Огляд законодавства за грудень 2017 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із надання доступу до обчислювальних ресурсів» від 30.11.2017 р. № 2775/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) операції з надання доступу до обчислювальних ресурсів. Питання стосується як хостингу, так і хмарних сервісів та навіть фізичного доступу до серверів.

Представники фіскального відомства вбачають у таких сервісах щось середнє між послугами у сфері інформатизації та телекомунікаційними послугами. Принаймні вони наполягають, що місце їх постачання визначають за пп.пп. «в», «д» п. 186.3 ПКУ, тобто воно збігається з місцем реєстрації отримувача. Тож коли доступ до таких ресурсів надає нерезидент, отримувач-резидент зобов’язаний обкласти такі послуги ПДВ.

Значну частину консультації присвячено особливостям оподаткування операцій із постачання комп’ютерних програм. Зокрема, контролери нагадали, що такі операції звільнено від ПДВ (п. 261 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України (далі − ПКУ). Водночас застосувати режим звільнення можна лише в разі передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на такий продукт.

Як ці норми стосуються послуг із надання доступу до обчислювальних ресурсів, на жаль, залишилося незрозумілим. Окрім того, контролери відмовилися пояснювати, що слід розуміти та як оподатковувати так званий «онлайн-сервіс». Нібито це не їхня компетенція.

Державна фіскальна служба України  в індивідуальній податковій консультації  «Про податковий облік проведення рекламної акції» від 08.12.17 р. № 2908/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила про порядок обчислення податку на додану вартість (далі − ПДВ) у разі проведення рекламної акції на кшталт «одиниця товару в подарунок».

Податківці тлумачать акційний продаж шести блоків води за ціною п’яти як дві окремі операції:

• оплатне постачання п’яти блоків води;
• безкоштовне постачання одного блоку води.

Отже, представники фіскального відомства рекомендують сплатити ПДВ з акційного подарунка виходячи з ціни придбання (для покупного товару) або звичайної ціни (для продукції власного виробництва) за п. 188.1 ПКУ. Звісно, крім цього, постачальник буде змушений обкласти ПДВ і продаж п’яти блоків води.

Державна фіскальна служба України  в листі  «Щодо нарахування «компенсуючих» ПДВ-зобов’язань, якщо при придбанні товарів/послуг суми ПДВ не включалися до складу податкового кредиту» від 13.09.17 р. № 20444/6/99-99-15-03-02-15 пояснила платникам податків, що компенсуючі податкові зобов’язання за покупками, використаними в пільгових чи негоспдіяльних  операціях, потрібно нараховувати завжди. На виникнення умовних зобов’язань не пливає той факт, що вхідного ПДВ за придбаними товарами/послугами не включили до податкового кредиту.

Виняток — покупки, зроблені до 01.07.15 р., коли діяли інші правила відображення податкового кредиту.

Нагадаємо, що п. 198.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) велить нараховувати умовний ПДВ за товарами/послугами:

• придбаними для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;
• придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Якщо у платника ПДВ проблеми з податковою накладною для підтвердження податкового кредиту (наприклад, її заблоковано або вона з помилками), то умовний ПДВ треба нараховувати після отримання належним чином оформленого/зареєстрованого документа. Тобто в тому звітному періоді, у якому в покупця виникли підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Такі рекомендації дають контролери в категорії 101.06 «ЗІР».

Державна фіскальна служба України  в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом резиденту рекламних послуг» від 08.12.17 р. № 2898/К/99-99-15-03-02-14/ІПК нагадала, що отримувач нерезидентських послуг не завжди зобов’язаний сплачувати ПДВ. Зокрема, коли йдеться про отримання послуг реклами, усе залежить від місця їх постачання. Тож якщо резидент отримує рекламні послуги за кордоном, то об’єкта обкладення ПДВ немає. А якщо нерезидент надав рекламні послуги на території нашої батьківщини, отримувач повинен нарахувати та сплатити ПДВ до бюджету.

