Огляд законодавства за лютий 2018 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» від 07.02.18 р. № 85 затвердив Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України.

Для отримання розстрочення зі сплати податку на додану вартість (далі − ПДВ) імпортеру слід подати митниці, зокрема, відповідну заяву; бізнес-план або інший документ, що описує технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності; висновки держорганів чи експортних установ, що підтвердять наявність виробничих потужностей тощо.

Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ під час імпорту обладнання для власного виробництва прийматиме митниця за рекомендацією спеціальної комісії. На роздуми контролери мають 10 робочих днів із дня отримання заяви. Протягом цього строку комісія, зокрема, перевірятиме:

• відповідність обладнання, зазначеного в заяві, коду УКТ ЗЕД із п. 65 підр. 2 р. ХХ ПКУ, що дає право на таке розстрочення;
• підтвердження зазначеної у заяві вартості обладнання;
• підтвердження того, що обладнання не походить з країни, визнаної державою-окупантом, або не ввозиться із території такої країни;
• відсутність у імпортера заборгованості зі сплати податків, зборів;
• підтвердження наявності виробничих потужностей або приміщень чи умов для обліку і зберігання товарів, готової продукції тощо.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів» від 12.02.18 р. № 576/6/99-99-15-03-02-15/ПК нагадала ПДВ-особливості під час постачання товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів. У цьому разі постачальник нараховує податкові зобов’язання на дату надходження оплати на рахунок чи на дату отримання інших видів компенсації, включаючи зменшення його заборгованості перед бюджетом. А ось для відображення податкового кредиту діють загальні правила. Тож за покупками, придбаними за бюджетні кошти або призначеними для постачань, за які оплата надійде з бюджету, податковий кредит збільшують за правилом першої події.

За тлумаченням поняття «бюджетні кошти» представники фіскального відомства спрямували платника податків до Бюджетного кодексу України.

Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості оподаткування ПДВ медвиробів» від 05.02.18 р. № 3375/7/99-99-15-03-02-17 повідомила, що на ліки та медвироби, придбані/імпортовані до 01.01.18 р. з 20-відсотковим ПДВ, можна нараховувати податок за ставкою 7% у 2018 р.

Водночас коригувати податковий кредит не потрібно.

Крім того, представники фіскального відомства описали особливості застосування ставки ПДВ 7% під час постачання лікарських засобів та медвиробів. Нагадаємо, що раніше перелік медвиробів затверджував Кабмін, однак з 01.01.18 р. ПКУ передбачає інші умови для застосування 7-відсоткової ставки.

Постачання та імпорт медвиробів обкладають 7-відсотковим ПДВ, якщо вони:

• дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
• внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

Якщо хоча б одна з наведених умов не виконана, постачання ліків та медвиробів оподатковують за ставкою ПДВ 20%.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо зарахування попередньо сплачених протягом податкового періоду авансових внесків з податку на прибуток у зменшення позитивного значення податкового зобов’язання майбутніх звітних періодів» від 31.01.18 р. № 370/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала: якщо сума дивідендного авансу, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством — емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, то суму цього перевищення переносять у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення. Якщо підприємство отримало податковий збиток, залишок переносять на зменшення майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Отже, у разі виникнення за підсумками 2017 р. або майбутніх періодів позитивного значення податкових зобов’язань із податку на прибуток платник має право зменшити таку суму на «неспалені» сплачені дивідендні аванси протягом минулого звітного періоду.

Суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів відображають у рядку 16.4 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування виплат нерезиденту при погашенні векселя» від 18.08.17 р. № 1675/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що дохід нерезидента-векселедержателя у вигляді суми дисконту під час погашення векселя резидентом оподатковують як інші доходи нерезидента із джерелом походження з України (пп. «й» пп. 141.4.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

Тобто резидент України під час погашення векселя має утримати та сплатити із суми погашення податок у розмірі 15% відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування послуг роумінгу» від 30.01.18 р. № 354/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо роботодавець оплачує послугу з роумінгу, яка надана оператором рухомого (мобільного) зв’язку працівнику, то вартість зазначеної послуги включають до загального оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та обкладають податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Представники фіскального відомства посилаються на пп. «г» пп. 164.2.17 та пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, згідно з якими до додаткового блага включають суми грошового відшкодування витрат платника податку та вартість безоплатно отриманих ним послуг.

