Огляд законодавства за липень 2017 року

Податки

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 73» від 19.07.17 р. № 536 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі − ПДВ). Нововведення спрямовані на приведення цього порядку у відповідність до вимог Податкового кодексу України (далі − ПКУ) та інших законів.

Отже, з Порядку електронного адміністрування ПДВ буде виключено згадку про спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, який припинив своє існування вже більше ніж півроку тому разом із додатковими рахунками в системі електронного адміністрування ПДВ.

Запровадженими змінами:

• враховано можливість перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) у випадку реорганізації платника ПДВ (п. 2001.3 ПКУ);
• закріплено право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування на суму показника ∑Перевищ, зменшеного на суму податкових зобов’язань та збільшену на показник ∑ПопРах (п. 2001.9 ПКУ);
• врегульовано питання повернення з бюджету зайво зарахованих коштів на електронний рахунок;
• надано можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки.

Постанова Уряду набере чинності з дня її офіційного опублікування.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо форс-мажорних обставин» від 20.07.17 р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17 роз’яснила, як платнику ПДВ звітувати за червень, якщо той потрапив у пастку кібератаки.

• Декларацію з ПДВ за червень подали, але не включили незареєстровані податкові накладні (далі − ПН). У цьому випадку оформлені червневі ПН реєструють до 31.07.17 р. (включно) та включають до уточнюючого розрахунку за червень 2017 р. Це ж стосується й червневих ПН, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) у період із 20.07.17 р. по 31.07.17 р. та, відповідно, не було відображено в декларації.
• Не подали декларації з ПДВ за червень. Так, за наявності сертифіката ТПП (обов’язково) платнику можуть подовжити граничний строк подання декларації. Таким чином, податкові зобов’язання, оформлені червневими ПН, які зареєстрували в ЄРПН до 31.07.17 р. (включно), включають до ПДВшної декларації за червень 2017 р. незалежно від дати її подання контролюючому органу.
• Невчасно сплачено ПДВ за травень. Якщо до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» від 13.07.17 р. № 2143-VIII платників було оштрафовано за таку несплату, представники фіскального відомства повинні скасувати своє повідомлення-рішення щодо нарахування сум штрафу.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо відображення у Книзі доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, витрат, пов'язаних з господарською діяльністю» від 27.06.17 р. № 845/Ж/99-99-13-01-02-14/ІПК дозволила підприємцю-єдиннику, який здійснює пасажирські перевезення, включити до податкового кредиту вхідний ПДВ за придбаними запасними частинами, акумуляторами, шинами та автобусним склом. Цікаво, що представники фіскального відомства не згадали про свою традиційну вимогу — ведення бухобліку витрат підприємцем. Вони нарешті визнали, що для відображення податкового кредиту підприємцю достатньо зареєстрованої податкової накладної.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних помилково складеної податкової накладної» від 11.07.17 р. № 1117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК надала роз’яснення, чи можна вилучити з Єдиного реєстру податкових накладних помилково складену податкову накладну. Контролери заперечують таку можливість. Водночас вони вважають, що обсяги постачання, відображені в такій податковій накладній, можна відсторнувати за допомогою розрахунку коригування. Такий розрахунок коригування має зареєструвати особа — платник податку на додану вартість, на яку помилково складено податкову накладну.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 04.07.17 р. № 485 та оприлюднив Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), чия податкова накладна потрапила під процедуру блокування й комісія ДФСУ відмовила в її реєстрації, може оскаржити таке рішення протягом 10 календарних днів після його отримання.

Скаргу складають винятково в письмовій формі та подають особисто або через уповноваженого представника безпосередньо до ДФСУ. Таку скаргу можна надіслати поштовим відправленням.

Скарга повинна містити:

• найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
• податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
• реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФСУ;
• інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФСУ;
• відомості про оскарження рішення комісії ДФСУ до суду;
• вимоги платника податку, який подає скаргу;
• адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

До скарги можна додати пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедуру зупинення реєстрації.

На розгляд скарги податківці мають 10 календарних днів.

Податок на прибуток

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи» від 04.07.17 р. № 480 (далі − Перелік № 480) затвердив перелік організаційно-правових форм нерезидентів, операції з якими можуть вважати контрольованими.

Отже, відтепер підприємствам потрібно приділяти особливу увагу не тільки території, на якій зареєстровано контрагента-нерезидента, а і його організаційній формі.

Слід нагадати, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого входить до Переліку № 480, у звітному році сплачував податок на прибуток (корпоративний податок), операції з ним не будуть контрольованими. Звісно, якщо не виконують інших критеріїв із пп.пп. «а»—«в» пп. 39.2.1.1 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування за 2016—2017 роки на різниці, що виникли як витрати на оплату відпусток» від 23.06.17 р. № 809/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що платники податку на прибуток мають право врахувати в об’єкті оподаткування витрат на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, які відшкодовано після 01.01.15 р. за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 01.01.15 р. Звісно ж, якщо ці витрати не було враховано під час визначення об'єкта оподаткування до 01.01.15 р. Таке право на врахування «старих» відпускних дає п. 24 підр. 4 р. ХХ ПКУ.

За словами податківців, право на врахування цих витрат мають і ті платники податку на прибуток, що звітують у безкоригувальному режимі.

Відповідні витрати необхідно буде відобразити в рядку 4.2.11 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну України від 28.04.17 р. № 467).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо заповнення нової форми декларації з податку на прибуток підприємств» від 30.06.17 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17 роз’яснила основні зміни у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897. Нагадаємо: такі зміни були внесені наказом Міністерства фінансів України від 28.04.17 р. № 467.

Представники фіскального відомства зауважили, що Додаток РІ із 01.01.17 р. було доповнено новими різницями, у зв’язку із чим змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків. Основні зміни в додатку:

• Різниці, що виникають під час нарахування амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).
• Різниці, що виникають під час формування забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та були доповнені новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р. 2.2.3).
• Різниці, що виникають під час здійснення фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р. 3.1.10, р. 3.1.11 та р. 3.1.12).

Податківці також рекомендують платникам податку на прибуток, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період — півріччя поточного року, подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму виконавчого збору та виконавчих витрат» від 30.06.17 р. № 929/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що сплату виконавчого збору та витрати виконавчого провадження, сплачені органам державної виконавчої влади, під час формування фінансового результату відображають за правилами бухобліку. Тобто різниць щодо такого збору Податковий кодекс України (далі — ПКУ) не передбачає.

Слід нагадати, що з 01.01.17 р. у ПКУ з’явилася нова «штрафна» різниця, яку закріпили в пп. 140.5.11 ПКУ. Вона передбачає, що фінрезультат потрібно збільшити на суму визнаних штрафних санкцій, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь неплатників податку на прибуток (окрім фізосіб) та так званих «нульовиків».

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перерахунку податку на доходи фізичних осіб» від 21.06.17 р. № 752/6/99-99-13-01-01-15/ІПК повідомила, що коли фізособа продає житло вперше за рік, і такий об’єкт був у неї у власності понад три роки, то отриманий дохід не оподатковується. Отже, юрособа-покупець не повинна утримувати податок на доходи і військовий збір із такої виплати. Якщо ж податок все-таки помилково утримано, то виправити помилку можна за процедурою перерахунку згідно із пп. 169.4.3 Податкового кодексу України. Причому для виправлення у ф. № 1ДФ достатньо зазначити в графах 4а та 4 надміру утриманий податок зі знаком «мінус», а уточнюючий розрахунок подавати не потрібно.

Податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів лише ту суму надміру сплачених податків, яку було перераховано до бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування акцизним податком» від 23.06.17 р. № 813/6/99-99-15-03-03-15/ІПК повідомила про акцизні наслідки використання самостійно виявлених надлишків пального. Представники фіскального відомства наголосили, що при відвантаженні такого пального (у т. ч. з метою власного споживання), якщо його отримання не підтверджено зареєстрованою акцизною накладною, підприємству необхідно сплатити акцизний податок. Сума податку розраховується за відповідний обсяг (надлишок) пального за ставками, передбаченими пп. 215.3.4 ПКУ.

Об'єкт оподаткування акцизним податком, зокрема, виникає у підприємства, якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, що підтверджено зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

У випадку якщо обсяги реалізованого (витраченого) підприємством пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, що підтверджено зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН, то при такій операції об'єкт оподаткування не виникатиме.

Інші податки та збори

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 24.05.17 р. № 483 уніфікував форми рішень, якими місцеві ради встановлюватимуть ставки та пільги зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Постанова, якою затверджено типові форми таких рішень, набирає чинності 25.07.17 р. Отже, із цієї дати місцевим можновладцям слід затверджувати свої рішення щодо ставок та пільг із цих двох місцевих податків суто за типовими формами, щоб не підвести своїх виборців та наповнювачів місцевого бюджету.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 31.05.17 р. № 545 внесло зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну України від 17.08.15 р. № 719. Зокрема, викладено в новій редакції додаток 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».

Інші зміни до декларації мають косметичний характер і призначені привести у відповідність форму декларації з рентної плати до норм Податкового кодексу України.

Поки документ, яким передбачено зміни, не опубліковано. Втім, коли це відбудеться, відповідно до п. 46.6 ПКУ, оновлену форму декларації слід буде подавати з періоду, що настає за періодом набрання чинності.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» від 13.06.17 р. № 571 внесло зміни до деяких стандартів бухгалтерського обліку та Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі. Внесені зміни стосуються, зокрема, обліку основних засобів, запасів, доходів та витрат. План рахунків доповнено новими субрахунками 7112 та 7122, на яких вестимуть облік доходів від оприбуткування активів, раніше не врахованих у балансі (тобто виявлених у результаті інвентаризації, отриманих внаслідок демонтажу, списання майна тощо), а також субрахунком 7512 «Трансферти», призначеним для обліку надходжень, які пов'язані з перерахуванням сум трансфертів, та коштів, отриманих для виконання цільових заходів.

Окрім того, у новій редакції викладено перші три розділи (облік основних засобів, облік нематеріальних активів та облік запасів) Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 31.05.17 р. № 545 внесло зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну України від 17.08.15 р. № 719. Зокрема, викладено в новій редакції додаток 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».

Інші зміни до декларації мають косметичний характер і призначені привести у відповідність форму декларації з рентної плати до норм Податкового кодексу України.

Поки документ, яким передбачено зміни, не опубліковано. Втім, коли це відбудеться, відповідно до п. 46.6 ПКУ, оновлену форму декларації слід буде подавати з періоду, що настає за періодом набрання чинності.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядку її оформлення і видачі» від 13.06.17 р. № 568 затвердило порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань).

Таку довідку видаватимуть безоплатно на підставі:

• заяви платника податків про видачу довідки;
• податкової декларації про майновий стан і доходи.

Заяву, як і податкову декларацію про майновий стан і доходи, платник податків (його уповноважений представник) повинен буде подати до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Як і раніше, орган Державної фіскальної служби України видаватиме довідку за місцем податкового обліку:

• платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ПКУ, — протягом 10 календарних днів із дати отримання заяви;
• платникам податку — резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та звернулися відповідно до п. 179.3 ПКУ, — протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Довідку може бути видано як у паперовій, так і в електронній формах.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування витрат фізичною особою — підприємцем на загальній системі оподаткування» від 29.06.17 р. № 894/О/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначила: фізособи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, можуть включати до своїх витрат амортизацію ОЗ, які придбано або виготовлено після 01.01.17 р.

При цьому витрати на придбання або виготовлення таких ОЗ має бути підкріплено відповідними документами.

Таким чином, нараховувати податкову амортизацію на ОЗ, що надійшли підприємцям до 2017 року, немає потреби.

До складу витрат ФОПа-загальносистемника не входять витрати на придбання або самостійне виготовлення таких ОЗ.

Державна фіскальна служба України в листі «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 19.07.17 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17 нагадала про оновлення форми Звіту неприбутківців (далі – Звіт).

Зокрема, податківці наголосили на таких змінах.

1. Інформація про дату та номер Рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (рядок 7), а також ознака неприбутковості (рядок 8) є обов'язковими реквізитами форми Звіту. Тому в цих рядках слід зазначати дату та номер останнього рішення податківців про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості.

2. Порівняно з попередньою формою Звіту рядок 2 «Звітний (податковий) період 20__ року» та рядок 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється 20__ року» вступної частини нової форми Звіту передбачають лише два звітні (податкові) періоди: рік та місяць.

3. Основна частина нової форми Звіту викладена в новій редакції та складається з двох частин.

Частину I Звіту заповнюють усі неприбуткові організації незалежно від того, дотримали вони вимоги, визначені п. 133.4 ПКУ, чи ні. При цьому формування доходів та видатків, які відображають у Звіті, здійснюють за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Частина II Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ПКУ.

4. У новій формі Звіту інформацію про обов'язкові додатки у вигляді фінансової звітності відображають у блоці «Наявність додатків» та проставляють позначку в полі «ФЗ6».

Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 2-Б (річна) «Звіт про випуск, розміщення та обіг цінних паперів» від 17.07.17 р. № 171 затвердила нову форму звітності для акціонерних товариств — емітентів цінних паперів.

Форму № 2-Б «Звіт про випуск, розміщення та обіг цінних паперів» буде введено в дію 1 січня 2018 року. Емітенти цінних паперів  подаватимуть звіт до Держкомстату один раз на рік.

Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форм державних статистичних спостережень щодо стану ділової активності підприємств» від 17.07.17 р. № 172 змінила форми звітності, які було розроблено для спостереження за станом ділової активності підприємств.

Зокрема, змінено форми статистичної звітності:

• «Анкета для промислового підприємства» (2К-П);
• «Анкета для сільськогосподарського підприємства» (2К-С);
• «Анкета для будівельного підприємства» (2К-Б);
• «Анкета для підприємства сфери послуг» (2К-СП) та інші.

Нові форми буде введено в дію 1 січня 2018 року.

Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форм державних статистичних спостережень № 5-ЗЕЗ (місячна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» та № 14-ЗЕЗ (квартальна) «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» зі статистики зовнішньої торгівлі товарами» від 21.07.17 р. № 190 затвердила нові форми статистичної звітності для підприємств, що провадять зовнішньоекономічну діяльність у сфері торгівлі та перевезень.

Отже, 1 січня 2018 року  почнуть діяти:

• ф. № 5-ЗЕЗ (місячна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» — поширюється на всіх юросіб, які здійснюють експортно-імпортні операції з товарами, що не проходять митного декларування;
• ф. № 14-ЗЕЗ (квартальна) «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» — поширюється на всіх юросіб, які провадять зовнішньоекономічну діяльність та мають ліцензію на право перевезення пасажирів і вантажів транспортними засобами.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.17 р. № 2042-VIII, який набрав чинності 04 липня 2017 року. Недостатній контроль за процесом виробництва та якістю харчових продуктів (особливо тваринного походження) тривалий час створював перешкоди українським виробникам на шляху до ринків платоспроможних держав. Аналогічна проблематика стосувалася ввезення в Україну харчових продуктів, що створювало загрозу для здоров’я громадян України.

Для ліквідації цих перепон та уникнення масових харчових отруєнь цим нормативно-правовим актом запроваджено ефективну систему держконтролю з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.

Президент України підписав Закон України «Про Фонд енергоефективності» від 08.06.17 р. № 2095-VIII, тож скоро він запрацює.  Цим нормативно-правовим актом передбачається створення Фонду енергоефективності, до якого входитиме наглядова рада, незалежні члени наглядової ради та дирекція. Регулювати дії нового Фонду буде Кабінет Міністрів України.

Метою роботи Фонду є підтримання ідей щодо підвищення енергоефективності, стимулювання та підтримання заходів, які сприятимуть зростанню рівня енергоефективності будівель та енергозбереження в житловому секторі.

Фонд енергоефективності виконуватиме, зокрема, такі функції:

• надаватиме кредити, гранти, гарантії та поруки підприємствам та фізособам, а також банкам-партнерам та іншим посередникам з метою реалізації проектів з енергоефективності;
• проводитиме фінансову та технічну оцінку проектів з енергоефективності;
• оцінюватиме ризики для проектів й одержувачів фінансування;
• регулюватиме співпрацю з міжнародними фінорганізаціями й донорами.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції» від 04.07.17 р. № 468 визначив порядок виконання рішень Антимонопольного комітету України (далі − АМКУ) про повернення незаконної державної допомоги.

Строк для перерахування та/або вчинення інших дій, що забезпечують повернення незаконної держдопомоги її отримувачами, не може перевищувати шести місяців із дати офіційного оприлюднення рішення АМКУ.

Незаконно отриману державну допомогу доведеться повернути, навіть якщо це спричинить неплатоспроможність та/або банкрутство отримувачів.

Слід нагадати, що незаконну держдопомогу повертають, щоб усунути спотворення конкуренції, яке було спричинено конкурентною перевагою, отриманою внаслідок незаконно наданої держдопомоги, та відновити стан таких госпсуб’єктів на ринку, на якому вони були до отримання незаконної держдопомоги.

Постанова Уряду набере чинності 08 серпня 2017 року.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Загального положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді» від 19.07.17 р. № 528 вніс зміни до Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Нововведення, зокрема, передбачають доручення місцевим центрам соцслужб заходів із контролю за цільовим використанням державної допомоги при народженні дитини.

До основних завдань місцевих центрів соцслужб включили організацію наставництва над дітьми, які проживають у закладах для дітей-сиріт, і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах для дітей.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244» від 22.05.17 р. № 517 затвердило форми документів, які необхідні для продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 95 ПКУ), зокрема:

• Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;
• Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;
• Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;
• Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу» від 30.05.17 р. № 540 визначило процедуру внесення інформації до Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов'язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу.

Інформацію про заяви, отримані протягом операційного дня, що підтверджується відміткою контролюючого органу, вносять до реєстру протягом операційного дня їх отримання в хронологічному порядку їх надходження.

Якщо заява надійшла до контролюючого органу після завершення операційного дня, інформацію про неї вносять до реєстру протягом наступного операційного дня.

Реєстр буде розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Він буде відкритим. Інформацію в ньому оновлюватимуть щодня.

Слід нагадати, що в Реєстрі зазначатимуть, зокрема, номер і дату рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви, дату та номер договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу, вартість майна, переданого в податкову заставу.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень» від 25.05.17 р. № 529 затвердило порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень.

Так, на податкового керуючого покладено низку функцій щодо податкової застави, адміністративного арешту майна, продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів. Зокрема:

• здійснення опису майна у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі − ПКУ), та складання акта опису такого майна;
• здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі;
• розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу);
• організація опису майна платника податків під час процедури адміністративного арешту та складання відповідного протоколу;
• підготовка і надсилання до суду повідомлення щодо звільнення майна платника податків із-під адміністративного арешту;
• стягнення згідно з рішенням суду коштів із банківських рахунків платників податків, що мають податковий борг, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі − ПДВ), відкритих в органах Казначейства;
• організація продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі тощо.

Податкового керуючого призначають платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Таким самим чином і звільняють від повноважень.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» від 26.06.17 р. № 450 затвердило порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН або відмовляє в ній (далі — Комісія).

Цей порядок регулює організаційні нюанси діяльності комісії ДФС, визначає права та обов’язки її членів, а також порядок співпраці Комісії з територіальними органами ДФС.

Так, на розгляд Комісії приймаються письмові пояснення та копії документів від платників, які сприятимуть подальшій реєстрації зупинених ПН. Комісія протягом п’яти робочих днів із дня отримання пояснень або документів приймає остаточне рішення щодо реєстрації ПН чи відмови в такій реєстрації та надсилає його платнику в електронній формі (в електронний кабінет).

Комісія – це колегіальний орган при ДФС, до складу якої входять посадовці фіскального відомства.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» від 22.05.17 р. № 518 затвердило новий Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. За його правилами, продаватимуть майно, яке перебуває в податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення всієї суми податкового боргу. Виняток становить майно, яке може бути згруповане та стандартизоване, чи те, що швидко псується або обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, цінні папери, а також майно, щодо обігу якого встановлено обмеження законом, та цілісні майнові комплекси підприємств, майно яких перебуває в державній або комунальній власності.

Заходи, пов'язані з продажем майна на цільовому аукціоні, будуть здійснювати за місцем реєстрації платника після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення всієї суми податкового боргу.

Організаторами цільових аукціонів стануть уповноважені товарні біржі. Вони повинні проводити аукціон на умовах найкращої цінової пропозиції.

Фінансові ринки

Національний банк України підготував проект постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Про це йдеться на офіційному сайті Нацбанку.

Проектом передбачається:

• надати право суб’єктам господарювання самостійно розробляти та затверджувати внутрішнім наказом (розпорядженням) порядок оприбуткування готівки у своїх касах;
• удосконалити порядок розрахунку ліміту каси підприємства;
• дозволити видавати готівкові кошти під звіт на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів на строк не більше 30 робочих днів від дня їх видачі.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» від 10.07.17 р. № 61 спростив дострокове погашення кредитів від нерезидентів. Постанова Правління НБУ № 410 від 13 грудня 2016 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлює заборону дострокового погашення кредитів і позик в іноземній валюті, отриманих резидентами від нерезидентів. Цим самим документом було визначено низку винятків із такої заборони. Нацбанк розширив наявні винятки на дострокове погашення кредитів, залучених у нерезидентів.

Отже, з 11 липня (саме в цей день постанова набула чинності):

• банки вправі раніше за строк погашати такі кредити;
• бізнес може достроково погашати кредити у випадку, коли акціонером такого позичальника або нерезидента-кредитора є міжнародна фінансова організація;
• резиденти-позичальники можуть здійснювати дострокове погашення кредитів за умови, що нерезидентом-кредитором є банк.

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 11.07.17 р. № 62 вніс зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.11 р. № 174 (далі — Інструкція № 174).

Оновлена Інструкція № 174 передбачає, що касовий документ — це паперовий або електронний документ, який оформляється для здійснення касової операції. При цьому касовий документ може бути:

• паперовим для банку та клієнта;
• електронним для банку й паперовим для клієнта;
• електронним для банку і клієнта.

Наразі банк (філія, відділення) зможе здійснювати касове обслуговування клієнтів з використанням електронного підпису (далі — ЕП), у тому числі електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП).

Клієнт-фізособа має право використовувати ЕЦП, який за своїм статусом прирівняний до власноручного підпису, ЕЦП, що застосовується сторонами на договірних засадах, будь-який інший ЕП.

Інші клієнти мають право використовувати ЕЦП, прирівняний до власноручного підпису, та ЕЦП, що застосовується сторонами на договірних засадах.

Також регулятор ринку банківських послуг чітко встановив, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити:

• найменування банку, який здійснює касову операцію;
• дату здійснення операції;
• зазначення платника та отримувача;
• суму касової операції;
• призначення платежу;
• власноручні підписи або ЕП платника/отримувача та власноручні підписи чи ЕЦП працівників банку (філії, відділення), уповноважених здійснювати касову операцію.

Національний банк України в листі «Про порядок розрахунків банку, що припиняє здійснення банківської діяльності, зі своїми вкладниками та іншими кредиторами» від 12.07.17 р. № 27-0006/48464 роз’яснив, яким чином банку, що вирішив припинити свою банківську діяльність, виконати зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.

Отже, банк має право достроково виконати свої зобов'язання, пов'язані зі здійсненням банківської діяльності, включаючи право розірвання договорів в односторонньому порядку. До речі, це прописано в п. 4 ст. 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» від 23.03.17 р. № 1985-VIII.

Якщо вкладник чи інший кредитор відсутні, то банк повинен перерахувати суму вкладу та нараховані на неї проценти, кошти, цінні папери, належні вкладнику або іншому кредитору, у депозит нотаріуса, нотаріальної контори відповідно до законодавства України. Перерахувати такі кошти або цінні папери банк повинен у строк до 30 календарних днів від дня повідомлення вкладника чи іншого кредитора про дострокове припинення зобов'язання.

Національний банк України листом «Про особливості проведення операцій на підставі індивідуальних ліцензій в електронній формі, що видаються НБУ фізособам» від 13.07.17 р. № 40-0005/48633 роз’яснив, що електронна ліцензія може бути підставою для купівлі іноземної валюти. Оскільки така ліцензія має обмежений строк дії, допускається в полі «Підстава для купівлі іноземної валюти» відповідної заяви наводити значення:

• «індивідуальна ліцензія Національного банку України в електронній формі»;
• «е-ліцензія Національного банку України»;
• інше аналогічне значення.

Отже, дозволено подавати до уповноваженого банку заяву на купівлю іноземної валюти без зазначення в ній конкретного номера е-ліцензії та дати її видання.

Слід нагадати, що е-ліцензію видають фізособі-резиденту, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, для здійснення нею валютної операції з переказу коштів з України з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентом за договором страхування життя, розміщення коштів на власному рахунку за межами України чи здійснення інвестиції за кордон.

При цьому фізособі дозволено протягом календарного року провести на підставі виданих їй е-ліцензій валютні операції на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 50 000 дол. США включно (еквівалент цієї суми в іншій інвалюті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату видання відповідної е-ліцензії). Порядок видання е-ліцензій регулює постанова Правління НБУ від 15.06.17 р. № 54.

Ринок цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) у своєму рішенні «Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 листопада 2014 року № 1511 «Щодо запобігання порушенням прав інвесторів та уникнення ризиків професійних учасників» від 08.06.17 р. № 423 роз’яснила, як емітентам або власникам цінних паперів (далі — ЦП) розірвати договір із депозитарними установами, які перебувають у зоні АТО.

Отже, якщо депозитарна установа не змінила свого місця перебування, емітент ЦП має право розірвати договір з останньою та укласти договір із новою депозитарною установою.

Зокрема, емітент після укладання договору про відкриття (обслуговування) рахунків у ЦП із новою депозитарною установою повинен письмово повідомити про це власників ЦП. А також проінформувати їх про реквізити нової депозитарної установи (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місце перебування, телефони контактної особи).

Праця і заробітна плата

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461» від 04.07.17 р. № 479 відкоригував переліки робіт, професій та посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1 та Список № 2). Зокрема, для певних галузей у Списках № 1 та № 2 додано працівників, зайнятих ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва (для гірничих робіт, чорної металургії, виробництва коксопродуктів, виробництва кольорових металів, хімічного виробництва тощо). До Списку № 2 включили, зокрема, робітників складів та баз зберігання і постачання пестицидів та хімічної продукції, безпосередньо зайнятих у галузі зв’язку, на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів із поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками.

Разом з тим, зі Списку № 1 вилучили рентгенолаборантів, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710» від 19.07.17 р. № 542 зменшив максимальний розмір компенсації за втрачений заробіток особам, яких викликали до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення. Тепер максимальна компенсація не перевищуватиме трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А зараз це трикратний розмір, але середньої зарплати особи, яку викликали на допит.

Крім того, Уряд скасував розподіл нормативної вартості однієї експертогодини в державних спеціалізованих установах судової експертизи залежно від її складності. Тепер буде єдиний розмір — 143 грн. Тобто вартість експертогодини істотно збільшено.

Постанова набере чинності 1 січня 2018 року.

Міністерство соціальної політики України в листі «Про застосування пункту 10 Порядку № 100» від 10.05.17 р. № 1380/0/101-17/282 повідомило, що в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв'язку з присвоєнням вищого розряду чи переведенням на іншу роботу (посаду), яка оплачується вище, коригування середньої заробітної плати не здійснюють.

Нагадаємо, коригування потрібне, якщо тарифна ставка зросла в розрахунковому періоді або в періоді, протягом якого зберігається середній заробіток. Мінсоцполітики наголошує, що коли йдеться про обчислення компенсації за невикористану відпустку, то коригування необхідне саме в разі, коли підвищення окладу відбулося в розрахунковому періоді (періоду, протягом якого зберігається заробіток, у цьому випадку немає).

Міністерство соціальної політики України наказом «Про преміювання та матеріальну винагороду керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Державної служби України з питань праці» від 06.06.17 р. № 940 встановило умови та розміри преміювання керівників держпідприємств, що належать до сфери управління Державної служби України з питань праці. Квартальні премії виплачуватимуть у разі виконання й перевиконання планових показників чистого прибутку, чистого доходу (виручки) та капітальних інвестицій. Розмір визначатимуть за певною часткою окладу (залежно від досягнутих показників). Квартальна премія не може перевищувати трьох посадових окладів.

Розмір річної премії визначатимуть залежно від виконання показників фінансового плану на відповідний рік та темпів зміни показників діяльності підприємства. Граничний розмір річної премії — два посадові оклади.

Крім того, визначено умови та розміри виплати винагороди за ефективне управління держмайном. Якщо діяльність керівника визнають задовільною, річна винагорода становитиме два оклади, якщо ефективною — чотири оклади.

Державна служба України з питань праці листом «Методичні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю» від 22.06.17 р. № 6827/1/4-ДП-17 розробила для місцевих рад рекомендації щодо організації контролю за додержанням законодавства про працю.

У листі зазначено, що для здійснення контрольних повноважень міським радам міст обласного значення чи об’єднаним територіальним громадам рекомендують забезпечити створення нового або покладення контрольних повноважень на чинний виконавчий орган. Чисельність виконавчого органу, достатню для ефективного здійснення контролю, рекомендують встановлювати в розрахунку один інспектор праці на 20 000 чисельності населення, що проживає на території відповідної міської ради міста обласного значення чи об’єднаної територіальної громади. А в об’єднаних територіальних громадах, які нараховують до 20 000 жителів, за рішенням ради такої громади контрольні повноваження можуть покладати на уповноважену посадову особу, що повинна мати вищу юридичну або економічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче від молодшого бакалавра або бакалавра.

Також у листі виокремлено, які обов’язки та повноваження слід включати до посадових інструкції інспекторів.

Тимчасово окупована територія

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 04.07.17 р. № 453вніс зміни до зазначеного Порядку. Як відомо, якщо хтось із членів сім'ї переселенців має у власності житло, розташоване в інших регіонах, аніж тимчасово окупована територія, райони проведення АТО та населені пункти, розташовані на лінії зіткнення, то адресної допомоги для покриття витрат на проживання не призначають. Відтепер до цього правила Уряд уніс поправку: зазначене обмеження не поширюватиметься на сім’ї, до складу яких входять військовослужбовці з-поміж переселенців, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України й беруть безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування амортизації на законсервоване нерухоме майно, розташоване у м. Донецьк, яке не використовується у господарській діяльності платника податку на прибуток» від 15.06.17 р. № 675/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що нерухоме майно в зоні АТО, яке платник податку не використовує в господарській діяльності, не підлягає податковій амортизації. Так само не амортизують цю нерухомість у податково-прибутковому обліку і в період її консервації.

Отже, основні засоби (далі − ОЗ) в зоні АТО представники фіскального відомства фактично прирівняли до невиробничих ОЗ.

Невиробничі ОЗ − основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) листом «Про неподання документації з трансфертного ціноутворення» від 20.07.17 р. № 19084/7/99-99-14-01-02-17 роз’яснила, що штраф за п. 120.3 ПКУ за неподачу на запит фіскалів трансфертної документації накладають, якщо такі документи не були подані впродовж 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту (а не із дати запиту).

Слід нагадати, що на запит ДФСУ платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті (пп. 39.4.8 ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. № 468» від 10.07.17 р. № 17973/7/99-99-15-02-01-17 наголосила, що наказ Мінфіну від 28.04.17 р. № 468 (далі — Наказ № 468), яким внесено зміни до форми Звіту про контрольовані операції, набув чинності 16 червня 2017 року.

Тож представники фіскального відомства зазначили, що звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом звітного 2016 року, заповнювати й подавати потрібно вже за оновленою формою та в порядку, які затверджені наказом № 468. При цьому звіти за 2016 рік, подані до набрання чинності наказом № 468, податківці вважатимуть дійсними.

Інше

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 23 травня 2017 року № 2053-VIII, яким внесено зміни до Закону України про освіту. Зокрема, його доповнено ст. 231, яка забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами. Поняття «особа з особливими освітніми потребами» також з'явилось у Законі вперше — це «особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення права на освіту, сприяння розвитку особистості, поліпшення стану здоров'я та якості життя, підвищення рівня участі у житті громади».

Згідно з новою редакцією ст. 7 Закону про освіту особам з особливими освітніми потребами забезпечують право на навчання за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання мовою жестів та шрифтом Брайля. Для дітей з особливими потребами розроблятимуть індивідуальну програму розвитку. Також нормативно-правовим актом розширено повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти, зокрема щодо забезпечення доступу дітей з особливими потребами до навчальних закладів, підвезення їх до місця навчання та додому.

Професійну підготовку або перепідготовку осіб з особливими освітніми потребами в професійно-технічних навчальних закладах здійснюватимуть за рахунок бюджетних коштів (ст. 40 Закону про освіту).

Також у Законі закріплено дві нові форми навчання — дистанційна та індивідуальна (ст. 3 Закону про освіту).

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів» від 06.06.17 р. № 2081-VIII, яким передбачено створення Державного реєстру майнових об’єктів дитячих закладів оздоровлення всіх форм власності. Майнові об’єкти, які мають включати до реєстру, — комплекси будівель, споруд, у тому числі інженерних, інших приміщень, земельних ділянок, на яких вони розміщені, що в сукупності забезпечує діяльність закладу. Мета ведення такої електронної бази — запобігання ліквідації, передачі під заставу, перепрофілюванню, використанню не за призначенням зазначених об’єктів, а також забезпечення доступності та відкритості інформації про дитячі заклади оздоровлення та відпочинку і послуги, які вони надають.

Уряду було доручено забезпечити технічну можливість для внесення відомостей до такого реєстру в строк до 1 квітня 2018 року. Порядок подання керівниками закладів інформації для включення її до Держреєстру також має визначити Кабмін.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271» від 12.07.17 р. № 493 затвердив нову редакцію переліку платних послуг, які можуть надавати державні і комунальні заклади культури. Оновлений документ дозволяє надавати послуги з розміщення рекламної продукції та рекламних конструкцій під час проведення вистав, театральних, музичних, хореографічних постановок, циркових вистав, концертів, фестивалів, конкурсів, бенефісів, естрадних шоу, виставкових, освітніх та інших культурно-мистецьких заходів (проектів), демонстрації відео- і кінофільмів, інформаційно-масових, розважальних та інших заходів, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп та окремих артистів (виконавців).

Також новий перелік передбачає надання, зокрема, таких платних послуг:

• експонування рекламних матеріалів юридичних та фізичних осіб у приміщеннях або на сайтах закладів культури;
• роздрукування інформації з електронних носіїв, ламінування документів;
• продовження строку користування документами, резервування документів, нічний абонемент;
• оренда транспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать закладам культури;

послуги, пов’язані зі створенням умов для організованого туризму, короткострокового відпочинку (розбиття наметів і розкладення вогнищ у спеціально облаштованих та відведених для цього місцях, прогулянки на конях і поні, велосипедах, електромобілях, човнах тощо).