Такі податкові зобов’язання ПДВшники відображають у рядку 6 декларації. А якщо обов’язок сплатити ПДВ ліг на плечі неплатника ПДВ, йому потрібно подати Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Оскільки такий документ належить до податкової звітності, то подати його необхідно протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем отримання нерезидентських послуг.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань» від 05.12.17 р. № 2817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснила деякі питання стосовно реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Головний висновок, який висновується з цієї консультації, − нормами ПКУ не передбачено механізму видалення з ЄРПН поданих на реєстрацію податкових накладних. Механізм поширюється на податкові накладні, які було направлено до ЄРПН, але так і не було зареєстровано, наприклад, у зв’язку із зупиненням їх реєстрації.

Водночас представники фіскального відомства недарма нагадали: якщо передбачають зменшення податкових зобов’язань, обов’язок зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкових накладних, складених на покупця — платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), покладено на останнього (п. 192.1 Податкового кодексу України, далі − ПКУ). Очевидно, що покупець не в змозі виконати цей обов’язок у разі, коли податкову накладну, до якої складено розрахунок коригування, заблоковано. У його реєстрації відмовлять, оскільки система не містить інформації про податкову накладну, до якої його складено.

Саме такої ситуації стосується другий важливий висновок, який висновується з консультації: на думку контролерів, розрахунок коригування може бути складено тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. І справді, єдиний вихід не наражати покупця на штрафи за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування (п. 1201.1 ПКУ) — залишити цю справу до моменту розблокування податкової накладної. Але, на жаль, платник ПДВ не завжди в змозі відтермінувати подію, яка змушує здійснити коригування відповідно до вимог ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування ПК за касовим методом» від 15.12.17 р. № 3007/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила платникам податку, які застосовують касовий метод ПДВ-обліку, як відображати податковий кредит, враховуючи нещодавні новації. А саме — після продовження строку «придатності» податкової накладної з 365 до 1095 днів.

Податківці відповіли: платник, який працює за касовим методом ПДВ, вправі відобразити податковий кредит за зареєстрованою податковою  накладною/розрахунком коригування в тому звітному періоді, у якому сплатив кошти за придбані товари/послуги, або в будь-якому наступному звітному періоді в межах 1095 днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Якщо реєстрація документа в ЄРПН відбулася із запізненням, то включити його до поточної декларації можна не раніше за період реєстрації. Звісно, за наявності оплати.

Зі сказаного контролерами можна зробити висновок: строк давності в 1095 днів діє не лише для свіжих податкових накладних, складених після 03.12.17 р., а й щодо документів, оформлених до запровадження змін.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходів нерезидентів від надання рекламних послуг» від 04.12.17 р. № 2805/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила: якщо нерезидент надає українській фірмі послуги з розміщення реклами в Інтернеті на території України, то він повинен створити в нашій країні постійне представництво.

Отже, плату за отримані послуги буде отримувати безпосередньо постійне представництво нерезидента. А оскільки його з метою оподаткування прирівнюють до звичайних платників податку на прибуток, з резидента знімається обов’язок оподатковувати виплати за такі послуги згідно з п. 141.4 ПКУ. До того ж українське підприємство звільняється від сплати податку за ставкою 20% від суми таких виплат за свій рахунок (п. 141.6 ПКУ).

Постійне представництво нерезидента оподатковує свій прибуток за загальними правилами.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо відшкодування будь-яких витрат фізичної особи — платника податку (волонтера), понесених ним під час здійснення волонтерської діяльності» від 07.12.17 р. № 2863/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила, що здійснене товариством грошове відшкодування будь-яких витрат фізичної особи — волонтера, зазнаних ним під час провадження волонтерської діяльності, обкладають податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Таке роз’яснення аргументують пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ, за яким підлягає оподаткуванню грошове або майнове відшкодування будь-яких витрат чи втрат платника податку.

