Огляд законодавства

Огляд законодавства за листопад 2018 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 24 жовтня 2018 р. № 936 вніс зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з документом:

1. Моніторингу не підлягають ПН/РК, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник – посадова особа такого платника податку є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Цей критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником податку в таких ПН/РК в поточному місяці не перевищує 50 тис. грн на одного покупця – платника податку. Зверніть увагу, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання.

2. РК, складені в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п.3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК.

3. Змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФСУ при моніторингу податкових накладних: одночасно значення показників D та P мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де:

D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК;

Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою при придбанні товарів/послуг, оплата за які проводиться за рахунок бюджетних коштів з рахунка Держказначейства» від 08.10.2018 р № 4316/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що пунктом 187.7 ПКУ визначено особливий порядок виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а дата виникнення права на податковий кредит у платника податків, який здійснює оплату придбаного товару за рахунок бюджетних коштів, не може бути визначена раніше дати оплати.

Представники фіскального відомства наголосили, що оскільки у постачальника товарів/послуг, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на його банківський рахунок, то податкова накладна, складена за датою відвантаження товарів, вважається помилковою і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем – бюджетною установою.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платника податку – резидента з постачання нерезиденту інжинірингових послуг у сфері хімічної технології» від 06.11.2018 р. № 4718/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула робочу ситуацію.

Основним видом діяльності платника податку є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах (код КВЕД 71.12). Інжинірингові послуги у сфері хімічної технології, які планує надавати платник, включають у себе, зокрема:

  • дослідження можливості синтезу;
  • розроблення шляхів синтезу та отримання зразків сполук з опціональним наданням цих сполук клієнту для подальшого дослідження на території замовника;
  • комп’ютерне молекулярне моделювання та віртуальний скринінг;
  • консультації та дослідження з медичної хімії;
  • оптимізацію сполук-лідів;
  • дизайн бібліотек сполук;
  • дослідження з фармакологічного скринінгу хімічних сполук, біоаналітичні дослідження фізико-хімічних властивостей сполук;
  • фармакокінетичні та токсикологічні дослідження хімічних сполук.

Чи нараховувати ПДВ у разі постачання таких послуг нерезиденту?

Для цілей оподаткування інжинірингові послуги обмежено переліком, визначеним пп. 14.1.85 ПКУ, незалежно від наявності більш ширших визначень цього терміну в інших юридично-правових актах.

Нагадаємо, відповідно до пп. 14.1.85 ПКУ інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Якщо постачання платником ПДВ інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому п.п. 14.1.85 ПКУ, здійснюється нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України (п. 185.1 і п.п. 186.2 – 186.4 ПКУ).

При цьому якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються у повній мірі в неоподатковуваних ПДВ операціях (у т.ч., операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ), то такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування податкового кредиту по операціях з придбання макулатури товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД» від 02.11.2018 р. № 4683/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснила, що при здійсненні операцій з постачання макулатури товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД, які звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, постачальник – платник ПДВ складає податкову накладну з поміткою «Без ПДВ», яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. При цьому постачальник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує. Отримувач макулатури придбаває такі товари без ПДВ.

Якщо платник податку при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ, нараховував ПДВ за ставкою податку 20 %, то для виправлення допущеної помилки він має скласти розрахунок коригування, в якому зазначити зі знаком «–» обсяг операції, до якого застосовувалась ставка 20%. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.

Одночасно з цим платник податку має скласти нову податкову накладну на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

Також зазначено, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання макулатури в разі дотримання умов, перелічених у п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується в обов’язковому порядку без можливості відмови від його застосування.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок формування податкового кредиту» від 02.10.2018 р. № 4269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що назва покупця у податковій накладній має відповідати формулюванню у статутних документах і не містити інших даних.

Помилки в обов’язкових реквізитах, що не заважають ідентифікувати проведену операцію, її зміст, період, сторони і суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною не приймати податкові накладні в електронному вигляді.

Покупець може відобразити податковий кредит на підставі податкової накладної, у якій припустилися помилки в обов’язкових реквізитах, якщо: таку податкову накладну зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних; помилки не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони і суму сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок оподаткування ПДВ» від 13.11.2018 р. № 4803/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що анулювати реєстрацію платником ПДВ податківці можуть за наявності, зокрема, таких підтвердних документів (відомостей):

  • ухвали суду про ліквідацію підприємства-банкрута,
  • повідомлення держреєстратора,
  • відомості з ЄДР про внесення запису про припинення банкрута.

Такої підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, як прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства-боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, не передбачено.

Тому від моменту відкриття ліквідаційної процедури і до її завершення підприємство-боржник залишається платником ПДВ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 12.11.2018 р. № 4793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що операція з передачі ТМЦ на відповідальне зберігання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Однак, якщо після закінчення строку такого зберігання, визначеного договором, зберігач не повертає ТМЦ платнику податку, такі ТМЦ вважаються поставленими, та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ.

При цьому податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ за такими ТМЦ не нараховуються.

Державна фіскальна служба України листом «Про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних» від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17 роз'яснила оновлення до форм податкової накладної/розрахунку коригування та порядок їх заповнення, затверджені наказом Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763 (далі – Наказ №763).

Представники фіскального відомства, зокрема, розглянули:

  • зміни, які внесені до форм податкової накладної та розрахунку коригування;
  • зміни в порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування (особливості заповнення полів у верхній лівій частині податкової накладної/розрахунку коригування, реквізитів податкової накладної/розрахунку коригування «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» (постачальника/покупця), а також особливості заповнення графи податкової накладної/розрахунку коригування «Сума податку на додану вартість»);
  • особливості складання розрахунків коригування до податкової накладної (у разі виправлення помилок в реквізитах заголовної частини податкової накладної і виправлення помилки в ІПН отримувача (покупця);
  • зазначення у розрахунку коригування причини коригування;
  • зазначення у розрахунку коригування групи коригування;
  • особливості складання розрахунків коригування до зареєстрованих в ЄРПН «зайво складених» податкових накладних.

При цьому податківці визначили й перехідні моменти, а саме:

  • з 01.12.2018 р. реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється за формою, затвердженою Наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування;
  • податкові накладні та розрахунки коригування, які були подані на реєстрацію до 01.12.2018 р. і реєстрація яких була зупинена, в подальшому (у разі прийняття відповідного рішення) реєструються в ЄРПН за формою, за якою такі документи були подані до ЄРПН;
  • у розрахунках коригування, складених починаючи з 01.12.2018 р. до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018 р., у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в податковій накладній, вказується відповідний код ознаки від 1 до 4 (позначка «Х» не проставляється);
  • у розрахунках коригування, складених до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018 р., код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування;
  • у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» згідно з п. 8 Наказу № 763 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в п.п. 10–15 Порядку № 1307, вказується позначка «X» та зазначається тип причини (значення від «01» до «15»; для податкових накладних, складених до 01.03.2017 р., такі значення можуть бути від «01» до «17»);
  • у розрахунках коригування, складених до податкових накладних, у яких було заповнено поле «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», це поле також має бути заповнене, а тип причини повинен відповідати типу причини, що був зазначений у податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування, незалежно від дати складання такої податкової накладної (до 01.03.2017 р. чи після вказаної дати). Наприклад, у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної від 20.01.2017 р., яка має тип причини «16», також має бути вказано тип причини «16», незважаючи на його відсутність в переліку типів причин;
  • при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»), водночас в нових (доданих) рядках такого розрахунку коригування графа 14 розділу Б підлягає заповненню у разі наявності суми податку (графа 11 розділу Б розрахунку коригування має значення «7» або «20»).

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток при здійсненні окремих господарських операцій» від 08.11.2018 р. № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо підприємство ухвалює рішення здійснювати уцінку через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до П(С)БО або МСФЗ, то в такому випадку виникають різниці згідно із п. 139.1 ПКУ для коригування фінрезультату до оподаткування.

