Огляд законодавства за червень 2018 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо окремих питань складання податкової накладної» від 01.06.18 р. № 2403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила: наявність чи відсутність у податковій накладній нулів перед індивідуальним податковим номером (далі – ІПН) не впливає на її реєстрацію в ЄРПН. Система пропускає на реєстрацію лише ті податкові накладні, у яких ІПН платника внесено до реєстру платників ПДВ.

Для платників ПДВ сигналом про успішну реєстрацію документа буде відповідна квитанція.

Якщо постачальник отримав квитанцію про неприйняття для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, йому слід скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.

Нагадаємо, що для покупця зареєстрована податкова накладна є підставою відображення податкового кредиту.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з отримання товариством коштів у вигляді забезпечувального (гарантійного) платежу» від 01.06.18 р. № 2412/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснила податкові наслідки ситуації, коли дистриб’ютор отримує від дилера гарантійний платіж як заставу для виконання умов угоди.

Так, якщо дистриб'ютор отримує такий платіж лише для гарантії того, що дилер виконає свої зобов'язання, після чого кошти йому будуть повернуті, ПДВ-зобов'язань у дистриб'ютора не виникає.

Утім, якщо через деякий час цей гарантійний платіж зараховують як оплату за товари/послуги, на цю дату дистриб’ютор нараховує податкові зобов’язання з ПДВ. А дилер своєю чергою формує податковий кредит за умови реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Щодо податково-прибуткових наслідків, то тут дистриб’ютор орієнтується винятково на бухоблік. Адже ПКУ не містить коригувальних різниць щодо отримання гарантійних платежів.

Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям — платникам ПДВ» від 22.06.18 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17 узагальнила в одному листі всі правила заповнення розрахунку коригування до податкової накладної (далі — РК). Тепер бухгалтерам не доведеться заповнювати РК навмання та колекціонувати квитанції, що реєстрацію такого документа в ЄРПН відхилено. Майже чотири місяці пройшло відтоді, як змінились налаштування системи для реєстрації РК і нарешті податківці видали цілу шпаргалку з оформлення РК у різних ситуаціях.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації повідомила, що правонаступник приймає на себе всі права та обов’язки підприємства, яке припиняється в результаті реорганізації, як платника податків, у тому числі від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.

Слід нагадати, що раніше представники фіскального відомства мали кардинальну іншу позицію. Зокрема, вони неодноразово заявляли, що в правонаступника немає підстав урахувати минулорічні збитки ліквідованого підприємства (ІПК від 15.03.2018 р. № 1026/ІПК/28-10-01-03-11, від 16.01.2018 р. № 163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 23.10.2017 р. № 2339/6/99-99-15-02-02-15/ІПК тощо).

ЄСВ

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 04.05.18 р. № 469 виклало в новій редакції Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — Інструкція).

Зміни зумовлені необхідністю привести нормативний акт у відповідність до чинного законодавства.

Новації стосуються фізосіб-підприємців та членів фермерського господарства.

Так, до числа платників єдиного внеску додано членів фермерського господарства (нагадаємо, що вони є платниками єдиного внеску з 1 січня 2018 року, але в Інструкції це прописали лише зараз). Відповідно, встановлено:

• порядок визначення бази нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства: це розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
• якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, вони все одно мають сплатити єдиний внесок, сума якого не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Суми єдиного внеску ці платники обчислюють після отримання частки розподіленого доходу (прибутку) від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році та за результатами перевірки їх діяльності, що призвела до збільшення або зменшення розміру частки такого розподіленого доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Єдиний внесок сплачують один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Також установлено порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску фізособами-підприємцями (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 4 розділу IV Інструкції):

• єдиний внесок вони обчислюють на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску;
• сплачують єдиний внесок такі платники один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу.

Зазначеним платникам єдиного внеску, які здійснили до 1 січня 2017 року нарахування ЄСВ у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, органи доходів і зборів надсилають повідомлення-розрахунок, у якому зазначають розрахунок суми такої доплати, яка підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік.

Крім того, установлено, що протягом особливого періоду та на весь період незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не є роботодавцями, а також члени фермерського господарства звільняються від виконання своїх обов'язків:

• у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, — з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, у якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію);
• у разі незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції — з першого календарного дня місяця незаконного позбавлення волі до останнього календарного дня місяця, у якому платника було визволено або завершено його лікування (реабілітацію), необхідні після визволення.

Визначений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску фізособами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства у разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів:

• для фізосіб-підприємців останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення;
• для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Такі платники сплачують єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Єдиний податок

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перебування в реєстрі платників єдиному податку четвертої групи» від 22.05.18 р. № 2268/6/99-99-12-02-03-15/ІПК пояснила, які наслідки матиме для сільгосппідприємства-платника єдиного податку невчасна подача декларації з поміткою «Загальна» (після 20 лютого).

Такого аграрія виключають із реєстру платників єдиного податку, і йому доведеться до кінця року сплачувати податки на загальній системі оподаткування. Не врятує сільгоспника навіть те, що він вчасно подав декларацію єдинника з типом «Звітна» та додатки до неї «Відомості про наявність земельних ділянок», «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва».

Слід нагадати, що сільгосппідприємства, які працюють у 4 групі єдиного податку, щорічно підтверджують свій статус. Для цього вони повинні подати до податкової до 20 лютого пакет документів, до якого входять:

• загальна податкова декларація на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, із яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
• звітна податкова декларація на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — у ньому розраховують питому вагу від продажу сільгосппродукції в загальній сумі доходу. Вона повинна бути не менше 75%;
• відомості (довідка) про наявність земельних ділянок.

Інші податки та збори

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» від 17.05.18 р. № 2434-VIII. Зазначеним Законом подовжено дію експортного мита на відходи та брухт чорних металів терміном на 3 роки.

Також ставки експортного мита на такі товари підвищено з 30 євро/т до 42 євро/т. Зазначені зміни зумовлені збільшенням вартості відходів та брухту чорних металів на зовнішніх ринках. Тому тарифне регулювання потребувало коректив для відновлення ефекту мита.

Облік і звітність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» від 13.06.18 р. № 496  вніс зміни до порядку проведення ремонту та техобслуговування РРО. Загалом, можна виділити два основні нововведення.

Перше стосується сервісних центрів. Як і планувалось, відтепер усі документи, які центр сервісного обслуговування формує при введенні РРО в експлуатацію та під час його техобслуговування, сервісні центри самостійно направлятимуть представникам фіскального відомства в електронній формі. Раніше в цьому документальному ланцюжку були задіяні і власники РРО.

Друга новація стосується виробників РРО. Відтепер фіскали будуть вести реєстр екземплярів РРО. Формуватимуть його на підставі даних, які виробники касових апаратів, не пізніше дня їх постачання, зобов’язані  надіслати ДФС.

Такі дані повинні містити інформацію про:

• найменування моделі РРО, сферу його застосування і версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО);
• унікальний (серійний) номер реєстратора;
• дату виготовлення;
• гарантійний термін зберігання;
• гарантійний термін експлуатації;
• термін служби реєстратора тощо.

Кабінет Міністрів України прийняв стратегію, за якою до 2025 року систему бухобліку та фінзвітності для державного сектору буде повністю модернізовано. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства фінансів України.

Планами урядовців передбачено:

• створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи ведення бухобліку та складання фінзвітності підприємствами держсектору;
• систематизація облікових процесів;
• покращання формування організаційної структури бухгалтерських служб;
• удосконалення системи підготовки та перепідготовки профільних спеціалістів.

Наразі стратегію щодо вдосконалення бухобліку та фінзвітності частково реалізовано. Зокрема, Мінфін уже встиг затвердити для підприємств держсектору: план рахунків, національні стандарти бухобліку, нові форми фінзвітності та порядок їх заповнення тощо.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо врахування у вартості основних засобів, що амортизується в податковому обліку, ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів» від 18.05.18 р. № 2212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК наголосила: платник податку на прибуток при визначенні вартості основних засобів, що амортизується, у т.ч. у податковому обліку, вираховує ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів, визначену відповідно до правил бухобліку, якщо інше не передбачено обліковою політикою підприємства.

Отже, якщо в бухобліку підприємства для основних засобів встановлено ліквідаційну вартість, то при розрахунку податкової амортизації її слід вирахувати з первісної вартості таких об’єктів.

Слід нагадати, що ліквідаційна вартість активу — це попередньо оцінена сума, яку суб’єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо уточнення податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні податкові періоди, які підлягають ретроспективному коригуванню та повторному формуванню фінзвітності, у зв’язку зі складанням першої звітності за МСФЗ» від 24.05.18 р. № 2322/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що уточнення за звітні податкові періоди, які передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником лише в разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань із податку на прибуток.

Тобто коли платник податку на прибуток переходить на МСФЗ і на дату переходу проводить ретроспективні коригування (як того вимагає МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності»), то подавати уточнюючі декларації не потрібно.

Виняток — якщо в момент такого переходу було виявлено бухоблікові помилки, що позначились на об’єкті оподаткування податком на прибуток. Виправлення помилок у такому разі проходить за загальними правилами.

Міністерство екології та природних ресурсів України наказом «Про затвердження форми заяви для отримання дозволу на спеціальне водокористування» від 12.04.18 р. № 116 затвердило форму заяви для отримання дозволу на спеціальне водокористування. Цю форму розробили відповідно до оновленого порядку отримання дозволу, який приписано у ст. 49 Водного кодексу України. У ній визначено: для одержання права на спецводокористування, окрім заяви, фізична або юридична особа має зібрати вичерпний перелік документів:

• обґрунтування потреби у воді з помісячним розрахунком нормативу водокористування і водовідведення;
• опис та схему місць забору води та скиду зворотних вод;
• нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;
• затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій ЖКГ, суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);
• копію правовстановлюючих документів на водні об'єкти (для орендарів водних об'єктів).

Повний комплект документів заявник повинен подати до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Міністерство фінансів України  наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547» продовжило вносити зміни в сферу РРО. Наразі розроблено низку нововведень, які стосуються, зокрема, процедури реєстрації та опломбування РРО.

Зміни до Порядку реєстрації РРО такі. Відтепер для реєстрації РРО суб'єктам господарювання потрібно надати контролерам лише заяву за формою № 1-РРО. Тобто подавати копії документів, які перелічені в п. 4 гл. 2 р. ІІ Порядку реєстрації РРО, більше не потрібно.

Також побільшало випадків, коли контролери можуть відмовити в реєстрації РРО. Зокрема:

• якщо суб'єкт господарювання не повідомив фіскалів щодо існування господарської одиниці, як того вимагає п. 63.3 ПКУ;
• якщо податківці не отримали від Центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) повідомлення про укладання з ними договору, або якщо в такому повідомленні зазначено, що договір розірвано або припинено;
• якщо наявні відомості, що РРО обліковується як викрадений.

Взаємодія фіскалів та ЦСОшників відтепер буде проходити тільки через засоби електронного зв'язку.

Зміни до Порядку опломбування РРО також є. Так, ЦСО змушений буде відправляти контролерам повідомлення про укладені з ними договори про сервісне обслуговування. А також повідомляти про розірвання, припинення або внесення змін до договору.

ЦСОшники муситимуть передавати контролерам електронною поштою довідку про опломбування РРО та акт введення РРО в експлуатацію. А також примірник довідки в разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО. Наразі всі ці документи суб'єкти господарювання доставляють податківцям самостійно.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перегляду у податковому обліку терміну корисного використання основних засобів у разі його зміни у бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) та проведення переоцінки» від 11.06.18 р. № 2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо у бухобліку було проведено поліпшення або переоцінку основного засобу (далі — ОЗ), для податково-прибуткових цілей строк корисного використання не переглядається.

Слід нагадати, що пп. 138.3.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено мінімально допустимі строки корисного використання за групами ОЗ. Водночас, якщо в бухобліку встановлено більші строки, для розрахунку податкової амортизації користуються саме більшими значеннями.

Правило вибору строку корисного використання за пп. 138.3.3 ПКУ стосується як цілісного об’єкта ОЗ, так і його компонентів, які обліковують окремо.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 10.05.18 р. № 353, якою дозволив підприємствам не використовувати печатки під час роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами. Щоб засвідчити супровідні документи на продукцію, достатньо вказати на них підпис відповідальної особи.

Це рішення прийнято на підставі вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами — підприємцями» від 23.03.17 р. № 1982-VIII.

Відповідні зміни внесли до низки документів:

• Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854;
• Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені постановою КМУ від 20.12.97 р. № 1442;
• Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМУ від 11.04.02 р. № 506.

Міністерство фінансів України у листі «Щодо повноважень органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень про встановлення місцевих податків та зборів» від 26.03.18 р. № 11230-17-10/8220 нагадало: якщо орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, то платникам слід користуватися мінімальними ставками (за винятком плати за землю — її справляють із застосуванням ставок, що діяли до 31 грудня попереднього року). Оскільки для більшості місцевих податків і зборів у ПКУ прописана лише верхня межа ставки, то мінімальна ставка для таких податків (зборів) дорівнює «0».