Тут слід згадати спецнорму з пп. «б» пп. 165.1.54 ПКУ, яка передбачає можливість звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої волонтерам на відшкодування документально підтверджених витрат, зазнаних ними у зв’язку з наданням допомоги, зокрема, учасникам бойових дій та вимушеним переселенцям.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді додаткового блага» від 11.12.17 р. № 2919/6/99-99-13-02-03-15/ІПК наголосила: якщо юрособа відшкодовує витрати на проїзд, харчування та проживання, понесені фізособами (учасниками форуму), які не перебувають із такою юрособою у трудових відносинах і не є членами її керівних органів, то сума відшкодованих витрат включається до загального оподатковуваного доходу цих фізосіб як додаткове благо та обкладається податком на доходи і військовим збором.

Слід нагадати, що Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, поширюється лише на органи держвлади та підприємства, що фінансуються з бюджету. Визначення терміна «службове відрядження» міститься лише в цьому документі. Відповідно, госпрозрахункові підприємства самостійно визначають для себе це поняття.

Водночас фіскальна служба не надає їм великої свободи в цьому і навіть не згадує про відрядження, відповідаючи на запитання, як оподатковувати відшкодування витрат на проїзд, харчування та проживання фізосіб, які не є працівниками підприємства. Тож до відряджень представники фіскального відомства дозволяють відносити лише службові поїздки працівників та членів керівних органів підприємства. Для інших фізосіб суми відшкодування таких витрат будуть визнані додатковим благом із відповідним оподаткуванням.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України  в індивідуальній податковій консультації «Щодо виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку по операціях списання обсягу втраченого при транспортуванні пального» від 15.12.17 р. № 3022/6/99-99-15-03-03-15/ІПК відповіла на запитання про виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку за операціями списання обсягу втраченого під час транспортування пального.

Головний аргумент контролерів: сукупний обсяг реалізованого та списаного пального суб’єктом господарювання не перевищує обсягів отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок. Отже, у такого платника паливного акцизу немає об’єкта оподаткування у звітному періоді, визначеного пп. 213.1.12 ПКУ.

При цьому, попри відсутність зобов’язання зі сплати паливного акцизу, платнику податку треба відзвітувати з акцизу за всіма видами отриманого та реалізованого (витраченого) пального. Водночас відомості про загальні обсяги пального, втраченого як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зазначають у графах 9 та 10 додатка 1¹ до декларації.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання» від 08.09.17 р. № 755 затвердило нові типові форми меморіальних ордерів, інших облікових регістрів та навело порядок їх складання. За новими формами складатимуть:

• Меморіальний ордер № 1 «Накопичувальна відомість за касовими операціями»;
• Меморіальний ордер № 1-авт «Накопичувальна відомість за касовими операціями»;
• Меморіальний ордер № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)»;
• Меморіальний ордер № 2-авт «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)»;
• Меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)»;
• Меморіальний ордер № 3-авт «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)»;
• Меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами»;
• Меморіальний ордер № 4-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами»;
• Меморіальний ордер № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій»;
• Меморіальний ордер № 5-авт «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій»;
• Меморіальний ордер № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами»;
• Меморіальний ордер № 6-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами»;
• Меморіальний ордер № 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів»;
• Меморіальний ордер № 7-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів»;
• Меморіальний ордер № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами»;
• Меморіальний ордер № 8-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами»;
• Меморіальний ордер № 9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів»;
• Меморіальний ордер № 9-авт «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів»;
• Меморіальний ордер № 10 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
• Меморіальний ордер № 10-авт «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
• Меморіальний ордер № 11 «Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування»;
• Меморіальний ордер № 11-авт «Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування»;
• Меморіальний ордер № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування»;
• Меморіальний ордер № 12-авт «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування»;
• Меморіальний ордер № 13 «Накопичувальна відомість витрачання виробничих запасів»;
• Меморіальний ордер № 13-авт «Накопичувальна відомість витрачання виробничих запасів»;
• Меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб’єктів державного сектору»;
• Меморіальний ордер № 14-авт «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб’єктів державного сектору»;
• Меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей»;
• Меморіальний ордер № 15-авт «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей»;
• Меморіальний ордер № 16 «Накопичувальна відомість позабалансового обліку»;
• Меморіальний ордер № 16-авт «Накопичувальна відомість позабалансового обліку»;
• Меморіальний ордер № 17;
• Меморіальний ордер № 17-авт;
• Книгу аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій;
• Реєстр депонованих сум;
• Бухгалтерську довідку;
• Книгу «Журнал-головна».