Зауважимо, що в консультації не визначають, для яких цілей працівник використовує роумінг — особистих чи виробничих, проте фіксують, що послугу з роумінгу надають безпосередньо працівникові (а не роботодавцю).

У категорії 103.02 «ЗІР» на запитання стосовно обкладення податком на доходи вартості телефонних виробничих розмов працівників у роумінгу, сплаченої юрособою-роботодавцем, податківці відповідали: «якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юридичної особи (працедавця), працівником здійснюються виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді подарунка від юридичної особи» від 02.02.18 р. № 439/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо вартість дарунків перевищує 25% однієї мінімальної зарплати, то вся їх вартість обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.

Нагадаємо: пп. 165.1.39 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу платника податку, серед них — вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо вона не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2018 році — 930,75 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Раніше ДФСУ роз’яснювала, що в разі, коли вартість дарунка перевищує зазначений розмір, оподатковувати потрібно суму перевищення (лист ДФСУ від 24.02.17 р. № 2985/5/99-99-13-02-03-16). Стосовно утримання військового збору представники зазначали: «якщо вартість дарунка, <...> не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн), <...>, то вона не є об’єктом оподаткування військовим збором. У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується військовим збором як додаткове благо» (категорія 132.05 «ЗІР»).

Невідомо, чому ДФСУ раптово змінила підхід до тлумачення пп. 165.1.39 ПКУ, але для підприємств, які діяли відповідно до попередніх роз’яснень, це може обернутися донарахуванням податку на доходи та військового збору.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування дивідендів» від 29.11.17 р. № 2758/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила порядок оподаткування дивідендів, виплачених українським резидентом фізособі — резиденту ФРН (із урахуванням положень міжнародної угоди). За словами представників фіскального відомства, такі дивіденди обкладають в Україні податком на доходи за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Водночас під час виплати дивідендів нерезиденту-фізособі податок на репатріацію за пп. 141.4.2 ПКУ не утримують.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості платника єдиного податку бути управителем нерухомого майна» від 31.01.18 р. № 374/6/99-99-12-02-03-15/ІПК повідомила, що юрособа — платник єдиного податку 3-ї групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном. Але тільки за умови дотримання вимог Податкового кодексу України (далі − ПКУ) (у частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) та застосування ставки єдиного податку в розмірі 3%). Крім того, він може просто надавати послуги з управління майном за відповідним договором.

Єдиним податком обкладають усю вигоду та, за наявності, плату за управління майном, отриману вигодонабувачем у результаті операцій із цим майном. У разі укладання договору, відповідно до якого «управитель майна» надає послуги з управління майном та отримує за це винагороду, до доходу платника єдиного податку включають отриману плату за послуги з управління майном.

Облік і звітність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» від 14.02.18 р. № 80 вніс корективи до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою КМУ від 05.06.13 р. № 440.

Відтепер для початку роботи новоутворених підприємств чи початку використання об’єктів нерухомості госпсуб’єкту доведеться подавати більш деталізовану Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

У Декларації, зокрема, потрібно буде розповісти, у якому стані знаходяться автоматичні установки протипожежного захисту (якщо такі вимагаються), найменування організації, дата та номер ліцензії суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування та спостереження за системами, ким та коли підписано акт приймання систем. Якщо наявні системи внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання, то в якому вони стані та хто їх обслуговує тощо.

Заповнену Декларацію можна буде надіслати рекомендованим листом за місцем розташування об’єкта (об’єктів) нерухомості до адміністратора центру надання адмінпослуг або Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), або через Єдиний державний портал адміністративних послуг, зокрема через інтегровану з ним інформаційну систему ДСНС.

Державна фіскальна служба України листом «Про реєстрацію вхідних документів щодо реєстрації, опломбування та введення в експлуатацію РРО» від 17.01.18 р. № 1422/7/99-99-08-01-03-17 нагадала, як проходить реєстрація документів, які подають суб’єкти господарювання до органів ДФСУ для того, щоб зареєструвати, опломбувати та ввести в експлуатацію РРО.

Для реєстрації касового апарата підприємство подає контролерам заяву за ф. № 1-РРО разом з усіма необхідними копіями документів. Приймають зазначені заяву й документи підрозділи ДФСУ, які відповідальні за реєстрацію РРО.

Після цього податківцям потрібно надати завірену копію довідки про опломбування касового апарата та акт введення в експлуатацію РРО, які видають сервісні центри.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання дебіторської заборгованості безнадійною» від 24.01.18 р. № 269/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, коли кошти, що перебувають на поточному рахунку банку, який ліквідовано, можна вважати безнадійною заборгованістю для цілей оподаткування.