Слід нагадати, що орган місцевого самоврядування надсилає контролерам копію рішення про встановлення місцевих податків чи зборів не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів. Платники податків можуть дізнатися зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків і зборів на відповідних територіях на офіційному порталі ДФСУ. Такі дані оприлюднюють не пізніше 15 липня поточного року.

Фонд державного майна України наказом «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» від 17.05.18 р. № 658 затвердив новий Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку в зв'язку з внесенням змін до ст. 172 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) щодо забезпечення визначення оціночної вартості майна для цілей обчислення доходу платника податку — фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та дарування майна).

Згідно з новою редакцією статті 172 ПКУ дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (суб’єкт оціночної діяльності), та зареєстрованої в Єдиній базі даних звітів про оцінку (далі – Єдина база). Хоча зміни набрали чинності ще 01.01.18 р., новий Порядок ведення бази даних звітів про оцінку з'явився лише зараз.

Отже, відтепер Єдина база міститиме базу даних та модуль електронного визначення оціночної вартості, подібного до об’єкта оцінки майна. Під час реєстрації звіту про оцінку Єдина база здійснюватиме моніторинг інформації зі звіту про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності, на предмет відсутності порушень при його складанні, зокрема його повноти та відповідності визначеної оцінювачем оціночної вартості об’єкта оцінки, перевірку якого забезпечує модуль електронного визначення оціночної вартості подібного до об’єкта оцінки майна.

Результат електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем Єдиної бази, застосовується в межах +/- 25% від величини індикатора.

У разі повноти, правильності та відповідності інформації зі звіту про оцінку, внесеної суб'єктом оціночної діяльності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав установленим межам від величини індикатора, Єдина база реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера та з одночасним формуванням довідки про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку.

Довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази долучається до звіту про оцінку.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної сплати до державного бюджету частини чистого прибутку» від 07.06.18 р. № 2527/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що в податківців немає підстав для застосування штрафів за ст.ст. 123, 126 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до держпідприємств у разі несплати частини прибутку (доходу). Причина — цей платіж  не є податковим зобов’язанням. Хоча його декларування та сплата (код 21010100) здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на ДФСУ.

Таку позицію представники фіскального відомства вже висловлювали раніше. Щоправда, тоді йшлося лише про виключення штрафів за ст. 126 ПКУ.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наказом «Про затвердження Змін до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами» від 02.04.18 р. № 948 вніс зміни до порядку відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) коштів за вкладами. Зокрема, Фонд здійснюватиме виплату гарантованих сум відшкодування за заявами. Їх потрібно надіслати (подати) до Фонду не пізніше дня подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юрособи.

Також визначено, що виплата відшкодування за вкладами, відкритими на ім'я особи, визнаної судом недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється опікуну (піклувальнику).

Нагадаємо, що сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами становить 200 тис. грн. Досі законодавство не зобов’язувало фізосіб заявляти про відшкодування вкладу в межах цієї суми.

Праця і заробітна плата

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання реалізації пілотного проекту з соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства» від 30.05.18 р. № 427, відповідно до якої Уряд буде компенсувати послуги няні сім'ям, у яких мама відмовилася від декрету і вийшла на роботу. Скористатися таким привілеєм можна з 01.01.19 р.

Кабмін вводить таке поняття, як «муніципальна няня». Отже, коли сім'я, у якій батьки відмовились сидіти в декреті, наймає няню, держава компенсує вартість її послуг у розмірі одного прожиткового мінімуму. Це приблизно 1500 грн за кожен місяць роботи няні.

Щоб отримати кошти від держави, батьки повинні будуть підписати з нянею офіційну угоду про працевлаштування.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо врахування премії при обчисленні відпускних» від 23.04.18 р. № 659/0/101-18 роз’яснило: якщо премія була нарахована в місяці, у якому працівник був у відпустці без збереження заробітної плати (повний місяць), то суму премії і дні, протягом яких працівник був у такій відпустці, не враховують під час розрахунку відпускних.

Відомство проаналізувало ситуацію, коли працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на підставі п. 6 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР цілий місяць (30 календарних днів), і за цей місяць йому було нараховано премію.

Абзацом 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, установлено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Саме на цю норму посилаються фахівці відомства, роблячи висновок про невключення до розрахунку відпускних премії, нарахованої за місяць, у якому працівник був у відпустці за свій рахунок.

Якщо працівникові надавалась зазначена відпустка меншої тривалості, або вона надавалась не з початку місяця, і в місяці, коли працівникові виплачувалась премія, є хоча б декілька робочих та вихідних днів, то зазначена премія має враховуватись у середньому заробітку, зазначає відомство.

Судова практика

Верховний Суд України виніс постанову від 23.05.18 р. у справі № 902/474/16 щодо правомірного розміщення на упаковці продукції напису «тільки натуральне 100%».

На думку суддів, розміщувати такий напис на продукції можна лише тоді, коли вона натуральна за своєю суттю. Тобто продукт був відібраний безпосередньо з природи і не піддавався переробці.

Якщо продукт не відповідає зазначеним вимогам, а на його упаковці (чи в рекламі на телебаченні) рясніє такий надпис – виробник фактично вводить споживачів в оману.

За рішенням суду: «Маркування харчових продуктів повинно забезпечувати потенційному споживачу інформацію про харчовий продукт, що стосується його природи, ідентичності, походження та іншого. В той час як розміщений на упаковці  напис «тільки натуральне 100%», зазначеним критеріям не відповідає».

Отже, виробник забезпечив продукції споживчі переваги не завдяки власним досягненням та чесній конкуренції, а шляхом поширення оманливої інформації.

Верховний Суд України підтримав рішення попередніх інстанцій. За таке порушення на виробника було накладено штраф у розмірі 40000 грн.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України у листі «Щодо обмежень готівкових розрахунків» від 22.05.18 р. № 50-0007/28247 оприлюднив свою позицію стосовно сфери дії готівкового обмеження в сумі 50 тис. грн між підприємствами та фізособами. Регулятор пояснив, що таке обмеження поширюється на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, що можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов’язані з оплатою праці.

Отже, видавати кошти під звіт та виплачувати зарплату працівникам у сумі, що перевищує 50 тис. грн, слід безготівково.

Слід нагадати, нещодавно НБУ пояснив свою точку зору щодо готівкових обмежень на внески до статутного фонду підприємства та надання фіндопомоги. Регулятор також вважає, що під час таких розрахунків фізособи повинні дотримуватися готівкової межі в 50 тис. грн. А суми понад установлену величину можна перерахувати через банк.

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні» від 07.06.18 р. № 62 вніс зміни до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні.

Відтепер банкам та їх клієнтам (фізичним особам – резидентам) надається можливість застосовувати сучасні комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. Зокрема, клієнти банків зможуть подавати електронні копії підтвердних документів для здійснення переказів інвалюти за межі України з поточних рахунків у інвалюті. Банки матимуть можливість створювати електронні копії підтвердних документів, поданих фізособами для здійснення переказу в паперовій формі, для їх подальшого зберігання.

Також фізичні особи зможуть за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України. А за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в інвалюті, отримати такий переказ в Україні в гривні (тобто, у валюті, відмінній від валюти його ініціювання).

Зазначені зміни запрацювали з 12.06.18 р.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 07.06.18 р. № 63 вніс зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

Оновленим документом Нацбанк спрощує оформлення банками та іншими фінансовими установами операцій з обміну валют.

Досі банки повинні були оформлювати два паперові примірники квитанції про здійснення такої операції – один для клієнта, один для зберігання в банку. У подальшому банки зможуть оформлювати квитанції про валютно-обмінну операцію не лише в паперовій формі, а і в електронному вигляді. Тож банки отримають можливість зберігати відповідні документи в електронній формі. Також за згодою клієнта банк матиме можливість не оформлювати клієнту паперовий документ.

Інші фінустанови, що здійснюють обмін валют, наразі зобов’язані оформлювати два паперові примірники квитанції та два паперових розрахункових документа, що друкуються РРО. У подальшому вони оформлюватимуть для клієнтів валютно-обмінні операції тільки одним документом – документом, який друкується РРО. Відповідно, вони не будуть видавати клієнтам квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції.

При цьому і банки, і фінансові установи не будуть вимагати підпис клієнта на квитанції або документі РРО, якщо сума валютно-обмінної операції буде менша ніж 150 тис. грн.

Національний банк також надає можливість банкам та фінансовим установам проводити валютно-обмінні операції через платіжні пристрої. Після доопрацювання цими установами програмного забезпечення платіжного пристрою фізичні особи зможуть не тільки продавати, а й купувати готівку іноземної валюти з використанням цих пристроїв.

Крім того, банки та фінансові установи отримають можливість оформлювати звітну документацію з валютно-обмінних операцій у вигляді електронного документа.

