Огляд законодавства за червень 2017 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо виконання транспортно-експедиційних послуг» від 13.06.17 р. № 604/ІПК/10/26-15-12-01-18 нагадала, як заповнити податкову накладну на транспортно-експедиційні послуги.

Податкове зобов’язання виникає в експедитора під час отримання коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка із цих подій відбулася раніше. На цю дату експедитор повинен нарахувати податок на додану вартість (далі − ПДВ) на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг (це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і тоді, коли він залучає перевізника — платника ПДВ). Тож у податковій накладній експедитор окремими рядками відображає вартість своїх послуг та вартість послуг із перевезення.

При цьому в графу «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної записують назву послуги, яка відповідає формулюванню в первинних документах. А в графу 3.3 — код послуги згідно з ДКПП для експедиційних послуг та послуг перевезення відповідно.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які працюють за межами України» від 24.05.17 р. № 325/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадала, що резиденти України, які працюють за кордоном, повинні задекларувати іноземний дохід (зокрема зарплату). Адже відповідальність за сплату податку на доходи та військового збору з іноземних доходів закріплена за фізособою (пп. «б» п. 171.2 ПКУ). Суми іноземного доходу обкладають 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (п. 167.1, пп.пп. 1.2, 1.3 п. 161 підр. 10 р. ХХ, п. 170.11 ПКУ).

Також фізособа може зменшити податкове зобов’язання з податку на доходи, подавши легалізовану довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, отриману від державного органу країни, у якій вона отримала дохід. Звісно, за умови, що таке право передбачено нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб» від 22.05.17 р. № 12807/7/99-99-13-01-01-17 повідомила, що у зв’язку зі зниженням ставки оподаткування дивідендів (з 18 до 9%) податкові агенти можуть переобчислити податок та повернути (зарахувати) надмірно сплачений податок на доходи. Представники фіскального відомства рекомендують застосування «перерахункового» способу відображення надміру утриманого податку. Так, якщо податковий агент виправляє ситуацію у ІІ кварталі 2017 року і в цьому періоді жодних доходів відповідним особам не нараховував і не виплачував, то результати перерахунку у ф. № 1ДФ за II квартал 2017 року будуть відображені так:

• у рядках 3 «Сума нарахованого доходу» та 3а «Сума виплаченого доходу» проставляють «0»;
• у рядках 4 «Сума нарахованого податку» та 4а «Сума перерахованого податку» фіксують суму надміру утриманого податку зі знаком «мінус»;
• у рядку 5 «Ознака доходу» зазначають «109».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу, отриманого за рішенням суду у 2017 році у вигляді пенсії, недоплаченої Пенсійним фондом України за період до 01.01.2017 року» від 12.06.17 р. № 573/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК повідомила, що суму пенсії, нараховану людині за рішенням суду після 01.01.17 р. за період до 01.01.17 р., обкладають податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Сума пенсії, отримана з Пенсійного фонду України  (далі − ПФУ), не включається до доходу платника податку відповідно до абз. «е» п. 165.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), за винятком випадку, коли вона перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (пп. 164.2.19 ПКУ). У 2017 році це 12 470 грн.

Статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII тимчасово обмежено максимальний розмір пенсії — у 2017 році вона не може перевищувати 10 740 грн. Тому запитання щодо оподаткування пенсій не постає, але якщо пенсію сплачують за попередні періоди і її сума перевищує встановлену межу, ПФУ як податковому агенту доведеться нарахувати та утримати податок на доходи та військовий збір із суми, яка перевищує 10 740 грн.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про єдиний податок четвертої групи» від 15.06.17 р. № 669/6/99-99-12-02-03-15/ІПК роз’яснила, за яких умов відбувається передача земельної ділянки фермерському господарству (далі – господарство) від фізособи, котра сама орендує зазначену ділянку та є засновником цього господарства.

Отже, включення таких земельних ділянок до складеного капіталу господарства та податкової декларації платника єдиного податку 4 групи можливе без укладення додаткового договору суборенди з фізособою. При цьому така передача повинна підтверджуватись або актом приймання-передачі права оренди земельної ділянки, або статутом господарства.

Водночас право оренди на таку земельну ділянку оформлено на фізособу. Тому і зобов’язання щодо сплати земельного податку також залишається за нею.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді вартості використання житла (квартири), яке є власністю юридичної особи (працедавця)» від 24.05.17 р. № 324/6/99-99-13-02-03-15/ІПК висловила лояльну позицію щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді вартості використання житла (квартири), яке є власністю юридичної особи (працедавця): якщо за договором позички юрособа передає фізособі (працівнику) у користування житло без визначення грошової вартості такого користування, то в розумінні ПКУ немає кваліфікуючої ознаки доходу, поняття якого наведено в його пп. 14.1.54. Тобто, на думку представників фіскального відомства, про виникнення доходу в такому разі не йдеться.

Державна фіскальна служба України в листі «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2017 р. № 451» від 19.06.17 р. № 15789/7/99-99-15-03-03-17 роз’яснила, що особи, визначені платниками акцизного податку, уперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, унесених наказом від 24.04.17 р. № 451, не пізніше за 20 серпня 2017 року за липень 2017 року.

