Огляд законодавства за травень 2016 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо складання платником податків, якого було реорганізовано шляхом приєднання до іншого платника ПДВ, розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до початку такої реорганізації» від 11.04.2016 р. № 7964/6/99-99-19-03-02-15 розглянула це питання.

У листі контролери зазначили: зважаючи на те, що при реорганізації платника податку на додану вартість (далі − ПДВ) шляхом приєднання до іншого платника ПДВ (правонаступника) відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ, у платника податку (правонаступника) відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної (далі − ПН), складеної платником податку, у т.ч. у випадку зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг.

Якщо після такої реорганізації збільшується сума компенсації вартості поставлених платником податку товарів/послуг, платник податку як правонаступник на дату такого збільшення складає нову ПН на суму такого збільшення.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо звільнення від обкладання ПДВ операцій з постачання програмної продукції» від 12.04.2016 р. № 8181/6/99-99-19-03-02-15 повідомила: операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід’ємною складовою яких є програмна продукція, не належать до операцій із постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з ПДВ. Відповідно, під час здійснення таких операцій платники податків зобов’язані здійснювати нарахування та сплату ПДВ за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів і послуг в Україні.

Лише в разі якщо програмна продукція була поставлена підприємством-постачальником як окремий елемент поставки й на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від обкладення ПДВ як операція з постачання програмної продукції згідно з п. 261 підрозділу 2 р. XX Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо можливості застосування спеціального режиму обкладання ПДВ до операцій з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції сторонніми організаціями та підприємствами» від 20.04.2016 р. № 8924/6/99-99-19-03-02-15 вказала, що операція з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям і підприємствам не є операцією з постачання сільськогосподарським підприємством послуг у сфері сільського господарства.

Податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають у суб'єкта спеціального режиму оподаткування за такою операцією, відображаються в податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110».

Нагадаємо, відповідно до п. 5 р. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом, подають податкову декларацію з ПДВ із позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації з ПДВ включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого зазначеною статтею.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником податку або придбані на території України» від 27.04.2016 р. № 9614/6/99-99-15-03-02-15 зазначила: відповідно до п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450, оформлення аркуша коригування можливе за умови отримання органом доходів і зборів інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати чи підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення.

Унесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 р. № 1145.

Аркуш коригування заповнюється й оформлюється органом доходів і зборів у разі:

• отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати чи підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення;
• необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта чи вповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов’язаних із перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
• необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта чи вповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов’язаних із перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією єдиного адміністративного документа.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України при безоплатній передачі товарів» від 26.04.2016 р. № 9399/6/99-99-15-03-02-15 розглянула це питання.

Контролери зазначили: операція з безоплатної передачі товарів для платника ПДВ, який здійснює таку передачу, є об’єктом обкладення ПДВ й оподатковується в загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція не звільнена від обкладення ПДВ відповідно до норм ПКУ, а тому під час здійснення такої операції п. 198.5 ПКУ не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку під час придбання товарів, що передаються, не коригується.

Якщо платник ПДВ придбані товари/послуги, під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовує в операціях із постачання товарів/послуг благодійним організаціям, які відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ звільнені від обкладення ПДВ, такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ за такими товарами/послугами на основі вартості їх придбання.

Якщо платник придбані товари/послуги, під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовує в операціях, не звільнених від обкладення ПДВ відповідно до норм ПКУ, під час операцій із постачання товарів/послуг він нараховує податкові зобов’язання з ПДВ у загальновстановленому порядку.

Так, відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг НЕ може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг НЕ може бути нижчою звичайних цін.

Отже, якщо ціна придбання/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, то постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• на суму, розраховану на основі фактичної ціни постачання;
• на суму, розраховану на основі перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною.

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.08 «ЗІР» надала відповідь на запитання: чи здійснюється перерахунок складової формули, що визначає суму ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) (Sперевищ), якщо платник до закінчення граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за звітний період подає нову декларацію із виправленими показниками з позначкою «Звітна нова»?

Показник складової формули (Sперевищ), що визначає суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні  та/або розрахунки коригування в ЄРПН, розраховується Державною фіскальною службою автоматично після прийняття звітності з ПДВ від платника податку, та при обрахунку позитивного значення зазначеного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Таким чином, після подання звітної нової декларації з ПДВ ДФС автоматично здійснює перерахунок показника Sперевищ.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування операцій з надання послуг, пов’язаних з переказом коштів із застосуванням апаратно-програмного комплексу» від 18.05.2016 р. № 10891/6/99-99-15-03-02-15 розглянула зазначене питання.

Зокрема, операції агента з приймання в межах агентського договору з банком готівкових грошових коштів від абонентів оператора мобільного зв’язку із застосуванням програмно-технічного комплексу самообслуговування для подальшого перерахування таких грошових коштів від агента банку не є об’єктом обкладення ПДВ, а такі отримані кошти не включаються до бази оподаткування.

Разом із цим, згідно із п. 185.1 ПКУ послуга, яку надає агент у межах агентського договору банку, є об’єктом обкладення ПДВ і підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку за основною ставкою. При цьому база оподаткування за такою операцією визначається на основі винагороди агента, отриманої від банку в межах виконання агентського договору.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій резидента – платника податку з постачання нерезиденту консультаційних послуг за межами митної території України» від 05.05.2016 р. № 10098/6/99-99-15-03-02-15 зазначила: якщо платник податку здійснює за межами митної території України операції з постачання нерезиденту, який зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України, консультаційних послуг (у т.ч. проведення тренінгів для медичних представників і провізорів аптек), такі операції НЕ є об’єктом обкладення ПДВ.

Зокрема, спеціалісти ДФС пояснюють це тим, що відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є операції платників ПДВ із постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Окрім того, п.п. 186.2–186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника чи отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання таких послуг.

Місцем постачання послуг, перелічених у п. 186.3 ПКУ, зокрема консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у т.ч. адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних і рекламних, вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або − у разі відсутності такого місця − місце постійного чи переважного його проживання. У такому випадку отримувач-нерезидент і місце його реєстрації як суб’єкта господарювання знаходяться за межами території України. Тому така операція не обкладається ПДВ.

ЄСВ

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 28.03.2016 р. № 393 (готується до публікації в журналі «Офіційний вісник України» за 17.05.2016 р. № 36) оновив правила нарахування та сплати ЄСВ, адже після законодавчих змін із 2016 року ця Інструкція так і не коригувалася.

Зокрема, її нормами передбачається таке:

1. У разі зміни класу професійного ризику виробництва за період до 1 січня 2016 року платник самостійно здійснює перерахунок ЄСВ за минулі періоди на основі розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується ЄСВ.

Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою ЄСВ за розміром, установленим раніше, та нарахованою сумою ЄСВ за встановленим розміром за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми ЄСВ, який подається ним за звітний період.

Органи доходів і зборів використовують дані, зазначені в повідомленні про зміну класу професійного ризику виробництва за період до 1 січня 2016 року, отриманому від Фонду соціального страхування, для здійснення контролю за правильністю відображення донарахованих (зменшених) сум ЄСВ у звітності, що подається до органів доходів і зборів, відповідно до встановлених класів професійного ризику виробництва за періоди, зазначені в повідомленні.

2. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення в період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи із 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.

За донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не сплачених сум ЄСВ до 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5% зазначеної суми, а після 1 січня 2015 року − 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ.

3. На суму недоїмки платнику ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1% на суму фактично сплаченої недоїмки за кожен день прострочення платежу. При цьому наведено приклад її розрахунку у 2016 році.

4. У новій редакції викладено форми:

• заяв особи, яка бере участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
• типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
• типового договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі нарахування та виплати заробітної плати іноземним громадянам, які працюють у представництві іноземної компанії, розташованої на території України» від 15.04.2016 р. № 8520/6/99-99-17-03-03-15 зазначає, що оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП), вони не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно, зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати. При цьому заробітна плата таких громадян не є базою нарахування ЄСВ.

Інші податки і збори

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо питань підтвердження довідки про обсяг поставленої підакцизної сировини» від 15.04.2016 р. № 8611/6/99-99-15-03-03-15 повідомила: після запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), тобто після 01.03.2016 р., товариство не може скористатися механізмом зменшення суми акцизного податку до сплати на суму акцизного податку, розраховану для сировини, з якої сплачено акцизний податок, визначений п.п. 2, 3 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, оскільки такий механізм є тимчасовим і діяв до запровадження СЕАРП. Під час функціонування СЕАРП застосовуються норми пп. 217.1.6 ПКУ.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального затверджено постановою Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) від 24.02.2016 р. № 113 (далі − Порядок № 113). Пунктом 35 Порядку № 113 визначено механізм оформлення заявки на поповнення обсягів залишку пального, у якій зазначаються обсяги залишку пального, що збільшуються або зменшуються. Такий самий механізм передбачено пп. 232.4.3 ПКУ.

При цьому для обчислення зменшення суми акцизного податку платник має отримати від виробника чи імпортера підакцизної сировини довідку про обсяг поставленої підакцизної сировини (із зазначенням найменування покупця (отримувача) підакцизної сировини, відомостей про відповідні суми сплаченого акцизного податку та переліку податкових накладних із податку на додану вартість, оформлених на постачання такої сировини) та підтвердження контролюючого органу про зарахування акцизного податку до бюджету. Таке підтвердження надається виробнику чи імпортеру підакцизної сировини контролюючим органом за його місцезнаходженням протягом одного робочого дня після звернення шляхом надання відповідної довідки (пп. 3 п. 13 підрозділу 5 р. ХХ «Перехідних положень» ПКУ).

Облік і звітність

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 11.04.2016 р. № 441 затвердило в новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зазначений норматив набирає чинності першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто 1 червня 2016 року.

У ньому викладено в новій редакції також:

• довідник категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• таблицю відповідності кодів категорій застрахованих осіб і кодів бази нарахування та розмірів ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
• Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (додаток 4);
• Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5);
• Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів (додаток 6);
• Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 7).

Зокрема, передбачається, якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), то в поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов'язаний подати Звіт за поточний звітний період і в разі потреби окремо за попередній період (періоди).

Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до органу доходів і зборів за формою, що діяла із 1 травня 2015 року. Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.

Звітність за травень 2016 року подається у червні 2016 року за «старою» формою звітності, затвердженою наказом № 435. Звітність за новими формами, затвердженими наказом № 435 у редакції наказу № 441, подаватиметься платниками ЄСВ починаючи з 01.07.2016 р., тобто зі звітності за червень 2016 року.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо припинення трудових відносин» від 02.03.2016 р. № 60/06/186-16повідомило: якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема, переїздом на нове місце проживання, власник або вповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Відповідно до ст.ст. 38, 39 КЗпП  працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника чи вповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі неможливості з певних причин здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, установленого нормами чинного законодавства, зазначені відносини припиняються в судовому порядку.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо оплати праці працівника під час відрядження» від 06.03.2015 р. № 141/18/99-15 розглянуло зазначене питання.

Так, за час перебування працівника у відрядженні згідно з наказом керівника підприємства йому мають здійснити виплати, передбачені ст. 121 КЗпП.

Відповідно до ст. 121 КЗпП працівникам, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижчим від середнього заробітку, що зберігається за працівниками на всі робочі дні у відрядженні за графіком, установленим за місцем постійної роботи. Тобто у випадку направлення співробітника у відрядження необхідно порівняти суму середньоденного та денного заробітків відповідно до умов трудового договору й у разі, якщо денний заробіток вищий від середнього, заплатити за час відрядження заробітну плату, а якщо вищий середній заробіток, то виплачується середня заробітна плата.

Також в листі згадано, що відповідно до ст. 265 КЗпП особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в листі «Щодо вартості експлуатації орендованої будівельної техніки» від 21.03.2016 р. № 7/15-2930 роз’яснило порядок врахування трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні й обслуговуванні орендованої будівельної техніки, що використовується на будівництві об'єкта, під час обчислення вартості будівництва.

Так, при укладанні договору оренди будівельної техніки сторонами зазначаються умови її експлуатації.

Якщо відповідно до договору оренди експлуатація орендованої будівельної техніки здійснюється машиністами підрядника при визначенні вартості виконаних підрядних робіт, що здійснюються із застосуванням такої техніки, загальновиробничі й адміністративні витрати, а також прибуток ураховуються в цілому щодо об'єкта будівництва й обчислюються з урахуванням трудовитрат машиністів, зайнятих на керуванні й обслуговуванні орендованих машин і механізмів.

Якщо договором оренди зазначено, що експлуатація орендованої будівельної техніки здійснюється машиністами орендодавця, у такому випадку загальновиробничі й адміністративні витрати, а також прибуток об'єкта будівництва в цілому обчислюються без урахування трудовитрат машиністів, зайнятих на керуванні й обслуговуванні орендованої будівельної техніки.

Верховний суд України в постанові від 20.04.2016 р. у справі № 6-100цс16 дійшов висновку: вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати:

1) чи становить виконання операцій, пов’язаних із таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;

2) чи має виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер із наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Трудовий договір з ініціативи власника чи вповноваженого ним органа може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні чи культурні цінності, якщо такі дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника чи вповноваженого ним органа (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

Розірвання трудового договору з цієї підстави можливе за таких умов:

• безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
• винна дія працівника;
• втрата довіри до працівника з боку власника чи вповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави вважати, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків або наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов’язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові чи товарні цінності (здійснює їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл тощо), вчинив умисно чи необережно такі дії, які дають власнику чи вповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил здійснення операцій із матеріальними цінностями).

Верховна Рада України ухвалила Закон України  «Про внесення змін до Закону  України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідного страхового стажу для призначення пенсій інвалідам ІІ групи» від 19.04.16 р. № 1110-VIII.  Цим законом депутати пролонгували до 01 січня 2017 року право інвалідів ІІ групи на пенсію по інвалідності зі страховим стажем, установленим для інвалідів І групи.

Страховий стаж на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для інвалідів І групи становить:

• до досягнення  особою 25 років включно – 1 рік;
• від 26 років до досягнення особою 28 років включно – 2 роки;
• від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 3 роки;
• від 32 років до досягнення особою 34 років включно – 4 роки;
• від 35 років до досягнення особою 37 років включно – 5 років;
• від 38 років до досягнення особою 40 років включно – 6 років;
• від 41 року до досягнення особою 43 років включно – 7 років;
• від 44 років до досягнення особою 48 років включно – 8 років;
• від 49 років до досягнення особою 53 років включно  –  9 років;
• від 54 років до досягнення особою 59 років включно – 10 років.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 коментує приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджені наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022.

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається на основі нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати й не менше за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку.

Зважаючи на це, допомогу по вагітності та пологах у такому випадку необхідно розраховувати в такій послідовності:

• розраховується середньоденна заробітна плата на основі фактичних виплат, з яких сплачуються страхові внески;
• розраховуються суми середньоденної максимальної й мінімальної виплат;
• сума фактичної середньоденної виплати порівнюється з мінімальною та максимальною середньоденною виплатами (розрахованими з двократного розміру мінімальної заробітної плати);
• якщо сума фактичної середньоденної виплати більша за мінімальну середньоденну виплату, але не перевищує максимальну середньоденну виплату, ця сума множиться на кількість днів, що підлягають оплаті;
• якщо сума фактичної середньоденної виплати перевищує максимальну виплату, сума допомоги розраховується на основі максимальної виплати.

Під час виконання вимог у частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується алгоритм обмеження, аналогічний як і для обмеження максимальною величиною бази ЄСВ. Тобто якщо в повному місяці періоду відпустки по вагітності та пологах розрахована сума виплати перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати (це, як правило, місяці, у яких 31 календарний день), то сума допомоги по вагітності та пологах у цьому місяці обмежується цією величиною. Відповідно, зменшується загальна сума страхових виплат.

Верховна Рада України підтримала урядовий законопроект  «Щодо внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (стосовно соціальних стандартів і обсягу субвенцій на надання пільг і житлових субсидій) № 4543, який, серед іншого, підвищує соціальні стандарти з 1 грудня цього року. У перший день зими мінімальна зарплата зросте до 1 600 грн. У погодинному розмірі вона становитиме 9,59 грн.

За мінімальною заробітною платою зросте й прожитковий мінімум: його загальний показник підвищать до 1 544 грн. Для працездатних осіб він становитиме 1 600 грн.

Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю щодо випробування при прийнятті на роботу» (проект Закону № 1639).

Законом передбачаються такі зміни:

• розширення переліку осіб, для яких не встановлюється випробування під час прийняття на роботу (не встановлюється випробування обраним на посади, переможцям конкурсного відбору, особам, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи, тощо);
• не включення до строку випробування днів, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин;
• обов’язкове письмове попередження працівника про те, що трудовий договір із ним буде розірвано у зв’язку з тим, що він не витримав випробування, без виплати вихідної допомоги;
• віднесення до підстав звільнення з ініціативи роботодавця звільнення працівника у зв’язку з незадовільним результатом випробування.

Мобілізація й АТО

Верховною Радою України було затверджено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» (законопроект № 4048) (далі — Закон).

Законопроектом передбачено, що проведення реєстраційних дій, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) і керівника юридичної особи, що знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції (далі − АТО) забороняється.

Під час АТО в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, можливе проведення реєстраційних дій для юридичних осіб публічного права, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) і керівника, та для юридичних осіб приватного права, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) і керівника, за умови, якщо документи подаються в паперовій формі особисто засновниками (учасниками) та керівником такої юридичної особи приватного права.

Крім того, законопроектом передбачено звільнення суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, що затверджується КМУ. Також суб’єктам господарювання скасовано орендну плату за користування державним і комунальним майном, що перебуває в населених пунктах згідно із зазначеним вище переліком.

Контроль і відповідальність

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо правомірності проведення державною податковою інспекцією області планової виїзної документальної перевірки з урахуванням дії Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 18.05.2016 р. № 10844/6/99-99-14-03-03-15 роз’яснила: ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII не поширюється на здійснення контролю органами ДФС.

Згідно з цією статтею органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період і на території проведення АТО тимчасово забороняється проведення планових і позапланових перевірок суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у зоні проведення АТО, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності належать до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Однак дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів контролю органами ДФС.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України (далі − НБУ) на своєму сайті оголосив, що готується до скасування заборони на купівлю і перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів, яка затверджена Постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2016 р. № 140.

З цією метою 26.04.2016 року регулятор надіслав банкам електронне повідомлення № 25-0005/36769 з проханням провести роботу з їхніми клієнтами для визначення намірів щодо повернення дивідендів за кордон.

Здійснити репатріацію дивідендів зможуть:

• іноземні інвестори (у випадку, коли такі операції здійснюватимуться з використанням інвестиційного рахунку);
• емітенти корпоративних прав/акцій/інвестиційних сертифікатів, за якими здійснюється виплата дивідендів (у випадку, коли сам емітент здійснює купівлю/перерахування іноземної валюти за кордон);
• депозитарна установа, що обслуговує рахунок в цінних паперах депонента-іноземного інвестора та забезпечує виплату за кордон дивідендів за цінними паперами.

Кожна із зазначених осіб повинна обрати лише один уповноважений банк для проведення цієї операції. За спроби провести виплату дивідендів через декілька банків клієнт не буде допущений до цих операцій.

Банки, у свою чергу, мають зібрати у клієнтів та надати НБУ до 20.05.2016 р. інформацію про:

• особу, що здійснюватиме купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів;
• уповноважений банк;
• період, за який виплачуються дивіденди, рік;
• загальну сума дивідендів, які підлягають поверненню за кордон іноземному(-им) інвестору(-ам), грн (для цілей заповнення форми перерахунок здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на 26.04.2016 р.).

На основі отриманих даних НБУ розробить графік та порядок репатріації дивідендів. Виплати дивідендів в іноземній валюті за кордон здійснюватимуться поступово протягом певного періоду.

Нацбанк планує скасувати заборону на репатріацію дивідендів та оголосити відповідний графік і порядок після завершення другого перегляду Програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом.

Судова практика

Верховний Суд України (далі − ВСУ) в постанові від 11.05.2016 р. у справі № 6-824цс16 дійшов висновку, що факт непроведення нормативної грошової оцінки в порядку, установленому законодавством, є достатньою підставою для визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним.

Задовольняючи позов, поданий прокурором, ВСУ наголосив, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правильного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Вищий адміністративний суд України (далі − ВАСУ) в постанові від 22.03.2016 р. № К/800/48575/15 установив, що норма п. 188.1 ПКУ не передбачає такої окремої складової бази обкладення ПДВ, як «перевищення ціни придбання над ціною реалізації експортованого товару». Ставка податку залежить від характеру (виду) операції: постачання товарів/послуг на митній території України, експорт або імпорт товару. Тобто розмір ставки та пільги з ПДВ залежать від об’єкта оподаткування, а не від бази оподаткування.

Тож вимога податківців щодо необхідності оподаткування за загальною ставкою ПДВ обсягу експортованого товару в частині перевищення ціни його придбання над фактичною ціною експорту вважається неправомірною.

Інше

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» від 31.03.15 р. № 1067-VIII. Відтепер під час створення фермерського господарства його засновники можуть обирати, створювати його як юридичну особу або ж фізособу-підприємця.

Фермерське господарство, зареєстроване як юрособа, має статус сімейного фермерського господарства за умови, що в його підприємницькій діяльності використовують працю членів такого господарства, якими є винятково члени однієї сім'ї.

Сімейне фермерське господарство без статусу юрособи організовує фізична особа-підприємець самостійно або спільно з членами її сім'ї на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства. Цей договір має бути нотаріально посвідченим.

Верховна Рада України 17 травня 2016 року ухвалила зміни до деяких законодавчих актів України − Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII.

Згідно з ухваленими змінами, зокрема:

• аліменти віднесено до об’єктів індексації грошових доходів населення;
• проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом, віднесено до повноважень державних виконавців;
• установлено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється за рахунок коштів особи, на яку покладено обов’язок з утримання.

Фонд державного майна України (далі − Фонд) в листі «Щодо індексації орендної плати» від 04.05.2016 р. № 10-16-8324 повідомив: Фондом і його регіональними відділеннями як орендодавцями державного майна призупинено індексацію орендної плати за користування державним майном у 2016 році (у зв'язку із ухваленням Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, з урахуванням доручення Секретаріату КМУ від 23.02.2016 р. № 2885/0/2-16).

Нарахована орендна плата за грудень 2015 року (з урахуванням індексу за грудень 2015 року) застосовуватиметься до договорів оренди державного майна, укладених Фондом і його регіональними відділеннями, із січня по грудень 2016 року.

Наприклад, розмір орендної плати за листопад 2015 року становив 1 000 грн. Розмір орендної плати за грудень 2015 року, відкоригований на відповідний індекс інфляції (індекс інфляції за грудень 2015 року дорівнює 1,007), становить 1 007 грн. Таким чином, розмір орендної плати за користування майном із січня по грудень 2016 року становитиме 1 007 грн (щомісяця).