Нагадаємо: поточні форми та порядок їх заповнення регулює Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затверджена наказом Держказначейства України від 27.07.2000 р. № 68.

Державна фіскальна служба України  в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінрезультату до оподаткування у разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів» від 11.12.17 р. № 2926/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: у разі ліквідації частини окремого об’єкта основних засобів (далі — ОЗ) підприємству, що коригує фінрезультат на різниці за р. ІІІ ПКУ, необхідно застосувати різниці за п.п. 138.1 та 138.2 ПКУ.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи» від 15.11.17 р. № 943 затвердило НП(С)БОДС 136 «Біологічні активи», який визначає порядок обліку біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю, і одержаних у процесі їх біологічних перетворень додаткових біоактивів й сільгосппродукції, а також розкриття у фінансовій звітності інформації про них.

Цей стандарт буде діяти для суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі.

Новий НП(С)БОДС 136, зокрема, визначає, що біологічний актив — тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також в інший спосіб сприяє економічним вигодам.

Біологічний актив та/або сільгосппродукція будуть визнавати активами, якщо суб’єкт держсектору контролює активи в результаті минулих подій, існує ймовірність отримання в майбутньому економічної вигоди та/або потенціалу корисності, пов’язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16.11.17 р. № 2213-VIII покликаний захистити бізнес від зриву виробничих процесів під час боротьби зі злочинністю.

Закон набув чинності 07.12.17 р. Відтепер:

• будь-яка особа вправі отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі — ЄРДР) щодо її заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов’язані надати такий витяг через 24 годин з моменту внесення відомостей до ЄРДР;
• особа, яка не є стороною кримінального провадження, але щодо неї (її майна) здійснюють процесуальні дії, вправі заявляти клопотання про здійснення кримінального провадження в розумні строки та оскаржувати порушення таких строків;
• сторона обвинувачення зобов’язана обґрунтовувати необхідність вилучення оригіналів документів або їхніх копій та робити копії необхідної інформації із залученням спеціаліста. А вилучення електронних інформаційних систем забороняється.

Крім того, запроваджено обов’язкову відеофіксацію проведення обшуку. Відеозапис — невід’ємна частина протоколу обшуку. Окрім того, сторона захисту вправі самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Якщо обшук проводять у житлі, така особа має право користуватися допомогою адвоката на будь-якій стадії його проведення.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі − Закон). Ним приведено норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством ЄС, зокрема з положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

Також Законом уточнено механізм фінансування органу суспільного нагляду (далі — ОСН), Аудиторської палати України (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску (3 мінзарплати на фінансування ОСН і 0,3 мінзарплати — АПУ) та змінної складової частини (не більше ніж 2% від суми винагороди за договором з обов’язкового аудиту відповідного суб’єкта).

Окрім того, Законом визначено вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності, у тому числі обов’язковий аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше ніж 50% акцій належать державі, політичних партій (застосування правил і положень, визначених винятково цим Законом).

Законом також:

• відтерміновано накладення стягнень та зменшено розміри в частині відповідальності аудиторів (з 200 мінзарплат до 200 НМДГ), а також відтерміновано штрафи в частині відповідальності за неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком;
• уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів, а саме: замість обов’язкового страхування запроваджують страхування цивільно-правової відповідальності, як і вимагає Директива 2006/43/ЄС;
• уточнено перелік неаудиторських послуг (визначено чіткі обмеження щодо одночасного надання послуг з обов’язкового аудиту й неаудиторських послуг);
• імплементовано вимоги європейського законодавства в частині атестації аудиторів (уточнено механізм зарахування теоретичних знань особі, яку атестують, вимоги щодо атестації встановлено залежно від досвіду роботи претендента тощо).

Закон набирає чинності 01.01.18 р. та вводиться в дію 01.10.18 р., окрім пп. 1 п. 9 р. Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який набирає чинності через 12 місяців із дня набрання чинності цим Законом.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2018 рік» від 20.12.17 р. № 1018 затвердив на 2018 рік:

1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;

2) перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;

3) перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (окрім товарів, що перевозяться в контейнерах з особистим майном);

4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18.01.01 р.;

5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Окрім того, урядовці встановили, що не використані у 2017 р. суб’єктами ЗЕД ліцензії на експорт та імпорт товарів, визначених у постанові КМУ від 28.12.16 р. № 1009, будуть дійсні до 01.03.18 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.

Бюджетні відносини

Верховна Рада України ухвалила головний кошторис держави — Державний бюджет на 2018 р.

Слід звернути увагу на такі важливі моменти Держбюджету:

1) мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становитиме з 1 січня — 3 723 грн, а в погодинному розмірі з 1 січня — 22,41 грн;

2) прожитковий мінімум:

• на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з 01.01.18 р. — 1 700 грн, з 1 липня — 1 777 грн, з 1 грудня — 1 853 грн;
• для дітей віком до 6 років: з 01.01.18 р. — 1 492 грн, з 1 липня — 1 559 грн, з 1 грудня — 1 626 грн;
• для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1860 грн, з 1 липня — 1944 грн, з 1 грудня — 2027 грн;
• для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року — 1762 грн, з 1 липня — 1841 грн, з 1 грудня — 1921 грн;
• для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року — 1373 грн, з 1 липня — 1435 грн, з 1 грудня — 1497 грн.

Також у 2018 році затверджено рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення. Він становить для працездатних осіб — 21%, для дітей — 85%, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів — 100% відповідного прожиткового мінімуму.

Встановлено верхню межу розміру держсоцдопомоги малозабезпеченим сім’ям. У 2018 р. вона не може перевищувати 75% рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Фінансові ринки

Національний банк України спростив для банків правила оформлення документів для проведення валютних операцій. Про це йдеться на офіційному сайті регулятора.

А саме: надані банку копії документів для проведення валютних операцій клієнти можуть більше не завіряти відбитком печатки. Відтепер для впевненості, що надані копії документів чинні, банкам достатньо бачити на них лише підпис клієнта або уповноваженої особи.

Окрім цього, пом’якшення торкнулись і вимог щодо подання банками звітності про валютні операції. Таким чином, з 1 січня 2018 року банкам уже не потрібно щоденно відправляти НБУ інформаційний файл із даними про проведені ним валютні операції клієнтів.

Інформацію про валютні операції клієнтів банки надаватимуть НБУ за оновленими формами статистичної звітності відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою НБУ від 01.03.16 р. № 129.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 21.12.17 р. № 137 затвердив нову редакцію Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам (далі — НФУ) та національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (далі − Положення).

Зокрема, НБУ пом’якшив умови видання генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. А саме:

• мінімальний розмір власного капіталу НФУ для провадження діяльності з обміну валют знижено вдвічі — до 10 млн грн за умови, що така установа провадитиме діяльність із використанням не більш ніж 50 структурних підрозділів. Кожне наступне збільшення кількості структурних підрозділів на 50 одиниць потребуватиме збільшення мінімального власного капіталу на 10 млн грн;
• зменшено з трьох до одного року строк роботи НФУ в нацвалюті для отримання генеральної ліцензії на здійснення відповідних операцій в іноземній валюті.

Водночас нове Положення встановлює більш жорсткі вимоги до фінансового стану, ділової репутації керівників та власників істотної участі в НФУ.

Отже, щоб мати право здійснювати валютні операції, небанківські фінансові установи повинні будуть відповідати вимогам щодо відсутності циклічної структури власності та наявності погодження компетентного органу щодо набуття чи збільшення істотної участі в НФУ.

Також у разі вчинення НФУ певної кількості суттєвих порушень чи у випадку недопущення уповноважених працівників НБУ до проведення перевірки структурного підрозділу НФУ регулятор узагалі зможе відкликати в установи генеральну ліцензію.

Для небанківських фінансових установ, які вже мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, установлюють перехідний період для приведення своєї діяльності у відповідність із новими вимогами. Так, наявним ліцензіатам необхідно впродовж:

• двох місяців із дня набрання чинності змін подати до НБУ анкету з інформацією про фінансовий стан і фінансові зобов’язання НФУ, ділову репутацію керівників та власників, відносини з іншими особами;
• шести місяців із дня набрання чинності змін забезпечити приведення своєї діяльності у відповідність із новими вимогами Положення та подати до НБУ письмове запевнення про відповідність їх діяльності вимогам Положення.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» від 01.11.17 р. № 898 запровадило новий єдиний рахунок для сплати митних платежів.

Представники фінансового відомства запропонували поетапний перехід на єдиний депозитний  рахунок:

• з 15 січня до 16 липня 2018 р. — перехідний період (за бажанням підприємства);
• з 17 липня 2018 р. — сплачувати митні платежі на новий рахунок потрібно на постійній основі.

Запровадження нового депозитного рахунку, який буде відкрито в Держказначействі на ім’я Державної фіскальної служби України, дасть підприємствам можливість сплачувати митні платежі на один рахунок незалежно від того, яка митниця проводитиме митне оформлення.

Нагадаємо, на сьогодні кожна митниця має свій казначейський рахунок. Тому підприємства під час розмитнення товару перераховують митні платежі на рахунок тієї митниці, яка його проводить.

Слід звернути увагу, що перекидати кошти з казначейських рахунків митниць на новий рахунок ДФСУ не дозволено. Але платники матимуть можливість, як і раніше, за потреби повернути перераховані кошти.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (за винятком п. 2, який набере чинності 10.10.2018 р.).

Праця і заробітна плата

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб» від 06.12.17 р. № 935 вніс корективи до порядку відшкодування витрат роботодавців на зарплату переселенців, працевлаштованих за направленням центру зайнятості. Якщо раніше компенсацію можна було отримувати шість місяців поспіль, то за новими правилами її виплачуватимуть через місяць — за непарні місяці роботи протягом року. Загалом, як і раніше, відшкодовуватимуть зарплату не більше ніж за шість календарних місяців (якщо особа належить до категорій із додатковими гарантіями у сприянні працевлаштуванню — не більше ніж за 12 місяців).

Також уточнили, що виплату фінансування припиняють у разі скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та додали, що відшкодування не здійснюють у випадку працевлаштування особи, за яку компенсацію вже виплачували.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо прийняття на роботу працівників із записами з «ЛНР» та «ДНР» від 18.10.17 р. № 447/0/22-17/134 пояснило, що законодавство не передбачає можливості відмовити у працевлаштуванні у зв’язку з наявністю у трудовій книжці записів, внесених незаконно створеними на території України організаціями. Водночас роботодавець під час прийняття на нове місце роботи не повинен визнавати недійсними чи виправляти попередні записи у трудовій книжці (у такій ситуації записи визнають недійсними в судовому порядку).

Отже, якщо трудова книжка «забруднена» схожими записами, то це не значить, що вона зіпсована: недійсними в ній будуть лише такі окремі відомості. Тож не варто звертати увагу на такі дані. Слід вести трудову книжку далі у звичайному порядку.

Земельні відносини

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» від 06.12.17 р. № 925 постановив, що державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводитимуть, якщо встановлять факт переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права. Частково постанова набере чинності з дня її офіційного опублікування, а частина норм — з 01.03.2018 року.

Судова практика

Вищий господарський суд України своєю постановою від 04.12.17 р. у справі № 11/173-06 одним із методів легалізації самобудів назвав визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Для цього власник земельної ділянки надає її у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Проте такий спосіб узаконення самобудів не завжди спрацьовує. Наприклад, судді Вищого господарського суду України в постанові від 04.12.17 р. у справі № 11/173-06 відмовилися визнати право власності на самобуд, незважаючи на відсутність заперечень власника ділянки та відповідність будівель буднормам.

Обґрунтували це тим, що забудовник не дотримався законного порядку виконання будівельних робіт і введення об’єкта в експлуатацію. Тобто він не надав суду жодних доказів про наявність у нього дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, не дотримався встановленого порядку вирішення питань забудови земельної ділянки.

Вищий господарський суд України в ухвалі  від 04.12.17 р. у справі № 908/320/17 визнав: відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення управлінь праці та соцзахисту від виконання зобов’язань із виплати компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу. Мовиться про компенсацію за 2014-2015 роки, адже з 1 січня 2016 року середній заробіток мобілізованим працівникам підприємства мають виплачувати своїм коштом (ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Утім, деякі підприємства досі намагаються отримати компенсацію за 2014-2015 роки. Так, Господарський суд Запорізької області рішенням від 13.04.17 р. у справі № 908/320/17 задовольнив позив підприємства щодо стягнення з міського управління праці та соцзахисту компенсації середнього заробітку мобілізованим працівникам, який було виплачено ще в жовтні — грудні 2015 року. Суд визначив, що підприємство виконало свої обов’язки щодо збереження місця роботи й виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам та інформувало управління праці про розмір таких виплат шляхом подання звітів установленої форми.

Отже, ВГСУ погодився з висновками місцевого суду й залишив його рішення стосовно задоволення позову без змін.

Інше

Президент України підписав Закон України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII.

Конвенція встановлює ідентичні положення про походження товарів, якими торгують держави згідно з укладеними угодами про вільну торгівлю, та передбачає можливість діагональної кумуляції. Ця Угода дає можливість її країнам-учасникам використовувати сировину та комплектуючі одна одної, а не тільки національні за збереження преференційних умов торгівлі.

На сьогодні учасниками Конвенції є 24 Договірні сторони, 6 із яких уже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами — сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме — з Туреччиною та Ізраїлем.

Міністерство освіти і науки України наказом «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з питань прийому на навчання до закладів вищої освіти» від 13.10.17 р. № 1378 затвердило умови проведення вступної кампанії до ВНЗ у 2018 році.

Так, з 2 по 25 липня абітурієнти повинні зареєструвати свій електронний кабінет та завантажити до нього необхідні документи для вступу. А безпосередній прийом заяв розпочнеться з 12 липня.

Однією з новацій вступної кампанії – 2018 стало скорочення кількості заяв, які можуть подавати вступники. Згідно з новими умовами абітурієнт може подати максимум 7 заяв (у 2017 р. дозволялось подати 9 заяв) не більше ніж на 4 спеціальності.

Вищі навчальні заклади до 31.12.17 р. повинні розробити та оприлюднити власні правила прийому вступників. Ці правила міститимуть перелік освітніх програм, а також конкурсних пропозицій, за якими проходитиме зарахування вступників, порядок проведення конкурсного відбору, перелік конкурсних предметів, з яких абітурієнти подаватимуть сертифікат ЗНО.

До того ж у 2018 р. оплачувати вартість навчання, як і раніше, можна за ваучерами. Їх центри зайнятості видають абітурієнтам, старшим 45 років, зі страховим стажем не менше 15 років.