Для впровадження нових вимог, що стосуються застосування РРО під час проведення обміну валют через платіжні пристрої та оформлення відповідних розрахункових документів РРО, квитанцій та чеків банкомата, фінансовим установам надано 6-місячний перехідний період. Протягом другого півріччя поточного року вони будуть оформлювати валютно-обмінні операції згідно з порядком, що діяв досі. Проводити валютно-обмінні операції за новими правилами вони почнуть з 01.01.19 р.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішенням «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» від 19.04.18 р. № 243 кардинально оновила Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням НКЦПФР. До особливої інформації емітента цінних паперів відтепер належатимуть зокрема такі відомості:

• прийняття рішення про розміщення цінних паперів (далі – ЦП) на суму, що перевищує 25% (а не 10%, як до цього) статутного капіталу;
• наявність, строк дії та сторони акціонерного договору;
• осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;
• зміну акціонерів, яким належать голосуючі акції, розмір пакета яких стає більшим, меншим або рівним пороговому значенню пакета акцій;
• зміну осіб, які є власниками фінансових інструментів, пов'язаних із голосуючими акціями акціонерного товариства, у разі, якщо сумарна кількість прав за такими акціями стає більшою, меншою або рівною пороговому значенню пакета акцій;
• порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента;
• порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;
• рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента;
• повідомлення про викуп акцій понад порогові значення пакета акцій;
• зміни до статуту, пов'язані зі зміною прав акціонерів;
• кількість голосуючих акцій та розмір статутного капіталу за результатами його збільшення або зменшення тощо.

• Слід нагадати, що таку особливу інформацію емітенти ЦП зобов’язані розкривати. Розкриття має відбуватись шляхом оприлюднення в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, опублікування в офіційному друкованому виданні, розміщення на власному веб-сайті та подання до Нацкомісії.

  Також НКЦПФР офіційно закріпила, що емітенти ЦП мають розкривати ще й аудиторський звіт щодо фінансової звітності (консолідованої фінзвітності (за наявності) та висновок про огляд проміжної фінзвітності (проміжної консолідованої фінзвітності (за наявності). При цьому звіт та висновок мають відповідати Міжнародним стандартам аудиту.

Інше

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06.06.18 р. № 445, яка передбачає, що постраждалі учасники Революції Гідності отримуватимуть пенсійні виплати в розмірі, встановленому для учасників бойових дій.

Якщо щомісячний розмір пенсійних виплат у постраждалих учасників Революції Гідності не досягне 165% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, їм виплачуватимуть щомісячну державну адресну допомогу до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Документ прийнято з метою забезпечення реалізації змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р.  № 3551-XII.

Міністерство аграрної політики та продовольства України у листі «Про використання коштів для часткової компенсації вартості сільгосптехніки» від 16.05.18 р. № 37-16-15/13794 пояснило умови, за яких аграрне підприємство може претендувати на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Однією з важливих умов є те, що розрахунки за техніку мають бути проведені через державний банк чи банк, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі. До таких належать «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк», «ПриватБанк».

Часткову компенсацію надають сільськогосподарським товаровиробникам, які придбали з 1 січня 2018 року в заводів-виробників або їх дилерів техніку та обладнання. Держава відшкодовує аграріям 25 відсотків від вартості техніки (без ПДВ), а фермерські господарства можуть додатково отримати часткову компенсацію в розмірі 15 відсотків від її вартості.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку перерахування виконавцем комунальної послуги оператору зовнішніх інженерних мереж сплачених споживачами комунальних послуг та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, внесків за встановлення вузлів комерційного обліку» від 13.06.18 р. № 477 затвердив Порядок перерахування коштів виконавцем комунпослуг оператору мереж за встановлення лічильників. Цей Порядок являє собою чітку інструкцію дій виконавця (ОСББ, ЖЕК тощо). Наприклад, визначено, що:

• виконавець зараховує внески споживачів компослуг на окремий рахунок та перераховує внески на окремий рахунок оператора зовнішніх інженерних мереж;
• виконавець веде облік сплачених внесків, що надійшли на його рахунок від споживачів окремо за кожною будівлею;
• сплачені споживачами внески виконавець перераховує оператору зовнішніх інженерних мереж не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим кварталом, якщо договором між сторонами не встановлено іншого строку;
• обсяг коштів, що перераховуються виконавцем оператору зовнішніх інженерних мереж, становить 100% загальної суми внесків, що надходять на рахунок виконавця від споживачів та власників (співвласників) приміщень.

Порядком також затверджено Примірний договір про перерахування внесків.