Податки
ПДВ
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо врахування суми ПДВ по податковому повідомленню-рішенню, яким було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування» від 28.12.17 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК роз’яснила: якщо за результатами перевірок виявлено відсутність права на отримання платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою ВЗ.
Важливо, що така сума може бути врахована платником ПДВ зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження такого податкового повідомлення-рішення. Крім того, треба заповнити спеціальне поле, де вказують дату, номер податкового повідомлення-рішення та відповідний показник.
Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за п. 2001.3 ПКУ, збільшується на суму зменшення заявки на відшкодування згідно з повідомленням-рішенням за формою ВЗ, яким було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування операцій з гарантійного обслуговування сільгосптехніки» від 29.12.17 р. № 3203/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила податкові наслідки господарських операції з безкоштовного проведення гарантійного ремонту сільгосптехніки.
Щодо податку на прибуток, то тут все просто: жодних коригувань проводити не потрібно. Адже р. ІІІ ПКУ не містить податкових різниць щодо гарантійного обслуговування техніки. Такі операції впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток виключно за правилами бухобліку.
Якщо говорити про ПДВ, то тут дещо інша ситуація. Якщо вартість матеріалів (товарів), що використовувались під час гарантійного ремонту, не входить до вартості інших оподатковуваних операцій, то гарантійну заміну розглядають як окрему операцію та оподатковують у загальному порядку.
Отже, платник повинен скласти та зареєструвати дві податкові накладні: одну — на фактичну ціну постачання, другу — на суму, розраховану з огляду на обмеження з п. 188.1 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості складання філією (структурним підрозділом) розрахунку коригування до податкової накладної, складеної головним підприємством (платником ПДВ)» від 12.01.18 р. № 122/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила платникам податку на додану вартість (далі − ПДВ), як відкоригувати податкові зобов’язання, якщо податкову накладну на операцію постачання товарів/послуг склало головне підприємство, зазначивши у відповідній графі свій податковий номер.
У цьому випадку розрахунок коригування повинен виписувати виключно безпосередній постачальник, визначений у цивільно-правовому договорі, тобто головне підприємство.
Слід нагадати: якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то підприємство-платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних. Для цього кожній філії присвоюють окремий цифровий номер, про що слід письмово повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації юрособи (п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307).
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо податкових наслідків операцій з надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги засновнику підприємства − фізичній особі та можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства у рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу» від 27.12.17 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила податкові наслідки госпоперації з надання поворотної фіндопомоги засновнику-фізособі. Ідеться про ситуацію, коли останній не повертає її надавачу, а борг щодо поворотної допомоги зараховують у складі зменшення його внеску у статутний капітал підприємства.
Загалом, отриману поворотну фіндопомогу не включають до загальномісячного доходу фізособи. Відповідно, оподатковувати її податком на доходи та військовим збором не потрібно. Але оскільки розглянута податківцями ситуація дещо цікавіша — її податкові наслідки також мають нюанси.
Так, фактично відбувається повернення засновнику коштів, які він попередньо вносив до статутного капіталу підприємства. Ці кошти є його інвестиційним прибутком. А тому засновник повинен самостійно визначити загальний фінрезультат від своїх операцій з інвестиційними активами та самостійно подати річну декларацію, а також сплатити податок (п. 170 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).
Щодо податку на прибуток, то р. ІІІ ПКУ не передбачає жодних коригувальних різниць ані для операції з надання поворотної фіндопомоги, ані для операції із зарахування однорідних вимог. А тому під час визначення фінрезультату такі операції відображають за правилами бухобліку.
Щодо податку на додану вартість (далі − ПДВ) об’єкт оподаткування не виникає. Адже надання грошової поворотної допомоги не підпадає під операції з постачання товарів або послуг.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу» від 15.12.17 р. № 3017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не підлягає включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Такі суб’єкти господарювання одночасно не відповідають усім вимогам, визначеним пп. 133.4.1 ПКУ, їх не можна ідентифікувати як неприбуткову організацію для цілей ПКУ. Отже, вони змушені нараховувати і сплачувати податок на прибуток у порядку, установленому р. III та підр. 4 р. XX ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування відсотків по депозиту неприбуткових організацій» від 29.12.17 р. № 3208/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що відсотки за депозитом, отримані громадським об’єднанням (неприбутківцем), не обкладають податком на прибуток.
