Огляд законодавства за квітень 2016 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.08 «ЗІР» повідомила: після анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) залишок коштів на електронному рахунку після розрахунків із бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернені платнику податку за його заявою відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

У разі анулювання реєстрації платника податку − суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, закриваються не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення.

Для закриття електронного рахунка (у т.ч. додаткового електронного рахунка) Державна фіскальна служба (далі − ДФС) надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, реєстр платників податку, у якому зазначаються найменування чи ПІБ платника податку, податковий номер або номер і серія паспорта (для фізичних осіб − підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання; проведення постачальником товарів/послуг заліку отриманої від покупця попередньої (авансової) оплати в рахунок погашення заборгованості за іншим договором; віднесення головним підприємством до податкового кредиту податкових накладних, що помилково складені постачальником на філії, які позбавлені головним підприємством права складання податкових накладних» від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15 надала роз’яснення щодо обкладення окремих операцій ПДВ та складання податкових накладних (далі − ПН).

Зокрема, контролери відзначили таке:

1) при отриманні на поточний рахунок коштів, які помилково перераховані контрагентом після розірвання договору постачання, податкові зобов’язання платником не нараховуються та, відповідно, ПН не складається;

2) якщо продавцем − платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати були визначені податкові зобов'язання з ПДВ і надалі склалися обставини, унаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір, продавець − платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ. Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за одним договором постачання товарів/послуг, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за другим договором постачання. При цьому в графі 2 розрахунку зазначається: «Залік попередньої оплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором № __ від __»;

3) підприємство-постачальник може скласти ПН на філію (структурний підрозділ) у випадку, якщо головним підприємством делеговано їй право складання ПН. У разі якщо у філії відсутні права на складання ПН, постачальник зобов’язаний складати ПН на головне підприємство.

Міністерство фінансів України в листі «Щодо граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133 зазначає, що ДФС не було виконане доручення Мінфіну, оскільки вона не вбачає за необхідне переглянути свою позицію щодо питання граничного строку реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), аргументуючи це тим, що відповідно до ПКУ платник податку має можливість зареєструвати ПН та/або розрахунки коригування до них в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або впродовж 180 календарних днів із дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених ст. 1201 ПКУ.

Однак Мінфін наполягає на тому, що платник податку має право зареєструвати в ЄРПН ПН/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів із дати їх складання, а норми ст. 1201 ПКУ лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.

Міністерство фінансів України наказом від 18.03.2016 р. № 373 затвердило зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 (далі — Положення № 1130), а саме:

• у разі обрання чи переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку чи відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ не раніше дати зміни системи оподаткування з урахуванням положень ст. 293 р. XIV ПКУ, якими встановлюються ставки єдиного податку для платників третьої групи, що передбачають сплату ПДВ без сплати цього податку (пп. 3.6 Положення № 1130);
• нова заява про реєстрацію платником ПДВ у випадку, передбаченому пп. 3.9 Положення № 1130, може бути подана до контролюючого органу з бажаною датою реєстрації, що була вказана в попередній неприйнятій заяві, якщо особою, яка добровільно реєструється платником ПДВ, ліквідовано недоліки, установлені абз. 1 пп. 3.9 Положення № 1130, і така нова заява подана не пізніше ніж за три робочих дні до початку податкового періоду, із якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних;
• якщо реєстраційна заява подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в реєстрації чи пропозиція надати нову заяву про реєстрацію викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (пп. 3.10 Положення № 1130);
• якщо заява про анулювання реєстрації платника ПДВ подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в анулюванні реєстрації чи пропозиція надати нову заяву про анулювання реєстрації викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (пп. 5.4 Положення № 1130);
• рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до ДФСУ в 10-денний строк після ухвалення (пп. 5.10 Положення № 1130).

ПДФО

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу фізичної особи, який виник внаслідок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки» від 08.04.2016 р. № 7884/6/99-99-17-03-03-15 роз’яснила: у разі набуття банком права власності на об'єкт нерухомого (рухомого) майна шляхом узяття заставленого майна (предмета іпотеки) на свій баланс слід вважати, що фізична особа — майновий поручитель відчужила (продала) своє власне майно. При цьому доходом фізособи (майнового поручителя) є вартість, яка визначена на момент набуття банком права власності на предмет іпотеки (обтяження), до якої застосовуються норми ст.ст. 172 та 173 ПКУ. Банк як податковий агент зобов'язаний виконати всі визначені р. IV ПКУ функції, у т.ч. відобразити зазначений дохід у податковому розрахунку форми № 1ДФ за ознакою «104».

Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходів» від 15.04.2016 р. № 8587/6/99-99-17-03-03-15 зауважила: у разі якщо підприємство за свій рахунок оплачує послуги з організації поїздок фізичних осіб, які не пов'язані з виконанням ними обов'язків трудового найму або за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з цими особами, то вартість наданих послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких осіб як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО)  на загальних підставах.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві» від 13.04.2016 р. № 8293/6/99-99-17-03-03-15 зазначила: у разі якщо податковим агентом (юридичною особою) нараховується (виплачується) фізичним особам (працівникам) допомога з тимчасової непрацездатності за перші п'ять днів, то сума такої допомоги включається до заробітної плати та оподатковується ПДФО і є базою нарахування єдиного внеску. 

Разом з тим, якщо зазначена допомога виплачуються за рахунок коштів Фонду, який не є роботодавцем для осіб, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції, то сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується ПДФО і не є базою нарахування єдиного внеску.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України в листі «Про реєстрацію платником акцизного податку, реєстрації акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації палива при його використанні для власних виробничих потреб» від 24.03.2016 р. № 6497/6/99-99-19-03-03-15 роз’яснила: якщо суб’єкт господарювання передає пальне підрядникам для виконання робіт/надання послуг зі збирання врожаю (тобто використовує пальне для власних виробничих потреб шляхом заправки техніки для роботи на полях), відповідна операція є об’єктом обкладення акцизним податком. Адже, по суті, пальне передається на підставі договорів про виробництво послуг із сировини замовника, а такі операції є реалізацією пального відповідно до трактування абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ

Отже, відповідний суб’єкт зобов’язаний зареєструватися платником акцизного податку та в разі передачі пального складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального й реєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 08.04.2016 р. № 8481/10/26-15-12-04-18 нагадала: до складу доходу платника єдиного податку  (далі − єдинник) не включаються дивіденди, отримані єдинником-юрособою від інших платників податків (пп. 10 п. 292.11 ПКУ).

Водночас емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1¹.1 ПКУ).

Отже, юридична особа − платник єдиного податку не включає до складу доходу дивіденди, отримані від інших платників податків, при цьому юридична особа (емітент корпоративних прав) у разі ухвалення рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) зобов’язана в порядку, визначеному п. 57.1¹ ПКУ, нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів, розрахований зі всієї суми такої виплати.

Податкові пільги

Державна фіскальна служба України повідомила на своєму офіційному веб-сайті про такі оновлені довідники станом на 01.04.2016 р.:

• Довідник № 78/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
• Довідник № 78/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, з оподаткування неприбуткових установ і організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо, а також строки дії пільг.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення у графах 3а та 3 податкового розрахунку ф. 1ДФ сум доходів, до яких застосовується коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме з урахуванням коефіцієнту чи без нього» від 04.04.2016 р. № 7309/6/99-95-42-02-16 повідомляє: згідно з п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлені відповідно до ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 ÷ (100 - Сп),

де

К − коефіцієнт;

Сп − ставка податку, установлена для таких доходів на момент їх нарахування.

До наведеної формули застосовується чинна у 2016 році ставка податку 18% (для ставки податку 18% − коефіцієнт 1,21951).

Зважаючи на те, що коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, застосовується для визначення бази оподаткування, у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу в графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за формою № 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.

Міністерство фінансів України на своєму офіційному сайті розмістило проект наказу «Про внесення змін до чинного наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 02.10.2015 р. № 859.

Проектом, зокрема, передбачається:

• розширити зміст розділу ІІ «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» Декларації на три рядки в частині обов’язку платника відобразити інвестиційний прибуток, чистий прибуток підприємців та осіб незалежної професійної діяльності, що є об’єктом оподаткування;
• уточнити зміст розділу IV «Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації в частині скасування обов’язку фіскальної служби повертати з бюджету надміру сплачений протягом попереднього року платником податку − підприємцем податок у разі перевищення авансових платежів над сумою податкового зобов’язання з чистого прибутку;
• скасувати чинний додаток Ф1 до Декларації, у якому до 1 січня 2016 року здійснювався перерахунок податку, утриманого з трудових доходів фізичної особи протягом року двома чи більше податковими агентами, і при цьому загальна річна сума таких виплачених доходів перевищувала 120 розмірів мінімальної заробітної плати. У зв’язку з цим чинний додаток Ф2 вважатиметься додатком Ф1, і кількість додатків скоротиться із чотирьох до трьох;
• уточнити зміст розділу І «Розрахунок інвестиційного прибутку» додатку Ф1 у частині обов’язку зазначення фізичною особою назви юридичної особи/ПІБ фізичної особи, коду ЄДРПОУ/облікової картки, у якого декларантом придбано інвестиційні активи;
• унести відповідні зміни до Інструкції щодо заповнення Декларації та додатків до неї.

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.17 «ЗІР» роз’яснили, як заповнювати реквізит «Постачальник (продавець)»/«Отримувач (покупець)» у податковій накладній, якщо постачальником або отримувачем є філія (структурний підрозділ), якій головним підприємством делеговано право виписки ПН.

Так, посилаючись на п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, контролери наголосили на тому, що:

• під час складання ПН філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі «Постачальник (продавець)» ПН спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому − найменування такої філії (структурного підрозділу);
• у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку під час складання ПН в графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, та через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) від імені головного підприємства (покупця) фактично є стороною договору.

Державна фіскальна служба України на своєму офіційному веб-сайті оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України».

Ним передбачається внести зміни до:

• Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307;
• форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21;
• Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

Так, із прийняттям такого наказу Додаток до Реєстраційної заяви платника ПДВ − Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу, − до контролюючого органу не подаватиметься.

Окремо буде визначено порядок складання зведених податкових накладних для безперервних і ритмічних постачань платниками ПДВ, які здійснюють постачання (у т.ч. оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД та визначають дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за касовим методом (п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ).

Буде викладено в новій редакції Додаток 2 до декларації з ПДВ − Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), і Додаток 3 − Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3).

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841» від 10.03.2016 р. № 350 затвердило нову форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Суттєвих змін форма не зазнала, лише уточнено розрахунок  суми надміру витрачених коштів. Відтепер у авансовому звіті буде присвячено один рядок для відображення неповерненої суми надміру витрачених коштів. Зокрема, зміни у формі авансового звіту спричинені застосуванням у 2016 році ставки ПДФО 18% до суми надміру витрачених (неповернених) коштів.

Державна фіскальна служба України в листі «Про надання податкової консультації» від 08.04.2016 р. № 7889/6/99-99-21-05-15 зазначила: в акті інвентаризації залишків пального має бути відображено лише пальне, визначене в пп. 215.3.4 ПКУ згідно з УКТ ЗЕД. Крім того, податківці зауважили: відповідно до п. 9 підрозділу 5 р. XX ПКУ дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання. У разі виявлення за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених в акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних на підставі даних акта перевірки.

Міністерство фінансів України в листі «Щодо особливостей відображення в бухгалтерському обліку витрат» від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 надало роз’яснення щодо особливостей відображення в бухобліку витрат, не підтверджених первинними документами контрагентів.

У цьому листі Міністерство фінансів дійшло висновку, що витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом. При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно у довільній формі з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 р. № 996 – ХІV щодо обов’язкових реквізитів первинного документа.

При отриманні первинних документів після складання й затвердження фінансової звітності фактична сума витрат, зазначена в таких документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної в періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат, окрім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження типових форм документів» від 13.04.2016 р. № 391 з метою ефективного планування та контролю за цільовим використанням бюджетних коштів у межах виконання бюджетної програми КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердило такі типові форми документів:

• Звіт про виплату компенсацій, допомоги та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, «7 ВК» (форма № 1);
• Паспорт даних підприємства, працівники якого отримують компенсаційні виплати та допомогу, пов’язані із заробітною платою чи стипендією, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (форма № 2);
• Розрахунок видатків, пов’язаних із виплатою компенсацій та допомоги і наданням пільг, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (форма № 3).

Державні закупівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затвердило Положення про тендерний комітет та уповноважену особу (особи) (наказ «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» від 30.03.2016 р. № 557).

До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. У разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення.

Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

Тендерний комітет або вповноважена особа (особи):

• планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель;
• здійснює вибір процедури закупівлі;
• проводить процедури закупівель;
• забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний і чесний вибір переможця;
• забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі);
• забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі;
• здійснює інші дії, передбачені Законом про публічні закупівлі.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом від 13.04.2016 р. № 680 затвердило Примірну тендерну  документацію для процедур закупівель − відкриті торги та конкурентний діалог.

Примірна тендерна документація складається і подається в електронній формі.

Вона містить:

• обов'язкову інформацію, визначену ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається із трьох граф і подається замовником окремим файлом. У графі «1» зазначається нумерація, у графі «2» — перелік складових тендерної документації, у графі «3» — вимоги щодо їх заповнення відповідно до Закону;
• інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель;
• додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами.

Зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником.

Міністерство юстиції України в листі «Про подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників» від 27.11.2015 р. № 1032/1375-0-2-15/8 зазначило, що відповідальність за неподання відомостей про власників істотної участі законом не передбачена. При цьому обов'язково заповнюються та подаються перша сторінка відповідної реєстраційної картки (форми затверджені наказом Мін’юсту від 06.01.2016 р. № 15/5) із зазначенням кількості поданих сторінок й інші заповнені сторінки. Незаповнені сторінки не подаються, як це вимагалося раніше.

Для подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників необхідно заповнити Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань. У разі відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера) учасника (засновника) юридичної особи, якщо учасник (засновник) − юридична особа, у розділі 5 зазначеної реєстраційної картки робиться відповідна відмітка.

Ринок фінансових послуг

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення доходів у вигляді коштів, що надійшли на поточний рахунок банку, який ліквідується» від 25.03.2016 р. № 6574/6/99-99-19-02-02-15 розглянула зазначене непросте питання.

ДФС вказала, що операції з надходження коштів за надані послуги на поточний рахунок банку, що ліквідується, які лишилися в цьому банку, відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування.

Національний банк України офіційно повідомив, що на сьогодні на інвалютний поточний рахунок фізособи зараховуються лише надходження такого походження:

• проценти, нараховані за залишками коштів на власному чи вкладному (депозитному) рахунках;
• кошти, які надходять з іншого власного рахунка цієї фізичної особи;
• кошти, які вносяться готівкою власником цього рахунка.

Зарахування інших надходжень у межах України (за окремими винятками) на поточний рахунок в іноземній валюті досі не здійснювалося. Такі надходження мали продаватися на міжбанківському валютному ринку України та зараховуватися на рахунок у гривневому еквіваленті.

Нацбанк своєю постановою від 12.04.2016 р. № 256 (набирає чинності із дня, наступного за днем її офіційного опублікування) розширив можливості зараховувати в межах України на власний поточний рахунок фізичної особи кошти в інвалюті з інших джерел. Зокрема:

• кошти, отримані від родичів у безготівковій формі;
• кошти, отримані за рішенням суду чи за рішенням інших органів (посадових осіб), яке підлягає примусовому виконанню;
• кошти, отримані за операціями з цінними паперами іноземних емітентів, що в установленому порядку допущені до обігу в Україні, у т.ч. виплата доходу за такими цінними паперами (подвійний лістинг).

Національний банк України (далі − НБУ) поставою «Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют та банківських металів» від 19.04.2016 р. № 269 вніс зміни до зазначеного Класифікатора, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34. Тож із 4 травня 2016 року Класифікатор іноземних валют буде мати такий склад:

1 група − валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями, валюти країн − членів ЄС і банківські метали. Такі валюти визнаються конвертованими для цілей застосування законодавства з питань здійснення іноземних інвестицій в Україну;

2 група − валюти, які не використовуються так широко для здійснення платежів за міжнародними операціями;

3 група − неконвертовані валюти.

Праця і заробітна плата

Верховна Рада України затвердила Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, ст.ст. 7 та 8 якого передбачають, що з 1 травня 2016 року змінюються розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Так з 1 травня до 30 листопада 2016 року розмір місячної мінімальної заробітної плати становитиме 1 450 грн, а от погодинний розмір буде дорівнювати 8,69 грн у годину.

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, грн

Судова практика

Верховний Суд України в постанові від 16.02.2016 р. № 2а/2370/2588/2012 підтримав позицію податківців щодо відповідальності сільгосппідприємства − платника ПДВ, яке подало уточнюючий розрахунок про заниження податкового зобов’язання та не сплатило штраф у розмірі 3%.

У судовому порядку розглядалася ситуація, коли сільгосппідприємство-спецрежимник під час подання податкових декларацій із ПДВ за липень 2011 – березень 2012 року припустилося помилки, яка призвела до завищення податкового кредиту та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню.

Згідно зі спецрежимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю лишається в його розпорядженні для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.

Верховний Суд України (далі − ВСУ) у справі від 06.04.2016 р. № 3-174гс16 постановив: поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, не передбачено. Тож банк був позбавлений можливості виконувати розпорядження підприємства за поточними рахунками, власником яких є фізична особа, внаслідок чого в підприємства не виникає грошових вимог до банку за поданими заявами про перерахування коштів і видачу готівки.

Окрім цього, ВСУ постановив: припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (ч. 1 ст. 601 ЦКУ) в умовах, коли в банківську установу введено тимчасову адміністрацію, неможливе.

Верховний Суд України в постанові від 06.04.2016 р. сформував правову позицію у справі № 6-409цс16. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права (ст. 233 Кодексу законів про працю (далі − КЗпП). Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо цього дня він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Відповідно до ст. 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки. Визначені ст.ст. 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити й обговорити причини пропуску цих строків, а також вказати в рішенні мотиви, чому він поновлює чи вважає неможливим поновити порушений строк.

Державна служба та бюджетні відносини

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» від 25 березня 2016 року № 246 визначив процедуру проведення конкурсу на обіймання вакантної посади державної служби. Основною метою такого конкурсу є підбір кандидатів, які зможуть фахово виконувати свої службові обов'язки.

У Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби урядовці висвітлили вимоги щодо проведення конкурсу, зокрема стосовно:

• оприлюднення інформації про вакантну посаду держслужби та оголошення про проведення конкурсу;
• складу, порядку формування і роботи та повноважень конкурсної комісії;
• прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі;
• проведення оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад держслужби;
• оприлюднення результатів конкурсу.

Слід зауважити, що під час конкурсу будуть оцінювати професійну компетенцію кандидата на вакантну посаду держслужби з огляду на його особисті досягнення, знання, уміння і навички для належного виконання службових обов'язків.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06.04.16 р. № 292 з травня підвищує оклади держслужбовців. Уряд визначив умови оплати їх праці відповідно до норм Закону України «Про державну службу», що набере чинності 1 травня 2016 року. Зокрема, встановлено схеми посадових окладів, розміри надбавки за ранг та визначено належність посад держслужби до відповідних груп оплати праці.

Сам розмір окладів зросте. Так, оклад спеціаліста району становитиме від 1 723 грн, а оклад спеціаліста в області – від 2 412 грн. Надбавки за ранг варіюватимуться від 200 грн (для першого рангу) до 1 000 грн (для дев'ятого рангу).

Президент України підписав Закон України «Про державну службу» від 10.12 2015 р. № 889-VІІІ, який набере чинності 1 травня 2016 року і допоможе врегулювати статус державного службовця, посилить персональну відповідальність кожного чиновника та створить умови прозорої діяльності державних органів влади.

Відтепер чиновників поділятимуть на кілька категорій.

Так, для категорії «А» треба мати ступінь магістра і загальний стаж роботи не менше семи років.

Керівники підрозділів Кабміну, Адміністрація президента тощо отримають категорію «Б».

Усі інші чиновники належатимуть до категорії «В».

У свою чергу, кожна категорія поділятиметься на ранги. Саме від них буде залежати зарплата держслужбовців.

Відповідно до нового Закону держслужбовцем можна стати тільки за умови проходження конкурсного відбору. Для цього буде створена спеціальна комісія.

Кабінет Міністрів України постановою «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06.04.2016 р. № 288 затвердив таке:

1. Із 1 травня 2016 року в штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюються в таких розмірах:

• 1 тарифного розряду — 1 516 грн;
• 2 тарифного розряду — 1 521 грн;
• 3 тарифного розряду — 1 532 грн;
• 4 тарифного розряду — 1 543 грн;
• 5 тарифного розряду — 1 612 грн;
• 6 тарифного розряду — 1 718 грн;
• 7 тарифного розряду — 1 825 грн;
• 8 тарифного розряду — 1 943 грн;
• 9 тарифного розряду — 2 050 грн;
• 10 тарифного розряду — 2 157 грн;
• 11 тарифного розряду — 2 334 грн;
• 12 тарифного розряду — 2 512 грн;
• 13 тарифного розряду — 2 690 грн;
• 14 тарифного розряду — 2 868 грн;
• 15 тарифного розряду — 3 057 грн;
• 16 тарифного розряду — 3 306 грн;
• 17 тарифного розряду — 3 555 грн;
• 18 тарифного розряду — 3 804 грн;
• 19 тарифного розряду — 4 053 грн;
• 20 тарифного розряду — 4 313 грн;
• 21 тарифного розряду — 4 562 грн;
• 22 тарифного розряду — 4 811 грн;
• 23 тарифного розряду — 5 060 грн;
• 24 тарифного розряду — 5 167 грн;
• 25 тарифного розряду — 5 344 грн.

2. Зазначені підвищення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери будуть здійснювати в межах видатків на оплату праці, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а працівників 1–3 тарифних розрядів − за єдиною тарифною сіткою, у т.ч. за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією надбавок, доплат, премій.

3. Посадові оклади (тарифні ставки) працівників, які станом на 30 квітня 2016 р. у штатному розписі установлені на рівні мінімальної заробітної плати, з 1 травня 2016 р. підвищуються на 10%.