У зв'язку зі скасуванням акцизного податку з роздрібного продажу пального з 01.01.17 р. суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, не заповнюють р. II додатка 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Цей розділ II додатка 6 до Декларації заповнюють лише в разі подання суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального, уточнювальної декларації за відповідними операціями, що були здійснені до 01.01.17 р. та задекларовані у звітності, поданій за грудень 2016 року (тобто до 21.01.17 р.).

Державна фіскальна служба України в листі «Про коригуючі коефіцієнти» від 29.05.17 р. № 13556/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила, що платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом мають право застосовувати примітку 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75 згідно з п. 254.4 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) до ставок рентної плати для обчислення своїх податкових зобов'язань. Таке право, на думку представників фіскального відомства, гарантовано принципом правомірності рішень на користь платника податків у разі неоднозначного трактування норм (пп. 4.1.4 ПКУ).

Важливо, що для розрахунку податкових зобов'язань із радіозв'язку в системі передавання даних із використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижувальний коефіцієнт 0,75 застосовують до 30 МГц, решта 30 МГц оподатковують за повною ставкою.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб'єктів державного сектору» від 03.05.17 р. № 481 внесло зміни до Методичних рекомендацій із бухобліку для бюджетних установ.

Коригування стосуються формування інвентарного (номенклатурного) номера основних засобів у бюджетників. Відтепер перші чотири (раніше три) знаки інвентарного номера означають номер субрахунку, п’ятий — підгрупу, решта знаків — порядковий номер предмета в підгрупі. Для груп основних засобів, для яких не виділено підгруп, п’ятий знак може позначатися нулем.

Крім того, вилучено норми, за якими потрібно було формувати фонди в незавершене капітальне будівництво за рахунок капітальних інвестицій у необоротні та нематеріальні активи. А під час зарахування об'єктів капітальних інвестицій до складу необоротних або нематеріальних активів одночасно із зменшенням капітальних інвестицій відбуватимуться збільшення внесеного капіталу та зменшення цільового фінансування.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 28.04.17 р. № 469 виклало в новій редакції Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553 (далі — Неприбутковий звіт).

У формі Неприбуткового звіту радикальних змін не відбулося: коригування спрямовані на приведення її у відповідність із нововведеннями, внесеними в податкове законодавство. Так, з-поміж іншого, з 01.01.17 р. неприбутківці, окрім Неприбуткового звіту, обов’язково мають подавати до податкової ще й фінансову звітність, яка є його додатком та невід'ємною частиною. Отже, в оновленій формі Неприбуткового звіту фінзвітність чітко фігурує саме як додаток до нього.

Також до Неприбуткового звіту внесли й низку локальних коректив. Зокрема, прибрали з реквізитів Неприбуткового звіту квартальний період звітування, а залишили лише річний та місячний періоди (останній застосовують у зв’язку з порушенням неприбуткових умов).

Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 07.06.17 р. № 406 оновила Державний реєстр РРО (далі — Реєстр).

Віднині на вибір підприємствам представлено 82 моделі РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 апаратів, реєстрація яких заборонена (але їх можна використовувати надалі).

Окрім цього, до Реєстру додано три нові моделі для продавців пального.

В окрему таблицю винесено п’ять моделей РРО, які вилучено з Реєстру в 2016—2017 рр. та заборонено до використання.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості» від 15.06.17 р. № 673/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, за яких умов можна визнати дебіторську заборгованість безнадійною, якщо контрагента визнали банкрутом.

Так, фіскали зазначили, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «з» пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, ухваленої на судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у Єдиному держреєстрі.

Якщо підприємство застосовує різниці з р. ІІІ ПКУ, то в такому разі фінрезультат до оподаткування можна буде зменшити на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів) після отримання документів, що підтверджують відповідність дебіторської заборгованості ознакам, визначеним пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.17 р. № 1983-VІІІ, яким запроваджено механізм обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера — власника 95% акцій товариства.

Водночас міноритарного акціонера — власника 5% акцій наділено правом висувати вимогу до власника пакета 95% простих акцій товариства про придбання його 5% акцій товариства за справедливою ціною.

Основний аргумент для впровадження в Україні такого механізму: власники 5% акцій, по суті, не мають жодного впливу на прийняття рішень в акціонерних товариствах (тобто усунуті від їхнього управління).

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій» від 23.05.17 р. № 2058-VIII. Цей нормативно-правовий акт спрощує процедури надання дозволів на застосування праці іноземців та посвідок на тимчасове проживання.

У разі залучення іноземних високооплачуваних професіоналів їх працю можна застосовувати без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Також закон надає право отримувати посвідку на проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають суттєву частку в українських підприємствах (розмір частки — не менше ніж 100 тис. євро), але не працевлаштовані на них. Це дозволить їм проводити в Україні достатній час для контролю за діяльністю підприємств.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 і від 21 жовтня 2015 р. № 835» від 24.05.17 р. № 354 полегшив публічний доступ до містобудівної документації. Тепер у режимі реального часу в мережі геопорталів усіх рівнів та на офіційному веб-сайті Мінрегіону можна буде отримати доступ до містобудівної інформації.

Зокрема, зазначатимуть відомості про рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яким затверджено містобудівну документацію (дата та номер рішення, найменування органу, який прийняв рішення, адреса веб-сайту, на якому його оприлюднено), та адресу веб-сайту, на якому її оприлюднено.

Окрім цього, щокварталу структурні підрозділи обласних, районних, Київської міськдержадміністрації з питань містобудування та архітектури будуть актуалізувати відомості про містобудівну документацію.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку подання органу ліцензування документів в електронній формі» від 24.05.17 р. № 363 затвердив Порядок подання органу ліцензування документів в електронній формі.

Новий Порядок не вносить радикальних змін. Але додаткові можливості все ж таки відкриває. Відтепер електронні документи можна подати до органу ліцензування через Єдиний державний портал адміністративних послуг. При цьому документи, які існують лише в паперовій формі, подають у форматі PDF із накладенням на них електронного цифрового підпису (далі − ЕЦП). Це дозволить швидше та легше отримати будь-яку ліцензію онлайн.

Своє рішення органи ліцензування відправляють ліцензіату в електронній формі через особистий кабінет на держпорталі. А також оприлюднюють його на своєму офіційному веб-сайті.

На сьогодні через портал запроваджено вісім електронних ліцензій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, будівництва та туризму.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 07.06.17 р. № 394 остаточно скасував державне регулювання цін на низку товарів і послуг із 01.07.17 р. Зокрема, це стосується:

• граничних торгових (постачальницько-збутові) надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину й м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище ніж 15% без урахування витрат із їх транспортування в міжміському сполученні;
• граничних рівнів рентабельності та торгових надбавок на дитяче харчування;
• граничних розмірів плати за послуги, що надаються в торговельних об'єктах, на ринках із продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
• граничних рівнів цін, нормативів рентабельності (у розмірі не вище 20%) за надання в оренду торговельних приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування в торговельних об'єктах, на ринках із продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
• граничних рівнів рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини не вище ніж 10%.

Отже, тепер бізнес зможе легко та оперативно змінювати ціни на перелічені товари й послуги залежно від цінових коливань ринку. Також скасування держрегулювання цін опосередковано сприятиме підвищенню конкуренції, зменшенню адміністративного тиску на бізнес та усуненню корупційних ризиків.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» від 07.06.17 р. № 403 деталізував правила проведення експертизи проектної документації на будівництво об'єктів та комплексів (будов), розробленої для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Щоб експертна організація мала право здійснювати експертизу, вона повинна не лише відповідати критеріям, визначеним Мінрегіоном, а й бути включеною до відповідного переліку.

Крім того, визначено окремі вимоги до експертних організацій, які хочуть проводити експертизу проектної документації будівництва об'єктів із значними наслідками (СС3), які споруджують за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під держгарантії.

Міністерство юстиції України в листі «Стосовно відповідальності бухгалтера за шкоду, заподіяну підприємству» від 23.02.17 р. № 6508/105-0-2-17/7 надало роз'яснення, за що відповідає бухгалтер та чи можна його покарати за шкоду, заподіяну підприємству.

Зокрема, фахівці відомства наголосили, що відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менш ніж три роки, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

При цьому відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухобліку та недостовірність відображених у них даних покладено на осіб, які склали та підписали ці документи.

Так, за складання первинних документів із порушенням установленого порядку може загрожувати адмінштраф у розмірі від 136 до 255 грн (ст. 1642 КУпАП).

Утім, накласти цей адмінштраф управі лише органи Державної аудиторської служби України щодо посадових осіб тих підприємств, які отримують фінансування з бюджету.

Окрім того, у випадках, передбачених ст. 130 Кодексу законів про працю, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних» від 13.05.17 р. № 11856/7/99-99-12-03-03-17 повідомила, що за неподання або несвоєчасне подання Звіту про суми податкових пільг податківці штрафуватимуть платників, як за податкову декларацію.

Оскільки з 1 січня 2017 року перелік податкової звітності доповнили звітами, у т. ч. тими, які подають платники податків до контролюючих органів із відображенням обсягів операції (операцій), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування та сплати податку й збору (у т. ч. акцизного податку). Отже, тепер неподання або невчасне подання Звіту про пільги коштуватиме платникам 170 грн, а повторне таке порушення протягом року — 1 020 грн (п. 120.1 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних» від 13.05.17 р. № 11856/7/99-99-12-03-03-17 поінформувала, як проводитимуть перевірки платників акцизного податку. Одна з розглянутих ситуацій свідчить, що платнику може дорого коштувати неуважне прочитання акта перевірки.

Зокрема, якщо платник акцизного податку проґавив момент реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, але ще не минуло 120 днів, податківці зафіксують це в акті. А ось із оформленням податкового повідомлення-рішення про суму штрафу зачекають, доки не спливе 120-денний термін.

Слід нагадати, що сума штрафу за невчасну реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування залежить від строку протермінування і становить:

• 50% суми акцизного податку, якщо документ не зареєстрували у граничний термін − 120 днів;
• від 2 до 40% суми акцизного податку, якщо акцизну накладну/розрахунок коригування зареєстрували невчасно, але в межах 120-денного строку.

Отже, тим, хто не бажає спонсорувати бюджет на повну, варто реєструвати акцизну накладну одразу після виявлення контролерами відповідного порушення, не чекаючи на повідомлення-рішення з податкової.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо проведення документальної виїзної перевірки не за місцем знаходження платника податків, а також щодо дійсності результатів такої перевірки» від 08.06.17 р. № 551/6/99-99-14-03-03-15/ІПК роз’яснила: податкове законодавство не позбавляє контролюючих органів права вжити заходів щодо організації та прийняття рішення про проведення документальної невиїзної перевірки платника за умови наявності обставин для її проведення й обов'язкового дотримання вимог щодо її організації.

Подібна ситуація може виникнути, коли директор ТОВ звертається до фіскалів із проханням провести перевірку у приміщенні ДПІ у зв'язку з неможливістю надати приміщення для проведення документальної виїзної перевірки.

Слід нагадати, що документальну виїзну перевірку проводять за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводять таку перевірку.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній консультації «Щодо сплати (перерахування) податків та зборів у зв’язку із застосуванням до підприємства санкцій» від 15.06.17 р. № 670/6/99-99-15-01-01-15/ІПК зауважила, що ПКУ не передбачено механізму звільнення від сплати (перерахування) податків і зборів та подання звітності у зв'язку із застосуванням до підприємства будь-яких санкцій.

Слід нагадати, що Указом Президента України від 15.05.17 р. № 133/2017 було введено в дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28.04.17 р. Цим рішенням РНБО затвердила для підприємств чіткий перелік обмежувальних заходів (строком на три роки), зокрема:

• блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
• зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.

Київська міська рада рішенням «Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Києві» від 20.04.17 р. № 224/2446 повідомила, що суб’єкти господарювання, які встановили інформаційну вивіску в м. Києві, зобов'язані протягом 10 календарних днів із дня її розміщення надіслати заяву з повідомленням про її встановлення до управління з питань реклами. Тож, хоч де було б зареєстровано ваш бізнес, якщо ви встановили в столиці на вході до власної чи орендованої будівлі (споруди) вивіску з інформацією про себе (найменування, знаки для товарів і послуг, вид діяльності, графік роботи тощо), потрібно про це відзвітувати.

Слід зауважити, що власники «старих» вивісок мають привести їх у відповідність із вимогами Порядку розміщення вивісок у місті Києві протягом року (але не пізніше ніж через 30 днів із дня закінчення дії паспорта на розміщення вивісок).

Фінансові ринки

Національний банк України в листі «Про критерії для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності» від 26.05.17 р. № 25-0008/37888 оприлюднив перелік критеріїв для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності. Зокрема, серед них такі:

• основний вид діяльності — оптова торгівля;
• засновники/учасники підприємства мають офшорний статус;
• ресурси суб’єкта господарювання не відповідають обсягам здійснюваної діяльності;
• керівник зареєстрований на непідконтрольній Україні території (зона АТО, Крим);
• кошти після зарахування впродовж одного або декількох найближчих днів «транзитом» перераховують іншим суб'єктам господарювання з різним призначенням платежу, що може свідчити про безтоварні операції тощо.

Слід зауважити, що наявність одного або кількох критеріїв не означає, що фінансові операції є фіктивними. Але в таких випадках банки можуть проводити аналіз діяльності такого клієнта на предмет підтвердження або спростування відповідних підозр. При цьому клієнт може мати як один критерій, так і декілька взаємопов'язаних.

Разом із цим, якщо наявної інформації недостатньо для здійснення аналізу, банки можуть подати запит до іншого банку.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.06.17 р. № 51 вніс зміни до порядку видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.

Для одержання ліцензії вже не потрібно нотаріально засвідчувати копії договорів (угод) та/або інших документів (рішення засновника, протокол загальних зборів акціонерів тощо), що є підставою для здійснення резидентом інвестиції за кордон. Достатньо подати копії цих документів. Окрім того, Нацбанк більше не вимагатиме документи про реєстрацію нерезидента за кордоном (витяг із торговельного, банківського, судового реєстрів тощо), до статутного капіталу якого інвестують кошти.

Крім того, Нацбанк установив різні вимоги для отримання ліцензій залежно від суми інвестиції за кордон. Якщо розмір інвестиції є меншим за 50 тис. дол. США, то діятимуть спрощені вимоги до переліку документів для отримання ліцензії. Окрім заяви, достатньо буде надати декілька інших документів залежно від виду інвестиції та типу інвестора (договір про здійснення інвестиції, документи про реєстрацію об’єкта інвестиції тощо).

Для інвестицій у сумі понад 50 тис. дол. США запроваджують розгорнутий перелік документів, який «допоможе Національному банку запобігти використанню валютних ліцензій для схемного відтоку капіталу» (як це пояснює НБУ у своєму повідомленні).

Отже, якщо протягом календарного року резидент планує здійснення інвестиції(ій) на суму понад 50 тис. дол. США (еквівалента цієї суми за курсом НБУ на дату подання заяви на ліцензію) на користь однієї особи, для отримання ліцензії йому додатково потрібно буде подати такі документи:

1) інформацію/документи, що підтверджують наявність економічної доцільності (сенсу) операції зі здійснення інвестиції. Нацбанк роз’яснив, що таку інформацію може бути оформлено у вигляді бізнес-плану або іншим чином;

2) довідку заявника в довільній формі про його відкриті поточні рахунки в уповноважених банках (для заявників — юросіб і ФОП). Така довідка повинна містити інформацію про:

• банки, у яких відкрито рахунки;
• валюту рахунків;
• дати відкриття рахунків;
• залишки коштів на рахунках;
• загальні обсяги зарахування та списання коштів за рахунками не менше ніж за останні 6 місяців;

3) інформацію/відомості щодо кінцевих бенефіціарних власників заявника-юрособи, нерезидента — продавця об'єкта інвестиції (за наявності) та нерезидента, корпоративні права/цінні папери якого набуває заявник (за наявності). Інакше кажучи, Нацбанк хоче бачити схематичне зображення структури власності резидента/нерезидента (із зазначенням прямої та опосередкованої участі особи в процентному відношенні) і відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) резидента/нерезидента;

4) оригінал або копію звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості об'єкта інвестиції, складеного уповноваженою особою (суб'єктом оціночної діяльності).

Заявники — юрособи та підприємці повинні будуть додатково подати документи, що розкривають інформацію про свій фінансовий стан. А саме — фінзвітність та податкову декларацію.

Заявники-фізособи — документи (інформацію), що свідчать про наявність у заявника доходів у сумі, достатній для здійснення інвестиції (декларація про майновий стан і доходи, довідки (відомості) ДФС про суми виплачених фізособі (заявнику) доходів та сплачених податків, інформацію з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції з декларацій про майновий стан і доходи, які подавала фізична особа (заявник) на виконання вимог законодавства у сфері запобігання корупції).

Національний банк України у своєму листі «Про обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та інформування податкових органів про виявлені у звітному місяці факти порушень строку розрахунків» від 08.06.17 р. № 40-0005/40465 повідомив: якщо експортери та імпортери до 26.05.17 р. не встигли завершити розрахунки за експортними, імпортними операціями та не порушили 120-денного строку розрахунків, вони можуть завершити ці операції протягом уже 180-деного строку розрахунків.

Отже, це не вважатиметься порушенням валютного контролю.

Національний банк України постановами «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 30.05.17 р. № 44 та «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» від 30.05.17 р. № 45 продовжив послаблювати валютні обмеження для банків та їхніх клієнтів. Зокрема, регулятор зняв обмеження для фізосіб на переказ коштів за межі України для неторговельних операцій. Раніше переказати за кордон можна було не більше ніж 150 тис. грн на місяць (за винятком деяких випадків). Ця норма запрацювала 12 червня 2017 року.

Крім того, скасовано заборону на купівлю інвалюти за наявності у клієнта власних коштів на рахунках у сумі, що перевищує 100 тис. доларів США в еквіваленті. Раніше, за умови перевищення зазначеної суми, клієнт мав виконувати зобов’язання за рахунок власної іноземної валюти.

Утім, Нацбанк зберіг вимогу про обов’язковий продаж надходжень в інвалюті з-за кордону на користь юридичних осіб на рівні 50%.

Національний банк України постановою «Про впорядкування діяльності кредитних посередників у сфері споживчого кредитування на ринку банківських послуг» від 08.06.17 р. № 50 затвердив Положення про встановлення вимог до кредитних посередників банків та їх діяльності у сфері споживчого кредитування. Ним, зокрема, передбачено вимоги до банку, який укладає договір із кредитним посередником, та вимоги до кредитного посередника.

Зокрема, фізособа, фізособа-підприємець, керівник (особа, яка виконує його обов'язки) юрособи, які є кредитними посередниками, а також працівники кредитних посередників, які здійснюють обслуговування споживачів, повинні відповідати таким вимогам:

• бути резидентами України відповідно до Податкового кодексу України;
• мати достатній рівень знань у сфері споживчого кредитування;
• мати повну цивільну дієздатність;
• мати бездоганну ділову репутацію.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15.06.17 р. № 54, яка почне діяти 3 липня 2017 року, запровадив валютні ліцензії в електронній формі. Так, фізособи (окрім підприємців) зможуть отримувати електронні індивідуальні ліцензії (е-ліцензії) на перерахування валюти за кордон для здійснення окремих валютних операцій через уповноважені банки.

Нацбанк установив обмеження щодо розміру таких перерахувань — до 50 000 доларів США (в еквіваленті) на рік.

Скористатися е-ліцензіями можна буде для трьох видів валютних операцій:

• для інвестицій за кордон;
• з розміщення коштів на власних рахунках за межами України;
• з метою виконання зобов’язань перед нерезидентами за договорами страхування життя.

Для реалізації такого механізму НБУ запустить автоматизовану інформаційну систему «Реєстр індивідуальних ліцензій на здійснення фізичними особами валютних операцій».

Щоб отримати е-ліцензію, фізособі достатньо звернутися до будь-якого уповноваженого банку, у якому вона має відкритий власний рахунок, та подати такі документи (у паперовій або електронній формі):

• заяву до НБУ про видачу е-ліцензії;
• документи, що свідчать про наявність доходів у сумі, достатній для здійснення переказу коштів на підставі е-ліцензії;
• оригінали або копії документів, що підтверджують мету здійснення переказу з України (окрім випадку переказу коштів на власний рахунок).

Банк має надіслати до Нацбанку запит для видачі цій особі е-ліцензії. На підставі такого запиту Нацбанк автоматично видає фізособі е-ліцензію, про що банк повідомляє клієнта.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15.06.17 р. № 55 зняв обмеження для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі − ЗЕД) щодо проведення валютообмінних операцій. Клієнти банків, які є суб’єктами ЗЕД, матимуть можливість здійснювати операції з обміну (конвертації) інвалюти на умовах «форвард» без обмеження за групою Класифікатора, строком та видом операції, що хеджується. Окрім того, резиденти — суб’єкти ЗЕД зможуть проводити операції з купівлі-продажу інвалюти за гривні на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу валюти щодо гривні за зовнішньоторговельними операціями без обмеження за групою Класифікатора та без обмеження строку цієї операції.

Крім того, Нацбанк зняв обмеження на проведення операцій з обміну безготівкової інвалюти для фізосіб-непідприємців. Такі особи можуть здійснювати обмінні операції з безготівковою валютою, що є на їхньому рахунку, без обмеження за групою Класифікатора та кількістю таких операцій упродовж дня. Досі була можливість проводити зазначені операції тільки один раз протягом дня й лише з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) рішенням «Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності» від 11.05.17 р. № 286 внесла зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 р. № 735.

Нововведення, зокрема, передбачають, що юрособи-резиденти, установчі документи яких оприлюднено на порталі електронних сервісів (через який здійснюють доступ до відомостей Єдиного держреєстру), замість копії установчого документа можуть надавати депозитарній установі інформацію про код доступу до результатів надання адміністративних послуг, який надає доступ до копіювання опублікованого установчого документа.

Також депозитарна установа під час відкриття рахунку в цінних паперах може створювати електронні копії документів, які подають. У такому випадку для їх створення мають бути пред'явлені оригінали або нотаріально засвідчені копії відповідних документів. Уповноважений працівник депозитарної установи, який приймає документи й володіє посиленим сертифікатом відкритого ключа, накладає свій електронний цифровий підпис під час створення електронного документа. Створена таким чином електронна копія документа залишається в депозитарній установі, а оригінал документа чи його нотаріально засвідчену копію повертають заявнику.

Праця і заробітна плата

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1131» від 14.06.17 р. № 424 врегулював порядок виплати винагороди працівникам відділів державної реєстрації актів цивільного стану. Цією постановою визначено джерело виплати та розмір винагороди.

Зокрема, передбачено, що виплату винагороди здійснюватимуть у межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду держбюджету. Розмір щомісячної та одноразової винагород не може перевищувати 100% посадового окладу працівника.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання оплати праці працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді» від 21.06.17 р. № 435 установив керівникам центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів за основним видом діяльності та фахівцям із соціальної роботи надбавки залежно від стажу роботи в таких розмірах:

• понад 3 роки — 10%;
• понад 10 років — 20%;
• понад 20 років — 30%.

Такі надбавки запроваджені задля зниження плинності кадрів у цій сфері. Адже з переходом на нові умови оплати праці 2793 працівники втратили можливість отримувати надбавку за вислугу років, з них 955 працівників мають стаж роботи понад 10 років, 405 — понад 15 років, 162 — понад 20 років, 46 — понад 25 років.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо погодинної системи оплати праці в надурочний час» від 24.04.17 р. № 1264/0/101-17/282 пояснило, як оплачувати надурочну роботу працівникам із підсумованим обліком та місячними тарифними ставками. З цього приводу зазначено: годинну ставку для оплати надурочної роботи в разі облікового періоду тривалістю рік обчислюють шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), установленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (наприкінці року — у разі облікового періоду в рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке мають розраховувати з огляду на норму тривалості робочого часу за рік, установлену з дотриманням вимог ст.ст. 50—53, 67 і 73 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП).

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо визначення коефіцієнтів коригування при розрахунку відпускних» від 20.04.17 р. № 1227/0/101-17/282 надало роз'яснення щодо порядку розрахунку відпускних у випадку підвищення зарплати в розрахунковому періоді та під час відпустки. Так, якщо підвищення окладів відбулось у розрахунковому періоді, то під час обчислення відпускних зарплату до часу її підвищення необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу працівника. Наприклад, якщо розрахунковий період становить грудень 2015 року — листопад 2016 року, а зарплату підвищили з травня 2016 року, то зарплату до травня слід відкоригувати, а з травня по листопад — враховувати в розмірі фактично нарахованої зарплати.

Якщо підвищення тарифних ставок і окладів відбулось під час відпустки, за цим заробітком здійснюють нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої зарплати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Отже, якщо працівник перебував у відпустці з 26 грудня 2016 року по 20 січня 2017 року, а з 1 січня 2017 року відбулось підвищення окладів, то слід відкоригувати середній заробіток, який зберігався за працівником із 1 по 20 січня 2017 року, і донарахувати належні йому кошти.

Слід нагадати, що коригування зарплати, у тому числі премій та інших виплат, які враховують під час розрахунку середньої зарплати, у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів передбачено п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Міністерство соціальної політики України своїм листом «Щодо надання матдопомоги держслужбовцям» від 15.02.17 р. № 355/0/101-17/281 нагадало: держслужбовцям, яких було прийнято на роботу за переведення з іншого держоргану, матеріальну допомогу надають за умови, що вони не отримували її за попереднім місцем роботи в році, у якому були переведені (п. 5 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабміну України від 08.08.16 р. № 500). Саме тому держслужбовцю слід надати довідку про зарплату з попереднього місця роботи.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов'язковою виплатою й може здійснюватися за рішенням керівника держслужби в межах кошторисних призначень на оплату праці за наявності фінансового ресурсу після забезпечення працівників державного органу обов'язковими виплатами: посадовий оклад, надбавки за ранг та за вислугу років, грошова допомога під час надання основної щорічної відпустки.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми повідомлення про наявність порушень» від 19.05.17 р. № 514 затвердило новий Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми повідомлення про наявність порушень. Його норми порівняно з текстом попередника (наказ Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень» від 27.01.14 р. № 86) зазнали лише несуттєвих коригувань: у тексті замінено «Міндоходів» на «ДФС». Отже, сам механізм інформування залишився незмінним.

Слід нагадати: якщо платник подасть заяву на соцпільгу більше ніж одному роботодавцю, він втрачає право на пільгу за всіма місцями отримання доходу. Для відновлення права на соцпільгу йому слід подати заяву про відмову від соцпільги за всіма місцями застосування. На її підставі роботодавці повинні утримати суму недоплати податку та 100% штрафу від суми недоплати (пп. 169.2.4 НКУ).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (далі – Фонд) у своєму листі «Про участь у розслідуванні нещасних випадків, які стались на територіях, тимчасово не підконтрольних українській владі» від 22.05.17 р. № 100-06-3 повідомив: якщо нещасний випадок стався з працівником на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, відповідні документи (екстрене повідомлення про нещасний випадок, повідомлення про професійне захворювання за формою П-3, довідки лікувально-профілактичних закладів тощо), які видані, затверджені або підписані після 1 грудня 2014 року установами, не підпорядкованими українській владі, не можна вважати такими, які складені згідно з вимогами українського законодавства. Відповідно, унеможливлено їх використання для розслідування нещасних випадків чи причин виникнення професійних захворювань.

Належні умови для створення комісій, отримання необхідних матеріалів, проведення об'єктивного та всебічного розслідування нещасних випадків із дотриманням вимог Порядку  проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. № 1232, на сьогодні відсутні, зауважено Фондом.

Отже, робочі органи виконавчої дирекції Фонду в Донецькій та Луганській областях забезпечують накопичення інформації, яка їм надходить, про нещасні випадки та професійні захворювання, що стались на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, з метою можливого повернення до розслідування цих випадків після звільнення тимчасово окупованих територій.

Державна служба України з питань праці в листі «Щодо оформлення практикантів — учнів ПТНЗ за місцем проходження практики» від 19.05.17 р. № 5783/4.1/4.1-ДП-17 зазначила, що з учнями-практикантами професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ) не потрібно оформлювати трудові відносини під час виробничої практики (навчання). Також, укладаючи договір про навчально-виробничу практику, не потрібно повідомляти ДФС про прийняття працівника.

Слід нагадати, що підприємство, нараховуючи зарплату практикантам, повинно утримати із всієї такої суми 18% податку на доходи та 1,5% військового збору. Окрім того, 50% від суми зарплати після оподаткування за виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляють на рахунок навчального закладу (ч. 4 ст. 53 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII).

Тимчасово окуповані території

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України» від 16.05.17 р. № 2026-VIII, що визначає умови вступу до ВНЗ осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія Криму. Цим нормативно-правовим актом передбачено, що кримчани, які мають документ про загальну середню освіту, можуть вступити до одного з вишів на території Запорізької, Миколаївської, Одеської чи  Херсонської областей на конкурсній основі за результатами вступних випробувань. Водночас установлено квоту для прийому таких осіб — одна тисяча місць держзамовлення (мають розподіляти між вишами зазначених регіонів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Мобілізація та АТО

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про проведення документальної позапланової перевірки за письмовою заявою платника податків» від 07.06.17 р. № 537/6/99-99-12-03-02-15/ІПК наголосила, що платники, які подали повідомлення про втрату первинних документів у зоні АТО, не можуть бути перевірені контролюючим органом стосовно зазначених у повідомленні періодів, у тому числі й після завершення АТО. До того ж це стосується й документальної позапланової перевірки за письмовою заявою самого платника.

Це обґрунтовано тим, що тимчасово, до завершення АТО, до платників, які провадили госпдіяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюють облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, застосовують спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є те, що первинні документи:

• втрачені (знищені чи зіпсовані у зв'язку з проведенням АТО);
• перебувають у районі населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, які неможливо вивезти або вивезення яких із цієї території пов'язане з ризиком для життя й здоров'я платника або неможливе у зв'язку з іншими адміністративними перешкодами, установленими органами влади.

У випадку втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник за місцем свого обліку подає до контролюючого органу повідомлення в довільній формі, підписане керівником підприємства та головбухом. У ньому зазначають обставини, які призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинки, календарні періоди (день/місяць/рік), а також загальний перелік первинних документів (за можливості із зазначенням реквізитів).

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення АТО запроваджують мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зафіксованих у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Земельні відносини

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 23.05.17 р. № 262 визначило процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення. А саме: сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, перелогів) та несільськогосподарських угідь на землях сільгосппризначення.

Крім того, документом чітко визначено склад технічної документації про нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення району.

Інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляють за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Міністерство фінансів України наказом  «Про затвердження Змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення» від 28.04.17 р. № 470 внесло зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій (далі — Порядок моніторингу) та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених його наказом від 14.08.15 р. № 706.

Зокрема, визначено строк, протягом якого платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу за результатами первинного аналізу, та її документальне підтвердження. Це потрібно зробити протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем отримання запиту.

Також визначено, що первинний аналіз здійснюватимуть незалежно від того, чи подав платник податку Звіт про контрольовані операції за відповідний звітний період.

Крім того, закріплено, що моніторинг контрольованих операцій, здійснених у звітних періодах 2013 та 2014 років, проводитимуть відповідно до Порядку моніторингу з урахуванням особливостей норм ст. 39 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.15 р.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» від 28.04.17 р. № 468 змінило форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції, затверджені його наказом від 18.01.16 р. № 8. Змін багато, але майже всі вони точкові й переважна їх кількість має технічний та уточнювальний характер.

Так, у зв’язку зі зміною терміну подання цього Звіту (дедлайн із 1 травня перенесли на 1 жовтня), а також збільшенням вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими відкориговано відповідні пункти Порядку його складання.

Також доповнено та уточнено інформацію стосовно кодів підстав віднесення госпоперацій до контрольованих (додаток 1 до Порядку).

Окрім того, Порядок доповнено положенням: якщо показник рентабельності обчислюють для сукупності контрольованих операцій протягом року, але правила групування не дозволяють показати інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22 Звіту) та його цифрове значення (графа 23 Звіту) фіксують у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Судова практика

Верховний Суд України (далі − ВСУ) постановою від 15.05.17 р. у справі № 6-2790цс16 зауважив: рішення керівника підприємства про позбавлення працівників премій чи зменшення їх розміру, ухвалене на основі положення про преміювання і в межах компетенції, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Нагадаємо: згідно із частиною четвертою ст. 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку ухвалювати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством.

Водночас, ВСУ нагадав, що преміювання працівників є правом, а не обов’язком роботодавця й здійснюється з урахуванням показників їхньої роботи на підставі відповідного наказу керівника підприємства.

Вищий спеціалізований суд України ухвалою від 17.06.15 р. у справі № 6-12110св15 постановив, що звільнити працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. КЗпП можна за умови, що він не з’являвся на роботу через тимчасову непрацездатність, яка тривала щонайменше чотири місяці поспіль. Отже, якщо згідно з лікарняними листами період непрацездатності переривається принаймні на день, то переривається й обчислення чотиримісячного терміну. До того ж обривається обчислення строку незалежно від того, з’являлася людина на роботі в день такої «перерви» чи ні.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.05.17 р. у справі № К/800/53389/15 роз’яснив, що незаповнення графи 3 «Сума виплаченого доходу (грн, коп.)» у ф. № 1ДФ не впливає на податкове зобов'язання, а тому відсутні підстави застосування штрафу в розмірі 510 грн (а в разі повторного порушення протягом року — 1 020 грн) за п. 119.2 ПКУ.

Крім того, у разі затримки сплати податку на доходи до підприємства застосовують штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПКУ, а не ст. 127 ПКУ. Звісно, такий висновок не може не радувати. Оскільки п. 126.1 ПКУ передбачає накладення штрафу в розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми в разі затримки до 30 к. дн., а якщо на більший термін — 20%. А ось у п. 127.1 ПКУ зафіксовано штрафи дещо більші й градація їхнього розміру залежить від черговості порушення протягом 1095 днів: -25% за перше порушення; -50% за друге; -75% за третє.

Інше

Міністерство освіти і науки України в листі «Про отримання ліцензії підприємцем на надання освітніх послуг у разі проведення групових консультувань, семінарів» від 12.05.17 р. № 6.3-1000 зазначило: ліцензуванню підлягає лише освітня діяльність, яку здійснюють заклади освіти — юрособи. Фізична особа — підприємець не належить до закладів освіти, тому її освітня діяльність станом на 12.05.17 р. не підлягає ліцензуванню.

У статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII, де перелічено види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, визначено саме освітню діяльність закладів освіти.