дивіденди за будь-який період (до 2017 року включно) в інвалюті на суму до 7 млн дол. США на місяць. До цього часу іноземним інвесторам можна було сплачувати лише дивіденди, нараховані за період до 2016 року включно. Та й то — діяли значні ліміти.

Також послаблення торкнулись і вимоги щодо обов’язкового продажу 50% інвалюти. Вона більше не стосується отриманих зовнішніх кредитів чи позик для рефінансування свого існуючого боргу перед нерезидентами або уповноваженими банками за іншими кредитами чи позиками. Але тільки за умови цільового використання отриманих валютних коштів. Окрім того, резиденти-позичальники зможуть достроково погашати зовнішні кредити та позики в межах щомісячного ліміту — 2 млн американських доларів.

Національний банк України прийняв постанову «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.18 р. № 25, якою постановив, з 01 липня 2018 р. підприємства торгівлі та сфери послуг проводитимуть заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою, якщо в них відсутні монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок.

Заокруглення відбуватиметься за такими математичними правилами:

1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Якщо в покупця є монети дрібних номіналів, він і надалі може ними розраховуватися. А в разі наявності таких монет у продавця — він може видати покупцеві решту цими номіналами.

Водночас заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.

Підприємства торгівлі та сфери послуг, які застосовують РРО, під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Також Нацбанк з 01.07.18 р. додатково не випускатиме в готівковий обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Утім, такі монети і надалі перебуватимуть в обігу та використовуватимуться як засіб платежу.

Інше

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність» від 07.02.18 р. № 118 затвердив критерії, за якими визначатимуть, чи зможе юридична особа отримати допомогу держави на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність.

Документом також установлено максимальні розміри цієї держдопомоги. Зокрема, суб’єкти малого та середнього підприємництва можуть отримати компенсацію 50% витрат на інноваційну діяльність. А витрати на проведення техніко-економічного обґрунтування компенсують у розмірі: 70% — суб’єктам малого підприємництва, 60% — суб’єктам середнього підприємництва та 50% — суб’єктам великого підприємництва.

Варто відзначити, що один і той самий суб'єкт господарювання може отримувати держдопомогу за кількома програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством освіти і науки, обласними, Київською міською державними адміністраціями» від 28.02.18 р. № 127 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством освіти і науки, обласними, Київською міською державними адміністраціями.

Такими критеріями є:

  • строк провадження освітньої діяльності;
  • дотримання вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.

Відповідно до цих критеріїв визначатимуть три ступені ризику — високий, середній та незначний. До закладів із високим ступенем ризику відносять такі, які проводять діяльність у сфері освіти менш ніж 4 роки або протягом останніх трьох років допустили порушення вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Такі заклади перевірятимуть не частіше одного разу на два роки. Середній ступень ризику нададуть закладам, які працюють у сфері освіти від 4 до 10 років або допустили порушення ліцензійних умов протягом останніх п'яти років. Їх перевірятимуть не частіше одного разу на три роки. Усі інші заклади освіти, ступень ризику яких буде визначений як незначний, перевірятимуть не частіше одного разу на п'ять років.

На думку урядовців, прийняття постанови сприятиме удосконаленню та спрощенню системи державного нагляду, підвищенню об’єктивності, прозорості, а також більш ефективному та прогнозованому проведенню перевірок у сфері освіти.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об'єднань інвалідів» від 14.03.18 р. № 183 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об'єднань інвалідів.

Для отримання фінансової підтримки від держави громадські об’єднання мають подати до Фонду соціального захисту інвалідів до 30 травня року, що передує року використання коштів, заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Разом із заявою слід також подати:

  • копію статуту (положення) громадського об’єднання, якщо кошти отримують вперше або якщо до статуту (положення) вносилися зміни;
  • анкету громадського об’єднання за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  • інформацію про діяльність громадського об’єднання;
  • копію протоколу засідання статутного органу громадського об’єднання про обрання складу керівництва;
  • копію звіту про діяльність громадського об’єднання;
  • копію звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації;
  • календарний план та анкету заходу (програми);
  • розрахунки та обґрунтування за напрямами використання бюджетних коштів (де зазначити фактичні показники діяльності громадських об’єднань з урахуванням отримання ними власних надходжень та очікуваних ресурсів з інших джерел фінансування);
  • інформацію про обсяг фінансування місцевих (обласних) осередків (відокремлених підрозділів) громадських об’єднань, що претендують на отримання фінпідтримки у відповідному бюджетному році за рахунок місцевих бюджетів.

Міністерство охорони здоров'я України наказом «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» від 19.03.18 р. № 504 затвердило відповідний документ.

З 1 липня 2018 року всі заклади первинної медичної допомоги мають керуватися ним.

Українці зможуть вільно обрати свого лікаря: терапевта для себе, педіатра для дитини або сімейного лікаря для всієї родини. Згідно з порядком терапевти, педіатри та сімейні лікарі спостерігатимуть за станом здоров'я, ставитимуть діагнози та лікуватимуть найпоширеніші хвороби, травми, отруєння. Вони також вестимуть пацієнтів із хронічними захворюваннями. За необхідності лікар дасть направлення до фахівця вторинної або третинної допомоги — лора, ендокринолога, хірурга тощо.

У компетенції лікаря первинної медичної допомоги — спостереження за здоровою дитиною, неускладненою вагітністю та окремі послуги паліативної допомоги. Лікар також видасть потрібну довідку, листок непрацездатності, направлення для проходження медико-соціальної експертизи та інше.

Записатися до лікаря можна буде особисто, за телефоном, електронною поштою або іншими доступними засобами.

Як і раніше, за необхідності лікар може виїхати до пацієнта додому. Але відтепер це питання вони будуть обговорювати особисто. На підставі інформації від пацієнта лікар здійснюватиме оцінку ситуації та самостійно прийматиме рішення щодо виїзду на дім. Йдеться не про екстрену допомогу — служба «швидкої» працюватиме в звичному режимі.

Якщо обраний лікар пішов у відпустку, то медичний заклад має забезпечити його заміну. Про це пацієнтів сповіщатимуть заздалегідь.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра