Податки
ПДВ
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 № 15» від 25.03.15 р. № 136 (далі — постанова № 136) (набрала чинності 31.03.15 р.) продовжив до 01.01.17 р. дію переліків відходів і брухту чорних та кольорових металів, постачання та імпорт яких звільнено від ПДВ. Ці переліки затверджено постановою Кабміну України від 12.01.11 р. № 15.
Постачання, імпорт та експорт відходів і брухту чорних і кольорових металів тимчасово, до 01.01.17 р., звільнено від ПДВ. Переліки таких відходів і брухту затверджує Кабмін України (п. 23 підрозд. 2 р. ХХ Податкового кодексу України).
Дію цієї пільги продовжив з 01.01.15 р. до 01.01.17 р. Закон України від 31.07.14 р. № 1621-VII (раніше пільга передбачалася тільки до 01.01.15 р.).
Державна фіскальна служба України у своєму листі від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17 роз’яснила правила визначення бази для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні продукції власного виробництва.
Так, відповідно до п. 188.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій − не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
У листі податківці вказали, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16.
Відповідно до п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 (далі − П(С)БО 16), до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Державна фіскальна служба України вважає, що сума незавершених капітальних інвестицій збільшує залишкову балансову вартість необоротних активів з метою перевірки критерію права на одержання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ (пп. 200.19.3 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Цей висновок податківці зробили в листі ДФС України «Щодо включення до залишкової балансової вартості необоротних активів суми незавершених капітальних інвестицій» від 06.03.15 р. № 4684/6/99-99-19-03-02-15 на підставі правил бухобліку.
Зауважимо, що право на автоматичне бюджетне відшкодування надають ПДВшникам, що мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку в 3 рази перевищує заявлену до відшкодування суму ПДВ (пп. 200.19.3 ПКУ) (а також, якщо виконується ще низка умов).
Державна фіскальна служба України у підкатегорії 101.28 ЗІР ДФС України роз'яснила, що помилку в додатку Д7 до декларації з ПДВ виправляють уточнюючим розрахунком (далі — УР) незалежно від того, вплинула вона на вартісні показники декларації чи ні. До УР додають уточнюючий додаток Д7.
При цьому можлива ситуація, коли в додатку Д7 виправляють показник ЧВ — частку використання вхідного ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, яку визначили за результатами попереднього року та застосували в поточному році. Це спричиняє виправлення показників рядка 15 декларацій за звітні періоди з початку поточного року шляхом подання УР за відповідні періоди.
Державна фіскальна служба України підтвердила своє негативне ставлення до виправлення помилок після анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ. Починаючи з дати анулювання ПДВ-реєстрації даний суб'єкт не вправі подати уточнюючий розрахунок (див. підкатегорію 132.05 ЗІР ДФС України).
Остання можливість виправити помилки з ПДВ — уточнюючим розрахунком, який подають як додаток до останньої декларації з ПДВ.
Її здають за останній звітний період, що розпочинається з першого дня цього періоду й закінчується днем анулювання реєстрації. Строк подання — протягом 20 (40) календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого періоду.
Державна фіскальна служба України повідомила, що суму перевищення собівартості самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відображають в податковій декларації з ПДВ 0110, за якою здійснюють розрахунки з бюджетом. І тільки податкові зобов’язання, що виникли у сільгосппідприємства – суб’єкта спеціального режиму оподаткування у зв’язку з постачанням сільгосптоварів (або послуг) у межах договірної ціни, відображають у рядку 1.1 декларації з ПДВ 0121–0123 (див. категорію 101.24 ЗІР ДФС України).
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо складання філіями податкових накладних за щоденними підсумками» від 03.03.15 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 роз'яснила порядок заповнення податкової накладної (далі — ПН) за щоденними підсумками філіями, яким делеговано право їх виписки.
У таких ПН зазначають загальний обсяг операцій, який відображено у надрукованих протягом дня касових чеках. Ця сума має відповідати фактичній сумі виручки та сумі ПДВ , відображеної у Z-звіті.
Тут фіскали відзначають, що платник податку має право на власний розсуд прийняти рішення щодо кількості складання ПН за такими операціями, а саме:
- або складати окрему підсумкову ПН на кожен зареєстрований РРО;
- або складати одну підсумкову ПН із загальною сумою постачання товарів, здійсненого через усі РРО платника ПДВ (у т.ч. через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах).
Раніше податківці наполягали на складанні підсумкових ПН на кожен касовий апарат окремо (див. категорію 101.19 ЗІР).
Податок на прибуток
Президент України підписав Закон України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій» від 18.03.15 р. № 263-VIII (набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування), яким відновлено неприбутковий статус ОСББ, асоціацій власників жилих будинків та житлових кооперативів. Ці організації не повинні платити податок на прибуток.
Крім того, законодавчо закріплено, що неприбутківці не повинні повторно проходити реєстрацію у Реєстрі неприбуткових організацій та установ.
Державна фіскальна служба України у листі «Про звільнення від оподаткування профспілкових організацій» від 31.03.15 р. № 6701/6/99-99-19-02-02-15 повідомила: профспілки за своїм правовим статусом належать до громадських об'єднань, а тому є неприбутковими організаціями у розумінні пп. 133.1.1 ПКУ. Звісно, якщо вони зареєстровані в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (в т.ч. до 01.01.15 р.), і їх метою не є отримання і розподіл прибутку.
Отже, профспілки не є платниками податку на прибуток.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо проведення податкової переоцінки об'єктів основних засобів станом на 31.12.2014 р.» від 02.03.15 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15 повідомила, що з 01.01.15 р. основні засоби та нематактиви амортизують виходячи з їх балансової вартості, що сформована станом на 31.12.14 р.
У той же час, за податковими нормами до 01.01.15 р. платник мав право на щорічну індексацію вартості основних засобів та суми накопиченої на них амортизації на коефіцієнт індексації (визначається з індексу інфляції).
Виходить, що в цілях подальшого нарахування амортизації можна брати балансову вартість необоротних активів, збільшену за рахунок проведеної станом на 31.12.14 р. індексації.
ПДФО
Державна фіскальна служба України у листі «Про подання ф. № 1ДФ фізособою-підприємцем у разі виплати доходу самозайнятій особі» від 19.03.15 р. № 625/2/99-99-17-02-02-10, наголосила: до числа податкових агентів з податку на доходи належить і фізособа-підприємець. Тому у разі надання нею доходів на користь інших фізосіб, у тому числі на користь фізосіб-підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, вона має відобразити це у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ.
ЄСВ
Державна фіскальна служба України у своєму листі від 09.04.15 р. № 12518/7/99-99-17-03-01-17 надала роз’яснення з приводу зниження ставки єдиного соцвнеску. У наведених там обчисленнях ані кількість працівників-інвалідів, ані нараховані їм виплати не взято у розрахунок показників, за якими визначають право на пільгову ставку. Відповідно, за викладеним там підходом показники за працівниками-інвалідами не впливають і на розмір самого знижувального коефіцієнта.
РРО
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо порядку проведення розрахунків у системі електронної торгівлі» від 30.03.15 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15 нагадала, що при оплаті товарів (послуг) у безготівковій формі через мережу Інтернет (у системі електронної торгівлі) продавець зобов’язаний провести такі розрахунки через РРО та видати чек безпосередньо покупцю.
При цьому формування в електронній формі документа за операцією, яку оплачували карткою, можливо виключно у ситуації, коли товар (послугу) доставляють користувачеві. Коли ж фактичної доставки послуги немає — неможливо визначити місце проведення розрахунків при її оплаті за допомогою платіжних карток Visa і MasterCard, то РРО НЕ використовують. Це актуально для інформаційно-консультаційних послуг, комп’ютерних та інших програм, які надаються споживачу через мережу Інтернет.
Державна фіскальна служба України затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом від 27.04.15 р. № 302 (далі — Держреєстр РРО). У ньому уточнено перелік моделей РРО, які суб’єкти господарювання можуть використовувати при здійсненні розрахункових операцій. На відміну від попередньої редакції Держреєстру РРО, оновлений доповнили новими моделями касових апаратів. Тому рекомендуємо перевірити наявність своєї моделі РРО в його оновленій версії.
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України у листі «Проблемні питання щодо застосування податкового компромісу, що надійшли від регіональних органів ДФС», від 23.02.15 р. № 5996/7/99-99-20-07-03-17 роз’яснила спірні аспекти застосування податкового компромісу. А саме:
1) уточнюючий розрахунок у порядку податкового компромісу може бути поданий за податкові періоди, щодо яких не минуло 1095 днів з дня, наступного за днем подання податкової декларації за такий період.
При цьому дотримання вимог щодо строків давності необхідно з'ясовувати на момент подання уточнюючого розрахунку з метою досягнення податкового компромісу;
2) податковий компроміс неможливо застосувати у справах, за якими триває процедура касаційного оскарження, якщо рішення апеляційного суду прийнято на користь контролюючого органу.
Це обґрунтовано тим, що рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення (у разі письмового провадження − через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі);
3) керівник контролюючого органу повинен прийняти рішення про застосування податкового компромісу у період з четвертого робочого дня після надання платником заяви про застосування компромісу до десятого дня;
4) підприємства, які перебувають у процесі ліквідації, також вправі застосувати податковий компроміс.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу» від 06.03.15 р. № 550/2/99-99-10-04-01-10, вказала, що заяви про намір досягнення податкового компромісу не розглядатимуться у випадках:
- застосування податкового компромісу виключно до штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. нарахованих за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання на підставі ст. 126 ПКУ;
- наявності факту узгодження сум податкових (грошових) зобов'язань;
- наявності неузгоджених сум податкових зобов'язань за податками і зборами, що не передбачені п. п. 1, 7 Закону України 'Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу' від 25.12.14 р. № 63-VIII. Тобто податки і збори, відмінні від ПДВ та податку на прибуток, наприклад, єдиний та акцизний податок, туристичний збір та інші.
Нагадаємо, що з 17.01.15 р. впровадили механізм звільнення від відповідальності платників податків за умови добровільного декларування ними податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств.
Державна фіскальна служба України у листі «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки [щодо подання повідомлень за формою № 20-ОПП]», від 17.03.15 р. № 5616/6/66-99-17-04-01-15 зазначила: якщо нерухомість підприємства є об’єктом обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то воно має стати на облік у податковій за місцезнаходженням цієї нерухомості та подати протягом 10 робочих днів після її реєстрації повідомлення за формою 20-ОПП.
Датою такої реєстрації вважають дату завершення процедури держреєстрації права власності на нерухомість, тобто отримання відповідного витягу.
У свою чергу, не потрібно повторно подавати повідомлення за формою 20-ОПП стосовно об’єктів, які вже обліковуються у контролюючих органах.
Державна фіскальна служба України в своєму роз'ясненні 'Щодо оподаткування компенсаційних виплат' від 02.04.15 р. повідомила: суми середнього заробітку мобілізованим працівникам, компенсовані роботодавцю з держбюджету, не включаються до оподатковуваного доходу таких працівників.
Тому із зазначених компенсаційних виплат податок на доходи, військовий збір та єдиний внесок НЕ утримують. Оскільки Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період , затверджений постановою КМУ від 04.03.15 р. № 105, набув чинності з 17.03.15 р., звільнення від оподаткування компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників застосовується починаючи з березня.
Державна фіскальна служба України у листі 'Щодо оподаткування операцій з переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль' від 24.02.15 р. № 4478/5/99-99-21-05-16 відзначила, що датою виникнення податкового зобов'язання з акцизного податку є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожного руху.
Власник автомобіля сплачує акцизний податок не пізніше дати подання документів для реєстрації (перереєстрації) автомобіля до органу внутрішніх справ України (якому він зобов'язаний пред'явити квитанцію або платіжне доручення про сплату податку).
Декларацію акцизного податку надають щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця контролюючому органу за місцем реєстрації.
Податок розраховують за ставками, визначеними у пп. 215.3.5.1 Податкового кодексу України. Якщо документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожного руху отримано до 01.01.15 г., акцизного податку не сплачують.
Державна фіскальна служба України листами 'Довідник № 74/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2015' від 27.03.15 р. № 74/1; 'Довідник № 74/2 інших податкових пільг станом на 01.04.2015' від 27.03.15 р. № 74/2 оновила довідники податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та інших податкових пільг станом на 01.04.15 р. Порівняно з попередніми довідниками (станом на 01.01.15 р.) у оновлених — пільгам по платі за землю присвоєні інші коди та з них виключили пільги по збору за першу реєстрацію транспортного засобу.
Державна фіскальна служба України у листі «Про платників екологічного податку в частині орендарів бензинового генератора» від 13.01.15 р. № 311/6/99-99-15-04-02-15 та Мінприроди України у листі «Щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (бензиновий генератор)» від 25.12.14 р. № 7/3692-14 роз'яснили: орендар повинен платити екоподаток за орендований бензиновий генератор. Адже саме його діяльність спричиняє викиди в повітря забруднюючих речовин, нехай і при використанні орендованого стаціонарного джерела забруднення. Такий висновок зроблено на основі пп. 240.1.1 Податкового кодексу України.
Зазначимо, щоб використовувати генератор потрібно отримати відповідний дозвіл. Залежно від категорії забруднюючого об’єкта такий дозвіл отримують або в Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою, або через дозвільні центри в обласних та Київській міській держадміністраціях за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Мобілізація та АТО
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації» від 18.03.15 р. № 259-VIII. Законом посилено соцзахист демобілізованим працівникам.
Як відомо, демобілізованій молоді (у тому числі зі служби в офіцерському складі), що вперше приймається на роботу, надали додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Крім того, зазначеній категорії осіб (а саме працездатним громадянам віком від 15 до 28 років) після демобілізації перше робоче місце надаватимуть на строк не менше двох років.
За працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) та знаходяться на лікуванні у медзакладах, потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, − зберігатимуть місце роботи (посаду) і середню зарплату. Триватиме це до дня, наступного за днем взяття таких осіб на військовий облік у районних (міських) військкоматах після звільнення їх зі служби у разі закінчення лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня визнання судом їх померлими.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо посилення захисту прав дітей-інвалідів)». Відповідні правки передбачені законопроектом № 2011.
Цим рішенням Парламент дав відстрочку від служби під час мобілізації військовозобов’язаним, які утримують дитину-інваліда підгрупи А віком до 18 років.
Контроль і відповідальність
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII (набере чинності через три місяці з дня його опублікування).
Цим законом зменшено кількість видів ліцензованої госпдіяльності. Документи для отримання ліцензії можливо буде подавати в електронному вигляді.
У Законі чітко визначені підстави для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду. Ліцензія на провадження ліцензійного виду госпдіяльності матиме електронний вигляд. Тобто в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців буде внесено запис про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії цьому госпсуб'єкту. Звісно, за бажанням здобувача ліцензії він зможе отримати ліцензію або її копію й на паперовому носії.
Ліцензії видаватимуть на необмежений строк. Також переоформлення ліцензії буде безоплатним.
Міністерство фінансів України видало наказ «Про затвердження Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» від 13.03.15 р. № 333 (набере чинності з дня його офіційного опублікування).
У цьому документі визначено механізм перевірки достовірності відомостей, які вказані в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Згадану вище перевірку здійснюватимуть органи Державної фіскальної служби України за місцем проживання декларанта.
Перевірятимуть інформацію про доходи, нерухомість, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінустановах, цінні папери, внески до статутного капіталу юросіб та фінансові зобов’язання.
Якщо виявлять розбіжності між зазначеними відомостями та наявною податковою інформацією — фіскали письмово повідомлять декларанта та зажадають письмових пояснень та/або копій підтвердних документів. Їх потрібно надати не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання запиту.
У разі встановлення недостовірностей фіскали повідомлять спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та керівнику органу, в якому працює декларант. Це здійснять протягом трьох днів з дня реєстрації висновку.
Також відповідне повідомлення надішлють органам прокуратури, спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, органам Національного антикорупційного бюро України (якщо інше не передбачено законом).
Міністерство екології та природних ресурсів України наказом від 16.03.2015 р. № 78 затвердило Порядок ведення державного обліку водокористування.
Мета ведення державного обліку водокористування — забезпечення складання державного водного кадастру за розділом «Водокористування», а також систематизації даних про забір і використання вод, скидання зворотних вод і забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.
Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством.
Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі — Звіт). Звіти подаються до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи й організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру, за місцем здійснення водокористування. Звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно із показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом. У разі відсутності засобів вимірювальної техніки Звіт складається за технологічними даними (із використанням побічних методів обліку).
Інформація, що міститься у Звіті, є первинними даними про водокористувача та його водогосподарську діяльність.
Праця і заробітна плата
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо надання відпусток за роботу у зонах радіоактивного забруднення» від 23.03.15 р. № 279/20/112-15, роз’яснили: у працівників залишається право використати дні відпустки за фактично відпрацьований до 01.01.15 р. час у зоні посиленого радіоекологічного контролю (так звана четверта зона). Крім того, оплату частини такого відпочинку роботодавцю, як і раніше, відшкодовують із Держбюджету.
Нагадаємо: абз. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII гарантує працівникам зони посиленого радіологічного контролю 30 календарних днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому там часу. Але з 01.01.15 р. поняття зони посиленого радіоекологічного контролю із законодавства вилучили.
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми» від 12.03.15 р. № 170/18/99-15, зазначено: застрахованій особі, яка має страховий стаж 2 роки, перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачують у розмірі 60% середньої зарплати. Починаючи з шостого дня непрацездатності допомогу виплачують у розмірі 50% середнього заробітку.
У такому разі у розділі 'Призначена допомога' зворотного боку листка непрацездатності треба зазначати 60% та 50% і відповідну кількість робочих (календарних) днів.
Міністерство соціальної політики України в листі 'Щодо підстав звільнення працівників за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у зв'язку з необхідністю проведення заходів під час мобілізації, на особливий період' від 18.03.15 р. № 69/06/186-15 нагадало про виняток для мобілізованого працедавця-фізособи.
За загальними правилами, у день звільнення власник (уповноважений ним орган) повинен остаточно розрахуватися з працівником та видати йому трудову книжку — ст. 47 Кодексу законів про працю України. Та фахівці Мінсоцполітики нагадали про виняток для мобілізованого працедавця-фізособи: зазначені обов’язки йому дозволено виконати протягом місяця після демобілізації (штрафи в такому разі не застосовують) (див. лист Мінсоцполітики України 'Щодо підстав звільнення працівників за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у зв'язку з необхідністю проведення заходів під час мобілізації, на особливий період' від 18.03.15 р. № 69/06/186-15).
Крім того в листі вказано, у разі звільнення працівників у зв’язку із призовом або мобілізацією власника-фізособи під час особливого періоду немає обов’язку завчасно попереджати про звільнення.
Бухгалтерський облік і звітність
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 р. № 59» від 08.04.15 р. № 173 відкоригував Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.11 р. № 59 (далі — Типове положення). Важливих змін декілька.
Зокрема, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.14 р. № 79-VIII (далі — Закон № 79) Типове положення позбулося всіх згадок про обов’язковість погоджувати з органом Казначейства призначення і звільнення головбуха бюджетної установи.
Також із Типового положення прибрали вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня очільника бухгалтерії бюджетної установи. Натомість за такими вимогами документ нині відсилає до Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Міністерство фінансів України у листі «Про застосування окремих вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі» від 07.04.15 р. № 31-11420-07-5/12145 у зв’язку із набранням чинності Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БОДС) 121 «Основні засоби» пояснило, що ліквідаційну вартість обов’язково визначають для об’єкта основних засобів (далі — ОЗ), залишкова вартість якого дорівнює нулю, але його продовжують використовувати.
Тобто, коли неможливо чи недоцільно визначити справедливу вартість для об’єкта ОЗ із нульовою залишковою вартістю, установлюють його ліквідвартість. На її суму збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ, а вартість, що амортизується, дорівнюватиме нулю. Ліквідаційна вартість визначає комісія бюджетної установи при введенні ОЗ в експлуатацію або коли його залишкова вартість дорівнює нулю.
Також у Міністерстві зауважили: бюджетники не зобов’язані переоцінювати ОЗ. Установа може скористатися таким правом, якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ суттєво відрізняється від його справедливої (тобто більше ніж на 10%). Тоді переоцінку проводять на річну дату балансу за погодженням з органом, уповноваженим управляти майном.
Ринок фінансових послуг
Національний банк України постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 14.04.15 р. № 248 відкоригував правила продажу інвалюти юрособам.
Наразі банк не вправі виконувати доручення клієнта-резидента (крім фізособи) щодо купівлі інвалюти, якщо така особа має валюту на поточних та депозитних рахунках у цьому та/або інших банках у розмірі 10 тис. доларів США (в еквіваленті) і більше.
Отже, Нацбанк розширив перелік випадків, коли інвалюту, яка розміщена на поточних та депозитних рахунках особи-резидента (крім фізосіб), не враховують для визначення суми коштів, при досягненні якої обмежать її право на купівлю валюти.
Водночас, щоб клієнти змогли виконувати зобов’язання у валюті другої групи Класифікатора, банкам дозволили виконувати їхні доручення щодо обміну інвалюти першої групи Класифікатора на іноземну валюту другої групи Класифікатора.
Також якщо клієнт планував купити валюту й інформацію про цю операцію банк включив до реєстру (який було подано НБУ), то таку операцію може бути виконано клієнтом за рахунок власних (некуплених) коштів в інвалюті у межах погодженої суми купівлі без повторного включення інформації про переказ цих коштів до реєстру. Але це можливо, якщо за операцією клієнта не було отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості її здійснення.
Національний банк України постановою Правління НБУ «Про встановлення порядку проведення операцій з купівлі фізичними особами − резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті» від 09.04.15 р. № 220 установив порядок проведення операцій з купівлі фізособами-резидентами готівкової інвалюти для погашення кредитів в іноземній валюті, одержаних ними від уповноважених банків (далі – Порядок).
Купівля фізособами-резидентами готівкової інвалюти для погашення кредитів здійснюється згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.12.02 р. № 502 (далі − Інструкцією № 502). У разі здійснення таких операцій, у тому числі сплати процентів, нарахованих за користування інвалютним кредитом, пенсійний збір не сплачується.
Придбати готівкову інвалюту фізособа зможе лише в сумі, не більшій від її інвалютних зобов'язань за кредитним договором. При цьому банки зобов'язали контролювати дотримання фізособою-резидентом цільового використання купленої готівкової інвалюти на виконання власних зобов'язань за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком.
У квитанції про здійснення валютно-обмінної операції додатково зазначаються інформація про те, що інвалюта куплена для погашення кредиту, номер та дата відповідного кредитного договору, що є підставою для купівлі іноземної валюти.
Важливо, що банкам, фінустановам заборонили відмовляти в здійсненні валютно-обмінних операцій за наявності в них відповідних коштів, а також операції сторно.
Національний банк України в листі «Роз'яснення з питань здійснення обов'язкового фінансового моніторингу» від 15.04.15 р. № 25-02002/24990 пояснив банкам, що під фактичним постачанням товарів на митну територію України потрібно розуміти дії, пов'язані із забезпеченням поставки на митну територію України товарів, які є рухомими речами у значенні Митного кодексу України (далі — МКУ).
Товари — будь-які рухомі речі, у т. ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (п. 57 ст. 4 МКУ). Іноземними ж товарами вважають ті, що не є українськими відповідно до п. 61 ст. 4 МКУ або, якщо вони втратили митний статус українських товарів.
Нагадаємо, не підлягає фінмоніторингу фіноперація із переказу коштів за кордон за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України, на суму, що дорівнює чи перевищує 150 тис. грн (або еквівалентну їй суму в інвалюті, банківських металах, інших активах). Зазначене правило встановлено п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII.
Тарифна політика
Міністерство фінансів України оприлюднило нову форму Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), а також порядок її складання і подання. Все це затверджено наказом Мінфіну України «Про затвердження форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)» від 25.03.15 р. № 359.
Нагадаємо. Цю декларацію подають виробники та імпортери тютюнових виробів в електронному вигляді до ДФС України не пізніше 10 та 25 числа місяця.
В декларації вказують відомості про встановлені максимальні роздрібні ціни на всі вітчизняні та імпортовані тютюнові вироби, а також дату, з якої вони починають діяти. Такі ціни зазначають на упаковці сигарет разом з датою їх виробництва.
Інше
Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо волонтерської діяльності" від 05.03.15 р. № 246-VIII, який врегульовує правовий бік діяльності волонтерів.
Так, поповнити лави волонтерів зможуть підлітки віком від 14 до 18 років, але за згодою одного з батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника.
Також встановлено, в яких випадках волонтери обов’язково мають укладати договори про провадження волонтерської діяльності з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Зокрема, іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність виключно через такі організації.
Установили для волонтерів також і соцвиплати. Якщо волонтер став інвалідом під час надання волонтерської допомоги в районі АТО, бойових дій та збройних конфліктів, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачують одноразову грошову допомогу в такому розмірі:
- інвалідність I групи − 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (далі − ПМ) (наразі – 304500 грн);
- інвалідність II групи − 200 ПМ (243600 грн);
- інвалідність III групи − 150 ПМ (191700 грн).
У разі загибелі волонтера під час надання ним волонтерської допомоги його сім'ї виплачують 500 ПМ (609000 грн).
Також до напрямів волонтерської діяльності включено надання допомоги:
- громадянам, які постраждали, зокрема, унаслідок дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення АТО, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам злочинів, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;
- ЗСУ, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам держвлади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення АТО.
Звітним періодом є календарний рік.
Кабінет Міністрів України у постанові «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» від 31.03.15 р. № 193визначився із переліком інформації, яку вказуватимуть на документах про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка.
Крім того, Уряд постановив:
- гранична вартість виготовлення документа про вищу освіту державного зразка не повинна перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 грн);
- раніше видані документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатки до них залишаються дійсними та не підлягають обміну;
- у дипломах спеціаліста, які видаватимуть у перехідний період у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.14 р. № 1556-VII (далі — Закон про вищу освіту), вказуватимуть інформацію, передбачену для дипломів бакалавра, магістра. Так само в дипломах молодшого спеціаліста будуть наводити дані, передбачені для дипломів молодшого бакалавра.
Минулого року Парламент ухвалив Закон про вищу освіту, яким, зокрема, запроваджено нові рівні та ступені вищої освіти.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 № 243 і від 17 жовтня 2011 № 1056» від 08.04.15 р. № 231, розширено комплекс заходів, спрямованих на ефективне використання енергоресурсівта енергозбереження.
У числі таких заходів планують стимулювати ОСББ і ЖБК проводити енергоефективні заходи: відшкодовувати частину суми кредиту, залученого на придбання: обладнання і матеріалів для облаштування індивідуальних теплових пунктів; вузлів обліку води та теплової енергії; вікон із двокамерними енергоефективними склопакетами для місць загального користування; матеріалів для теплоізоляції зовнішніх стін тощо.
Відшкодовуватимуть 40% суми кредиту (але не більше 10000 грн) у розрахунку на одну квартиру багатоквартирного будинку за одним кредитним договором.
Також стимулюватимуть населення — шляхом відшкодування частини суми кредиту (20%, але не більше 5000 грн за одним кредитним договором), залученого на придбання котлів із використанням будь-яких видів палива та енергії (крім газу).
Також відшкодовуватимуть частину кредиту на придбання:
- мешканцями одноквартирних будинків: радіаторів опалення з терморегуляторами; вікон із двокамерними енергоефективними склопакетами; лічильників води; матеріалу для теплоізоляції зовнішніх стін тощо;
- мешканцями багатоквартирних будинків: радіаторів із терморегуляторами; вікон із двокамерними енергоефективними склопакетами; лічильників води.
Цим мешканцям відшкодують 30% суми кредиту, але не більше 10000 грн за одним кредитним договором.
Наразі заходи щодо енергозбереження полягають у спрямуванні бюджетних коштів на оснащення комунальних підприємств у сфері виробництва теплової енергії приладами обліку фактичного відпуску тепла, а також відшкодуванні населенню частини кредиту на придбання котлів (крім тих, що працюють на природному газі).
Кабінет Міністрів України постановою «Про надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки» від 08.04.15 р. № 190 постановив, що за додаткову плату зареєструвати права на нерухомість можна буде за пришвидшеною процедурою.
Зокрема, Уряд установив скорочений термін послуг держреєстрації прав на нерухомість – 3 робочі дні (звичайний – 5), а держреєстрацію з видачею свідоцтва про право власності на неї, а також держреєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс можуть провести за 5 робочих днів (звичайно – до 14).
Платою за таку швидкість буде подвійний розмір відповідного адмінзбору.
Скорочений термін держреєстрації обтяжень становить 2 години з моменту реєстрації заяви. Плата встановлена у розмірі адмінзбору за держреєстрацію обтяження. За подвійну оплату інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в паперовій формі нададуть усього за годину з моменту реєстрації заяви.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 18.03.15 р. № 137 привів свої нормативні акти у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу».
Так, приймати і видавати документи при веденні Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – реєстр) можуть посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адмінпослуг і нотаріуси.
Також передбачено видачу реєстраційних документів у паперовій або електронній формі безпосередньо в органах реєстрації чи через пошту (у т. ч. через електронну пошту).
До всього, урядовці прирівняли юридичну силу електронної і паперової форми рішення держреєстратора, витягу з реєстру, а також свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення припинення юридичних осіб шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації)» від 07.04.15 р. № 285-VIII (чинний з 29.04.15 р.), спростила процедуру держреєстрації реорганізації юросібшляхом приєднання, перетворення, злиття та поділу.
Зокрема, незакриті філії, представництва чи інші відокремлені підрозділи не перешкоджатимуть реорганізації юрособи. Окрім держреєстрації поділу юрособи. Проте якщо при поділі юрособи в розподільчому балансі визначено долю цих підрозділів — держреєстратор внесе відомості щодо їх належності юрособі-правонаступнику до Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підриємців.
Унаслідок приєднання, перетворення та злиття існує лише один правонаступник. Саме він і отримає вказані відокремлені підрозділи (за їх наявності). Тому юрособа, яка припиняє діяльність в результаті одного з цих способів реорганізації, вправі не закривати такі підрозділи. Але в цьому випадку держреєстратора доцільно повідомити про їх правонаступника.
Державна реєстраційна служба України у листі від 06.04.15 р. № 32/06-15-15 «Про деякі питання, пов'язані з набранням чинності Законом України від 12 лютого 2015 р. № 191-VIII " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» роз'яснила: з 05.04.15 р. впроваджено диференційований адміністративний збір за держреєстрацію прав на нерухоме майно і їх обтяжень.
Розмір збору залежить від таких чинників:
- площі об'єкта нерухомості, права на який заявлено до держреєстрації;
- статусу заявника (фіз- або юрособа).
Розмір адміністративного збору визначають у відсотковому відношенні до мінімальної зарплати.
Ці нововведення внесені до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень" від 01.07.04 р. № 1952-IV (далі — Закон № 1952) Законом України від 12.02.15 р. № 191-VIII, який набув чинності з 05.04.15 р.
Додамо, що до 05.04.15 р. стаття 29 Закону № 1952 передбачала справляння держмита за проведення такої держреєстрації.
