Огляд законодавства за квітень 2018 року

Податки

ПДВ

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» від 23.03.18 р. № 381 внесло зміни до форми декларації з ПДВ та порядку її заповнення.

Зокрема, у новій редакції викладено:

• Додаток Д1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість»;
• Додаток Д5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»;
• Додаток Д9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів».

Додаток Д5 доповнено новою таблицею 1.2. «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди». У ньому слід розшифрувати податкові зобов’язання щодо контрагентів за заблокованими податковими накладними. Втім, цю таблицю слід заповнити одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається декларація з ПДВ, враховуючи зміни.

Наказ Мінфіну набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Якщо опублікування відбудеться в квітні, то платники ПДВ повинні звітувати за оновленою формою, починаючи з декларації за червень. Хоча у контролерів може бути й інша позиція.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування платником, який застосовує касовий метод ПДВ, податкових зобов'язань при списанні дебіторської заборгованості споживачів» від 27.03.18 р. № 1242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та неоплачені товари (послуги) може дорого обійтися платнику ПДВ, який застосовує касовий метод. Представники фіскального відомства вимагають від ПДВшника нарахувати податкові зобов’язання під час такої операції. На їхню думку, списання дебіторської заборгованості  – це отримання платником інших видів компенсації.

Державна фіскальна служба України запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті – окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено (далі – Реєстр). Про це повідомляється на офіційному сайті ДФСУ.

Розміщений Реєстр у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та щодо яких прийнято рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр поки  функціонує в тестовому режимі . У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації повідомила, що електронна митна декларація (далі — МД), оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, що підтверджує сплату ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту.

Водночас представники фіскального відомства наголосили, що у випадку митного оформлення товарів із використанням електронної МД, оформлення електронної МД на паперових носіях не обов’язкове.

Електронна МД вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення позначки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, що завершила митне оформлення.

Оформлена електронна МД за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює в подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінрезультату до оподаткування» від 27.03.18 р. № 1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що забезпечення виконання зобов’язань (завдаток), яке не підлягає поверненню в разі порушення умов договору, підпадає під визначення неустойки. Оскільки неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання (п.п. 1 та 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, для податково-прибуткових цілей на суму перерахованих коштів, які не повертаються платникові у зв’язку з порушенням зобов’язання, необхідно збільшити фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.11 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Таке правило діє, якщо кошти сплачено на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізосіб), та платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% за п. 44 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування попередніх років у разі зміни типу акціонерного товариства» від 27.03.18 р. № 1240/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що зміна типу акціонерного товариства не позбавляє прибутківця права на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування попередніх років.

На переконання представників фіскального відомства, під час зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне припинення товариства не відбувається. Отже, воно має повне право враховувати минулорічні збитки в рахунок зменшення об’єкта оподаткування наступних звітних періодів після впровадження таких змін.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на дохід, нарахований від участі в капіталі платника єдиного податку четвертої групи» від 16.04.18 р. № 1617/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що дивіденди, які нараховують єдинники на користь платника податку на прибуток, не зменшують його фінансовий результат до оподаткування. Тобто нараховані дивіденди платник податку на прибуток має враховувати в складі доходу.

Ця норма запрацювала з 01.01.18 р. разом з іншими змінами, унесеними до ПКУ. Отже, з нинішнього року обов'язок сплати податку на прибуток із таких інвестиційних бухгалтерських доходів переклали з плечей платників єдиного податку на плечі інвесторів-платників податку на прибуток.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списання нестач цінностей понад норми, виявлених під час інвентаризації та нестач від крадіжок» від 18.04.18 р. № 1702/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо підприємство виявило нестачі в результаті інвентаризації або в зв’язку з викраденням, така ситуація вплине на податково-прибутковий облік винятково за бухгалтерськими правилами.

Водночас, якщо відбулася нестача основних засобів (далі – ОЗ), – представники фіскального відомства наказують застосувати різниці за п.п. 138.1—138.2 ПКУ – збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості викраденого ОЗ та зменшити на суму залишкової вартості, розрахованою відповідно до норм ст. 138 ПКУ.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо оподаткування доходу у вигляді вартості отриманого у дарунок майна» від 22.03.18 р. № 1184/З/99-99-13-02-03-14/ІПК повідомила: якщо фізособа отримує дарунок або спадщину від члена сім'ї другого ступеня споріднення, то вартість отриманого в дарунок майна обкладається ПДФО за нульовою ставкою. Відповідно, і військовий збір сплачувати не потрібно.

До членів сім'ї другого ступеня споріднення належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі з боку батьків та онуки (пп. 14.1.263 ПКУ).

У разі отримання такого дарунку (спадщини) фізособу звільнено й від подання декларації про доходи за умови, що інших причин для подання декларації немає.

Президент України підписав Закон України «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2373-VІІІ у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018», прийнятий Верховною Радою України 22 березня 2018 року.

Законом передбачається тимчасово, до 01.06.18 р., звільнити від нарахування та сплати єдиного соціального внеску, а також податку на доходи і військового збору, представників або посадових осіб асоціацій — членів УЄФА; членів делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у т.ч. членів команд, які здобули право на участь у фінальних матчах; фізосіб, акредитованих УЄФА, зокрема співробітників та тимчасових працівників, представників засобів масової інформації, партнерів УЄФА, представників спонсорів.

Крім того, звільняється від податку на прибуток підприємств прибуток, отриманий до 26 травня 2018 року включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/чи використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

ЄСВ

Президент України підписав Закон України «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2373-VІІІ у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018», прийнятий Верховною Радою України 22 березня 2018 року.

Законом передбачається тимчасово, до 01.06.18 р., звільнити від нарахування та сплати єдиного соціального внеску, а також податку на доходи і військового збору, представників або посадових осіб асоціацій — членів УЄФА; членів делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у т.ч. членів команд, які здобули право на участь у фінальних матчах; фізосіб, акредитованих УЄФА, зокрема співробітників та тимчасових працівників, представників засобів масової інформації, партнерів УЄФА, представників спонсорів.

Крім того, звільняється від податку на прибуток підприємств прибуток, отриманий до 26 травня 2018 року включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/чи використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування інвестицій у разі повернення нерезиденту» від 16.04.18 р. № 1664/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила,  що повернення нерезиденту частки в статутному капіталі українського підприємства не вважається отриманням доходу іноземцем. Отже, щодо такої операції податок на репатріацію не виникає.

Водночас, якщо йдеться про перерахування доходів з інвестицій, які повертаються, — такий дохід оподатковують відповідно до п. 141.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або згідно з нормами міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України в узагальнюючій податковій консультації щодо необхідності звернення до  суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.04.18 р. № 400, повідомило: щоб визнати заборгованість безнадійною, достатньо лише однієї умови — спливу строку позовної давності.

Жодних інших умов для того, щоб визнати заборгованість безнадійною, Податковий кодекс України не вимагає. Тобто платнику-кредитору не потрібно здійснювати будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Отже, спливу строку позовної давності достатньо для визнання такої заборгованості безнадійною незалежно від того, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування амортизації на орендоване приміщення» від 04.04.18 р. № 1369/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, чи будуть діяти «амортизаційні» різниці в разі поліпшення орендованого приміщення.

Оскільки витрати на поліпшення орендованого приміщення в обліку орендаря призводять до створення нового основного засобу (абз. 2 п. 8 П(С)БО 14 «Оренда») — коригування з п. 138 ПКУ проводити потрібно.

Отже, прибутківці, що застосовують різниці, мусять:

• збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої амортизації на такий основний засіб відповідно до П(С)БО чи МСБО (п. 138.1 ПКУ);
• зменшити фінрезультат до оподаткування на суму розрахованої амортизації такого основного засобу відповідно до п. 138.3 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування» від 02.03.18 р. № 340 затвердило зміни Порядку складання бюджетної звітності.

Найважливішими змінами є такі:

• звітність органам Казначейства можна подавати в електронному вигляді із застосуванням автоматизованої системи подання електронної звітності клієнтами Держказначейства – АС «Є-Звітність»;
• звітність одержувачів бюджетних коштів, у штатному розписі яких немає осіб, що мають право другого підпису, підписують особи, які мають право першого підпису;
• якщо звітність подають із застосуванням АС «Є-Звітність», кількість аркушів за кожною формою звітності у супроводжувальному листі не зазначають;
• у новій редакції наведено Додаток 7 та Додаток 22;
• виключено Додаток 20 «Довідка про спрямування обсягів власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет)».

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату» від 15.03.18 р. № 364 затвердило форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату (далі – Акт).

Акт складають підприємства, які переміщують товари через митний кордон України. Його складають у присутності посадової особи митниці ДФСУ, у зоні діяльності якої виявлено:

• невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
• пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
• повну або часткову втрату товарів.

Акт може складатися в 4 примірниках, за потреби – у більшій кількості примірників:

• перший примірник призначений для підприємства, що переміщує товари через митний кордон України;
• другий – для митниці ДФСУ за місцем його складання;
• третій – для митниці ДФСУ призначення (якщо Акт складається в зоні діяльності митниці призначення, третій примірник не складається);
• четвертий – для власника товару;
• додаткові примірники – декларанту, відправнику, отримувачу тощо.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування РРО під час надання клієнтам дистанційно через мережу Інтернет спеціальних кодів, купонів, сертифікатів, бонус-кодів тощо та електронних ваучерів на послуги мобільного зв'язку» від 16.04.18 р. № 1667/6/99-99-14-05-01-15/ІПК розглянула запит товариства щодо того, чи потрібно застосовувати РРО в разі дистанційного продажу купонів, бонус-кодів, сертифікатів, електронних ваучерів через Інтернет. Постачання таких кодів та ваучерів здійснюватимуть шляхом надсилання зашифрованого файлу по спеціально виділеному каналу передачі даних або по визначеній електронній пошті.

Представники фіскального відомства повідомили: якщо кошти за купони, коди та ваучери покупці сплачують через мережу Інтернет або в безготівковій формі (з рахунку на рахунок) — товариству не обов’язково застосовувати РРО.

Безпосередній відпуск товарів покупцям за такими кодами та купонами потрібно здійснювати із застосуванням РРО та видавати чек із зазначенням відповідної форми оплати.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» від 22.03.18 р. № 2376-VIII. Цей закон наділяє сільські, селищні та міські ради повноваженнями щодо накладення заборони на продаж пива (окрім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у певний час доби в межах відповідної адміністративної території. Звісно, такі заборони не стосуються закладів ресторанного господарства.

З порушення вимог закону розмір штрафу становить від 510 грн до 1 700 грн. Щоправда, до адміністративної відповідальності притягуватимуть саме працівника, який продав алкогольні напої в заборонений час.

Кабінет Міністрів України  постановою «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 18.04.18 р. № 286 вніс зміни до правил розгляду скарг у сфері державної реєстрації та процедури проведення акредитації суб'єктів держреєстрації.

Так, осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, повідомлятимуть про час і місце її розгляду не пізніше, ніж за два дні до призначеного дня.

У цей самий строк особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (окрім скаржника), надаватимуть копії скарги та доданих до неї документів.

Строк, упродовж якого юридична особа публічного права не зможе отримати акредитацію після скасування такої Мін’юстом, збільшено до п’яти місяців.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» від 07.02.18 р. № 254 заявляє, що у 2018 році часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами у національній валюті буде виплачуватись аграріям, які мають чистий дохід від реалізації продукції за останній рік до 20 млн гривень. Водночас перевагу надаватимуть позичальникам, які займаються вирощуванням овочів у відкритому ґрунті, цукрових буряків, садівництвом та ягідництвом.

Уряд також розширив перелік фермерів, які претендуватимуть на компенсацію у другу чергу. Відтепер до другої черги включатимуть аграріїв, які провадять діяльність з вирощування та розведення тварин (великої рогатої худоби, овець і кіз, кролів, свиней, свійської птиці (крім курей та одержання яєць свійської птиці) та використали кредитні кошти для покриття витрат, пов'язаних із такою діяльністю.

Кабінет Міністрів України  постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 і від 25 серпня 1999 р. № 1549» від 28.03.18 р. № 212 встановив форму та порядок подання нотаріусами звітів про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до постанови Уряду нотаріуси щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, зобов’язані подавати органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за затвердженою формою.

Форма звіту містить інформацію про кількість укладених договорів купівлі-продажу нерухомого майна в кожному місяці звітного кварталу, а також вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Звіти на паперових носіях, завірені підписом нотаріуса або завідувача державної нотаріальної контори та скріплені печаткою, нотаріуси будуть подавати особисто або надсилатимуть поштою (з повідомленням про вручення та з описом вкладення) не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку подання звіту.

Також нотаріуси, які посвідчують договори купівлі-продажу нерухомості, мають зберігати копію платіжного доручення, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору сплачують платники за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Міністерство аграрної політики та продовольства України  наказом «Про затвердження нормативів, у межах яких проводиться компенсація у виноградарстві, садівництві і хмелярстві, форм звітності та переліку обладнання, механізмів і техніки» від 20.03.18 р. № 151 затвердило нові нормативи для надання компенсації  виноградарям, садівникам і хмелярам, а також форми звітності та перелік обладнання, механізмів і техніки, що необхідні аграріям для участі в програмах держпідтримки.

Так, з’явились нормативи, у межах яких проводиться компенсація витрат:

• зі створення та зрошення плодово-ягідних насаджень, виноградників та хмільників без врахування проектних робіт;
• за проектні роботи у виноградарстві, садівництві та хмелярстві;
• на будівництво холодильників з регульованим газовим середовищем та ємністю від 500 тонн для зберігання столових сортів винограду та плодів власного виробництва;
• на будівництво камер швидкого заморожування плодів і ягід;
• на придбання ліній товарної обробки плодів.

Крім того, оновлено Перелік нових механізмів та техніки для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві, обладнання для сублімаційного висушування фруктів, модернізації холодильного та газового режимів зберігання у реконструйованих холодильниках, що підлягають компенсації.

Міністерство фінансів України на своєму сайті розмістило та винесло для публічного обговорення законопроект, метою якого є запровадження критеріїв визначення осіб із високими статками.

Представники фінансового відомства пропонують віднести до категорії заможних осіб – платників податку на доходи фізосіб–резидентів, які відповідають одному з критеріїв:

а) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) великого платника податків;

б) прямо чи опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або правом голосу придбаних акцій (часток) юрособи, що є податковим резидентом іншої держави, та задекларувала (отримала) дохід за попередній податковий (звітний) рік 10 і більше млн євро;

в) загальний річний оподатковуваний дохід за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 млн грн.

Також законопроектом передбачається, що:

• категорію осіб із високими доходами необхідно взяти на окремий облік;
• заможні особи мають щорічно декларувати свої статки;
• ДФСУ повинна отримати доступ до інформації про банківські рахунки заможних осіб;
• необхідно розширити обсяг інформації про банківські рахунки осіб із високими статками, яку органи доходів та зборів можуть отримати на письмову вимогу від банківської установи.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» від 23.03.18 р. № 3304-04/12631-07 роз’яснило правила укладання та виконання договору про закупівлі, якщо замовника або учасника було реорганізовано, а така юридична особа припинена.

Правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівлі, розпочатих юрособою, яка припинена внаслідок реорганізації, так і в разі виконання договору про закупівлі, укладеного такою особою. Звичайно, за умови, що правонаступництво оформлено належним чином.

Крім того, нова юрособа, утворена в результаті реорганізації учасника закупівлі, до якої перейшли відповідні права та обов’язки, має право вчиняти дії щодо виконання договору про закупівлі, укладеного попередником.

Державна фіскальна служба України у листі «Про реалізацію Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 04.04.18 р. № 10248/7/99-99-18-03-01-17 повідомила, що під час митних процедур необхідно керуватися раніше затвердженими списками продуктів щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного контролю.

Нагадаємо, на сьогодні перелік товарів, які на кордоні підлягають держконтролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин не затверджено.

Водночас із 04.04.18 р. в Україні запроваджено новий вид державного контролю — держконтроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин. Перелік товарів, які підлягають держконтролю (у т.ч. у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затверджений постановою КМУ від 05.10.11 р. № 1031.

Контрольовані операції

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» від 11.04.18 р. № 295 виключив Болгарію з переліку держав, операції з якими визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.

Утім, якщо фірма здійснювала операції з резидентами Болгарії в період із 01.01.18 р. до моменту набуття чинності постанови Кабміну про її виключення з офшорних країн, такі операції вважатимуть контрольованими. Звісно, за умови дотримання вимог із п. 39.2.1.7 ПКУ.

Слід нагадати, що 7 березня 2018 року Кабмін виключив Грузію, Естонію, Латвію, Мальту та Угорщину зі списку офшорних країн.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання господарської операції контрольованою у разі відсутності організаційно-правової форми нерезидентів у відповідному переліку (резидент Естонії)» від 19.03.18 р. № 1091/6/99-99-15-02-02-15/ІПК  повідомила, що операції з резидентами Естонії не підпадають під контрольовані, навіть якщо виконуються всі вартісні критерії з пп. 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Варто нагадати, що нещодавно Кабмін виключив Естонію із переліку офшорних країн. Тож операції з такими нерезидентами не вважають контрольованими для цілей трансферного ціноутворення.

Це стосується випадків, коли госпоперацію  не можуть визнати контрольованою за іншими ознаками з пп. 39.2.1.1 ПКУ. Наприклад, коли такий нерезидент є пов’язаною особою чи  комісіонером, або його організаційно-правова форма фігурує в Переліку № 480, операції з ним все ж вважатимуться контрольованими.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо визнання господарських операцій сільськогосподарського товаровиробника — платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими» від 21.03.18 р. № 1153/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила: господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

Такий висновок цілком логічний. Адже контрольованими операціями вважають госпоперації, що можуть впливати на об’єкт обкладення податком на прибуток підприємств (пп. 39.2.1.1 ПКУ).

Платники єдиного податку, до яких належить й сільськогосподарський товаровиробник, що є платником єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств (п. 297.1 ПКУ).

Оскільки сільгоспник-єдинник не сплачує податку на прибуток, то його операції не підпадають під трансфертне ціноутворення.

Праця і заробітна плата

Міністерство охорони здоров’я України у листі «Щодо необхідності отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики для здійснення медичних оглядів водіїв транспортних засобів» від 24.11.17 р. № 17/19/53/1541-17/31223 роз’яснило: для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв (тобто проведення передрейсових та післярейсових оглядів водіїв) потрібно обрати один з таких шляхів:

• укласти між перевізниками та амбулаторно-поліклінічним закладом, що має ліцензію, договір, за яким відповідні послуги надаватиме відокремлений структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного закладу;
• фізособи-підприємці, які провадять медичну практику на підставі ліцензії, відкривають медичні кабінети на підприємствах, що здійснюють перевезення;
• підприємства, що здійснюють перевезення, отримують ліцензію та відкривають медичний кабінет без утворення закладу охорони здоров'я, що діятиме відповідно до положення про такий кабінет.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо обов'язкового затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку» від 21.06.17 р. № 312/0/22-17/13 повідомило: норми законодавства про працю поширюються на трудові відносини, що виникають між працівником та фізичною особою — підприємцем.

Згідно зі ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний, зокрема, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, наголошує міністерство. Ця вимога стосується і підприємців.

Недотримання роботодавцем, у тому числі підприємцем, визначеного порядку допуску до роботи працівника є порушенням законодавства про працю.

Слід нагадати, що відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю встановлена ст. 265 КЗпП. Зокрема, за неознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку штраф може становити одну мінімальну зарплату (сьогодні  — 3723 грн).

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками» від 28.12.17 р. № 207 затвердило Вимоги безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками.

Зокрема, встановлено, що роботодавець повинен здійснювати моніторинг, оцінку технічного стану машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та нагляд за їх безпечною експлуатацією відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

Документом визначено такі види технічного огляду виробничого обладнання:

• первинний,
• періодичний,
• позачерговий,
• експертне обстеження.

Для кожного виду техогляду та експертного обстеження встановлено випадки його проведення. Скажімо, позачерговий техогляд обладнання проводять:

• після ремонту, модифікації (реконструкції або модернізації) зазначеного виробничого обладнання;
• після перерви в експлуатації зазначеного виробничого обладнання понад 12 місяців, якщо умови його зберігання не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

Також встановлено обов'язок роботодавця надавати працівникам  інформацію та письмові інструкції щодо безпеки, захисту здоров'я та життя під час експлуатації виробничого обладнання, які, зокрема, мають містити відомості щодо:

• умов використання виробничого обладнання;
• передбачуваних нештатних ситуацій;
• практичних рекомендацій з урахуванням досвіду безпечного використання виробничого обладнання (за потреби).

Недотримання таких вимог може потягти штрафні санкції за порушення законодавства з охорони праці.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо індексації заробітної плати» від 28.02.2018 р. № 13/0/66-18 повідомило: Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078) не передбачає збереження сум індексації, якщо працівника переведено з однієї форми оплати праці на іншу.

Водночас відповідно до п. 5 Порядку № 1078 працівникам госпрозрахункових підприємств і організацій зарплату в зв'язку із зростанням рівня інфляції підвищують у порядку, визначеному в колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII та положеннями Порядку № 1078.

Отже, підприємство може в колективному договорі передбачити положення щодо проведення індексації працівникам, яких переведено з однієї форми оплати праці на іншу.

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо здійснення держконтролю за додержанням законодавства про працю» від 11.01.18 р. № 183/3/4.3-3В-18 повідомила, що за наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, інспектор праці проводить аналіз матеріалів перевірки, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної посадової особи до відповідальності (п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.17 р. № 295, далі – Порядок №295). Відповідно до пункту 28 Порядку № 295, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Тобто якщо роботодавцем на виконання вимог припису буде, наприклад, в установлений у приписі строк нараховано та виплачено працівникам компенсацію за затримку виплати заробітної плати, в інспектора праці відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності, передбаченої ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Водночас у разі виявлення адмінпорушення, протокол про це має бути складений, оскільки випадки, коли протокол не складають, чітко визначені ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також Держпраці звертає увагу, що згідно з п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності за:

• використання праці неоформлених працівників;
• несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати;
• недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці
• вживаються одночасно із внесенням припису, незалежно від факту усунення виявлених порушень, у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Судова практика

Верховний Суд України своїм рішенням від 30.03.18 р. у справі № 812/292/18 (провадження № Пз/9901/22/18) постановив, що до платників податків, розташованих і зареєстрованих у податкових органах у зоні АТО, не можна застосовувати штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У своєму рішенні колегія суддів ВСУ зазначила, що є підставою для зупинення чи незастосування санкцій. Такою вона назвала перебування платників єдиного внеску на час прийняття рішення на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася та проводиться АТО.

Суд також навів обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у цій зразковій справі:

• перебування платника єдиного внеску, зареєстрованого в зоні АТО, на обліку в податкових органах, розташованих за межами такої території;
• невиконання платником єдиного внеску своїх обов’язків, які виникли до початку та/або після закінчення АТО.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України у листі «Щодо надання роз'яснення чи повинні суб'єкти господарювання відображати у касовій книзі кошти наданої фінансової допомоги, збільшення статутного фонду тощо, внесені одним із засновників або посадовою особою суб'єкта господарювання на розрахунковий рахунок підприємства через касу банку» від 07.02.18 р. № 50-0007/7855 роз’яснив, що готівкові обмеження в 50 000 грн поширюються на грошові розрахунки між фізособою із підприємством, у тому числі на фінансову допомогу, збільшення статутного фонду.

Отже, якщо сума фінансової допомоги або внеску для поповнення статутного фонду перевищує 50 000 грн, то фізичні особи (наприклад, один із засновників або директор чи головний бухгалтер компанії) можуть скористатися для розрахунків послугами банків  шляхом внесення готівкових коштів та подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів (у цьому разі на поточні рахунки суб'єкта господарювання). Такі кошти не повинні відображатися в касовій книзі підприємства, оскільки вони надійшли на поточний рахунок у безготівковому порядку.

Слід нагадати, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з суб'єктами господарювання у розмірі до 50 000 гривень (п.п. 6 та 7 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148).

Інше

Міністерство закордонних справ України на своєму сайті повідомило, що українські консульські установи почали оформляти іноземним туристам та бізнесменам електронні візи.

Спрощення процесу оформлення українських віз посилить туристичний та транспортний бізнес. Крім того, стане легше налагоджувати ділові зв'язки.

Для оформлення е-візи необхідно заповнити анкету в онлайн-режимі, завантажити скановані копії необхідних документів, заплатити на сайті банківською карткою та роздрукувати отриману на електронну адресу електронну візу.

Скорочено строки оформлення візи – до 9 робочих днів.

Електронна віза буде лише разова, а перебувати на території України можна до 30 днів.

Е-візи запроваджено для громадян таких держав: Австралія, Антиґуа і Барбуда, Багамські Острови, Барбадос, Бахрейн, Болівія, Бутан, Вануату, Гаїті, Ґватемала, Гондурас, Ґренада, Домініка, Домінікана, Індонезія, Камбоджа, Катар, Коста-Ріка, Кувейт, Лаос, Маврикій, Малайзія, Мальдіви, Мексика, Мікронезія, М'янма, Непал, Нікараґуа, Нова Зеландія, Оман, Палау, Перу, Сальвадор, Самоа, Саудівська Аравія, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Ґренадини, Сент-Люсія, Сінгапур, Суринам, Таїланд, Тімор-Лешті, Тринідад і Тобаґо, Тувалу, Фіджі, Ямайка.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження переліку будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об'єктів енергетики, транспорту, зв'язку та оборони, складських приміщень, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель» від 11.04.18 р. № 265 затвердив перелік будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об'єктів енергетики, транспорту, зв'язку та оборони, складських приміщень, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель.

До таких будівель, зокрема, належать історичні будівлі, авто- та залізничні вокзали, будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, чорної металургії, хімічної, нафтохімічної, легкої, харчової промисловості, підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, будівлі підприємств будівельної індустрії тощо.

Слід нагадати, що енергетичний сертифікат – електронний документ, у якому зазначено показники та клас енергетичної ефективності будівлі, наведено рекомендації щодо його підвищення, а також інші відомості щодо будівлі, її відокремлених частин, енергетичну ефективність яких сертифіковано.