Головною умовою для відповідності такої заборгованості ознакам безнадійної з пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) є наявність запису в ЄДР про державну реєстрацію припинення такої юридичної особи. Тобто відповідний документ, що підтверджує припинення банку-боржника як юридичної особи у зв’язку з його ліквідацією.

За наявності такого підтвердного документа підприємство, яке застосовує коригувальні різниці, може зменшити фінансовий результат згідно з пп. 139.2.2 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо наявності товарно-транспортної накладної та формування витрат платником податку на прибуток за відсутності товарно-транспортної накладної» від 05.02.18 р. № 464/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо умовами постачання товару передбачена оплата транспортних витрат покупцем — резидентом України, такі витрати включають до митної вартості товарів.

Після ввезення таких товарів на митну територію України транспортні витрати виключають із вартості товарів за умови, що ці витрати:

• включено до ціни товарів;
• документально підтверджено (є рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг), банківські та платіжні документи (або калькуляція транспортних витрат);
• піддаються обчисленню.

Водночас у разі митного оформлення товарів документи для підтвердження витрат на транспортування повинні спиратись на дані бухобліку як одержувача, так і перевізника товарів.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації повідомила: якщо платник єдиного податку, який застосовував РРО, припиняє свою діяльність, то в разі повторної реєстрації платником єдиного податку він зобов’язаний застосовувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом його реєстрації незалежно від обсягів доходу.

Слід нагадати, що згідно з п. 296.10 ПКУ єдинники починають застосовувати РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому обсяг його доходів перевищив 1 млн грн. Та продовжують у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації госпсуб’єкта як платника єдиного податку.

Після повторної реєстрації з’являється вже новий суб’єкт господарювання, який до моменту досягнення межі доходу 1 млн грн не зобов’язаний застосовувати РРО (окрім продавців складних побутових товарів).

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258-VIII, який запрацює 01.10.18 р. Ним, зокрема, передбачено:

• створення Органу суспільного нагляду, який контролюватиме якість наданих аудиторських послуг;
• підвищення вимог до аудиторів, що перевірятимуть підприємства суспільного значення;
• встановлення нового порядку атестації аудиторів;
• запровадження механізму страхування професійної відповідальності аудиторів перед третіми особами;
• створення єдиного реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» від 23.03.17 р. № 1984-VIII, який запускає в державі механізм укладення між засновниками господарських товариств корпоративних договорів.

Такі договори розширяють можливості реалізації засновниками своїх корпоративних прав. Зокрема, договором можуть передбачити:

• обов’язок його сторін голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників) господарського товариства;
• погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або в разі настання окреслених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин;
• вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням господарським товариством, його припиненням або виділом з нього нової юрособи.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14.02.18 р. № 76 привів у відповідність нормам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості із сплати аліментів» (далі — Закон про стягнення аліментів) деякі нормативні акти.

Так, внесено зміни до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Зокрема, щодо тимчасового обмеження у праві керування авто особам, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

Також зміни торкнулися Правил перетинання державного кордону громадянами України та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відтепер визначено: у разі пред’явлення довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон, а також виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється без згоди другого з батьків.

Щодо неплатників аліментів передбачені й інші методи впливу. Тих, хто більше шести місяців не сплачує аліменти, планують:

• позбавити права виїзду за кордон до ліквідації заборгованості;
• тимчасово позбавити права використовувати зброю й полювати;
• змусити виконувати суспільно корисні роботи, а плату за них спрямують на погашення боргу з виплати аліментів на дитину.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 77» від 07.02.18 р. № 50 пролонгував дію Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, із зазначеного Порядку виключено посилання на 2017 рік.

Рішення прийнято на виконання норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Це дасть змогу спрямовувати у 2018 році бюджетні кошти на:

• бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.
• часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Уряд також передбачив, що розподіл коштів за названими напрямами буде затверджувати Мінагрополітики.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» від 07.02.18 р. № 63 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті за програмою «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості». Кошти отримають вугледобувні підприємства державної форми власності або господарські товариства з видобутку вугілля, 100% акцій яких належать державі (окрім збанкрутілих підприємств).

Використати кошти необхідно на погашення заробітної плати та модернізацію технічного оснащення.

Для отримання безповоротного фінансування вугледобувні підприємства подають до Міненерговугілля прогнозовані техніко-економічні показники діяльності та план заходів, що спрямовані на поліпшення показників із виробництва та зниження витрат товарної вугільної продукції. Міненерговугілля розглядатиме та розподілятиме їх відповідно до затвердженого порядку.

Міністерство юстиції України запустило єдиний реєстр неплатників аліментів. Про це повідомляється на Урядовому порталі.  Сюди потраплять усі неплатники аліментів, а його відомості — відкриті та доступні будь-кому.

Окрім цього, починаючи з 6 лютого, до злісних неплатників аліментів, тобто осіб, які заборгували аліменти на суму за шість місяців, застосовуватимуть нові важелі впливу. А саме:

• посилено їхню адміністративну відповідальність;
• установлено тимчасове обмеження особистих немайнових прав боржника: у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві полювання, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) у сферах насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин» від 29.12.17 р. № 709 затвердило уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) перевірок у сферах насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин.

У формах документів наведено перелік питань, які цікавитимуть контролерів Держпродспоживслужби. Зокрема, у сфері насінництва та розсадництва перевірятимуть, чи госпсуб’єкт:

• включений до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва;
• здійснює виробництво насіння або садивного матеріалу;
• додержується майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин при такому виробництві;
• не включений до Реєстру, але здійснює реалізацію насіння і садивного матеріалу за наявності сертифікатів та додержується майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин;
• додержується порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння;
• зберігає дублікати проб насіння і садивного матеріалу впродовж строку дії сертифіката;
• веде і зберігає насінницьку документацію щодо кожного сорту;
• додержується порядку узгодження розташування насіннєвих посівів тощо.

У сфері охорони прав на сорти рослин перевірятимуть, чи підприємство дотримується:

• особистого немайнового права авторства на сорт рослин;
• майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та на поширення сорту;
• права попереднього користування;
• порядку набуття прав на сорт рослин;
• передачі (відчуження) майнових прав на сорт;
• права на використання сорту;
• обов’язків використання назви сорту тощо.

Державна служба фінансового моніторингу України наказом «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році» від 22.12.17 р. № 186 затвердила Типологію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році. Цей документ має стати у пригоді суб’єктам фінмоніторингу (передусім — фінустановам), які відстежують операції відмивання незаконних доходів та фінансування злочинності та тероризму.

З-поміж іншого, визначено ознаки, характерні для схем незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, а також загалом і для схем відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

Щодо учасників фіноперацій:

• реєстрація підприємства на підставних осіб (без певного місця проживання, психічно хворих, студентів, людей похилого віку, іноземців, засуджених, померлих осіб, за придбаними, украденими або втраченими документами);
• одна особа одноособово є засновником, керівником та бухгалтером підприємства (одноосібний засновницько-посадовий склад);
• засновниками є особи, що проживають в регіоні, який відмінний від регіону реєстрації суб’єкта;
• засновниками є особи, що зареєстровані на непідконтрольних Україні територіях або в зоні розмежування конфлікту (зона ОРДЛО);
• часта зміна засновників, власників, посадових осіб суб’єкта господарювання, неможливість установлення місцезнаходження посадових осіб (керівника, головного бухгалтера);
• невеликий статутний капітал;
• офіси суб’єктів господарювання зареєстровані за місцем масової реєстрації таких суб’єктів;
• збіг адреси реєстрації учасників операцій;
• новостворені суб’єкти господарювання (так звані одноденки, ями, метелики існують, як правило, у межах одного податкового періоду, що ускладнює можливість контролю за їх діяльністю);
• суб’єкти господарювання подають податкову звітність з мінімальним обсягом доходів або зі значними доходами, але мізерною сумою сплачених податків.

Щодо фінансово-господарської діяльності учасників фіноперацій:

• добовий обіг коштів, як правило, збільшується наприкінці тижня або на рахунку щовечора чи вранці кожної наступної доби не залишається коштів, або їх сума істотно зменшується;
• наявність великої кількості підписаних бланків однотипних договорів на виконання робіт або надання послуг, кошторисів, актів приймання тощо;
• застосування багатосторонніх розрахунків і платежів із великою кількістю учасників таких операцій, розташованих у різних територіальних одиницях або зареєстрованих за однією адресою;
• відсутність руху коштів суб’єкта господарювання на банківських рахунках або вкрай великий обсяг фінансових операцій нещодавно створеного підприємства.

Щодо змісту фіноперацій:

• заплутаний або незвичайний характер комерційної угоди (операції), що не має економічного сенсу або очевидної законної мети;
• невідповідність угоди (операції) діяльності суб’єкта господарювання, передбаченій статутними документами;
• великий обсяг готівкових коштів, отриманих від комерційної діяльності, яку не характеризують інтенсивністю операцій з готівкою;
• сплата неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору, коли розмір неустойки перевищує 10% від суми недоставлених товарів (невиконаних робіт, ненаданих послуг);
• суми, на які здійснюють фінансові операції, не відповідають майновому (фінансовому) стану клієнта.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо надання матеріального забезпечення особам, які працюють за умовами цивільно-правового договору» від 17.12.17 р. № 571/0/86-17/218, адресованому Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України, роз’яснило, як визначати середньоденний дохід для розрахунку лікарняних фізичним особам, з якими укладено цивільно-правові договори (далі — ЦПД).

Слід нагадати, що з жовтня минулого року відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV особи, які працюють на умовах ЦПД, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Мінсоцполітики зазначає, що обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, може провадитися відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266), за місцем провадження діяльності на умовах цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа одночасно провадить декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізособою-підприємцем тощо), на думку відомства, розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності аналогічно тому, як це визначено п. 30 Порядку № 1266 для осіб, які працюють за сумісництвом.

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється страхувальниками на підставі відомостей звітності з ЄСВ, тому розрахунок цих сум слід здійснювати після подання зазначеної звітності.

Мінсоцполітики зазначає, що законодавчі зміни щодо права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованих осіб, які працюють на умовах ЦПД, а також інших категорій осіб, котрі в обов’язковому порядку сплачують єдиний внесок, мають бути враховані під час підготовки виконавчою дирекцією Фонду проектів нормативно-правових актів щодо механізмів здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо скорочення роботи у передсвятковий день при неповному робочому часі» від 22.12.17 р. № 2960/0/107-17/284 зазначило, що скорочення роботи перед святами передбачено тільки для працівників з установленою нормою робочого часу — 40 годин на тиждень. Це пояснюють тим, що зменшення кількості відпрацьованих годин напередодні свята для працівників із неповним робочим часом неминуче потягне за собою зменшення розміру оплати праці.

Водночас Мінсоцполітики зауважує: якщо у працівника неповний робочий тиждень і в передсвятковий день тривалість його робочого часу — 8 годин, то цього дня все-таки доцільно скоротити тривалість роботи на одну годину.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо виплати працівникові окладу (місячної тарифної ставки) у випадку, коли ним не відпрацьовано місячну норму праці» від 27.12.17 р. № 2993/0/101-17 пояснило,  як обчислювати основну зарплату за місяць, якщо працівник, якому встановлено місячний посадовий оклад, не відпрацьовує норми. Отже, у такому разі слід пам’ятати про таке:

• якщо особа не відпрацювала кілька робочих днів, то розрахунок потрібно провести зважаючи на розмір денного заробітку та кількість фактично відпрацьованих днів (тобто оклад ділять на норму днів і множать на фактично відпрацьовані дні);
• якщо співробітник не відпрацював кілька годин (наприклад, запізнювався на роботу), то розрахунок роблять за годинним заробітком, тобто оклад ділять на місячну норму в годинах і множать на фактично відпрацьовані години.

Нагадаємо, посадовий оклад — це сума, що має бути нарахована за відпрацьовану місячну норму робочого часу, а отже, у разі невиконання останньої потрібен пропорційний розрахунок.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо визначення дня звільнення за строковим трудовим договором» від 05.01.18 p. № 9/0/22-18/134 роз’яснило порядок припинення строкового трудового договору в разі, якщо його останній день припадає на вихідний.

На думку представників відомства, роботодавець має виконати обов’язок, установлений ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) (провести розрахунок із працівником у строки і видати йому трудову книжку в день звільнення), в останній робочий день.

Водночас днем звільнення відповідно до частини другої ст. 2411 КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором.

Державна служба України з питань праці в листі «Про умови надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку» від 11.12.17 р. № 5605/4/4.7-ЗВ-17 роз’яснила, на яких умовах надають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку та які документи необхідно подати для оформлення такої відпустки.

Нагадаємо: цю відпустку надають на підставі п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) — не більше ніж до досягнення дитиною 16-річного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» — до досягнення дитиною 18-річного віку. Відпустку надають без збереження заробітної плати.

Держпраці зазначає, що для отримання відпустки для догляду за дитиною до шести років необхідно подати такі документи:

• заяву на ім’я роботодавця чи уповноваженої особи;
• довідку за формою № 080-1/о;
• свідоцтво про народження дитини.

Довідку за формою № 080-1/о видають на строк від шести місяців — з огляду на характер та перебіг захворювання дитини. Відповідно, після закінчення строку, на який видано довідку, особа, яка бажає і надалі перебувати у відпустці для догляду за дитиною, повинна отримати нову довідку на новий строк.

Зазначена довідка може бути видана дитячими поліклініками, центрами первинної медико-санітарної допомоги, будинками дитини, закладами охорони здоров’я, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, у складі яких є дитячі відділення, де обліковується дитина, наголошує Держпраці.

Контрольовані операції

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення пов’язаних осіб для визнання деяких операцій контрольованими» від 18.01.18 р. № 204/6/99-99-15-02-02-15/ІПК пояснили нюанси визначення пов’язаності осіб з метою визнання господарських операцій між ними контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

У запиті прибутківця повідомлялося, що фізособа — директор компанії резидента володіє корпоративними правами юрособи-нерезидента в розмірі 24%.

На це представники фіскального відомства відповіли: якщо фізособа є посадовою особою (директором) резидента, безпосередньо володіє корпоративними правами юрособи-нерезидента в розмірі 20% і більше, то таких юросіб (резидентів і нерезидентів) вважають пов’язаними.

Отже, під визначення контрольованих підпадають госпоперації платника податків з контрагентом — нерезидентом — пов’язаною особою за умови, що річний дохід платника податку від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн (без ПДВ) та обсяг госпоперацій між контрагентами за рік перевищує 10 млн грн (без ПДВ).

Фінансові ринки

Національний банк України ухвалив постанову «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25 січня 2018 року № 7, якою вдосконалив умови продажу інвалюти клієнтам банків на міжбанківському валютному ринку.

Постановою  чітко визначено право клієнта подавати заяву про продаж інвалюти до будь-якого уповноваженого банку за власним вибором (незалежно від наявності поточного валютного рахунку, відкритого в цьому банку).

Крім того, НБУ уточнив строки продажу банком інвалюти клієнтів. Як і раніше, уповноважений банк зобов’язаний за дорученням клієнта здійснювати продаж його власних коштів в інвалюті не пізніше ніж за п’ять банківських днів, починаючи з дня списання цих коштів із поточного рахунку клієнта, відкритого в цьому банку. Національний банк уточнив, що в разі, коли кошти для продажу перераховуються клієнтом з іншого уповноваженого банку, продаж цієї валюти здійснюється у п’ятиденний строк із дня зарахування таких коштів на кореспондентський рахунок уповноваженого банку.

Національний банк України постановою «Про здійснення валютних операцій за кредитами, позиками, що залучаються від нерезидентів на окремих умовах» від 15.02.18 р. № 12 розширив для банків можливість залучати від нерезидентів так звані синтетичні кредити та позики в нацвалюті (тобто кредити й позики, фактичною валютою яких є гривня, а всі платежі між кредитором та позичальником проводять виключно в інвалюті).

До цього часу українські позичальники могли залучати такі кредити і позики лише за умови, що нерезидентом-кредитором є міжнародна фінансова організація (далі — МФО) (членом якої є Україна або щодо якої вона зобов’язалася забезпечувати правовий режим).

Відтепер банки-позичальники можуть залучати «синтетичні» кредити та позики у гривні від будь-яких нерезидентів-кредиторів, а не лише від МФО.

За словами НБУ, отримані кошти українські банки використовуватимуть для кредитування вітчизняних позичальників у гривні. Такий механізм дозволить уникнути валютного ризику, оскільки його буде нести нерезидент-кредитор українського банку.

Ринок цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР) рішенням «Про затвердження Порядку нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств» від 19.12.17 р. № 904 затвердила нові правила нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.

Такий нагляд здійснюватимуть представники НКЦПФР. Для цього формуватимуть контрольну групу.

У разі потреби здійснити такий нагляд акціонерне товариство письмово повідомлять до початку реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах про призначення представників НКЦФР. Якщо скликають позачергові загальні збори акціонерів, які є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, — також повідомлять депозитарну установу.

Під час здійснення нагляду представники НКЦПФР мають право:

• безперешкодно входити до місць, де проводять загальні збори, реєстрацію акціонерів, голосування та підбиття його підсумків, за службовим посвідченням;
• доступу до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення нагляду;
• вимагати надання письмових пояснень, документів (належним чином засвідчених копій), виписок, витягів із відповідних документів, які необхідні представникам НКЦПФР під час здійснення нагляду, й іншої інформації в посадових осіб акціонерного товариства та/або осіб, уповноважених на скликання загальних зборів, проведення реєстрації акціонерів (їх представників), проведення загальних зборів, голосування й підбиття його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств, та/або акціонерів (їх представників) у зв’язку з реалізацією своїх повноважень щодо здійснення нагляду.

Інформацію про результати проведеного нагляду, зокрема перелік виявлених порушень, рекомендації щодо запобігання порушенням прав акціонерів під час проведення реєстрації акціонерів, загальних зборів, голосування та підбиття його підсумків на загальних зборах, протягом 10 робочих днів із дня проведення нагляду надішлють акціонерному товариству та/або депозитарній установі.

Інше

Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про схвалення Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки» від 27.12.17 р. № 1017-р схвалив Експортну стратегію України: Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі на період 2017—2021 роки. Так, на найближчі чотири роки Уряд у контексті підтримки експорту взяв собі за мету:

1. Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту.

Для досягнення визначеної мети передбачено:

• зміцнення комплексної інституційної основи для стимулювання інновацій;
• зміцнення інноваційного потенціалу підприємств;
• поліпшення правових та економічних умов для здійснення торгівлі.

2. Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема малих та середніх.

Досягнення визначеної мети передбачається завдяки:

• удосконаленню механізму координації діяльності інституцій з підтримки торгівлі, залучених до реалізації торговельної політики та розвитку експорту;
• зміцненню мережі інституцій, що надають експортерам послуги з підтримки бізнесу та торгівлі.

3. Удосконалення навичок і компетенцій підприємств, зокрема малих та середніх (підприємництва), необхідних для участі в міжнародній торгівлі.

Для досягнення визначеної мети передбачається:

• стимулювання діяльності підприємництва серед власників та працівників підприємств, зокрема малих та середніх, і молоді;
• покращення управлінських навичок серед працівників діючих підприємств, зокрема малих та середніх (підприємництва);
• забезпечення відповідності системи освіти потребам підприємств, зокрема малих та середніх (підприємництва).

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 1 Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету» від 31.01.18 р. № 42 змінив Порядок направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету.

Зокрема, розширено перелік категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Відтепер право на отримання пільгової путівки до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку матимуть діти, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному будинку сімейного типу чи в одній прийомній сім’ї, діти, узяті на облік у зв’язку зі складними життєвими обставинами.

Окрім того, діти з інвалідністю, діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, і діти, які перебувають на обліку у зв’язку з важкими життєвими обставинами, тепер мають право на відпочинок за рахунок держбюджету в першочерговому порядку.

Міністерство закордонних справ України видало наказ «Про затвердження Вимог до оформлення віз в електронному вигляді» від 18.12.17 р. № 558, який дозволить оформляти візи в електронному вигляді. Тобто оформлення е-візи здійснюватимуть дистанційно через мережу Інтернет на веб-сайті Міністерства закордонних справ України.

Е-візу будуть оформляти як разову для в’їзду в Україну з діловою або туристичною метою на строк 30 днів або на період, зазначений у документах, що є підставою для її оформлення, але не більш як на 30 днів.

Іноземець зможе подати візове клопотання не раніше ніж за три місяці та не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку запланованої поїздки.

Для отримання візи потрібно:

• зареєструватися на веб-сайті МЗС;
• заповнити візову анкету та завантажити фотокартку;
• долучити скановані копії:
• сторінок персональних даних паспортного документа;
• дійсного полісу медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30 000 євро чи в еквіваленті іншою валютою, якщо іншого не передбачено законодавством або міжнародними договорами України;
• документа, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування й для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України;
• документа, що підтверджує ділову або туристичну мету поїздки (українською або англійською мовою);
• сплатити консульський збір онлайн через веб-сайт МЗС.

Розгляд візового клопотання не перевищуватиме дев’яти робочих днів.

Оформлену е-візу надішлють іноземцю на зазначену ним під час реєстрації на веб-сайті МЗС адресу електронної пошти.