Слід розуміти, що йдеться про відсотки, отримані в межах статутної діяльності неприбуткової організації та які використовують на фінансування її видатків, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників) (п. 133.4 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).
Якщо ж неприбутківець порушить умови використання отриманих відсоткових доходів, визначені п. 133.4 ПКУ, він втратить свій неприбутковий статус і стане платником податку на прибуток на загальних умовах.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування операцій з надання нерезидентом хмарних послуг» від 09.01.18 р. № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, на які податкові наслідки сподіватися платникам, які орендують у нерезидента сервер (місце на диску).
Так, під час виплати іноземному партнеру коштів за отримані так звані хмарні послуги, платник має утримати із цієї суми податок на репатріацію (15%). Звісно, якщо правила міжнародного договору не встановлюють інших вимог.
До того ж, оскільки місцем постачання такої послуги є митна територія України, вони є об’єктом обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ). А тому згідно з п. 180.2 ПКУ отримувач послуг (резидент) повинен нарахувати та сплатити ПДВ до бюджету за таку операцію.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо звільнення від оподаткування доходу нерезидента у випадку отримання довідки після закінчення звітного року» від 15.01.18 р. № 158/6/99-99-12-02-03-15/ІПК звернула увагу на нюанси використання довідки про резидентський статус контрагента-нерезидента для уникнення подвійного оподаткування (п. 103.4 ПКУ).
Таку довідку за попередній звітний рік можна використати як підставу для звільнення (зменшення) від обкладення податком на репатріацію згідно з умовами міжнародного договору у звітному році. Але тільки за умови, що нерезидент подасть довідку за цей звітний податковий рік після його закінчення. Слід наголосити, що в іншому випадку такі доходи з джерелом походження з України оподаткують у загальному порядку (п. 103.10 ПКУ).
ПДФО та військовий збір
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо уточнення показників декларації в разі надміру утриманого податку з доходів нерезидента» від 22.12.17 р. № 3110/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо резидент подає уточнюючий розрахунок про зменшення суми податку на доходи, виплачені нерезиденту, штрафні санкції не застосовуватимуть.
Слід нагадати: якщо в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (п. 50.1 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування необов’язкового медогляду працівників» від 20.12.17 р. № 3060/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила, що в разі перерахування коштів закладу охорони здоров’я за проходження працівниками медогляду, який не є обов’язковим, таку суму слід оподатковувати податком на доходи як додаткове благо.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ» від 28.12.17 р. № 3190/6/99-99-13-01-01-15/ІПК повідомила: доходи, які не підлягають обкладенню військовим збором, теж потрібно включати до показників нарахованого і виплаченого доходу рядка «Військовий збір» р. ІІ ф. № 1ДФ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору» від 10.01.18 р. № 100/6/99-99-13-01-01-15/ІПК роз’яснила: у разі нарахування (виплати) фізособі-підприємцю — платнику єдиного податку третьої групи доходів від видів діяльності, не зазначених у його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, суб’єкт господарювання не здійснює утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Але потрібно відобразити такий дохід у формі № 1ДФ під ознакою доходу «157».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо здійснення нарахування (сплати) податку на доходи фізичних осіб та військового збору» від 10.01.18 р. № 101/6/99-99-13-01-01-15/ІПК роз’яснила: якщо юрособа має підрозділ (відділення зв’язку), який розташований на іншій території, ніж ця юрособа, і який не уповноважений нею нараховувати податок на доходи, юрособа перераховує цей податок, утриманий із працівників підрозділу, до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу. Підстава для такого висновку — пп. 168.4.4 ПКУ, згідно з яким податок на доходи сплачують на бюджетні рахунки за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Щодо військового збору, то норми пп. 168.4.4 ПКУ на нього не поширюються, отже, військовий збір у повному обсязі сплачують до бюджету за місцезнаходженням юрособи.
ЄСВ
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб — підприємців, які одночасно є пенсіонерами за вислугою років» від 26.12.2017 р. № 3135/Д/99-99-13-02-01-14/ІПК повідомила, що з 1 січня 2018 року фізособи-підприємці (єдинники та загальносистемники), які досягли пенсійного віку (60 років, мають страховий стаж не менше 25 років), та інваліди, які отримують відповідно до закону пенсію (незалежно від типу) або соцдопомогу, не сплачують за себе єдиний внесок (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI). На цьому ДФСУ акцентувала увагу в консультації та нагадала про те, що за місяці 2017 року не сплачують єдиний внесок за себе тільки підприємці — пенсіонери за віком або інваліди, які отримують відповідно до закону пенсію чи соцдопомогу.
Отже, підприємці, які досягли пенсійного віку, але отримують замість пенсії за віком, наприклад, пенсію за вислугу років, мають обов’язок за місяці 2017 року сплачувати за себе єдиний внесок у загальному порядку. А ось починаючи з розрахунків за січень 2018 року вони вже не будуть платниками єдиного внеску за себе.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» від 26.12.17 р. № 3136/Ш/99-99-13-02-01-14/ІПК роз’яснила: особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незважаючи на наявність трудових відносин із роботодавцем.
Представники фіскального відомства стверджують: особи, що провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), мають сплачувати єдиний внесок у розмірі, не меншому за мінімальний, допоки не будуть зняті з обліку як платники єдиного внеску. Самозайняту особу можуть зняти з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, зазначає фіскальна служба.
Внесення запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою до Реєстру самозайнятих осіб не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження цієї діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань і застосування санкцій за їх невиконання.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування ЄСВ, якщо листок непрацездатності подано після звільнення» від 29.12.17 р. № 3206/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснила: допомога з тимчасової непрацездатності не є платою за відпрацьованій час. Отже, на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиного внеску не нараховують.
Слід нагадати, що згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI, якщо зарплату нараховують за відпрацьований час після звільнення з роботи, для нарахування єдиного внеску цю суму ділять на кількість місяців, за які її нараховано. А стосовно нарахувань за невідпрацьований час після звільнення, то вони під обкладення єдиним внеском не підпадають.
Отже, якщо листок непрацездатності надано до підприємства після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення, підстав для нарахування єдиного внеску на суми лікарняних немає, і роз’яснення представників фіскального відомства це підтверджує.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування та сплати єдиного внеску» від 17.01.2018 р. № 1431/7/99-99-13-02-01-17 нагадала: з 01.01.18 р. до кола платників єдиного внеску включено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 51 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI, далі – Закон про ЄСВ).
Представники фіскального відомства зауважили, що члени фермерського господарства не є платниками єдиного внеску в розумінні Закону про ЄСВ, якщо:
- вони одночасно є застрахованими особами і роботодавці сплачують за них єдиний внесок із суми нарахованої зарплати та/або суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- вони є фізичними особами — підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства.
Крім того, члени фермерського господарства звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону про ЄСВ).
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерських господарств з 01.01.18 р. є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи (п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Якщо ж платник не отримує дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов’язаний визначити базу нарахування та сплатити єдиний внесок у сумі, не меншій за розмір мінімального страхового внеску.
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України в листі «Про адміністрування у 2018 році екологічного податку» від 05.01.18 р. № 466/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила, що чекає платників екологічного податку у 2018 р.
Фіскали, зокрема, наголосили, що зросли ставки екологічного податку на 11,2%. Збільшені ставки мають застосовуватися під час обрахування податкових зобов’язань за відповідні об’єкти оподаткування, що виникли з 01.01.18 р.
Крім того, контролери розповіли про граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за:
- IV квартал 2017 р. — 09.02.18 р., а останній день сплати податку – 19.02.18 р.;
- I квартал 2018 р. — 10.05.18 р. та 18.05.18 р. відповідно;
- II квартал 2018 р. — 09.08.18 р. та 17.08.18 р. відповідно;
- III квартал 2018 р. — 09.11.18 р. та 19.11.18 р. відповідно;
- IV квартал 2018 р. — 11.02.19 р. та 19.02.19 р. відповідно.
Водночас представники фіскального відомства зауважили: суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, слід перераховувати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах держказначейства, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
- 45% — до загального фонду державного бюджету (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк);
- 55% — до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі до:
- сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, — 25%;
- обласних бюджетів та бюджету АР Крим — 30%;
- бюджетів міст Києва та Севастополя — 55%.
При цьому податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, на підставі ст. 10 та п. 6 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 р. № 2246-VIII, зараховується по 50% до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду держбюджету. За рішенням платника податку податок може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларацію з екологічного податку в загальному випадку.
Державна фіскальна служба України в листах «Про особливості справляння рентної плати у 2018 році» від 18.01.18 р. № 1464/7/99-99-12-03-04-17 та «Про адміністрування у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води» від 19.01.18 р. № 1579/7/99-99-12-03-04-17 повідомила, на що чекати платникам рентної плати у 2018 році.
Отже, платникам рентної плати за користування надрами варто звернути увагу на такі нововведення у 2018 р.:
1) розширено перелік об’єктів, що не належать до об’єкта обкладення рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання (пп. 252.4.8 Податкового кодексу України, далі — ПКУ);
2) впроваджено пільгові ставки в розмірі 12 та 6% вартості об’єктів обкладення рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5 000 метрів відповідно (далі — пільгова ставка). Так, ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовувати пільгові ставки, може бути виконана на підставі відповідних розділів отриманого від платника Паспорта свердловини;
3) затверджено ставки рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції в розмірі 2 та 1,25% для нафти та природного газу відповідно (п. 252.20 ПКУ);
4) з 2018 р. запроваджують розподіл рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини у співвідношенні 5 до 95 відсотків загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно (п.п. 41—42 ст. 64 та п. 51 ст. 29 Бюджетного кодексу України).
Тобто в січні 2018 р. сплачені платниками суми рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов’язаннями грудня 2017 р. зараховуватимуть у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України;
5) збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин, а саме:
- для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7%;
- для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності — на 16,8%;
- для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин — на 16,2%;
- для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів — на 17,6%.
Платникам рентної плати за спеціальне використання води представники Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ) розповіли й про граничні строки звітування та сплати ренти в 2018 р.:
1) граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань із Рентної плати вважають за:
- IV квартал 2017 р.: 9 лютого 2018 р., а останнім днем сплати податку — 19 лютого 2018 р.;
- I квартал ц. р.: 10 та 18 травня 2018 р. відповідно;
- II квартал ц. р.: 9 та 17 серпня 2018 р. відповідно;
- III квартал ц. р.: 9 та 19 листопада 2018 р. відповідно;
- IV квартал ц. р.: 11 та 19 лютого 2019 р. відповідно;
2) платники рентної плати перераховують суми рентної плати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у такому співвідношенні:
- 45% рентної плати — до загального фонду державного бюджету (окрім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
- 45% рентної плати — до загального фонду місцевих бюджетів (окрім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), яку зараховують до Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів за місцем її забору;
- 10% рентної плати (окрім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) — до спеціального фонду держбюджету;
3) з 2018 р. норма п. 255.3 ПКУ визначатиме об’єкт обкладення рентною платою як фактичний обсяг води, який обліковують як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання.
Облік і звітність
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо відновлення електронної контрольної стрічки» від 12.12.17 р. № 2961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК роз’яснила, чи потрібно суб’єктам господарювання відновлювати втрачену електронну контрольну стрічку у випадку несправності фіскального блока РРО.
Чинним законодавством не вимагається від користувачів РРО чи сервісних центрів відтворювати електронну або роздруковану версії контрольної стрічки.
Водночас користувачі РРО не звільняються від відповідальності, у разі якщо контрольну стрічку взагалі не було надруковано або не створено в електронній формі.
Слід нагадати, якщо центр сервісного обслуговування під час гарантійного (післягарантійного) ремонту замінив несправний фіскальний блок, у ньому відновлюють інформацію із щомісячних звітів РРО за останні три роки.
Представники фіскального відомства зазначили, що в базі ДФСУ наявна інформація про копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, створених в електронній формі РРО, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку визначення податкового (звітного) періоду виробниками сільськогосподарської продукції з метою застосування п. 137.5» від 11.01.18 р. № 106/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що з 01.07.17 р. виробники сільгосппродукції — прибутківці визначають звітні періоди з податку на прибуток за загальними правилами. Представники фіскального відомства зазначили, що у зв’язку з «ліквідацією» ст. 209 ПКУ, яка визначала критерії сільгосппродукції, сільгоспники втратили право на особливий період звітування з податку на прибуток.
Отже, сільгоспвиробники, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.16 р. до 30.06.17 р. і річний дохід яких від будь-якої діяльності за 2016 рік перевищував 20 млн грн починаючи з 01.07.17 р., застосовують звітні (податкові) періоди — три календарні квартали та рік.
Якщо річний дохід таких платників не перевищив 20 млн грн, вони обчислюють та надають звітність із податку на прибуток за другу половину 2017 року наростаючим підсумком за рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінрезультату до оподаткування на суму забезпечень для виплати пенсій» від 19.01.18 р. № 232/6/99-99-12-02-03-15/ІПК повідомила, чи потрібно коригувати фінрезультат на витрати, пов’язані з формуванням забезпечення на виплату пільгових пенсій.
Такі витрати представники фіскального відомства безпосередньо відносять до витрат, пов’язаних з оплатою праці. Тож проводити коригування з пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ не потрібно. Отже, формування та використання забезпечення на компенсацію пільгових пенсій проходитиме винятково за правилами бухобліку.
У консультації податківці також звернули увагу на використання забезпечення, яке було створено до 01.01.15 р. Отже, якщо витрати на створення такого резерву не включати до об’єкта оподаткування до 01.01.15 р., то, використовуючи його сьогодні, платник може відобразити витрати згідно з п. 24 підр. 4 р. ХХ ПКУ.
Контроль і відповідальність
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Положення про національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства» від 27.12.17 р. № 1073 з метою забезпечення національної безпеки в Україні запровадив національну систему біометричної верифікації та ідентифікації. Завдяки їй встановлюватимуть особу іноземця та особи без громадянства, які в’їжджають в Україну, виїжджають з України, а також контролюватимуть дотримання ними правил перебування на території України.
Функціонування цієї системи означає, що під час в’їзду в Україну та виїзду з держави в іноземців та осіб без громадянства братимуть біометричні дані (параметри). А саме — відбитки пальців та фото обличчя.
Також для ідентифікації та верифікації особи використовуватимуть таку інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, стать, місце народження, паспортний документ та його електронний вигляд, перетин державного кордону тощо. Доступ до цих відомостей матимуть Державна міграційна служба України, Адміністрація Держприкордонслужби, Національна поліція, МВС, МЗС, закордонні дипломатичні установи, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки та Міноборони.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» від 11.01.18 р. № 1 вніс зміни до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого Кабміном від 28.01.04 р. № 86.
Новації запроваджують до Єдиного списку товарів подвійного призначення. Нагадаємо: наразі таких списків п’ять:
- товари, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки;
- товари, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї;
- товари, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї;
- товари, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї;
- товари, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї.
Отже, із набранням чинності такими змінами суб’єктам ЗЕД потрібно буде вже керуватись Єдиним списком товарів. До речі, у ньому Уряд чітко закріпив, що контроль за товарами, наведеними у цьому Списку, також буде поширюватись і на будь-які товари, не внесені до нього (включаючи установки), якщо вони містять один контрольований компонент або більше, що є основним елементом таких товарів і може бути вилученим або використаним в інших цілях.
Зміни запрацюють через 90 днів з дня їх опублікування.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1» від 20.11.17 р. № 950 затвердило новий Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1. Відтепер його видаватимуть за єдиного процедурою для виконання положень таких Угод:
- Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ;
- Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія;
- Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією;
- Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією;
- Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії;
- Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
- інших міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку, якими передбачено ідентичну процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1.
Сертифікат EUR.1 видаватимуть у разі, якщо його потрібно пред’явити як доказ, що товар відповідає вимогам правил визначення преференційного походження, установлених Угодами, у випадку застосування преференційних ставок ввізного мита.
Його видаватиме посадова особа митниці під час здійснення експорту товару за місцем його митного оформлення або після експорту товару у випадках, визначених Угодами.
Для отримання сертифіката EUR.1 експортер чи уповноважений представник повинен буде подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
- заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною Угодами, та/або її електронну копію;
- електронну копію сертифіката в разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Угод бланк сертифіката;
- декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1 до цього Порядку),
та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2 до Порядку),
та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 3 до Порядку),
та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 4 до Порядку), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, установлених Угодами, та/або їх електронні копії.
Праця і заробітна плата
Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256» від 13.10.17 р. № 1254 з 22 грудня 2017 року скасувало Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок (далі — Перелік). Дію наказу МОЗ, яким було затверджено Перелік, припинено з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність з вимогами гендерної політики.
Чинною залишилася тільки глава 3 розділу I Переліку «Гірничі роботи», але й це тимчасово — до завершення Україною процедури припинення дії Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запровадження наставництва» від 11.10.17 р. № 1611 затвердило Методичні рекомендації щодо запровадження наставництва (далі — Методрекомендації).
Наставництво передбачає навчання безпосередньо на робочому місці шляхом передання працівниками набутого досвіду й знань особі, що потребує професійного навчання, та формування необхідних навичок. Методрекомендації визначають умови здійснення наставництва, повноваження працівників і наставників та шляхи стимулювання наставників. Наставництво рекомендують здійснювати за згодою працівника та безпосередньо під час виконання ним його посадових/робочих обов’язків. Організовувати наставництво рекомендують на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства.
За виконання обов’язків наставництва відомство рекомендує встановлювати такі види матеріального та морального заохочення: преміювання за якісну підготовку працівника; преміювання за дострокове завершення наставництва; надання одноразової винагороди; надання щорічної відпустки у зручний для наставника час; вирішення питання щодо кар’єрного просування; надання почесного звання «Найкращий наставник підприємства» тощо.
Кодекс законів про працю України не містить такого терміна, як «наставництво», утім удосконалення системи професійного навчання працівників та умов здійснення наставництва передбачено в п. 1.36 розділу I Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо запровадження квот для роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб передпенсійного віку» від 16.11.17 р. № 718/0/126-17/241 повідомило: у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян передпенсійного віку з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах квоти у двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (п. 2 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI).
Нагадаємо: для всіх підприємств, установ та організацій із штатною чисельністю понад 20 осіб квота з працевлаштування неконкурентоспроможних громадян (зокрема, людей передпенсійного віку, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше ніж 10 років) становить 5% від середньооблікової кількості штатних працівників за попередній рік.
До того ж з 2018 року для підприємств (установ, організацій) із штатною чисельністю від 8 до 20 осіб запроваджено квоту на працевлаштування осіб передпенсійного віку в розмірі, не меншому від однієї особи в середньообліковій чисельності штатних працівників.
Утім, вимога щодо виконання квоти на працевлаштування осіб передпенсійного віку для роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб не поширюється на фізосіб-підприємців.
Контрольовані операції і трансфертне ціноутворення
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання контрольованих операцій» від 09.01.18 р. № 81/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила: суми штрафів, пені, неустойок за порушення умов повернення кредиту нерезиденту також враховують під час визначення вартісного критерію контрольованих операцій. А саме — під час визначення обсягів операцій з окремим нерезидентом.
У зв’язку з цим митарі нагадали платникам, яку ціну їм доведеться заплатити в разі допущення помилки в поданому Звіті про контрольовані операції. А саме — якщо платник, скажімо, не включив до такого звіту хоча б одну операцію, яка підпадає під критерії контрольованої. За такий недогляд платникові загрожує штраф:
- у разі неподання Звіту про контрольовані операції — 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного року;
- 1% суми контрольованих операцій, не включених до звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
- 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп.пп. 39.4.6 та 39.4.8 Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Слід нагадати, що сплата цих штрафів не звільняє платника від обов’язку подання Звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Ринок цінних паперів
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.17 р. № 2210-VIII.
Законом передбачається низка змін до законодавства, яким регулюються операції з цінними паперами. Зокрема, новим законом:
- удосконалено порядок емісії цінних паперів, систему розкриття інформації на фондовому ринку, корпоративне управління в акціонерних товариствах;
- упорядковано діяльність з надання інформаційних послуг на фондовому ринку;
- передбачено виключний перелік випадків непоширення вимог щодо необхідності оформлення проспекту цінних паперів емітентом;
- удосконалено та чітко виписано статті, що стосуються оформлення, затвердження, оприлюднення проспекту цінних паперів та періоду дійсності такого проспекту;
- скасовано оприлюднення проспекту цінних паперів у паперовій формі;
- удосконалено норми стосовно регулярної інформації про емітента, зокрема:
- розмежовано вимоги до публічних та приватних акціонерних товариств;
- зменшено період розкриття інформації про власників голосуючих акцій приватних акціонерних товариств з 10 до 5%;
- виключено додаткові вимоги щодо розкриття інформації окремими категоріями емітентів;
- удосконалено вимоги до незалежних директорів;
- окремо прописано вимоги до незалежних директорів банківських установ;
- удосконалено механізм виплати дивідендів;
- прописано обмеження для визначення кворуму загальних зборів та прав участі в голосуванні на загальних зборах;
- урегульовано питання обрання аудитора товариства та визначення умов договору передано до компетенції наглядової ради від загальних зборів тощо;
- передбачено доступ до документів акціонерного товариства, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність акціонерного товариства, кожному акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, а саме — у розмірі 10% та більше;
- враховано особливості корпоративного управління в акціонерних товариствах — банках;
- передбачено перехідний період для акціонерних товариств щодо забезпечення приведення складу наглядових рад та їх комітетів у відповідність до Закону протягом одного року з дня набрання чинності та інші положення.
Тимчасово окупована територія
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 20.12.17 р. № 1044вніс зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідну постанову було розроблено Міністерством соціальної політики.
Отже, у разі наявності у внутрішньо переміщеної особи житла, яке розташовано на підконтрольній Україні території і було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення АТО, до заяви про надання допомоги потрібно буде надати копію акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за затвердженою формою. Акт складатиме комісія, утворена районною держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради чи виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.
Інше
Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про внесення змін до Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта» від 14.11.17 р. № 1408 затвердило Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускають без рецепта (далі — Перелік).
Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджено наказом МОЗ від 06.06.12 р. № 422. До Переліку, зокрема, потрапляють лікарські засоби, застосування яких може викликати синдром звикання; ліки, які застосовують винятково для лікування жінок у період вагітності та дітей до 12 років; ліки, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини й прекурсори; ліки для лікування туберкульозу, пухлинних захворювань, діабету тощо.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 06.12.17 р. № 1092 вніс деякі корективи до порядку реєстрації транспортних засобів.
Відтепер зареєструвати, перереєструвати та зняти автомобіль з обліку можна не лише через сервісний центр МВС, а й через центр надання адміністративних послуг.
Центри надання адмінпослуг — це держустанови, які створюються при місцевих радах за принципом єдиного вікна для надання адмінпослуг фізичним та юридичним особам.
Зокрема, для реєстрації авто фахівці центру надання адмінпослуг зможуть підключатися до необхідних для цього електронних баз даних і таким чином приймати, перевіряти відповідні документи та видавати оформлені результати.
Також побільшало документів, що підтверджуватимуть правомірність придбання транспортного засобу. Тож укладені та оформлені в центрах надання адмінпослуг (у присутності адміністраторів таких центрів) договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори тепер також будуть засвідчувати набуття громадянином права власності на авто.