Відповідно до цього пункту фінрезультат:

  • збільшується на суму витрат на створення забезпечень відповідно до правил бухобліку;
  • зменшується:
  • на суму використання створених забезпечень витрат, сформованих відповідно до правил бухобліку;
  • на суму коригування (зменшення) забезпечень, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування, розрахований відповідно до правил бухобліку.

Єдиний податок

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про єдиний податок для юридичних осіб» від 30.10.2018 р. № 4633/6/99-99-12-02-03-15/ІПК відповіла на запитання, чи оподатковується єдиним податком операція з отримання в тимчасове безоплатне користування єдинником третьої групи основних засобів від резидента платника податків (фізичної особи) за договором позички.

Податківці нагадали, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ)

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Ст. 827 ЦКУ встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Отже, якщо в договорі позички визначено термін безоплатного користування єдинником отриманими основними засобами, і такий термін не перевищує терміну їх амортизації, то вартість таких основних засобів не включається до складу доходу, що оподатковується єдиним податком.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації окремих товарів та операцій з надання окремих послуг з використанням підакцизних товарів» від 06.11.2018 р. № 4709/6/99-99-15-03-03-15/ІПК розглянула цікаву робочу ситуацію.

Підприємство комплектує та реалізує кінцевим споживачам набори, до складу яких входять підакцизні та непідакцизні товари, а також надає послуги з організації заходів, кейтерингу тощо з використанням у т. ч. підакцизних товарів.

Позаяк підприємство продає кінцевим споживачам набори, до складу яких входять підакцизні товари, такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком у частині продажу підакцизних товарів.

Якщо підприємство під час організації заходів, зокрема кейтерингу, розливає алкогольні напої кінцевим споживачам і включає вартість таких напоїв до собівартості послуги, тут також відбувається реалізація підакцизних товарів. Базою оподаткування акцизним податком є вартість підакцизних товарів, реалізованих у складі послуги.

Облік і звітність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» від 31.10.2018 р. № 891 закріпив рішення щодо скасування з 2020 року для суб’єктів господарювання обов’язку складати та подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг.

Натомість, облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, буде здійснюватися контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

  • код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФСУ;
  • сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
  • строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
  • сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, – обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо окремих питань ведення розрахункових операцій фізичною особою – підприємцем при здійсненні туристичної діяльності» від 08.10.2018 р. № 4307/К/99-99-13-01-02-14/ІПК розглянула питання оформлення розрахункових операцій фізичною особою – підприємцем при здійсненні туристичної діяльності, а саме, можливість використання квитанції ПО-Д2.

Згідно з п. 11 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день отримання готівки в повній сумі.

Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених законодавством, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Квитанція за формою № ПО-Д2 затверджена наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29.09.95 р. № 8 «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання», до якого ДФСУ і направила суб'єкта, який поставив це питання.

Однак, незважаючи на те, що до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, туристична послуга не є побутовою. Побутові послуги населенню перераховані в п. 291.7 ПКУ.

Крім того, квитанція за формою № ПО-Д2 призначена для оформлення послуг, наданих в присутності замовника, чого ніяк не можна сказати про туристичні послуги, які явно будуть надані пізніше, ніж оформляється договір.

Отже, квитанція форми № ПО-Д2 при здійсненні розрахунків за туристичні послуги не застосовується.

Державна фіскальна служба України у категорії 119.11 «ЗІР» дала відповідь на питання, чи потрібно подавати повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

У розділі 3 повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку зі зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за формою № 20-ОПП протягом 10 календарних днів із дня внесення змін до цього реєстру.

Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують РРО, у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за формою № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.

Державна фіскальна служба України у категорії 107.04 «ЗІР» розповіла, як визначається обсяг доходу ФОП ЄП другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень.

При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 000 000 гривень) визначається з урахуванням усіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

У разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо форм накладних для оприбуткування товару за місцем реалізації від 12.11.2018 р. № 4792/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Однак такі вимоги п. 12 ст. 3 Закону про РРО не поширюються на ФОП-єдинників, які не зареєстровані платниками ПДВ.

Підставою для оприбуткування товарів за місцем реалізації товарів є накладна типової форми № М-11, яка затверджена наказом Мінстату від 21.06.1996 р. № 193. Крім того, для оформлення надходження товарів підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати і типові форми первинної документації, і форми документів, розроблені на підприємстві й передбачені наказом (або інших розпорядник документом) про облікову політику.

Тож, якщо форма накладної затверджена наказом (або іншим розпорядчим документом) про облікову політику підприємства, то п. 12 ст. 3 Закону № 265 у розумінні даного Закону не порушується.

Контроль і відповідальність

Міністерство юстиції України наказом «Про внесення змін до Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки» від 17.10.2018 р. № 3236/5 виклало у новій редакції Вимоги щодо написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.

Так, для написання найменування юрособи використовують:

  • літери українського алфавіту – під час написання найменування українською мовою;
  • літери латинського алфавіту – під час написання найменування англійською мовою;
  • розділові знаки та символи: лапки, крапку, кому, двокрапку, дужки, апостроф, дефіс, тире, скісну риску, знак оклику, знак запитання, номер, плюс, знак рівняння, зірочку, ет комерційне (@), амперсанд (&);
  • арабські та римські цифри.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 01.11.2018 р. № 116 вніс зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу і надав фізичним особам можливість отримувати дистанційно не лише адміністративні, але й банківські послуги (наприклад, відкриття рахунку). З цією метою впроваджується механізм віддаленої ідентифікації клієнтів банків через Систему BankID НБУ.

Цей механізм передбачає, що вперше ідентифікація фізичної особи має проводитися за її присутності одним з банків-учасників системи, і вже після цього ця фізична особа зможе замовляти сервіси та послуги на сайті будь-якої компанії або банку, підключених до Системи BankID НБУ. Її ідентифікація проводитиметься дистанційно на рівні банків, в яких вона обслуговується (bank-to-bank). Це, наприклад, дасть можливість клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки без необхідності відвідувати відділення банку.

При цьому для надання банківських послуг обов'язковими умовами є виконання вимог фінансового моніторингу, а саме: проведення перевірки ідентифікаційних даних, отриманих із різних джерел (ЕЦП/кваліфікований цифровий підпис; система BankID НБУ; копії документів, завантажені на сайт надавача послуг та підписані ЕЦП клієнта).

Відповідальність за належне здійснення ідентифікації та вивчення клієнта відповідно до міжнародних стандартів та законодавства України покладається як на банк, який здійснив ідентифікацію, так і на банк, що використовує інформацію, отриману за допомогою засобів Системи BankID.

Зі свого боку банк зобов’язаний забезпечити у своїй діяльності належне управління ризиками з метою запобігання використання послуг, що він надає, для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму.

Крім того, Нацбанк удосконалив порядок погодження відповідальних за здійснення фінансового моніторингу працівників банків.

Контрольовані операції

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування» від 14.11.2018 р. № 887 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 ПКУ стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.

Для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4 ПКУ платнику податку необхідно визначити, чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен:

  • виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, перевищує їхню ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» або
  • здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.

Для виконання вимог п.п. 140.5.6 ПКУ платнику податку також необхідно визначити, чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з нарахування, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 % чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 % доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному.

Для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції.

Отже, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абз. 3 та 4 п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.

Воєнний стан

Верховна Рада України підтримала указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Він буде діяти в областях, що межують із Росією і невизнаним Придністров'ям. Президент зачитав перелік цих областей: Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська та внутрішні води Азово-Керченської акваторії.

Воєнний стан буде введений на 30 днів.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для відвернення загрози. Тимчасове обмеження прав і свобод громадян, а також тимчасове обмеження законних інтересів юридичних осіб.

Під час режиму ВС військові і цивільні влади отримують більш широкі повноваження, які дозволяють їм використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою розуміється все військове командування – від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також уся вертикаль влади – від Президента і Кабміну до селищних рад. Рішення, відповідно, можуть прийматися як на центральному, так і на місцевому рівні.

Воєнний стан дозволяє:

  • водити трудову повинність для проведення оборонних робіт, ліквідації природних та техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт;
  • використовувати потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, умови праці.
  • вилучати для тимчасового використання необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств та громадян, у тому числі транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об'єкти, пов'язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка;
  • встановлювати охорону важливих об'єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення;
  • запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток і посвідчень) і встановлювати особливий режим світломаскування;
  • встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту;
  • перевіряти документи у громадян, а в разі потреби оглядати речі, транспорт, багаж і вантажі, службових приміщень та житла громадян;
  • ставити питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національної безпеки України, її незалежності і територіальної цілісності, а також життю громадян;
  • здійснювати контроль за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передачу інформації через комп'ютерні мережі;
  • вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій – навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
  • забороняти призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома військового командування;
  • встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
  • встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об'єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони;
  • проводити евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей;
  • вводити нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками;
  • примусово вилучати й відчужувати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.
  • Не можуть обмежуватися в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як право на життя, на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканність, право на рівність перед законом, право на житло.

    Законодавством встановлюється, що під час воєнного стану не можуть проводитися вибори Президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Відповідно, під час дії ВС не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад. Також не можна вносити зміни в Конституцію, проводити референдуми.

    Влада також не може використовувати працю громадян під час ВС на безоплатній основі – робота для потреб оборони повинна оплачуватися, як у мирний час. Майно, вилучене під час ВС, після закінчення дії воєнного стану повинно бути повернуто власнику. Якщо ж майно прийшло в непридатність, відшкодування збитків потрібно домагатися через суд.

    Наразі немає обмежень на економічну діяльність на всій території України. Про це зазначає Мінекономрозвитку.

    Суб’єкти господарювання та громадяни можуть здійснювати економічні операції в звичайному режимі.

    Водночас у зв'язку з рішенням про введення воєнного стану Уряд повідомив, що всі державні установи, що відповідають за впровадження соціальної політики, працюватимуть відповідно до звичайного графіка роботи.

    Таким чином, буде забезпечено безперебійне надання соціальної допомоги та всіх виплат населенню у штатному режимі. Жодних обмежень по виплатах соціальних допомог та пенсій не буде.

    Національний банк України постановою «Про особливості функціонування банківської системи України в умовах особливого періоду» від 28.11.2018 р. № 132 закріпив, що на час воєнного стану, запровадженого строком на 30 днів у 10 областях України, банківська система і надалі працюватиме в звичайному режимі.

    Нацбанк у разі необхідності ухвалюватиме окремі рішення стосовно порядку, обсягів та термінів впровадження додаткових заходів, що зумовлюють функціонування банківської системи України в особливій період.

    Цей документ створено у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України Закону України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” та на виконання вимог Закону України “Про Національний банк України” і “Про правовий режим воєнного стану».

    Постанова набирає чинності з 29 листопада 2018 року.

Інше

Державна служба статистики України в листі «Щодо кодування діяльності з "майнінгу" криптовалют відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)» від 05.10.2018 р. № 14.4-09/435-18 роз'яснила, що експерти Робочої групи статистичної організації Європейської Комісії рекомендують класифікувати діяльність з майнінгу і реалізації криптовалют за кодом 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами – за кодом 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» КВЕД.

При цьому Держстат також зазначив, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не викликає ніяких правових наслідків для них. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

У свою чергу Адміністрація Держспецзв'язку в листі від 19.06.2018 р. № 04/02/02-1909 роз'яснила, що відповідно до положень постанови КМУ від 16.11.2016 р. № 821 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України», майнінг криптовалют не відноситься до ліцензованих видів послуг і Адміністрацією Держспецзв'язку не розглядалося питання введення ліцензування щодо цього виду діяльності.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра