Огляд законодавства

Огляд законодавства за липень 2016 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку відображення в податковій звітності з ПДВ операцій із придбання товарів/послуг у неплатників ПДВ і порядку застосування п. 198.5 ПКУ» від 09.06.2016 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15 розглянула зазначене питання.

Отже, для товарів/послуг, придбаних після 01 липня 2015 року без податку на додану вартість (далі − ПДВ) у неплатника ПДВ (та, відповідно, податковий кредит за якими не було сформовано), призначених для використання у звільнених від оподаткування операціях, податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) не нараховуються.

Форма й Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі − Порядок № 21). Згідно з пп. 1 п. 4 р. V Порядку № 21 обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ покупцем указуються в р. II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ, зокрема в рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому вони були придбані.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо заповнення податкової накладної» від 23.06.2016 р. № 13855/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що зазначення платником ПДВ у графі 4 податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН), коду УКТ ЗЕД товару, виробленого в Україні та який не є підакцизним, за умови, якщо таке зазначення коду УКТ ЗЕД не заважає ідентифікувати операцію з постачання товару та її сторони, згідно з п. 201.10 ПКУ не може бути єдиною підставою для виключення сум ПДВ, указаних у такій податковій накладній (далі − ПН), зі складу податкового кредиту покупця − платника ПДВ.

Податок на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо віднесення до складу витрат сум коштів, понесених на придбання права вимоги, за якою сплив строк позовної давності» від 29.06.2016 р. № 14136/6/99-99-15-02-02-15 розглянула зазначене питання і повідомила таке.

До 01.01.2015 р. порядок формування доходів і витрат під час здійснення операцій із продажу чи придбання права вимоги зобов’язань третьої особи було врегульовано п. 153.5 ПКУ, згідно з яким платник податку з метою оподаткування мав вести окремий облік фінрезультатів від проведення операцій із продажу (передання) або придбання права вимоги зобов’язань.

Із 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного згідно з П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, передбачені р. III ПКУ.

На сьогодні р. ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги. Отже, такі операції відображаються під час формування фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку.

Водночас контролери зазначають: якщо заходи щодо стягнення заборгованості, яка виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, розпочато згідно з п. 159.1 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., то порядок відображення в податковому обліку такої заборгованості встановлено п. 17 підрозділу 4 р. XX ПКУ. Проте положення цього пункту не поширюється на врегулювання сумнівної заборгованості, права вимоги якої отримано за договором відступлення.

Інші податки та збори

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» від 31.05.2016 р. № 1389-VIII. Документ набере чинності 01.08.2016 р.

Цей нормативно-правовий акт передбачає суттєве зниження ставок акцизного податку з увезених на митну територію України автомобілів, випущених не раніше 01.01.2010 р., за умови, що особа ввозить не більше однієї автівки та не здійснюватиме її продаж (обмін, дарування, доручення тощо) протягом 365 календарних днів із дати реєстрації в Україні. У разі відчуження протягом 365 днів із дня реєстрації транспортних засобів, під час увезення яких були застосовані пільгові ставки акцизного податку, платник зобов’язаний сплатити акцизний податок за ставками, установленими ст. 215 ПКУ.

Зазначені пільги повинні діяти до 31.12.2018 р.

Зауважимо, що на веб-сайті Президента України повідомлено, що при підписанні цього Закону домовилися, що зміни до нього, які невідкладно внесе Глава держави, будуть підтримані всіма фракціями та проголосовані в Парламенті найближчого четверга. Зміни стосуватимуться чіткого регламентування дії закону.

На сьогодні зареєстровано законопроект про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів під № 4905.

Облік і звітність

Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 51-авто (місячна) «Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом»  від 10.06.2016 р. № 89 затвердила оновлену форму державного статистичного спостереження зі статистики транспорту № 51-авто (місячна) «Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом» (далі − форма № 51-авто (місячна)).

Зазначена форма поширюється на юридичних осіб і відокремлені підрозділи юридичних осіб, основним або одним із видів економічної діяльності яких є вантажні й (або) пасажирські автоперевезення.

Уперше відзвітувати за оновленою формою № 51-авто (місячна) потрібно буде за січень 2017 року.

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання розпорядчого документа про облікову політику державного підприємства та акціонерного товариства» від 22.06.2016 р. № 217 затвердило зазначений документ.  Його рекомендується використовувати керівникам державних підприємств.

Згідно з Методичними рекомендаціями державні підприємства самостійно, керуючись національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку й іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, визначають за погодженням Мінагрополітики відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї (у форматі нового проекту) у формі наказу керівника підприємства (рекомендована форма наказу додається).

Наказ укладає головний бухгалтер і подає його на затвердження керівникові підприємства. Проект документа про облікову політику державного підприємства, підписаний керівником підприємства, подається на погодження й затвердження до Мінагрополітики у двох примірниках (із пронумерованими сторінками, окрім титульної).

Міністерство фінансів України затвердило наказ «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» від 14.06.2016 р. № 547.

Нові вимоги до форми й змісту книг обліку розрахункових операцій (далі − КОРО) та розрахункових книжок (далі − РК) у частині відображення інших податків (зборів), окрім ПДВ, не поширюються на здійснення в них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі − РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до набрання чинності цим наказом.

До створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єкт господарювання до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО разом із копією договору суб’єкта господарювання із центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт такого РРО подає до контролюючого органу також копію договору (чи іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:

  • реєстраційну заяву за формою № 1-РРО;
  • копію документа, що підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • копію документа на право власності чи іншого документа, що надає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
  • копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
  • копію договору суб’єкта господарювання із центром сервісного обслуговування (далі − ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.

При поданні реєстраційної заяви в паперовій формі необхідно буде пред’явити оригінали документів. Якщо заява подається в електронній формі, оригінали пред’являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО й актом уведення в експлуатацію.

Оригінали документів, окрім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії лишаються в контролюючому органі.

Державна служба статистики України своїм наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження зі статистики промисловості № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» від 15.07.2016 р. № 115 затвердила оновлену форму державного статистичного спостереження зі статистики промисловості № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції».

Зазначена форма поширюється на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються економічними видами діяльності промисловості.

Уперше оновлену форму звітності потрібно буде застосувати, звітуючи за 2016 рік.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 17.06.2016 р. № 553  затвердило  зазначену форму Звіту. Документ готується до опублікування 02.08.2016 р. (цієї ж дати набирає чинності).

Одночасно визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій» від 27.01.2014 р. № 85.

Тож із 02.08.2016 р. уже не буде Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, а буде лише сам Звіт.

Новий Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації не має відмінностей від попереднього.

Публічні закупівлі

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер. Щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону. Щодо оприлюднення звіту про укладені договори» від 15.07.2016 р. № 3302-06/21890-07 роз’яснило застосування переговорної процедури закупівлі, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер, а також використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками.

1. Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі, якщо ним було двічі скасовано тендер у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі − Закон) через відсутність достатньої кількості учасників.

2. Державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об’єднання, у яких державна або комунальна частка в статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, котрі не є замовниками в розумінні Закону, можуть використовувати електронну систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) і виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі в порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35.

3. Замовники оприлюднюють звіт про кожен укладений договір у системі електронних закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, якщо вартість предмета закупівлі в такому договорі дорівнює чи перевищує 50 тис. грн і є меншою за межу для проведення публічних закупівель.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Про обчислення допомоги по вагітності та пологах, особі яка працює на умовах неповного робочого часу»  від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16 звертає увагу на те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі − Закон № 1105) та Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі − Порядок № 1266) не містять уточнень щодо суми допомоги в розрахунку на місяць залежно від режиму роботи застрахованої особи.

Особі, котра працює на умовах неповного робочого часу, допомога по вагітності й пологах обчислюється на основі нарахованої зарплати, із якої сплачено єдиний соціальний внесок (далі − ЄСВ), але така допомога в розрахунку на місяць має бути не меншою за розмір мінімальної зарплати, установлений у місяці настання страхового випадку.

Якщо нарахована сума допомоги в розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, то необхідно здійснити в цьому місяці доплату до зазначеної суми та, відповідно, збільшити загальну суму допомоги по вагітності й пологах.

Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»  від 24.06.2016 р. № 461 затвердив оновлені:

  • Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
  • Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Ці списки надійшли на заміну списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36, що втрачають чинність.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо відряджень» від 14.05.2015 р. № 31-08030-16-10/15972 зазначило, що враховуючи те, що наказ про відрядження працівника є підставою для відшкодування йому витрат на таке відрядження, то в разі ухвалення керівником рішення про відкликання працівника з відрядження має бути видано відповідний наказ.

Водночас чинне законодавство не регулює питання визначення випадків, за яких можливе відкликання працівника з відрядження. Вважається, що таке рішення ухвалюється керівником підприємства в кожному конкретному випадку з огляду на виробничу необхідність (зокрема, у разі дострокового виконання працівником доручення за місцем відрядження, недоцільності подальшого здійснення доручення, для виконання якого працівника направлено у відрядження, тощо).

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо застосування Класифікатора професій та отримання дозволу на застосування праці іноземців» від 05.06.2015 р. № 297/13/116-15 пояснило, зокрема, застосування Класифікатора професій.

1. Розширення чи уточнення назв посад, професій або професійних назв робіт за допомогою приміток 1 та 2 додатка В до Класифікатора професій ДК 003:2010 є прерогативою роботодавця, наприклад, для внутрішнього використання термінів і слів, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності тощо.

2. Застосування приміток 1 і 2 додатка 2 до Класифікатора професій ДК 003:2010 не обмежується жодними пільговими переліками, складністю робіт тощо. Єдиною вимогою до розширення чи уточнення назви посади або професії є дотримання норм і положень Класифікатора професій ДК 003:2010.

3. Так, за потреби доречно розширювати назву посади (професії) із метою уточнення трудових функцій працівника, розширення його сфери діяльності й повноважень. Прямого зв’язку розширення назв посад (професій) із розширенням заробітної плати не існує, тобто все залежить від мети й конкретної ситуації на підприємстві.

Контроль та відповідальність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» від 01.06.2016 р. № 520 внесло зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Зокрема, передбачаються такі зміни:

1. Дані, наведені в картці зі зразками підписів і відбитка печатки, повинні відповідати даним, що містяться в поданій клієнтом завіреній у встановленому порядку копії прийнятого згідно із законодавством наказу (розпорядження), у т.ч. вищої установи, або рішення відповідної виборчої комісії про результати місцевих виборів і протоколу сесії відповідної місцевої ради (для органів місцевого самоврядування) про призначення керівника в разі відсутності таких даних у Єдиному державному реєстрі у визначених законодавством випадках.

2. У разі зміни реквізитів рахунків клієнтів у зв’язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства в частині зміни коду та найменування органу Казначейства рахунки клієнтів закриваються на підставі заяви клієнта про закриття рахунків.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо можливості повернення товару належної якості у випадку укладання договору на відстані» від 08.06.2016 р. № 3631-04/17265-07 повідомило, що повернути чи обміняти непродовольчий товар належної якості на інший, аналогічний, можливо за таких умов:

  • з моменту придбання минуло не більш ніж 14 днів;
  • товар не використовувався;
  • збережені товарний вигляд товару, його споживчі властивості, пломби, ярлики тощо;
  • зберігся розрахунковий документ, який споживач отримав разом із товаром;
  • товар не входить до переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню).

Зазначене право споживачів на обмін (повернення) непродовольчих товарів належної якості поширюється також у разі укладення договору на відстані, поза торговельними чи офісними приміщеннями.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) рішенням від 26.05.2016 р. № 826 затвердила Порядок виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення.

Порядок розроблено з метою виявлення нікчемних договорів уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію в неплатоспроможному банку (далі — уповноважена особа Фонду), якій делеговані відповідні повноваження Фонду.

Правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку можуть визнаватися нікчемними згідно із ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.

Обов’язково підлягають перевірці правочини (договори), учинені (укладені) після прийняття постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, які відповідають одному з таких критеріїв:

  • учинені (укладені) у порушення обмежень, установлених Національним банком України;
  • учинені (укладені) шляхом перерахування коштів із рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб;
  • учинені (укладені) на користь третьої особи;
  • призначенням платежу, за яким було здійснено надання фінансової допомоги, повернення фінансової допомоги, надання позики, повернення позики, дарування, виконання угоди про поділ майна. Про всі випадки виявлення операцій із таким призначенням платежу вповноважена особа Фонду повідомляє контролюючі органи не пізніше 10-ти робочих днів із дня виявлення таких операцій;
  • учинені (укладені) без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку;
  • учинені (укладені) без очевидної законної мети чи за відсутності очевидного економічного сенсу.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо реалізації контролюючими органами норм статті 126 Податкового кодексу України» від 11.07.2016 р. № 23310/7/99-99-12-02-01-17 роз’яснила, за яких обставин можливе нарахування штрафу згідно зі ст. 126 ПКУ.

Посилаючись на п. 58.1 ст. 54 ПКУ, податківці констатували, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення в разі покладення на контролюючий орган відповідно до ст. 54 ПКУ обов’язку із самостійного визначення суми грошового зобов’язання чи внаслідок проведення перевірок, визначених ПКУ.

Прийняття податкового повідомлення-рішення з підстав ст. 126 ПКУ без проведення перевірки є неправомірним.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання операції контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні» від 04.07.2016 р. № 14491/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що господарські операції з купівлі товару резидентом у нерезидента, зареєстрованого в державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, й обсяг таких господарських операцій із цим нерезидентом перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, не підпадають під визначення контрольованих, у разі якщо нерезидент не є пов’язаною особою з резидентом, незалежно від того, у якій країні (території) відкрито банківський рахунок такого нерезидента.

Міністерство екології та природних ресурсів України наказом «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами»  від 18.05.2016 р. № 186 затвердило зазначений Порядок.

Із метою внесення декларації, котра надійшла в паперовій формі через Центр надання адміністративних послуг (далі − ЦНАП), до єдиного реєстру декларацій відповідальна особа:

1) користується вкладкою «Додати декларацію»;

2) заповнює інформацію про суб’єкт звернення (найменування суб’єкта господарювання, код відповідно до ЄДРПОУ, код згідно з КОАТУУ, юридичну адресу, адресу електронної пошти, телефон) і натискає «Далі»;

3) заповнює електронну декларацію про відходи відповідно до відомостей, указаних у декларації, наданій у паперовій формі;

4) додає до заповненої декларації її електронну версію, яку було подано через ЦНАП, скориставшись функцією «Обрати файл», після чого натискає «Далі»;

5) підписує електронну декларацію шляхом накладання електронного цифрового підпису (далі − ЕЦП). Після успішного накладання ЕЦП система автоматично переміщає заповнену декларацію до розділу «Нові»;

6) натискає кнопку «Зареєструвати». Система автоматично генерує поточну дату та реєстраційний номер декларації в єдиному реєстрі декларацій;

7) проводить процедуру накладання ЕЦП на електронну декларацію. Після цього процес реєстрації декларації в єдиному реєстрі декларацій буде завершено.

Система автоматично додає інформацію про реєстраційний номер декларації в єдиному реєстрі декларацій і реєстраційну картку електронної декларації;

8) переносить номер реєстрації декларації в єдиному реєстрі декларацій на паперову форму декларації та надсилає її до ЦНАП.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» від 22.07.2016 р. № 468 уніс зміни до  зазначеної Типової інструкції з діловодства. Як роз’яснено на Урядовому порталі, документ удосконалює роботу з документами в електронній формі, а набирає чинності він 15 серпня 2016 року.

Установлено, що перелік документів, проходження в установі яких переведено в електронну форму, окрім документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, звернень громадян, запитів на інформацію, й електронних документів, що в установлених законом випадках не можуть бути застосовані як оригінали, затверджується наказом (розпорядженням) керівника.

При цьому не допускається одночасне проходження одного й того ж документа в електронній та паперовій формах.

Під час створення (проходження) в установі документів в електронній формі бланки можуть виготовлятися за допомогою комп’ютерної техніки чорно-білими або кольоровими та в разі потреби друкуються.

Обов’язковому обліку підлягають пронумеровані бланки в паперовій формі.

Установи, які не є користувачами системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, реєструють документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

Установи, які є користувачами системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, реєструють документи тимчасового зберігання винятково в електронній формі згідно з інструкціями установ.

Національне агентство з питань запобігання корупції своїм рішенням «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 р. № 3 затвердило:

  • порядок формування, ведення й оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування;
  • форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування;
  • форму повідомлення про істотні зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Суб’єкт декларування повинен зареєструватися в Реєстрі з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ЕЦП або шляхом застосування електронних систем дистанційної ідентифікації, що використовують бази клієнтських даних банків. Під час реєстрації в Реєстрі суб’єкт декларування повинен зазначити адресу його електронної пошти, що використовуватиметься для направлення йому повідомлень.

Суб’єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог:

1) щорічна декларація суб’єкта декларування подається в період із 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року, наступного за звітним. Така декларація охоплює звітний рік (період із 01 січня до 31 грудня включно), що передує тому, коли подається декларація, і містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

2) декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше 20-ти робочих днів із дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.

Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування, і містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями маються на увазі як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до нового Закону України «Про запобігання корупції», так і декларації, що були подані згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;

3) декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, подається до 00 год. 00 хв. 01 квітня року, наступного за звітним, у якому було припинено цю діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період із 01 січня до 31 грудня включно), що передує тому, коли подається декларація, і містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

4) декларація суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, подається до призначення чи обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період із 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, у якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, і містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України видав постанову «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 28.07.2016 р. № 361 (набрала чинності 29.07.2016 року). У ній передбачено:

  • подовження граничного строку для розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів із 90 до 120 днів;
  • полегшення умов для здійснення платежів за імпортними контрактами клієнтів, у т. ч. авансових платежів. Досі банки мали використовувати виключно акредитивну форму розрахунків, якщо сума платежу перевищувала 500 тис. дол. США. Відтепер така вимога поширюватиметься лише на платежі на суму понад 1 млн дол. США;
  • надання банкам за певних умов можливості купувати іноземну валюту при погашенні облігацій внутрішньої державної позики з індексованою вартістю.

Судова практика

Судова палата в цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 29.06.2016 р. у справі № 6-1334цс16 у зв’язку з неоднаковою судовою практикою судів нижчих інстанцій звертає увагу на те, що згідно із ч. 7 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України (далі − ЦПКУ) позови, що виникають із діяльності філії чи представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

Додатково Верховний Суд України нагадує: відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза межами її місцезнаходження та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом вважається відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює представництво та захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій і представництв призначаються юридичною особою та діють на підставі виданої нею довіреності.

Верховний Суд України в постанові від 13.07.2016 р. № 21-2177а16 зауважив, що митний орган може витребувати лише ті документи, які надають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву в достовірності наданої інформації.

Верховний Суд України в постанові від 02.06.2015 р. № 21-498а15 висловив позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки із цією обставиною закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта й надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Інше

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.06.2016 р. № 1413-VIII, яким, відповідно, внесла зміни до п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII (далі − Закон № 417).

Відповідною нормою до внесення змін, зокрема, передбачалося таке: у разі якщо протягом одного року з дати набрання чинності Законом № 417-VIII (до 01.07.2016 р.) співвласники багатоквартирного будинку, у якому не створено об’єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління ним здійснюється управителем, що призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У такому випадку договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на 1 рік від імені співвласників підписує вповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.

Вносячи зміни, законотворець, зокрема, уточнив:

  • у період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу й укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу;
  • якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, вони мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніше як за два місяці до дня розірвання договору;
  • співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності Законом № 417-VIII (01.07.2015 р.) здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (у т.ч. шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України наказом «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку» від 13.06.2016 р. № 150 затвердило Порядок проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку (далі − Порядок № 150). Цей документ визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, у якому не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники котрого не прийняли рішення щодо форми управління багатоквартирним будинком.

Порядком № 150 передбачено, що оголошення про проведення конкурсу, а також про способи й місце отримання конкурсної документації, розмір плати за участь у конкурсі (у разі її визначення організатором конкурсу) розміщуватимуться організатором конкурсу на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу організатор конкурсу також публікуватиме в ЗМІ.

Конкурсна документація надаватиметься особисто чи надсилатиметься поштою організатором конкурсу його учаснику протягом трьох  робочих днів після надходження від учасника заяви про участь у конкурсі, у якій зазначається спосіб надання конкурсної документації.

Розкриття конвертів із конкурсними пропозиціями здійснюється наступного дня після спливу строку їх подання на засіданні конкурсної комісії в час та в місці, зазначені в оголошенні про проведення конкурсу, у присутності учасників конкурсу, що подали конкурсні пропозиції, або вповноважених ними осіб.

Конкурсні пропозиції, котрі не було відхилено, оцінюватимуться конкурсною комісією окремо щодо кожного об’єкта конкурсу. Оцінювання конкурсних пропозицій здійснюватиметься за бальною системою, що визначається організатором конкурсу. При цьому максимальна сума балів становить 100. Основним критерієм під час оцінювання є найнижча ціна послуги, що дорівнює 50 балам.

Переможцем конкурсу визначатиметься його учасник, що набрав максимальну кількість балів щодо об’єкта конкурсу. Переможець конкурсу за кожним об’єктом конкурсу оголошуватиметься на засіданні конкурсної комісії, на яке запрошуватимуться всі учасники конкурсу чи вповноважені ними особи.

Протягом п’яти календарних днів із дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладатиметься договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства, якими вводиться біометричний паспорт громадянина України (проект Закону № 3224 від 05.10.2015 р.). Цей нормативний акт є частиною пакету законів, які Україна зобов’язалася ухвалити для скасування візового режиму з Європейським Союзом.

Згідно з законопроектом оформлення паспортів буде здійснюватися з 14 років. Крім того, скасовується штамп про шлюб. Паспорт міститиме текст українською та англійською мовами. У законі прописаний порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном. Також передбачається, що кожен громадянин України може мати не більше двох закордонних паспортів.

Для оформлення закордонного паспорта, дипломатичного, службового і низки інших документів будуть використовуватися оцифровані відбитки пальців рук. Сьогодні відбитки пальців у таких випадках беруть тільки за згодою власника. Разом з тим, для оформлення паспорта громадянина України вносити оцифровані відбитки пальців рук будуть також тільки за згодою власника.

Згідно із законопроектом кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт. Він буде оформлятися на чотири роки особам, які не досягли 18 років, а всім іншим – на 10 років.

У законопроекті уточнено визначення «безконтактний електронний носій». Законом встановлена вартість адміністративної послуги з оформлення документів, що засвідчують особу. Крім того, у безконтактний електронний носій, який міститься в паспорті громадянина України, який досяг 18-річного віку, будуть вносити засоби електронного цифрового підпису.

Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 і від 11 листопада 2009 р. № 1200» від 13.07.2016 р. № 436 врегулював окремі питання здійснення оптової й роздрібної торгівлі транспортними засобами (далі − ТЗ) та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери.

Так, удосконалено документальне оформлення продажу ТЗ через суб’єктів господарювання, котрі здійснюють комісійну торгівлю ними.

Коли набере чинності зазначена постанова, суб’єкт господарювання під час реалізації ТЗ видаватиме акт огляду реалізованого ТЗ з усією необхідною для реєстрації інформацією та одночасно передаватиме цей акт електронним зв’язком до вповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ. Це дозволить автоматично інтегрувати інформацію у відповідний електронний реєстр і скоротити час видачі реєстраційних документів на ТЗ.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра