Податки
ПДВ
Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року» від 12.01.17 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17 роз'яснила платникам ПДВ, як проводити перерахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за 2016 рік. Так, представники фіскального відомства зазначили:
- суть річного перерахунку полягає в тому, що на суму ПДВ, яку протягом звітного року мали включити до податкового кредиту (далі – ПК) і яка відповідає частці обсягу неоподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій із постачання товарів/послуг, слід донарахувати податкові зобов’язання (далі – ПЗ). Це здійснюють шляхом складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених упродовж року;
- податкові зобов'язання, нараховані протягом року згідно з п.п. 198.5 і 199.1 ПКУ, відображають у рядках 4.1 та 4.2 декларації залежно від того, застосовують ставку податку 20 чи 7%. Коригування ПЗ, нарахованих відповідно до п. 199.1 ПКУ, у зв'язку з річним перерахунком відображають у рядку 7 декларації за грудень (IV квартал) 2016 року;
- розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюють у рядку 3.1 таблиці 1 додатка Д7 до декларації за останній звітний період 2016 року;
- у 2016 році здійснюють перерахунок не ПК, як це було до 01.07.15 р., а сум ПЗ, нарахованих протягом 2016 року на підставі п. 199.1 ПКУ, та визначають суму податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити ПЗ, сформовані протягом цього періоду.
Державна фіскальна служба України в листі «Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ» від 20.01.2017 р. № 1298/7/99-99-15-03-02-17 повідомила: режим звільнення від обкладення ПДВ, визначений п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, зокрема операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року (включно).
До дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який визначатиме переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання котрих, зокрема операції з імпорту, тимчасово з 01.01.2017 р. звільняються від обкладення ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 15.
Міністерство фінансів України на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України розмістило повідомлення про схвалення нового Порядку ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, розробленого Мінфіном з метою полегшення ведення бізнесу в Україні та зменшення корупції. Ухвалений проект робить механізм відшкодування податку на додану вартість (далі − ПДВ) прозорим і своєчасним та встановлює рівні умови для всіх платників податку.
Для забезпечення прозорості відшкодування ПДВ з 10 січня 2017 року сформовано Єдиний публічний Реєстр заяв. Окрім того, Мінфін розробив та погодив із ДФСУ та Держказначейством Порядок ведення Реєстру.
Новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, зокрема, передбачає:
- формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних ДФСУ і Казначейства;
- визначення чітких даних, які належать до такого Реєстру;
- автоматичне внесення заяв до Реєстру, що здійснюється протягом операційного дня в хронологічному порядку надходження таких заяв;
- Казначейство проводить бюджетне відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру;
- публікація Реєстру на офіційному веб-сайті Мінфіну.
Новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ допоможе зменшити корупцію під час відшкодування ПДВ. Крім того, будуть установлені рівні умови для всіх платників податку, що, своєю чергою, покращить умови для ведення бізнесу в країні. Окрім того, новий механізм дозволить здійснювати відшкодування ПДВ вчасно та прозоро.
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах» від 30.12.2016 р. № 28730/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: витрати на відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату й доставку пенсій особам, яким призначено пенсію на пільгових умовах, належать до виплат, пов’язаних з оплатою праці.
Отже, фінансовий результат до оподаткування під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств не підлягає коригуванню згідно з пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ на суми витрат на формування та коригування забезпечень для відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплати й доставку пільгових пенсій та суми фактичних виплат за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо врахування суми переоцінки при нарахуванні амортизації основних засобів та необоротних активів» від 28.12.2016 р. № 2649/2/99-99-15-02-02-10 повідомила: об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, визначені положеннями ПКУ.
Коригування фінрезультату до оподаткування передбачає:
- збільшення фінрезультату до оподаткування на суму амортизації основних засобів (далі − ОЗ) або нематеріальних активів (далі − НА), нараховану відповідно до П(С)БО або МСФЗ (абз. 2 п. 138.1 ПКУ);
- зменшення фінрезультату до оподаткування на суму розрахованої амортизації ОЗ або НА відповідно до п. 138.3 ПКУ (абз. 2 п. 138.2 ПКУ).
Зазначений порядок коригування передбачає врахування при розрахунку податку на прибуток суми амортизації ОЗ або НА, розрахованої відповідно до положень ПКУ.
Крім того, коригування фінансового результату передбачає:
- збільшення фінрезультату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ або НА, включених до витрат звітного періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ (абз. 3 п. 138.1 ПКУ);
- зменшення фінрезультату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності ОЗ або НА у межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності ОЗ або НА, проведеної відповідно до П(С)БО або МСФЗ (абз. 4 п. 138.2 ПКУ).
Це коригування нівелює вплив на розрахунок податку на прибуток підприємств результатів переоцінки (уцінки, дооцінки) ОЗ і НА, проведеної згідно з П(С)БО чи МСФЗ, оскільки така переоцінка може ґрунтуватися на припущеннях, які враховують суб’єктивні судження та не відображають реальної вартості необоротних активів.
Отже, результати переоцінки ОЗ і НА, проведеної відповідно до положень П(С)БО або МСФЗ, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та при розрахунку податку на прибуток підприємств.
ПДФО та військовий збір
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів» від 28.12.16 р. № 28351/6/99-99-13-02-03-15 акцентувала увагу на одному з основоположних принципів обкладення податком на доходи: податковий агент (скажімо, роботодавець), який надає дохід фізособі, має утримувати податок за рахунок такого доходу. Отже, якщо податковий агент вирішить сплатити податок на доходи за рахунок власних коштів, замість того щоб утримати його з доходу, то відповідна сума коштів (у розмірі неутриманого податку) буде оподатковуваним додатковим благом та мусить обкладатися податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо компенсації працівникові вартості палива» від 05.01.17 р. № 104/6/99-99-13-02-03-15 повідомила, що компенсація працівнику вартості палива, яке використано під час виконання трудових обов’язків, підлягає обкладенню 18% податку на доходи та 1,5% військового збору як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ. Сума компенсації не є базою нарахування єдиного внеску (п. 11 р. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Уряду від 22.12.10 р. № 1170).
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо визнання платежу за придбання торговельної марки роялті» від 29.12.16 р. № 28477/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо об’єкт права інтелектуальної власності (торговий знак) передають із переходом права власності на нього, при цьому відчужувач втрачає право використовувати, а також забороняти чи дозволяти використання цього об’єкта інтелектуальної власності третім особам, то платіж за таку передачу з метою оподаткування не вважають роялті (за умови підтвердження прав власності на цей об’єкт відповідним свідоцтвом). У такому разі платежі за нього не обкладають податком на доходи нерезидента відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку у разі наявності у суб’єкта господарювання декількох пунктів продажу товарів у межах одного коду КОАТУУ» від 13.01.17 р. № 506/6/99-99-15-03-03-15 повідомила, як звітувати з акцизного податку роздрібним торгівцям підакцизними товарами, котрі мають декілька пунктів продажу товарів в одній або різних адміністративно-територіальних одиницях (тобто мають один або різні коди КОАТУУ), але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом. Податківці вважають, що такі суб’єкти господарювання подають одну Декларацію з акцизного податку, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 14, з відповідною кількістю Додатків 6 (за кожний пункт продажу).
Облік і звітність
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» від 23.12.2016 р. № 1135 вніс зміни до деяких НП(С)БОДС.
Зокрема, у НП(С)БОДС 124 «Доходи» уточнено, що до доходів від обмінних операцій належать доходи від надання послуг (виконання робіт):
- плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
- надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності.
Інші доходи від обмінних операцій, зокрема, включають також і дооцінку активів у межах суми попередньої уцінки, від відновлення корисності активів.
У НП(С)БОДС 135 «Витрати» до витрат за обмінними операціями включають, зокрема, й уцінку активів.
Також План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203, доповнено в рахунку 04 «Непередбачені активи» класу 0 «Позабалансові рахунки» субрахунком 043 «Тимчасово передані активи». На ньому ведеться облік розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами майна, переданого їм від органів виконавчої влади, які реорганізуються чи ліквідуються, і розміщеного на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції.
Згадку про витрати на відрядження перемістили з рахунків 80, 81 до рахунку 84.
Уточнено, що на субрахунках 1517 (1527) «Сировина і матеріали» та 1518 (1528) «Інші виробничі запаси» не ведеться облік сировини та матеріалів для капітального будівництва.
На рахунку 18 «Інші нефінансові активи» наводиться інформація, у т. ч. щодо малоцінних і швидкозношуваних предметів спеціального призначення, які мають специфічне призначення й обмежене короткострокове застосування в окремих галузях.
Державна служба статистики України на своєму офіційному сайті повідомила про зміни в поданні форм державних статистичних спостережень до органів державної статистики у 2017 році.
Так, змінено строк/періодичність подання окремих форм державних статистичних спостережень:
- 1-НО (наука/оборона) (квартальна) «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт військового призначення» (наказ від 17.10.2016 р. № 196) – змінено періодичність подання з «квартальної» на «річну»;
- 1-інновація (один раз на два роки) «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства» (наказ від 13.09.2016 р. № 181) – змінено періодичність подання з «річної» на «один раз на два роки»;
- 3-торг (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі» (наказ від 31.08.2016 р. № 163) – починаючи з І кварталу 2017 року – змінено періодичність подання з «квартальної, річної» на «квартальну».
Скасовано форми державних статистичних спостережень:
- 6-ТП (ес) (річна) «Звіт про роботу електростанції» (наказ від 31.08.2016 р. № 162);
- 1-наука (піврічна) «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт» (наказ від 05.09.2016 р. № 166);
- 12-торг (річна) «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них» (наказ від 31.08.2016 р. № 161);
- 9-ДС (річна) «Звіт про кількісний та якісний склад державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування» (наказ від 30.12.2016 р. № 265);
- 11-мтп (річна) «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії» (наказ від 24.10.2016 р. № 202);
- 11-ер (річна) «Звіт про витрати палива, теплоенергії та електроенергії» (наказ від 24.10.2016 р. № 202);
- 11-мтп (паливо) (річна) «Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт» (наказ від 24.10.2016 р. № 202);
- 11-мтп (вер) (річна) «Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів» (наказ від 24.10.2016 р. № 202).
Також запроваджено форму державного статистичного спостереження:
- 11-мтп (річна) «Звіт про постачання та використання енергії» (наказ від 31.08.2016 р. № 162), у яку інтегровано окремі показники форм зі статистики енергетики та промисловості, що втратили чинність відповідно до наказів Держстату від 31.08.2016 р. № 162 та від 24.10.2016 р. № 202.
У 2017 році органами державної статистики згідно з установленою періодичністю:
1) проводяться державні статистичні спостереження за такими формами:
- 7-ПВ (один раз на чотири роки) «Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників» (наказ від 25.08.2016 р. № 152);
- ІНН (один раз на два роки) «Обстеження інноваційної діяльності підприємства за період 2014–2016 років» (наказ від 25.11.2016 р. № 225);
2) не проводяться державні статистичні спостереження за формами:
- 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці» (від 12.06.2015 р. № 149);
- 1-інновація (один раз на два роки) «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства» (наказ від 13.09.2016 р. № 181).
Праця та заробітна плата
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» від 06.10.16 р. № 1662-VIII, відповідно до якого з 01.01.17 р. вищі навчальні заклади (далі — ВНЗ) не зобов'язані працевлаштовувати випускників. Відтепер вони вільні у виборі місця роботи, окрім випадків, визначених у законі.
Абітурієнти, уклавши угоду про відпрацювання не менше ніж на три роки в сільській місцевості або селищах міського типу, отримають право на першочергове зарахування до медичних і педагогічних ВНЗ за державним замовленням. Їм держава також надаватиме в безоплатне користування житло з опаленням і освітленням.
Міністерство соціальної політики України надало роз’яснення деяких питань оплати праці на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII. Наведемо основні тези.
- При обчисленні зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
- У випадку коли працівнику встановлені доплати за роботу в шкідливих умовах праці, вони повинні виплачуватися понад розмір мінімальної зарплати (3 200 грн).
- Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу в шкідливих і важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної зарплати.
- Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому зарплата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати, роботодавець зобов’язаний здійснити доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із зарплатою.
- Якщо ж працівник не виконав місячної норми праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно до виконаної норми праці.
- Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами ст. 113 КЗпП не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без здійснення доплати до рівня мінімальної зарплати.
- При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна, і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної зарплати.
У разі якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах установленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою за нормальну тривалість, відповідно до графіка роботи, йому нараховується зарплата в розмірі, не нижчому від мінімальної зарплати.
Для підприємств, на яких установлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи й навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди, як півріччя, рік.
Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату Федерації професійних спілок України на своєму офіційному сайті повідомило, що з 1 січня 2017 року встановлюється новий розмір щомісячної страхової виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у яких цей розмір менший за розмір мінімальної заробітної плати в перерахунку на 100% втрати працездатності, на рівні розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 грудня 2016 року, з урахуванням ступеня втрати працездатності.
Отже, з 1 січня 2017 року в тих потерпілих, які мають 100% втрати працездатності, розмір щомісячної страхової виплати не може бути меншим ніж мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 грудня 2016 року (1 600 грн). У потерпілих, у яких ступінь втрати працездатності менший за 100%, мінімальний розмір страхової виплати визначатиметься з урахуванням мінімальної заробітної плати (1 600 грн) пропорційно до ступеня втрати працездатності.
Наразі робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюють відповідні розрахунки, щоб потерпілі на виробництві, які досі отримували мізерні суми такої виплати, одержали їх у підвищеному розмірі.
Крім того, у 2017 році відновлюється раніше чинний (до 2014 року) перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві, який має щороку здійснюватися з 1 березня відповідно до темпів зростання середньої заробітної плати в країні в попередньому календарному році. Після визначення Держстатом України показників темпів зростання середньої номінальної заробітної плати в Україні у 2016 році буде прийнято рішення про перерахунок щомісячних страхових виплат із 1 березня 2017 року.
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 103.26 системи «ЗІР» поінформувала, що, зважаючи на те що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням із її розміру податку на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО).
Представники фіскального відомства також нагадали: згідно з п. 80.1 ПКУ, за наявності й/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Контроль і відповідальність
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі − ФСС з ТВП, Фонд) у своєму листі «Щодо виправлення помилок у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП» від 21.11.16 р. № 2.4-16-2037 повідомив: якщо в разі надмірного нарахування лікарняних страхувальник повідомив органу Фонду про виявлення помилки та перерахував суми зайво нарахованих витрат до початку перевірки, то штрафів до страхувальника не застосовують.
Крім того, фахівці Фонду роз’яснили порядок виправлення помилки у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП у разі, якщо страхувальник відкоригував (зменшив) витрати Фонду та перерахував у повному обсязі до Фонду надлишково отримані кошти протягом звітного періоду. У такому разі в таблиці I зазначеного звіту в рядку 14 слід зазначити суму перерахованих до Фонду коштів; у рядку 21 — відкориговану суму витрат за рахунок коштів Фонду (також слід відкоригувати відповідні рядки таблиці II). У рядку 6 таблиці I залишається сума коштів, отриманих від Фонду. У такому випадку показники рядків 9 та 22 таблиці I збігатимуться, а рядків 10 та 23 − не заповнюють.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710» від 11.01.17 р. № 1 вніс зміни до постанови щодо ефективного використання державних коштів.
Цей нормативний акт приведено у відповідність до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Зокрема, виключено в п. 18 додатка до зазначеної постанови виноску «**», що забезпечить здійснення органами державної влади й іншими державними органами, утвореними органами державної влади підприємствами, установами та організаціями, які використовують кошти державного бюджету, мінімізації витрат на службові відрядження за кордон, незалежно від джерела фінансування таких витрат.
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 138.03 системи «ЗІР» повідомила, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом під час перевірок (наприклад, відсутність обліку доходів і витрат, для яких установлено обов'язкову форму обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних із нарахуванням податків, які можна встановити лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів).
Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене в строк не пізніше ніж через два місяці з дня їх виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки).
До адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) тощо.
Зокрема, днем учинення правопорушення є наступний за останнім днем граничного строку:
- подання декларації про доходи;
- подання звіту з єдиного внеску;
- подання платіжних документів до установ банків щодо сплати податків, зборів;
- сплати єдиного внеску тощо.
Державна фіскальна служба України(далі − ДФСУ) в листі «Про організацію перевірок у 2017 році» від 17.01.2017 р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17 надала стислий огляд змін щодо перевірок у нинішньому році.
Нагадаємо, що мораторій на перевірки ДФСУ на 2017 рік не подовжено. Отже, на яких змінах наголосили представники фіскального відомства:
1. Рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки може прийматися не лише керівником органу ДФСУ, а також його заступником або вповноваженою особою.
2. Збільшено з 15 до 90 календарних днів строк, протягом якого під час отримання заяви зі скаргою від покупця контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку продавця з урахуванням вимог, установлених пп. 78.1.9 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), для з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань із податку за такою операцією (п. 201.10 ПКУ).
3. За умови недопуску посадових осіб до виїзної документальної перевірки невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови. Один примірник акта вручається під підпис одразу після його складання платнику податків і/або його вповноваженій особі. Посадова (службова) особа платника податків (його представник чи особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови від підписання такого акта посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта й/або наданні письмових пояснень до нього (п. 81.2 ПКУ).
4. Уточнено порядок обчислення строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня за днем отримання акта (довідки), збільшено строк їх розгляду з п’яти до семи робочих днів, а також строк для повідомлення контролюючим органом про місце й час проведення розгляду заперечення – із двох до чотирьох робочих днів до дня їх розгляду (п. 86.7 ПКУ).
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо можливості ведення платниками податків виключно в електронному вигляді документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування» від 04.01.17 р. № 30/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила: платники, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів в електронному вигляді, зобов'язані під час проведення перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх вимогу копії документів, що належать до предмета перевірки.
Це обґрунтовано тим, що електронний документ, який складено відповідно до вимог чинного законодавства та який містить усі необхідні реквізити, має таку саму юридичну силу, як і документ у паперовій формі.
Утім, у разі складання та зберігання первинних документів, регістрів бухобліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, установленому законодавством.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 20.12.2016 р. № 1114 виклало в новій редакції п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.
Він передбачає, що за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства відповідні документи впродовж семи робочих днів із дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі в разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом семи робочих днів із дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Державна служба України з питань праці в листі «Про надання інформації» від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 звертає увагу на штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП).
Зокрема, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягнуть за собою накладення штрафу в трикратному розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення.
У разі виявлення порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, незалежно від кількості працівників, яких стосується порушення, тривалості порушення та кількості випадків порушень застосовується штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, установлених законом на момент виявлення порушення.
Якщо виявлено порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, тоді розмір штрафу залежить від кількості працівників, стосовно яких допущено порушення. Якщо порушення стосувалося двох працівників, то розмір штрафу становитиме 20 мінімальних зарплат (2 × 10).
Коли працівник відмовляється отримувати зарплату (не з'являється за її одержанням за умови, якщо виплата здійснювалася весь час роботи готівкою, і працівник про це повідомлений в установленому порядку та не звертався із заявою щодо виплати зарплати через установу банку або поштовим переказом) за місцем роботи, роботодавець повинен її депонувати в установленому законодавством порядку. У такому випадку працедавець виконає свій обов'язок щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
Мобілізація та АТО
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» від 18.10.16 р. № 1683-VIII, відповідно до якого військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь в антитерористичній операції, достроково призначатимуть пенсії за віком – на п’ять років раніше. Отже, після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років. Та це за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років для чоловіків і не менше ніж 20 років − для жінок.
Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо використання джерел інформації для цілей трансфертного ціноутворення» від 16.01.2017 р. № 517/Г/99-99-12-03-07-14 повідомила, що згідно з положеннями ст. 39 ПКУ, контролюючі органи не визначають на запити платників податків переліки джерел інформації, які мають використовуватися ними для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Такі обставини можуть бути з’ясовані контролюючими органами лише під час здійснення заходів податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Керуючись пп. 39.5.3.1 ПКУ, платник податків і контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що надають можливість зіставити комерційні й фінансові умови операцій згідно з пп. 39.2.2 ПКУ, зокрема:
- інформацію про зіставні контрольовані операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента — сторони контрольованої операції з непов'язаними особами;
- будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції й осіб;
- інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства, та які надають інформацію про зіставні операції й осіб за умови, якщо платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;
- інформацію, отриману контролюючим органом у межах укладених Україною міжнародних угод.
ПКУ не встановлено й окремого порядку для використання платниками податків статистичних даних Національного банку України щодо відсоткових ставок за кредитними коштами при аналізі відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
Разом з тим пп. 39.5.3 ПКУ встановлено, що контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації надають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних і фінансових умов операцій. При цьому для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема, інформацію, доступ до якої наявний лише в органів державної влади).
Судова практика
Верховний Суд України в постанові від 14.12.2016 р. № 6-788цс16 сформував правову позицію, за якою згідно зі змістом ст. 117 Кодексу законів про працю (далі − КЗпП) у разі невиплати з вини власника чи вповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або вповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Аналіз наведених норм матеріального права надає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, котрі належать йому від власника чи вповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Інше
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців» від 14.12.16 р. № 1057 змінив алгоритм обчислення відшкодування за повторне здобуття вищої освіти. Зокрема, йдеться про ситуації, коли особа, яка не завершила навчання за державним (регіональним) замовленням, згодом вирішила повторно здобувати вищу освіту. У таких випадках вона повинна компенсувати відповідну вартість послуг. Урядовці внесли зміни до документа, що регламентує цю процедуру, зокрема запровадили іншу формулу розрахунку відшкодування.
